11-12 травня 2017 року в Національному інституті стратегічних досліджень (далі – НІСД) відбувся Міжнародний семінар з передової практики зв’язку з громадськістю в разі серйозних інцидентів на об’єктах критичної інфраструктури, включаючи ядерні або радіаційні надзвичайні ситуації. Засідання 11 травня було присвячене загальним питанням зв’язків з громадськістю в разі серйозних інцидентів на об’єктах критичної інфраструктури, в контексті підготовки до проведення запланованого на жовтень 2017 р. командно-штабного навчання національного рівня щодо захисту критичної електроенергетичної інфраструктури.
11 травня 2017 року відділом енергетичної та техногенної безпеки НІСД було проведено першу частину Міжнародного семінару з передової практики зв’язку з громадськістю в разі серйозних інцидентів на об’єктах критичної інфраструктури.
Метою цього заходу було сприяння підготовці до запланованого на жовтень 2017 року командно-штабного навчання (КШН) національного рівня з відпрацювання механізмів передової практики зв’язку з громадськістю в разі серйозних інцидентів на об’єктах критичної енергетичної інфраструктури. До особливостей цього КШН слід віднести те, що в історії незалежної України захід такого рівня буде проведено вперше. Це обумовило значний інтерес до міжнародного семінару, в якому протягом двох днів взяли участь 77 осіб, які представляли державні установи, правоохоронні органи та спецслужби, енергетичні компанії, обласні ради та державні адміністрації, науково-дослідні установи тощо. В засіданні 11 травня взяли участь 51 особа.
Під час засідання 11 травня було зроблено доповіді, в яких були розглянуті питання запровадження ефективного зв’язку з громадськістю в разі серйозних інцидентів на об’єктах критичної інфраструктури, а також підходи до планування дій у кризових ситуаціях. Наприкінці заходу було проведене загальне обговорення питань, піднятих доповідачами.
Семінар відкрив головуючий - Олександр Суходоля, завідувач відділу енергетичної та техногенної безпеки НІСД. У своїй вступній промові він подякував присутнім за їх інтерес до заходу, коротко представив порядок денний. Він зазначив, що сьогоднішній захід є складовою частиною підготовки до КШН і створення державної системи захисту критичної інфраструктури. О.Суходоля наголосив, що в НІСД була розроблена Зелена книга з питань захисту критичної інфраструктури, а на виконання рішення РНБОУ по створенню державної системи захисту критичної інфраструктури в НІСД було розроблено проект Концепції створення такої системи. В НІСД заплановано провести кілька заходів в плані підготовки до КШН. Нещодавно був проведений захід, присвячений розробці планів захисту критичної інфраструктури. Сьогодні це другий захід, він присвячений розгляду питань, яким чином правильно забезпечувати комунікацію в умовах кризи у випадку пошкодження критичної інфраструктури. Мова йде про дотримання єдиної позиції різних учасників процесу при врегулюванні кризової ситуації. О.Суходоля відмітив, що стратегічні комунікації мають велике значення не лише всередині держави, а і на міжнародному рівні. Саме тому ми виділили це питання для розгляду на окремому семінарі, що розпочинається сьогодні.
О.Суходоля передав слово Валентину Володимировичу Петрову, керівнику Служби інформаційної безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України, який виступив з доповіддю «Дорожня карта Україна НАТО зі стратегічних комунікацій: поточний стан та перспективи реалізації».
На початку свого виступу доповідач поінформував присутніх про історію формування системи стратегічних комунікацій. Зокрема, він відмітив, що 21 вересня 2015 р. Секретарем РНБОУ Олександром Турчиновим під час візиту Генерального Секретаря НАТО в Україну була підписана дорожня карта Партнерства у сфері стратегічних комунікацій. Передбачалося, що цей рамковий документ має стати основою для надання органам влади України технічної допомоги від держав членів НАТО у розбудові спроможності у сфері стратегічних комунікацій. Питання стратегічних комунікацій постало одразу після початку гібридної війни, агресії Російської Федерації, оскільки потрібно було модернізовувати інформаційну політику. Під егідою цього партнерства країни члени альянсу надають допомогу відомствам силового блоку в розбудові нашої спроможності у сфері стратегічних комунікацій.
Доповідач звернув увагу на те, що в рамках партнерства протягом 2015 р. був проведений аудит структурних підрозділів державних органів, що відповідають за публічні комунікації. При цьому зараз йде процес формування навчальної бази на рівні Кабінету Міністрів, були проведені курси для інструкторів. На базі Національного університету оборони України формується навчальний центр у сфері стратегічних комунікацій. Наприкінці своєї доповіді В.Петров акцентував увагу на тому, що аналітичну функцію підтримки цієї системи стратегічних комунікацій виконує НІСД, що вже провів цілий ряд тематичних досліджень у сфері стратегічних комунікацій.
З доповіддю «Концепція стратегічних комунікацій: проблема побудови координації реагування та формування наративу» виступив Дмитро Володимирович Дубов, доктор політичних наук, завідувач відділу інформаційної безпеки та розвитку інформаційного суспільства Національного інституту стратегічних досліджень.
На початку свого виступу довідач поінформував присутніх про найбільш важливі етапи формування та визначення терміну стратегічних комунікацій. Зокрема, у Воєнній доктрині України є визначення, що стратегічні комунікації – це скоординоване і належне використання комунікативних можливостей держави – публічної дипломатії, зв'язків із громадськістю, військових зв'язків, інформаційних та психологічних операцій, заходів, спрямованих на просування цілей держави. Він наголосив, що в основі стратегічних комунікацій закладена концептуальна єдність саме стратегічних комунікацій, стратегічного наративу та координації. В Доктрині інформаційної безпеки України дано визначення наративу як спеціально підготовленого тексту, призначеного для вербального викладення у процесі стратегічних комунікацій з метою інформаційного впливу на цільову аудиторію.
Серед основних принципів комунікування в умовах кризи доповідач відмітив чесність та відкритість, відсутність нереальних обіцянок, максимально швидке реагування (не більше години до першого повідомлення), чіткий розподіл обов’язків в команді, організація роботи ЗМІ на місці події, моніторинг поточних повідомлень ЗМІ на предмет викривлень і неточностей. Крім того, він акцентував увагу присутніх експертів на тому, що питання стратегічних комунікацій є питанням взаємодії всіх залучених відомств, їх спроможності поширювати базову історію в умовах кризи і пояснювати людям не лише всередині країни, а і зовні, в чому полягає проблема.
Заступник Міністра інформаційної політики України Дмитро Юрійович Золотухін виступив з доповіддю на тему «Система раннього сповіщення про загрози в контексті кризових комунікацій». Він наголосив, що зараз створено центр досліджень стратегічних комунікацій в Ризі, що досліджує актуальні питання, пов’язані з інформаційним впливом в тому числі Російської Федерації. Питання комунікації є двостороннім процесом і якщо ми не інформуємо громадян, а комунікуємо з ними, в цьому випадку ми можемо отримати від них зворотню інформацію. Відповідно до отриманої інформації ми коригуємо свою поведінку. Зараз необхідно, щоб був певний диспетчер в момент надзвичайної ситуації, який міг би здійснювати координацію ресурсів і інформації. Доповідач відмітив, що треба використовувати позитивний досвід інформаційно-аналітичного центру РНБОУ, коли сама функція цієї структури працювала ефективно.
Крім того, доповідач закцентував увагу присутніх експертів на тому, що в Доктрині інформаційної безпеки України було закладено ідею про те, що система, яка розвивається відповідно до своїх потреб і достатньо швидко, вона стає невразливою для загроз. Кризові комунікації функціонують тоді, коли відбувається щось незаплановане, тобто стихійні лиха і надзвичайні ситуації, терористичні акти, воєнний стан і інформаційні операції. Підсумовуючи, доповідач наголосив на тому, що в сучасних умовах необхідно працювати над створенням системи раннього сповіщення про загрози в тому числі і в інформаційному просторі. Вона має складатися з трьох елементів, що включають ідентифікацію загроз, відстеження і моніторинг, а також управлінські рішення на підставі моніторингу.
Головний спеціаліст Департаменту формування політики щодо підконтрольних Міністрові органів влади та моніторингу МВС України Володимир Валеріанович Ілющенко виступив із доповіддю на тему «Досвід організації комунікації зі ЗМІ з питань безпеки і правопорядку під час чемпіонату Європи з футболу Євро - 2012 в Україні». На початку виступу він звернув увагу на те, що при Президенті був створений міжвідомчий координаційний штаб, до якого увійшли перший заступники Міністрів і міських голів, що приймали матчі Євро - 2012. При цьому метою організації комунікації зі ЗМІ щодо безпеки і правопорядку Євро 2012 були організація інформаційного забезпечення заходів з безпеки і правопорядку та роботи зі ЗМІ під час фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 р., а також підвищення позитивного іміджу України як однієї з провідних спортивних держав Європи, висвітлення подій Турніру і заходів з безпеки та правопорядку у позитивному дусі. Серед основних заходів з висвітлення у ЗМІ питань безпеки і правопорядку в Україні під час Євро 2012 було проведення регулярних брифінгів, прес-конференцій та інших заходів для представників вітчизняних та іноземних ЗМІ з метою надання інформації для представників ЗМІ для подальшого поширення в мас-медіа. При цьому висвітлення у ЗМІ безпеки і правопорядку Євро 2012 відбувалося через постійну взаємодію між Міжвідомчим координаційним штабом, прес-службами ЦОВВ та приймаючих міст з питань безпеки турніру. Доповідач окремо наголосив на необхідності налагодження постійних зв’язків з вітчизняними та іноземними ЗМІ для проведення брифінгів, прес-конференцій та інших заходів з інформування громадськості.
Доповідач звернув увагу на те, що Міжвідомчим координаційним штабом була створена робоча група з інформаційного забезпечення заходів з безпеки і правопорядку (БіП) та роботи зі ЗМІ у складі керівників прес-служб відомств, приймаючих міст, установ та організацій, які були задіяні у проведенні Турніру. Забезпечений постійний моніторинг ЗМІ з висвітлення питань БіП Євро 2012 в Україні на предмет виявлення інформаційних повідомлень негативного характеру стосовно проведення Турніру в Україні, що могли спричинити суттєвий інформаційний вплив та викликати небажаний суспільний резонанс, а також можливого поширення недостовірної інформації, що могла потребувати спростування. Доповідач відмітив, що було запроваджено єдиний порядок та формат обміну інформацією з питань взаємодії зі ЗМІ, згідно з яким прес-служби відомств щоденно до 7:00 надавали до ІАРГ МКШ результати моніторингу ЗМІ, інформаційні матеріали до прес-релізів за добу, що минула, у частині, що стосується їх компетенції. В той час ІАРГ забезпечувала узагальнення зазначених матеріалів за встановленою формою та їх надання щоденно до 8:30 до УКРІНФОРМу. При цьому був впроваджений для застосування на національному, відомчому та місцевому рівні рекомендований УЄФА алгоритм комунікаційної реакції у разі кризових подій, пов’язаних з Євро-2012. Наприкінці своєї доповіді В.Ілющенко зазначив, що скоординовані дії всіх задіяних державних органів, співпраця України з Республікою Польщею та УЄФА надали змогу забезпечити адекватний рівень безпеки учасникам та гостям Турніру, а також наголосив на необхідності використовувати позитивний досвід функціонування системи комунікацій під час Євро 2012 у сфері захисту критичної інфраструктури.
Наприкінці семінару було проведено загальну дискусію. Присутні отримали можливість задати питання доповідачам, а також висловити свої міркування та коментарі стосовно проблем, що розглядалися під час заходу. Крім доповідачів в обговоренні взяли участь Михайло Гончар (Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»), Сергій Нагорний (незалежний експерт), Тетяна Кутузова (Державна інспекція ядерного регулювання), Ігор Жиганюк (Інститут проблем штучного інтелекту), Світлана Клесова (апарат РНБОУ) та інші учасники семінару.
Закриваючи засідання, Олександр Суходоля подякував присутнім за участь в обговоренні важливих проблем і повідомив, що відділом енергетичної та техногенної безпеки НІСД у рамках підготовки до командно-штабного навчання заплановано провести ще ряд заходів. Зокрема, друга частина семінару, 12 травня, буде присвячена комунікаціям у випадку ядерної радіаційної аварії на прикладі Чорнобильської катастрофи, взяти участь у якому запрошуються всі присутні.