Нарада МЕРГ з питань протидії розповсюдженню зброї масового знищення, тероризму та захисту критичної інфраструктури та РГ щодо співробітництва з НАТО з питань енергетичної безпеки

Поділитися:

13 квітня 2017 року відділом енергетичної та техногенної безпеки НІСД було проведено спільну нараду експертних груп на тему «Основні підходи до планування дій на випадок кризової ситуації на об’єктах критичної енергетичної інфраструктури».

 

Головною ціллю цього заходу було сприяння підготовці до запланованого на жовтень 2017 року командно-штабного навчання (КШН) національного рівня з відпрацювання механізмів реагування та взаємодії при безпекових інцидентах комплексного характеру на об’єктах критичної енергетичної інфраструктури (КЕІ). До особливостей цього КШН слід віднести те, що в історії незалежної України захід такого рівня буде проведено вперше, а також, що відповідні структури НАТО беруть активну участь у підготовці до нього, а група експертів з країн-членів Альянсу буде безпосередньо спостерігати за ходом проведення навчання.  Всі це зумовило великий інтерес до наради, в якій взяли участь 45 осіб, які представляли близько 30 державні (у т.ч. правоохоронні) органив, державні енергетичні компанії, державні підприємства, наукові, науково-дослідні та освітні установи, незалежні експертні організації тощо.

Учасники наради.

 

У ході наради було зроблено кілька доповідей, в яких були розглянуті питання підготовки до КШН, деякі організаційно-технічні аспекти функціонування об’єднаної енергетичної системи України, а також зарубіжний досвід щодо реагування на кризові ситуації в енергетиці та підходи до планування дій у кризових ситуаціях на об’єктах критичної інфраструктури. Наприкінці заходу було проведене загальне обговорення питань, піднятих доповідачами.

Порядок денний.

 

1Нараду відкрив її голова - Олександр Суходоля, завідувач відділу енергетичної та техногенної безпеки НІСД. У своїй вступній промові він подякував присутнім за їх інтерес до заходу, коротко представив порядок денний та передав слово В’ячеславу Лучкову, представнику Міненергвугілля, яке визначено координатором і організатором проведення КШН від України.

 

Представник Міненерговугілля зробив доповідь на тему «Планування та підготовка до командно-штабного навчання національного рівня  з питань стійкості критичної енергетичної інфраструктури «Coherent Resilience 2017 (Core 2017)». На початку свого виступу В. Лучков поінформував присутніх про важливий момент у підготовці до навчання, а саме – затвердження специфікації КШН, ключового документу з точки зору планування, організації, проведення та оцінювання результатів навчання загальнодержавного рівня. У розробці документу з української сторони взяли участь Міненерговугілля та НІСД, а зі сторони Альянсу – Центр передового досвіду НАТО з питань енергетичної безпеки (Вільнюс, Литва). Документ було підписано представниками організаторів навчань. Від України це було зроблено на рівні заступника Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Доповідач також повідомив присутнім, що Міненерговугілля, НІСД та Вільнюський Центр НАТО підготували базовий сценарій навчання, який буде використано, як інформаційну основу для підготовки конкретних ввідних завдань («ввідних») для Core 2017. Представник Міненерговугілля зробив акцент на тому, що з метою підвищення ефективності заходу  і на виконання рекомендації експертів з країн НАТО представники державних органів, енергетичних компаній та інших організацій, що візьмуть безпосередню участь у навчанні, попередньо не будуть ознайомлені із «ввідними», що суттєво наблизить умови проведення КШН до реальних. З іншого боку, як зазначив В. Лучков, ця обставина потребує, щоб у ході навчання дії представників державних органів, енергетичних компаній спиралися на підтримку їхніх організацій, для чого українськими організаторами навчань рекомендовано утворити і підготувати відповідні групи підтримки. Представник Міненерговугілля також коротко зупинився на інших аспектах підготовки до навчання, зокрема, на отриманні відповідей від його учасників щодо оцінки готовності необхідної нормативно-правової бази до співпраці та взаємодії у кризових ситуаціях, а також на проблемі забезпечення участі приватних енергетичних компаній.

 

З другою доповіддю на тему «Кризові ситуації в енергетиці та їх вплив на національну стійкість: сучасний досвід України у застосуванні планів реагування» на нараді виступив Олександр Суходоля. На її початку завідувач відділу енергетичної та техногенної безпеки НІСД привернув увагу присутніх на той факт, що у світі (у т.ч. в Україні) значна кількість об’єктів і систем в енергетичній сфері проектувалася і вводилася в експлуатацію у ті часи, коли цілий ряд загроз (наприклад, кіберзагрози) не могли бути враховані, що у теперішній час створює серйозні проблеми у забезпеченні захисту і стійкості критичної енергетичної інфраструктури (КЕІ). Іншим важливим аспектом діяльності в цій сфері, який підкреслив доповідач, є необхідність розбудови надійного державно-приватного партнерства, оскільки значна частина систем і об’єктів КЕІ, як у світі, так і в нашій країні, знаходиться у приватній власності. Крім того, О. Суходоля закцентував увагу присутніх експертів на тому, що досвід, який отримала Україна у протидії гібридній агресії (у т.ч. в енергетиці) представляє безумовний інтерес не лише для самих українців, але й для країн-членів НАТО, про що свідчить і активна підтримка структурами Альянсу підготовки до Core 2017. Другу частину своєї доповіді О.Суходоля присвятив достатньо детальному аналізу та урокам стосовно можливого розвитку каскадних ефектів (у т.ч. соціально-політичного характеру), внаслідок тривалого припинення енергопостачання, на прикладі кризової ситуації, що свого часу мала місце в анексованому Криму. 

 

Великий інтерес присутніх викликав виступ начальника диспетчерської служби ДП «НЕК «Укренерго» Василя Тихенка. Це було обумовлено такими причинами:

по-перше, саме це  державне підприємство обране базовим для проведення навчання  Core 2017 у жовтні цього року;

по-друге, доповідач у стислій формі зумів описати присутнім експертам основні організаційно-технічні принципи функціонування об’єднаної енергосистеми (ОЕС) України та ролі ДП «НЕК «Укренерго» у забезпеченні її стабільної роботи;

по-третє, представники державних (у т.ч. правоохоронних) органів, експерти у сфері енергетичної безпеки скористалися можливістю безпосередньо отримати пояснення від технічного працівника високого рівня з приводу деяких аспектів роботи ОЕС в кризових умовах, зокрема, впливу на ОЕС переривів у постачанні вугілля антрацитової групи; надійності зарубіжних партнерів, з якими ОЕС має електричні зв’язки, а також практики і процедур прийняття та відміни рішень диспетчерів.

 

2Далі головуючий для презентації третьої доповіді на тему «Про передовий зарубіжний досвід планування дій у кризових ситуаціях на прикладі США» надав слово Сергію Кондратову, старшому науковому співробітнику відділу енергетичної та техногенної безпеки НІСД. Доповідач на конкретних прикладах показав, що плани захисту критичної інфраструктури в таких європейських країнах, як Польща і Чехія, затверджуються урядовими документами, які передбачають відповідальність усіх суб’єктів забезпечення безпеки КІ за своєчасну розробку, впровадження, перевірку дієвості та удосконалення прийнятих ними планів. Більш детально С. Кондратов зупинився на досвіді США, визнаного лідера у запровадженні передових методів забезпечення національної безпеки, у т.ч. у сфері захисту критичної інфраструктури та планування дій у кризових ситуаціях. Доповідач представив короткий огляд Національної системи планування (НСП) Сполучених Штатів, звернувши увагу присутніх на реалізований у США системний підхід до її розробки та запровадження. Як зазначив С. Кондратов, НСП включає два основних елементи – Архітектуру планування, і Процес планування.  Архітектура планування включає такі елементи, як стратегічний, оперативний і тактичний рівні планування, а також їх інтеграцію. У свою чергу, Процес планування в США рекомендовано здійснювати у шість етапів, два з яких безпосередньо вказують на навчання, як ключовий, разом з аналізом реальних подій, інструмент удосконалення та перевірки дієвості планів реагування на кризові ситуації та забезпечення захисту і стійкості критичної інфраструктури.

Презентація Кондратова.

 

3Наприкінці наради було проведено загальну дискусію. Присутні отримали можливість задати питання доповідачам, а також висловити свої міркування та коментарі стосовно піднятих проблем. Крім доповідачів в обговоренні взяли участь Сергій Нагорний (незалежний експерт), Віталій Мартинюк та Михайло Гончар (обидва - Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»), Володимир Заславський (КНУ ім. Т.Г. Шевченка) Володимир Ілющенко (МВС), Олег Глушак (Національна поліція) та деякі інші учасники наради.

 

 Закриваючи засідання, Олександр Суходоля подякував присутнім за участь в обговоренні важливих проблем  і повідомив, що відділом енергетичної та техногенної безпеки НІСД у рамках підготовки до навчання Core 2017 заплановано провести ще ряд заходів, найближчий з яких відбудеться вже 11-12 травня і буде присвячений, серед іншого, проблематиці інформування у випадку безпекових інцидентів на об’єктах критичної енергетичної інфраструктури.