«Вплив підвищеної мінімальної заробітної плати на формування доходів від зайнятості найманих працівників». Аналітична записка



Анотація


Суттєве підвищення урядом мінімальної заробітної плати призвело до зростання середньої заробітної плати в країні і позитивно позначилося на формуванні сукупних ресурсів домогосподарств, частка оплати праці в яких підвищилася у 2017 р. до 52,4 %. Це значення є найкращим за останні 20 років, проте все ще суттєво  гіршим, ніж у розвинених країнах.

У регіональному розрізі зростання середньої заробітної плати відбувалося нерівномірно. Дані про оплату праці представників різних статей свідчать про те, що підвищення середньої заробітної плати у 2017 р. посилило і без того один з найбільших в Європі гендерний розрив в оплаті праці в нашій країні. Зберігається також значна (у три рази) різниця між середніми показниками оплати праці у різних галузях економіки.

Найкращу динаміку зростання середньої заробітної плати у 2017 р. показали, передусім, галузі бюджетної сфери, проте в більшості з них оплата праці є значно нижчою за загальнонаціональний показник. Виняток становить галузь державного управління й оборони, обов’язкового соціального страхування, яка стала рекордсменом зі зростання заробітної плати минулого року.

У цілому підвищення мінімальної заробітної плати 2017 р. стало найбільш вагомим позитивним кроком у політиці регулювання оплати праці за останні роки. Подальша проактивна політика на ринку праці має бути спрямована на підвищення вартості робочої сили на ринку праці, а також на послаблення її галузевої, статево-вікової та регіональної диференціації. Основними напрямами роботи для розв’язання цих завдань мають стати: підвищення Кабінетом міністрів мінімальної заробітної плати до рівня фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів (як орієнтовної розрахункової величини), що визначається Міністерством соціальної політики; встановлення Кабінетом міністрів розміру посадового окладу першого розряду єдиної тарифної сітки на рівні мінімальної заробітної плати; вивчення доцільності введення сучасної багатоступеневої прогресивної шкали оподаткування фізичних осіб; розгляд можливості розробки та прийняття Верховною Радою та Кабінетом міністрів спеціальних нормативних актів, спрямованих на встановлення граничних співвідношень між заробітними платами керівників та працівників державних підприємств, організацій та установ; створення на постійній основі платформи для громадської дискусії та адвокації питань визначення розміру, зміни структури та відновлення всіх функцій заробітної плати у мінімальній заробітній платі. Результати цих обговорень можуть виступати науково-експертною базою для проведення широких консультацій  з питань встановлення мінімальної заробітної плати із представницькими   організаціями відповідних роботодавців і працівників, передбачених пунктом 2 статті 4 ратифікованої Україною Конвенції Міжнародної організації праці N 131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються.


завантажити


читайте також:


«Щодо вдосконалення системи соціальних послуг в Україні». Аналітична записка
«Сучасні імперативи розвитку соціально-трудової сфери в Україні». Аналітична записка
«Трудова міграція громадян України за кордон: виклики та шляхи реагування». Аналітична записка
«Щодо запровадження загальнообов’язкової державної накопичувальної системи». Аналітична записка
"Сучасна міграція українців до Польщі та пов’язані з нею виклики". Аналітична записка