Презентація аналітичної доповіді «Режим Путіна перед викликами часу»

Поділитися:

129 червня 2017 року в приміщенні Національного інституту стратегічних досліджень відбулася презентація аналітичної доповіді Центру досліджень проблем Російської Федерації (далі – Центр) «Режим Путіна перед викликами часу». У заході взяли участь науковці, експерти профільних дослідницьких та аналітичних центрів, представники органів державної влади, журналісти.

 

Під час презентації доповіді відбулося обговорення наступних тем: передумови формування режиму Путіна в Росії; мета зовнішньополітичної агресії РФ та її протистояння зі США і ЄС; гібридна війна Росії проти України та подальший її сценарій; внутрішній запас міцності режиму Путіна та основні фактори його дестабілізації; стратегія України та позиція Росії у російсько-українському конфлікті.

 

1Захід відкрив директор НІСД Володимир Горбулін. Пропонуючи дискусію довкола доповіді він наголосив, що відносини з Росією залишатимуться для України актуальними не один рік. Тому вивчення проблем Російської Федерації та сучасної політики режиму Путіна безумовно перебуває у фокусі прикладних досліджень Інституту. З цією метою, анонсував В. Горбулін, Центр підготував за підсумками своєї річної діяльності аналітичну доповідь, що покликана розкрити базову будову сучасної Росії, та аналітичний звіт про динаміку трансформації стратегічної позиції Режиму Путіна у конфлікті з Україною.

 

1Аналітичну доповідь представив керівник Центру Максим Розумний. Основну увагу у презентованому дослідженні доповідач запропонував зосередити на Росії – як певній пострадянській системі, її внутрішній організації та умовах розвитку у сучасному світі. А саме, було запропоновано відображення сучасного конструкту Режиму Путіна у форматі спроби російської еліти повернутися до засад функціонування втраченої Радянської держави у новому, російському, масштабі: досягнення певного історичного «реваншу» у глобальному вимірі з урахуванням досвіду падіння «великої держави».

 

Доповідач зупинився на визначенні наскрізних параметрів сучасної Росії у соціально-економічній, внутрішньополітичній та зовнішньополітичній сферах. У першу чергу, на розвитку державою реакційного фундаменталізму без фундаменту – пошуку нових-старих ідеологем та, почасти, широкого застосування імітаційних технологій у політиці та у пристосуванні до зовнішніх обставин, підміні понять, значень, цінностей тощо.

 

1Співдоповідачем виступив завідувач сектору аналізу внутрішньої політики Центру Ярослав Бережний. Він презентував напрацьований у профільному структурному підрозділі Інституту аналітичний звіт «Стратегічна позиція Режиму Путіна у конфлікті з Україною». Зокрема Я. Бережний зауважив на ситуації, що склалася у російсько-українському протистоянні, викликах та стратегічній позиції Росії, на цей час, у ретроспективі розгортання конфлікту за час річної діяльності Центру.

 

За підсумками презентації двох доповідей директор НІСД закликав учасників до висловлення власних думок з цього приводу. Відтак до обговорення у формі питань і коментарів активно долучилися запрошені експерти.

 

Провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Галина Зеленько розвинула питання порушене у доповіді про характер інституційної спроможності Російської держави. Крім того, підтримала тезу про Росію як СРСР у широкому контексті і нагальність внутрішнього розвитку України. Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру 1Разумкова Михайло Пашков – зауважив на актуальності продовження подібних досліджень, виробленні середньострокового стратегічного бачення протидії Росії та, у доповнення до презентованого, озвучив експертні та власні оцінки видатків РФ на протистояння з Україною та світом. Доцент кафедри глобалістики, євроінтеграції та управління національною безпекою НАДУ при Президентові України Марутян Рена Рубенівна – висловила переконаність, що зовнішня стратегія України має все ж бути наслідком комплексної внутрішньої стратегії, власного бачення розвитку України. Доцент Інституту філології КНУ ім. Т. Шевченка Олександр Бондаренко – акцентував увагу, на нагальності науково-експертного та урядового перегляду підходів до оцінки ідеологічної складової боротьби з Росією. Голова правління БФ «Ініціатива з дослідження східноєвропейської безпеки» Максим Хилько – відзначив прикладний характер розгляду імітаційних підходів та технологій РФ у зовнішній взаємодії та сучасному протистоянні, необхідність розробки низки сценаріїв протидії Росії. Виконавчий директор Українського інституту майбутнього Віктор Андрусів – звернув увагу на підходи щодо розуміння характеру російського реваншу та висловив думку про фактичну «тактичність» будь-яких російських стратегій.

1Опозиційний експерт з Казахстану Єрмєк Наримбай – спробував сформулювати розгорнуту відповідь на причини конфлікту з Росією, які мають свій виток у її імперській сутності, що генерує зовнішні виклики для оточуючих країн. Особливу увагу експерт приділив потребі для України чітко визнати важливість для себе повного руйнування імперії-противника та, як наслідок, готувати і планувати цей процес, зокрема на основі використання етнонаціональних проблем Російської Федерації та артикуляції власних національних інтересів. Доцент Київського лінгвістичного університету, Голова Київської міської організації «Асоціація українських правників» Наталія Сердюк, у продовження дискусії, висловила переконаність у постанні низки загроз руйнування Росії та впливу на неї, у т. ч. зі сторони Китаю, що вимагає широкого погляду на протистояння з РФ. Також вона повернулася до проблем внутрішнього українського розвитку, розвитку людського капіталу і важливості переведення конфлікту з РФ у міжнародну правову площину. Провідний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Володимир Горбатенко – звернув увагу до застосування «інформаційних» санкцій проти Росії. Насамкінець, незалежний експерт Дмитро Цвірко-Годицький провів низку історичних аналогії невпинності історичних змін та природності падіння режиму Путіна; у доповнення Сергій Нагорний привернув увагу присутніх до оцінки політики Туреччини та важливості прикордонних взаємодій у протистоянні з РФ. На цьому тлі, представник Центру зовнішньополітичних досліджень «ОПАД» Сергій Пархоменко зазначив, що не варто ставитися до Росія як певної цілісності, також він вказав на необхідності висвітлення низки регіональних проблем та поширення українського впливу у російському медіа і гуманітарному просторі, пропагуванні нового бачення 1демократичної Росії.

У підсумку, М. Розумний, узагальнюючи дискусію, зауважив і виділив три ключові експертні позиції. Перша позиція – це важливість інформаційної політики у протистоянні. Друга – російсько-українські відносини потребують окремих досліджень та, поза вивченням Росії як такої, вивчення іншої сторони – України у розгорнутому зовнішньополітичному контексті. І третя – це необхідність напрацювання набору стратегій (дій щодо сценаріїв, які розгортаються) у протистоянні з багатогранною «імперською» Федерацією, з низкою її субідентичностей, які природно вмонтовуються у сучасну структуру Російської держави.

 

Як заключний мотив прозвучав заклик до присутніх експертів і усіх охочих науковців та небайдужих частіше звертатися до різностороннього висвітлення поточної російської проблематики задля формування повного образу непередбачуваного сусіда – РФ.