Анотація
Європейський вибір України, інтенсифікація співробітництва з ЄС, укладення Угоди про створення глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, поступове входження України в європейський адміністративний простір вимагають розуміння принципів, законів і механізмів європейського врядування та підходів щодо їх реалізації. Керуючись принципами та положеннями Угоди про технічні бар’єри у торгівлі[1], законодавством і стандартами, виходячи з потреб власної економіки, науки та техніки, наявних ресурсів, специфіки ринку, історичних особливостей, європейська спільнота виробила власні інструменти та побудувала унікальну систему нормативного регулювання технічних аспектів, яка ґрунтується на Новому (зі стандартизації) та Глобальному (з оцінки відповідності) підходах і спрямована на забезпечення вільного переміщення товарів, недопущення нових бар’єрів у торгівлі, взаємному визнанні та технічній гармонізації. Уряд України зобов’язався усунути перешкоди і виконати провідну роль у формуванні стратегії розвитку суспільства, визначаючи європейські цілі та високі амбіції. У суспільстві є очікування підтримки у формуванні необхідної технічної політики, яка полегшить сумісність, відкритість нових учасників ринку, забезпечить безпеку в розвитку адміністративно-територіальних утворень.
[1] Угода про технічні бар'єри у торгівлі : міжнародний документ від 15.04.1994 [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/981_008