10 січня 2017 року в Міністерстві екології та природних ресурсів України відбулось об’єднане засідання круглого столу «Якою бути стратегії подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення?» та робочої групи з розробки цієї Стратегії, організоване спільно Державним агентством України з управління зоною відчуження та Національним інститутом стратегічних досліджень. Засідання проходило під головуванням голови ДАЗВ Віталія Петрука за участю заступника міністра екології та природних ресурсів Віктора Вакараша, представників профільних міністерств і відомств, експертів, науковців, представників зацікавлених сторін. 
На засіданні круглого столу було представлено аналітичну доповідь Національного інституту стратегічних досліджень «Політика України щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи: історія формування, проблеми реалізації та перспективи підвищення її ефективності» (далі – Аналітична доповідь). Представляючи доповідь старший науковий співробітник НІСД Олег Насвіт (Презентація О.Насвіта) повідомив, що розробники Стратегії отримали від зацікавлених сторін багато запитань та зауважень загального характеру, які свідчать про брак об’єктивної інформації в суспільстві щодо чорнобильської проблематики. Саме тому було вирішено провести цей захід і ознайомити членів робочої групи з розробки Стратегії і представників зацікавлених сторін з особливостями державної політики України щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, сучасним радіологічним станом чорнобильських територій, а також новими Міжнародними стандартами безпеки, в яких реалізовані уроки Чорнобиля, і зобов’язаннями України щодо їх імплементації.
Доповідач ознайомив присутніх зі структурою Аналітичної доповіді, докладно зупинився на початковому етапі формування чорнобильської політики України, коли були закладені умови формування катастрофічної суспільної свідомості, а також прийняті чорнобильські закони, реалізація яких була від початку несумірна з економічною спроможністю України. І уряд і Верховна рада невдовзі зрозуміли хибність політики і законів, на яких вона грунтується, які призводили до крайньої нераціональності використання коштів, що виділялися державою на пололання наслідків Чорнобильської катастрофи. Виконавча влада намагалася внести зміни в закони, але популізм політиків став на заваді чітким рішенням.
Водночас, доповідач зауважив, що сьогодні внесені до законів зміни дозволяють переглянути межі зон радіоактивного забруднення (за межами зони відчуження), які вже давно перестали бути радіоактивно забрудненими, але відсутність фінансування на проведення дозиметричної паспортизації не дозволяє підготувати сучасні експертні висновки.
Доповідач відзначив позитивні зміни, які сьогодні відбуваються в раціоналізації чорнобильської політики і коротко ознайомив з доцільними подальшими кроками в цьому напрямі, представленими у висновках і пропозиціях Аналітичної доповіді.
Професор Валерій Кашпаров, директор Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології Національного університету біоресурсів і природокористування України в доповіді «Радіологічна ситуація в зонах радіоактивного забруднення» (Презентація В.Кашпарова) повідомив, що сьогодні радіологічна ситуація на чорнобильських територія істотно поліпшилася. З 927 населених пунктів, віднесених до 2ої і 3ої зон радіоактивного забруднення тільки у 30 спостерігається перевищення ефективної дози опромінення населення в 1 мЗв/рік або допустимого вмісту радіонуклідів у продуктах харчування місцевого виробництва. Він також звернув увагу на некоректність використання щільності забруднення в якості критерію віднесення до зон радіоактивного забруднення. Але щільність забруднення має враховуватися при визначенні можливості повернення до сільськогосподарського використання земель, що були виведені з обігу внвслідок Чорнобильської катастрофи. Для різних типів грунтів для повернення їх у використання будуть різні значення критерію щільності забруднення.
Доповідач зазначив, що з 2009 р. інші контрзаходи, крім утримання радіологічних служб, не фінансуються і не проводяться. Хоча застосування фероцину дозволяє на сьогодні практично у всіх критичних населених пунктах вирішити проблему радіоактивного забруднення продуктів харчування та додаткового опромінення населення.
Доповідач повідомив, що певна частина зони відчуження має високі рівні забруднення альфа-випромінюючими ізотопами плутонію з великими періодами напіврозпаду (тисячі років), що виключає можливість повернення цих територій для проживання населення і їх необмеженого використання протягом тисяч років. Але ці території можуть використовуватись для створення об’єктів інфраструктури поводження з РАВ і саме на них Указом Президента України передбачено створення зони спеціального промислового використання яка довічно є непридатною для проживання.
Доповідач зазначив, що кордони цієї зони, з урахуванням існуючої нормативно-законодавчої бази України, положень міжнародних стандартів безпеки та документів Європейського Союзу повинні знаходитися в межах проходження з вірогідністю 90% ізолінії щільності забруднення території 238+239+240Pu на рівні 3,7 кБк/м2 та існуючих кордонів зони відчуження з урахуванням розташування радіаційно-небезпечних об'єктів. Площа цієї території біля 450 км2, або біля 23% площі зони відчуження.
Доповідач звернув увагу присутніх на необхідність здійснення систематичної державної дозиметричної паспортизації населених пунктів на чорнобильських територіях; інвентаризації та радіологічного обстеження виведених із господарського обігу земель за межами зони відчуження.
Директор виконавчий Інституту радіаційного захисту Академії технологічних наук України Володимир Берковський в доповіді «Радіаційна безпека: імплементація вимог директив Євратому та стандартів безпеки МАГАТЕ в нормативно-правових актах України» (Презентація В.Берковського) ознайомив присутніх з вимоги нових Міжнародних стандартів безпеки та зобов’язаннями України з їх імплементації. Він повідомив, що нові стандарти безпеки враховують досвід Чорнобиля. Зокрема, введене нове поняття – існуюча ситуація опромінення,. Для цієї ситуації розроблені вимоги до системи радіологіного захисту. Сьогоднішня чорнобильська ситуація відповідає означенню існуючої ситуації опромінення і на неї мають поширюватися відповідні вимоги до системи радіологічного захисту.
Доповідач зауважив, що підписавши Угоду про асоціацію з ЄС Україна зобов’язалася імплементувати у національне законодавство норми і вимоги нових стандартів безпеки і відповідних директив Євратома. Для цього має бути розроблено цілий ряд нормативних документів, внесено зміни до законів і підзаконних актів, розроблено нові. Це робиться не відразу, попереду велика робота, але стратегія розрахована на 25 років і має вже сьогодні враховувати майбутні зміни, орієнтуючись на нові стандарти безпеки і директиви ЄК і Євратома. Зокрема, мають бути враховані більш детальні вимоги до: застосування оптимізації та граничної чи референтної дози; розрахунків доз опромінення «пепрезентативної особи»; оцінки впливу на населення та довкілля; дозволів на викиди та скиди радіоактивних речовин до довкілля; залучення зацікавлених осіб та інформування населення; радіологічного моніторингу та демонстрації відповідності умовам ліцензії стосовно опромінення населення.
Голова Поліської райдержадміністрації Київської області Андрій Анісімов у доповіді «Пріоритетні напрями розвитку Поліського району Київської області у контексті реалізації спільних проектів із ДАЗВ» (Презентація А.Анісімова) повідомив, що сьогодні Поліський район найменший в Україні, має площу лише 53,3 тис.га, біля 80 тис. га території району будо вилучено внаслідок Чорнобильської катастрофи. Економічна ситуація в районі складна, ріллі всього 12,8 тис. га, промисловості немає, великих і середніх підприємств теж немає. Але район бачить перспективи відродження, напрацьовує проекти і заходи, що йому сприятимуть.
Доповідач, зокрема, представив увазі присутніх наступні проекти і заходи:
1. Проведення досліджень з метою підготовки експертного висновку для перегляду меж зони радіоктивного забруднення і повернення району вилучених у нього угідь для господарського використання. (Для проведення обстежень і підготовки висновків Українським НДІ сільгоспрадіологі потрібно віднайти фінансування в обсязі 500 тис. грн.)
2. Будівництво елеватора та терміналу по виконанню завантажувально-розвантажувальних робіт для транспортування залізничним транспортом сільгосппродукції на станції Вільча.
3. Визначення пункту пропуску біля с.Вільча «міжнародним».
4. Реєстрація юридичної адреси біосферного заповідника або його філії в Поліському районі.
5. Розміщення сонячних електростанцій.
6. Координація дій Поліського, Іванківського районів та зони відчуження для активізації розвитку туризму та досягнення ефекту синергії.
В обговоренні доповідей і проекту стратегії, який був розісланий учасникам заздалегідь, взяли активну участь практично всі учасники.
Підсумовуючи обговорення головуючий Віталій Петрук подякував всім за активну участь і запропонував подати зауваження і пропозиції в письмовому вигляді до 17 січня для їх врахування при доопрацюванні документа.