Засідання Міжвідомчої експертної робочої групи з питань протидії розповсюдженню зброї масового знищення, тероризму та захисту критичної інфраструктури (МЕРГ) на тему «Захист критичної інфраструктури та забезпечення взаємодії національних/державних систем



06.07.2018

26 червня 2018 відділом енергетичної та техногенної безпеки НІСД було проведено засідання  Міжвідомчої експертної робочої групи  з питань протидії розповсюдженню зброї масового знищення, тероризму та захисту критичної інфраструктури (МЕРГ) на тему «Захист критичної інфраструктури та забезпечення взаємодії національних/державних систем безпеки та кризового реагування».

 

Головною ціллю цього заходу було розглянути проблеми координації дій, взаємодії та обміну інформацією (КДВОІ) між суб’єктами захисту критичної інфраструктури (КІ) у найбільш складних умовах, коли реалізуються загрози комплексного характеру, а також необхідно реагувати на безпекові інциденти та кризи, які мають комплексну природу.  

 

У заході взяли участь представники міністерств, відомств, державних і приватних компаній, спеціалізованих наукових і науково-дослідних установ та учбових закладів, а також незалежні експерти що опікуються проблематикою реагування на кризові ситуації. Загалом, у заході взяли участь 34 експерти.

 

Під час засідання було зроблено ряд доповідей, в яких були розглянуті питання забезпечення належного рівня КДВОІ у контексті взаємодії існуючих систем безпеки та кризового реагування в Україні, а також інші актуальні питання створення державної системи захисту критичної інфраструктури (ДСЗКІ), зокрема розробки проекту Закону України «Про критичну інфраструктуру та її захист», запровадження таких інструментів і механізмів, як паспортизація інфраструктурних об’єктів, розробка проектної загрози для об’єктів КІ. У ході засідання доповідачі відповіли на питання присутніх експертів. Також відбулася загальна дискусія, під час якої учасники обмінялися думками щодо піднятих проблем КДВОІ, а також інших пов’язаних з ними питань захисту КІ.

 

Нараду відкрив її голова, завідувач відділу енергетичної та техногенної безпеки НІСД  Олександр Суходоля.

 

У своєму короткому вступному слові та подальшій презентації О. Суходоля закцентував увагу присутніх на нових завданнях, які постануть перед державними органами та іншими залученими організаціями після прийняття профільного Закону України «Про критичну інфраструктуру та її захисту» у процесі створення ДСЗКІ, передбаченого рішенням РНБО, введеним в дію Указом Президента України від 16 січня 2017 року.

 

До ключових завдань у цьому контексті, як підкреслив промовець,  слід віднести забезпечення належного рівня КДВОІ між існуючими системами безпеки та кризового реагування, на основі яких буде створюватися єдина система захисту КІ. І це вимагає від державних органів, відповідальних за функціонування зазначених систем, додаткових зусиль, які виходять за рамки існуючих систем. О.М. Суходоля зазначив, що міністерства та відомства України мають серйозні напрацювання і значний досвід діяльності у рамках існуючих систем, але домінування відомчих підходів спричиняє серйозні проблеми у випадках взаємодії між самими системами, на що, зокрема, вказали результати аналізу перших за роки існування незалежної України командно-штабних навчань національного рівня для відпрацювання питань стійкості критичної енергетичної інфраструктури у жовтні 2017 р.  У своїй презентації доповідач коротко представив підходи, які пропонується застосувати для забезпечення належного рівня КДВОІ на усіх етапах розвитку можливої кризової ситуації, пов’язаної з об’єктом КІ.

 

Далі головуючий для презентації наступної доповіді на тему «Захист КІ та проблеми взаємодії національних/державних систем безпеки та кризового реагування» надав слово Сергію Кондратову, старшому науковому співробітнику відділу енергетичної та техногенної безпеки НІСД.  У своєму виступі доповідач показав, що створення ДСЗКІ вимагає якісно нового рівня КДВОІ, що не можливо забезпечити у рамках існуючих систем безпеки та кризового реагування, без внесення змін до чинних нормативно-правових актів. С. Кондратов обґрунтував свій висновок, продемонструвавши на конкретних прикладах наявність суттєвих неузгодженостей між основними параметрами ряду систем безпеки та кризового реагування, що спричиняє негативний вплив на міжсистемну взаємодію, зокрема при реагуванні на реалізацію загроз комплексного характеру. На його думку, передовий зарубіжний досвід країн-членів НАТО та ЄС показує, що розв’язання проблем КДВОІ між системами можливе лише на системній основі, а саме - через створення ДСЗКІ.

 

Після цього головуючий привернув увагу присутніх до тих кроків, які здійснюють зарубіжні країни, зокрема Фінляндія, а також Європейський Союз щодо захисту КІ. На думку О. Суходолі, на цьому етапі Україна, навіть, може випередити ЄС на певних напрямах, заклавши відповідні положення до Закону України «Про критичну інфраструктуру та її захист», над проектом якого працює міжвідомча робоча група, створена на виконання Указу Президента при Мінекономрозвитку України.

 

Для представлення ключових напрацювань цієї групи, зокрема, основних підходів до створення ДСЗКІ, напрямів і етапів відповідної роботи, що знайде своє відображення у законопроекті,  О. Суходоля надав слово Ользі Кушнір, начальнику відділу стратегічного планування у секторі оборони і безпеки Мінекономрозвитку України, яка зробила презентацію на тему «Створення державної системи захисту критичної інфраструктури».

 

Відзначивши роль НІСД у запровадженні концепції захисту КІ в Україні та висловивши задоволення активною участю міністерств та відомств у роботі міжвідомчої групи, представниця Мінекономрозвитку поінформувала присутніх про основні характеристики ДСЗКІ, які ґрунтуються на положеннях ряду стратегічних та концептуальних документів, а також зазначила недоліки існуючих систем, які має усунути створювана система. О. Кушнір також представила етапи формування ДСЗКІ, її структурні рівні та очікувані результати від запровадження системи в Україні.

 

Наступну доповідь на тему «Проблеми взаємодії та обміну інформацією при паспортизації об’єктів критичної інфраструктури» зробив заступник завідувача відділу енергетичної та техногенної безпеки НІСД Сергій Іванюта

 

Доповідач розповів присутнім про напрацьовані в інституті підходи до здійснення одного із важливих кроків на шляху до створення ДСЗКІ, а саме – проведення паспортизації інфраструктурних об’єктів. Як підкреслив  С. Іванюта, проведення паспортизації передбачене прийнятими нещодавно концептуальними та стратегічними документами. У доповіді було представлене бачення НІСД щодо шляхів, якими слід інтегрувати вже накопичені в існуючих системах дані та інформацію, а також того, як доцільно застосовувати напрацьовані в них підходи і механізми при проведенні паспортизації інфраструктурних об’єктів, які будуть віднесені до КІ. Крім того, С. Іванюта звернув увагу присутніх на те, що для забезпечення обміну великими потоками інформації між суб’єктами захисту КІ, зокрема для цілей паспортизації, необхідно створити інформаційно-аналітичну систему, яка би, серед іншого, забезпечувала обмін інформацією в електронному вигляді, підтримувала функціонування електронних баз даних, дозволяла захищати інформацію з обмеженим доступом тощо.

 

Четверту доповідь на тему «Проектна загроза та паспорти безпеки як ключові елементи системи захисту критичної інфраструктури» зробив провідний науковий співробітник відділу енергетичної та техногенної безпеки НІСД Дмитро Бобро.  Вона була тісно пов’язана із проблемами створення ДСЗКІ, які були підняті попередніми промовцями. У своєму виступі Д. Бобро приділив особливу увагу саме тим «напрацюванням» кожної із існуючих систем безпеки та кризового реагування, які, на його думку, слід використати при створенні ДСЗКІ. Доповідач сформулював управлінські підходи, які доцільно застосувати при розбудові ДСЗКІ, причому це було зроблено у більш широкому понятійному контексті, а саме, з точки зору забезпечення захисту та стійкості КІ, що відповідає сучасним світовим тенденціям у цій сфері. Д. Бобро представив детальні підходи до формування нормативно-правової бази забезпечення стійкості КІ, до процедур і механізмів паспортизації об’єктів, до використання моделей загроз і проектної загрози тощо.  

 

Далі відбулася загальна дискусія, основні моменти якої викладені нижче. У виступах О.М. Глушака (Національна поліція), серед іншого,  була уточнена позиція відомства щодо проведеного НІСД опитування, висловлена підтримка інтеграції зусиль відомств при підготовці до реагування на комплексні загрози та запропоновано використати напрацювання, які свого часу були зроблені при спробі створення урядової інформаційно-аналітичної системи. Крім того представник Національної поліції зробив слушне уточнення щодо необхідності проведення навчань і тренувань для забезпечення готовності до усіх стадій кризового реагування.

Важливість питання створення мережі ситуаційних центрів, зокрема ситуаційного центру Міненерговугілля, для забезпечення КДВОІ підкреслив у своїй репліці представник Міненерговугілл В.І Лучков. На його думку для розв’язання проблем створення таких центрів необхідно прийняти спеціальні нормативно-правові акти, якими зазначити  конкретні заходи і конкретних відповідальних щодо створення ситуаційних центрів.

 

Про необхідність системної роботи з метою покращення КДВОІ, у т.ч через подалання вузьковідомчих підходів, у своїх виступах говорив заступник начальника відділу МВС України В. В. Ілющенко. Він підтримав зусилля НІСД щодо налагодження міжвідомчої взаємодії та на прикладі Естонії проілюстрував, як можуть вирішуватися проблемні питання у цій сфері. У рамках зусиль з удосконалення міжвідомчої взаємодії представник МВС запропонував розробити плани і процедури КДВОІ для певних видів безпекових ситуацій (на випадок здійснення теракту, кібератаки, демонстрацій тощо) і погодити їх усіма суб’єктами реагування.

 

Участі представника Служби безпеки України у 1-ї Конференції високого рівня керівників антитерористичних відомств держав-членів ООН на тему «Зміцнення міжнародного співробітництва з метою боротьби із загрозою тероризму, що еволюціонує» 28 – 29 червня 2018 року в Нью-Йорку, було присвячене інформаційне повідомлення, яке зробили співробітники СБУ Р.А. Ращик та С.П. Деркач.  За інформацією представників спецслужби, тематика конференції має безпосереднє відношення до захисту об’єктів КІ, зокрема від кібератак.

 

Керівник місії в Україні міжнародної організації The International Emergency Management Society зі штаб-квартирою у Брюсселі (Бельгія) професор Андре Самберг (Фінляндія) у своєму виступі повідомив, що в його країні існує державний орган, який у випадку серйозних криз має право перебрати управління усіма об’єктами і системами, які належать до КІ. З іншого боку, держава несе відповідальність за організацію підготовки кадрів для системи захисту КІ. Що стосується України, то фінський експерт порекомендував звернути особливу увагу на необхідність створення системи підготовки кадрів для захисту КІ, адже, по суті, діяльність у цій сфері вимагає нового типу управління. А. Самберг також підкреслив важливість правового врегулювання питань державно-приватного партнерства, зокрема, щодо процесу паспортизації об’єктів КІ, адже за умов відсутності відповідних нормативно-правових актів, наприклад встановлених державою стандартів з безпеки, приватні компанії можуть не погоджуватися з вимогою обов’язковості паспортизації, вважаючи, що її виконання спричиняє додаткове навантаження на бізнес.   

 

Питання віднесення об’єкту «Укриття» до КІ підняв у своїй репліці І. В. Жиганюк, старший науковий співробітник Інституту проблем безпеки АЕС. У короткому  обговоренні цього питання учасники засідання зійшлися на тому, що воно потребує додаткового вивчення. 

 

На думку начальника відділу аварійної готовності та радіаційного захисту Держатомрегулювання Т. Я. Кутузової, в основу створення ДСЗКІ має бути покладена ідея захисту середовища проживання людини, як це зроблено у країнах Північної Європи. Крім того, представниця ядерного регулятора звернула увагу учасників засідання на проблему швидких змін у безпекових умовах, коли документи (у даному випадку, паспорти безпеки) можуть застарівати ще на стадії своєї розробки. У виступі співробітниці Держатомрегулювання було підкреслено ключову роль кризового менеджменту і підготовки відповідних спеціалістів у забезпеченні готовності до реагування на надзвичайні ситуації різного характеру. Т. Я. Кутузова також висловила свою точку зору щодо ризиків, пов’язаних з АЕС та іншими об’єктами ядерної інфраструктури, стверджуючи, що у теперішньому своєму стані зазначені об’єкти створюють менші ризики, чим, наприклад, деякі хімічні підприємства України.

 

Проблеми можливого поглинання існуючих систем безпеки та кризового реагування у ході створення ДСЗКІ та наявності правових підстав для розробки профільного закону щодо КІ торкнувся у своїх питаннях представник Антитерористичного центру при СБ України Ю. М. Кнут.

 

У репліці представника Національного авіаційного університету А. Г. Архіпова було звернуто увагу присутніх на необхідність забезпечення захисту чутливої з точки зору терористичних загроз інформації, яку планується включити до паспортів безпеки об’єктів КІ.

 

Закриваючи засідання, Олександр Суходоля подякував присутнім і підкреслив, що такі заходи спрямовані на взаємне збагачення знаннями їх учасників і запевнив членів МЕРГ у тому, що НІСД буде продовжувати свої зусилля у напрямі створення ДСЗКІ, наголосивши при цьому, що надалі, у процесі практичної реалізації політичних рішень, основну роль мають відігравати державні органи, яким інститут готовий надавати всіляку підтримку в рамках своїх повноважень та компетенції.




читайте також:


16.11.2018 У центрі уваги майбутнє оборонної промисловості України
08.11.2018 У НІСД відбулося засідання робочої групи за темою «Безпека масових заходів та забезпечення захисту та стійкості критичної інфраструктури»
06.11.2018 Експерти НІСД взяли участь у круглому столі на тему «Модель реформування адміністративно-територіального устрою та організації управління на районному рівні Дніпропетровської та Запорізької областей»
29.10.2018 НІСД виступив співорганізатором Осінньої Академії НАТО «Виклики східному флангу Альянсу: просуваючи готовність та взаєморозуміння»
18.10.2018 Засідання робочої групи за темою «Безпека масових заходів та забезпечення захисту та стійкості критичної інфраструктури»