Круглий стіл «Проблеми формування в Україні мінімальних запасів нафти й нафтопродуктів»



02.03.2018

12 березня 2018 року в Національному інституті стратегічних досліджень відбувся круглий стіл «Проблеми формування в Україні мінімальних запасів нафти й нафтопродуктів», організований спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. У дискусії, що тривала понад три години, взяли участь народні депутати, провідні науковці, експерти неурядових організацій та іноземні фахівці, представники Адміністрації Президента, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

 

Участники круглого столу.

 

На заході були обговорені проблеми й перспективи створення в Україні нафтового та енергетичного резервів, позиції бізнесу, незалежних експертів і громадськості щодо їхнього формування, напрями співробітництва органів державної влади з імплементації в Україні вимог Директиви 2009/119/ЄС про зобов’язання держав-членів підтримувати мінімальний рівень резервів сирої нафти та/чи нафтопродуктів, що вбачається однією з найважливіших задач у сфері гарантування національної безпеки.

 

Порядок денний.

 

1Як зазначив, відкриваючи дискусію, директор НІСД Володимир Горбулін: «Проблематика формування стабільності на енергетичних ринках, забезпечення стійкості енергетики є надзвичайно актуальною і потребує розробки адекватних сьогоденню інструментів запобігання та реагування на можливі загрози. Світ уже запропонував низку таких інструментів. Спираючись на них і маючи власний досвід стабілізації роботи енергетики в умовах гібридної агресії, Україні варто якнайшвидше створити законодавчу, організаційну та ресурсну базу для формування необхідних запасів». За словами В. Горбуліна: «Ця, на перший погляд, утилітарна тема має, тим не менш, глибинне, надважливе значення. Адже не секрет, що Україна є надзвичайно залежною від зовнішніх постачань нафтопродуктів. Близько 80% бензину, дизельного палива, скрапленого нафтового газу, авіаційного гасу, мазуту імпортується, причому більшу частину з них вироблено з російської нафти. Не можна виключати ситуації, спровокованої ззовні нестачі нафтопродуктів, що здатне спричинити кумулятивне зростання цін на товари та послуги,а також посилити соціального невдоволення. Світ уже запропонував ряд механізмів та інструментів у цій сфері, і Україна, опираючись на них і маючи власний досвід стабілізації роботи енергетики в умовах гібридної агресії, має якнайшвидше запропонувати правові інструменти та практичні заходи у цій сфері».

 

1У своєму виступі в.о. голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський, подякувавши колективу НІСД за системну й послідовну співпрацю з українським парламентом, наголосив на важливості створення резервів нафти, нафтопродуктів, природного газу, оскільки це «дозволить знизити ризик і залежність від зовнішніх постачань та сприятиме стабілізації внутрішнього ринку». За словами О. Домбровського: «Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки тримає «руку на пульсі» в частині виконання наших зобов’язань по Угоді про асоціацію з ЄС та в Енергетичному Співтоваристві». Він відзначив постійний робочий контакт із головою Представництва ЄС Хюгом Мінгареллі та директором секретаріату Енергетичного Співтовариства Янезом Копачем щодо законодавчого забезпечення прогресу України у виконанні своїх зобов’язань у сфері енергетики. І створення системи нафтових резервів є одним із цих пріоритетів. О.Домбровський наголосив, що «найближчим часом нам необхідно зробити декілька важливих кроків: врахувавши європейський досвід, визначитися остаточно із організаційною моделлю, структурою запасів та прийняти необхідні нормативні акти, узгодивши їх із законодавством ЄС та забезпечити координацію дій органів влади, що вдосконалить управління та ефективність прийнятих рішень. При цьому ми обов’язково маємо врахувати адаптаційні умови для України, адже модель стабілізації економіки в умовах мирного часу суттєво відрізнятиметься від моделі, що має діяти під час неоголошеної гібридної війни».

 

1Модератор дискусії, завідувач відділу енергетичної та техногенної безпеки НІСД Олександр Суходоля, подякувавши присутнім за велику увагу до організованому Інститутом заходу, наголосив: «Виконуючи свої зобов’язання в рамках Директиви 2009/119/ЄС, ми також маємо врахувати, що створення резервів ресурсів та обладнання, формування спроможності дублювання функцій на випадок виникнення криз є одним з інструментів забезпечення стійкості енергетики і загалом національної стійкості. Цей напрям стає все більш затребуваним у світі. Україна також розробляє свої підходи у цій сфері. Національний інститут стратегічних досліджень ініціював та долучився до нормативного врегулювання питання створення в державі системи захисту критичної інфраструктури. І в рамках цієї системи забезпечення стійкості енергетики є одним із пріоритетних напрямів. Проте наявність лише нафтових резервів в їх нинішньому розумінні є недостатнім для гарантування енергетичної безпеки, не гарантуватиме стійкості всієї енергетики. Тому паралельно з формуванням мінімальних запасів нафти й нафтопродуктів слід думати про гнучкий стратегічний енергетичний резерв, який має відповідати структурі енергоспоживання, враховувати перспективи розвитку технологій генерування (видобування) та споживання енергії та об’єднувати запаси різних видів палива та енергії й забезпечувати стійке функціонування всіх галузей економіки, а не лише нафти й нафтопродуктів».

 

1Проблематику формування стратегічних нафтових резервів та виконання Україною своїх зобов’язань в рамках членства в Енергетичному Співтоваристві було розкрито у виступі провідного наукового співробітника НІСД Геннадія Рябцева. Він зазначив, що відставання України у цій сфер була зумовлена процесом одночасного реформування енергетичного сектору та системи управління у галузі. Він відзначив, що відсутність лідерства та розмитість відповідальності у цій сфері зумовлювали перенесення термінів реалізації поставлених завдань та нехтування аналізом причин їхнього невиконання. Проте, попри тривале зволікання, процес виконання міжнародних зобов’язань України вже ж удалося зрушити з мертвої точки. Цьому сприяли ініціативи Державного агентства резерву України, сприяння членів Комітету Верховної Ради з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки, два проекти технічної допомоги ЄС, експерти яких нарешті об’єднали зусилля, а також підтримка з боку експертного співтовариства, зокрема, учасників проекту PsycheaExpertus». При цьому, Г. Рябцев наголосив, що «наявність лише нафтових резервів в їх нинішньому розумінні не гарантує енергетичну безпеку і не забезпечить надійне функціонування критичної інфраструктури. Тому імплементацію Директиви 2009/119/ЄС варто здійснювати одночасно з формуванням резерву потужностей у нафтопереробці, вугільній, нафтовій і газовій промисловості, ядерній, відновлюваній та електроенергетиці з урахуванням можливості швидкого змінення структури споживаних енергоносіїв. Такий підхід дозволить послабити наслідки подорожчання енергоносіїв і збільшення їхнього споживання. Проте його реалізація є неможливою без децентралізації виробництва палива та енергії, створення багатовекторної, багатополюсної, чарункової енергетики, що враховує пріоритетні напрями національного й регіонального енергозабезпечення та енергозбереження. При цьому перехід до нового етапу розвитку паливно-енергетичного комплексу має полягати не стільки в широкому застосуванні нових джерел енергії, скільки у використанні технологій з вищими коефіцієнтами її перетворення».

Презентація виступу Г. Рябцева.

 

1Як зазначив у своєму виступі голова Держрезерву Вадим Мосійчук: «Державне агентство резерву України є головним виконавцем у впровадженні реформи з формування стратегічних запасів нафти та нафтопродуктів. Українські та європейські експерти у 2017 році добре попрацювали та вклалися у терміни затвердженого Плану дій. Вибрана ними модель мінімальних запасів була обговорена та схвалена Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Нинішній, 2018 рік має стати роком затвердження цієї моделі Урядом, розроблення та ухвалення законопроекту «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів», внесення необхідних змін і доповнень до чинних нормативно-правових актів. І Держрезерв готовий співпрацювати з усіма заінтересованими органами влади, експертами, суб’єктами господарювання для успішного вирішення цих задач».

Презентація виступу В. Мосійчука.

 

1Під час круглого столу було презентовано модель створення в Україні мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів. Доповідаючи про неї, старший експерт проекту технічної допомоги ЄС Анастасія Калкавора сформулювала такі спільні рекомендації команди українських та європейських експертів, які працювати над моделлю в рамках проекту технічної допомоги ЄС «Допомога Україні у процесі впровадження реформ у секторі енергетики»: «Беручи до уваги значну залежність України від імпорту нафтопродуктів, варто створювати резерви на постійній основі, що дорівнюють кількості, представленій або 90 днями середньодобового імпорту нетто. Рекомендується: зберігати 30% нафти і 70% нафтопродуктів; нафтопродукти мають включати автомобільний бензин і дизельне паливо;  створити незалежне агентство з такою структурою; щоб зменшити операційні затрати, рекомендовано використовувати систему stock-tickets; інші затрати мають фінансуватися з акцизного податку.

 

Як базові для зберігання розглядаються ПАТ «Укртранснафта» (нафта), підприємства Держрезерву та оператори ринку (нафтопродукти). При цьому для повної імплементації Директиви 2009/119/ЄС слід ухвалити окремий закон».

Презентація виступу А. Калкавори.

 

1Точкою зору Енергетичного Співтовариства на проблеми формування мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в Україні поділився під час круглого столу експерт з нафтових питань Секретаріату Енергетичного Співтовариства Адріан Ясімі. Він зазначив, що технічну допомогу Міністерству енергетики та вугільної промисловості України розпочато в листопаді 2015 року. Проект «Нафтові резерви» є частиною загального проекту обсягом 2,3 млн євро і тривалістю 30 місяців. Проте досі ці кошти не є затребуваними, оскільки Кабінет Міністрів України ще не вибрав моделі створення мінімальних запасів нафти й нафтопродуктів. На думку А. Ясімі, «основною проблемою, що наразі існує, є недостатня політична підтримка запропонованої законодавчої бази. В Україні вважають, що кінцевий термін створення нафтового резерву (2023 рік) надає ще достатньо часу, і тому не існує нагальної потреби в негайних діях. Іншими проблемами, що потребують вирішення, є брак інформації щодо наявних потужностей зберігання й недостатня прозорість даних, які українські чиновники чомусь вважають закритими, а не загальнодоступними».

Презентація виступу А. Ясімі.

 

1Досвідом створення та функціонування системи мінімальних запасів нафти й нафтопродуктів в Угорщині поділився аташе з питань економіки Посольства Угорщини в Україні Андраш Віттек. Він підтримав свого албанського колегу, зазначивши, що формування нафтових резервів є затратним і тривалим процесом, тому їхнім створенням варто займатися послідовно й системно, використовуючи відомі механізми державно-приватного партнерства.

 

1Міжнародний досвід створення нафтових резервів було узагальнено у виступі керівника секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олега Дудкіна, який підкреслив його велике значення для України. Як зазначив О.Дудкін: «Розробляючи спеціальне законодавство з управління запасами, варто врахувати можливість стримування, обмеження попиту на час кризи. Доцільним є також запровадження на рівні Енергетичного Співтовариства практик відпрацювання заходів колективного реагування на надзвичайні ситуації в енергетиці на кшталт використовуваних державами-членами Міжнародного енергетичного агентства (Emergency Response Exercises). На зазначених вправах моделюються способи реагування країн-споживачів на кризові ситуації, наприклад теракти на нафтопромислах, аварії на родовищах, переривання постачань чи транзиту вуглеводнів внаслідок політичних причин або техногенних катастроф. Створивши власну систему запасів, Україна обов’язково має стати учасницею загальноєвропейського механізму колективних дій держав у разі настання кризи».

 

1Цю думку підтримав і фінансовий директор ПАТ «Укргазвидобування» Сергій Федоренко. За його словами: «Варто сміливо використовувати досвід провідних країн, в яких мінімальні запаси нафти й нафтопродуктів уже створені та функціонують протягом тривалого часу. Головне – справедливо розподілити ризики та затрати на їхнє формування між державою, бізнесом і споживачами».

 

1За словами генерального директора ТОВ «Нафтогазбудінформатика» Леоніда Уніговського, який брав участь у розробленні в 2009 році Концепції створення в Україні мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів на період до 2020 року: «Термін «до 2023 року» не має вводити в оману. Виходячи з наявного досвіду, якщо ми все будемо робити послідовно, очікуючи ухвалення кожного з необхідних законодавчих актів, то нічого не встигнемо. Варто більшість нормотворчих процесів реалізовувати паралельно».

 

При цьому, на думку голови комітету з питань розвитку економічної конкуренції при Торгово-промисловій палаті України Сергія Сапєгіна: «Роботу експертів над підготовкою відповідних правових актів можна суттєво прискорити, застосовуючи інструменти, що надає інформаційно-аналітична система PsycheaExpertus.

1 Інструмент дозволяє не збирати багатогодинних нарад, створює звичну атмосферу роботи,забезпечує аналітичну підтримку. Оскільки в системі можна врахувати всі пропозиції й результати їхнього обговорення майже необмеженою кількістю експертів, рішення, що ухвалюються, є обґрунтованими і зваженими». Він зазначив, що  згадана система, використовувалась під час розроблення Енергетичної стратегії України до 2035 року та актів вторинного законодавства.

Презентація виступу С. Сапєгіна.

 

1Учасники круглого столу підтримали висловлену О. Суходолею думку, що варто якнайшвидше переглянути принципи й побудувати нову багаторівневу, комплексну систему захисту об’єктів енергетики від зовнішніх загроз, забезпечити узгодженість дій органів державної влади й суб’єктів господарювання в кризових ситуаціях. Ці заходи мають відбуватися з широким залученням приватного сектору. Суб’єкти господарювання також мають брати свідому участь у формуванні енергетичних резервів, потрібних для забезпечення сталого функціонування національної економіки у випадку реалізації ідентифікованих загроз. Президент Нафтогазової асоціації України Дмитро Кулик

1та виконавчий директор Української асоціації скрапленого газу Олег Широков підтримали цю ідею, наголосивши, що бізнес готовий взяти на себе свою частину відповідальності під час формування нафтових резервів і взяти участь у створенні й роботі органу управління, який у межах своїх повноважень формуватиме структуру запасу та управлятиме ним. Однак, на думку Д. Кулика: «Це не означає, що держава може перекласти всі очікувані затрати на суб’єктів господарювання та споживачів нафтопродуктів». Як зазначив О. Широков: «Справедливий розподіл ризиків і затрат є ключовим елементом формування в Україні мінімальних запасів нафти й нафтопродуктів. І покладання фінансових обов’язків з їхнього створення на учасників суміжних ринків, зокрема скрапленого нафтового газу, є неприпустимим».

 

Закриваючи захід, Олександр Суходоля подякував учасникам круглого столу за плідну роботу, повідомивши, що матеріали дискусії будуть узагальнені, а відповідальним органам влади, за результатами обговорення, будуть направлені практичні рекомендації з вирішення проблем, що виникли під час створення нафтових резервів. Він запропонував усім, хто має конкретні пропозиції стосовно цього питання, надсилати їх до відділу, де їх буде проаналізовано, узагальнено та враховано під час розроблення рекомендацій.




читайте також:


14.12.2018 В НІСД відбувся круглий стіл на тему: «Децентралізація влади: як зберегти успішність в умовах нових викликів?»
12.12.2018 Експерти НІСД взяли участь у засіданні Експертної Ради Міністерства інформаційної політики
11.12.2018 В НІСД відбулось обговорення стратегічного консенсус-прогнозу стосовно зовнішньоекономічних загроз для України в 2019 році
10.12.2018 Відбувся круглий стіл на тему «Паспорт безпеки України 2018: національний та регіональний виміри»
23.11.2018 Представники НІСД зустрілися з представниками Місії з оцінки потреб у контексті підготовки до спостереження за виборами Президента України