Круглий стіл «Політика культурної дипломатії: стратегічні пріоритети для України» відбувся 21 червня 2016 року у Національному інституті стратегічних досліджень. Участь у ньому взяли провідні науковці, експерти неурядових організацій, представники Адміністрації Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, Міністерства закордонних справ та Міністерства культури. Організатором заходу виступив НІСД cпільно з Київським офісом Інституту Кеннана.
Заступник директора НІСД Василь Яблонський у вступному слові підкреслив, що у такому форматі захід відбувається вперше. Він звернув увагу, що напрям культурної дипломатії в Україні розвинений недостатньо і потребує більшої уваги з боку держави. Василь Яблонський висловив сподівання, що на круглому столі за результатом дискусії вдасться виробити конкретні рекомендації, які будуть згодом опрацьовані і передані до Адміністрації Президента, уряду, Верховної Ради України.
Директор Київського офісу Інституту Кеннана Катерина Смаглій зауважила, що інститут упродовж останніх двох років дуже активно працював у полі культурної дипломатії. Вона наголосила, що очікує переходу від обговорення стратегії у цьому напрямі до підготовки плану дій. Для втілення цієї ідеї, за її словами, потрібно більше працювати з урядом, а представникам неурядових, громадських організацій запропонувала об’єднати зусилля з Міністерством закордонних справ і пропонувати уряду, як наповнити цей план дій на найближчі роки.
Завідувач сектору культурної політики відділу гуманітарної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат філософських наук Оксана Розумна підкреслила, що нині державної політики культурної дипломатії як такої не існує, але запит на неї з боку суспільства вже сформовано. Вона звернула увагу, що досі політика культурної дипломатії була присутня в окремих виявах, але бракувало системи, скоординованості.
Доповідач закликала максимально використати ресурс, зокрема культурно-інформаційні центри при дипломатичних установах, робота яких вимагає серйозного переформатування. «Політична воля, спрямована на цей процес, вже заявлена, призначені серйозні керівники структурного підрозділу МЗС з культурної дипломатії. Потрібно довести цей процес до логічного завершення, переглянути законодавство, положення про МЗС, у якому не відображено курс на культурну дипломатію, висунути вимоги до керівників культурно-інформаційних центрів, розробити критерії ефективності їх роботи», – констатувала Оксана Розумна.
Експерт групи «Культура» реанімаційного пакету реформ Олена Салата розповіла про культурні ініціативи на зразок проекту «Культурна столиця України» та їх наслідки переважно для регіонів України. Перший секретар Департаменту секретаріату міністра МЗС України Ольга Жук зауважила, що держава повинна створювати можливості для культурного контенту, який продукує культурна спільнота, але не втручатися у процеси творчості, що не залежить від держави.
Голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганна Гопко звернула увагу на труднощі фінансування проектів, пов’язаних з культурною дипломатією. Вона повідомила, що нині готується бюджетна резолюція на 2017 рік, наголосивши, що вже зроблено запит щодо бачення МЗС пріоритетів культурної дипломатії з метою їх фінансової підтримки з боку держави.
Провідний науковий співробітник Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України Наталія Мусієнко розповіла про виставку відомого українського художника Віктора Сидоренка у Вашингтоні, яка є яскравим прикладом дієвості культурної дипломатії.
Професор кафедри української філософії та культури Київського національного університету імені Тараса Шевченка, головний експерт групи «Культура» Реанімаційного пакету реформ Наталія Кривда озвучила тези щодо майбутнього розвитку культурної дипломатії. Вона запропонувала створити єдиний центр, можливо, при Міністерстві закордонних справ, який би опікувався питаннями культурної дипломатії.
Загалом експерти відзначили певні здобутки на шляху впровадження Україною інституту культурної дипломатії. Як приклади наводилися активність та визнання українських митців на міжнародній арені, розбудова мережі Global Ukraine, створення структурних підрозділів Міністерства закордонних справ України з питань публічної та культурної дипломатії, а також успіхи вітчизняного шоу-бізнесу.
Фахівці відділу гуманітарної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень продемонстрували результати власних аналітичних розробок, які доводять, що інститут культурної дипломатії може мати реальний вплив на суспільство, консолідуючи українську громаду, відкриваючи можливості для її всебічного розвитку. Окрім того, наголошувалося на регулярній участі працівників Інституту як у громадському обговоренні проблем культурної дипломатії України, так і на їхньому залученні до підготовки рекомендацій стосовно посилення культурної присутності України за кордоном, перспектив використання досвіду європейських культурних інститутів в українських реаліях тощо.
Особливу увагу приділяли осмисленню перешкод, які уповільнюють створення інституцій культурної політики. Наголошували на необхідності нівелювання відмінності між розумінням культури і культурних процесів в Україні та ЄС. Дискусія засвідчила, що культурна дипломатія може стати ефективним інструментом вирішення питань національної безпеки, формування позитивного іміджу країни у світі, стимулювання попиту на національний продукт за кордоном та спроможна забезпечувати розвиток багатьох сфер суспільства, у тому числі соціальної і культурної.
Учасники заходу дійшли висновку про доцільність переходу від риторики навколо питань міжнародної культурної присутності України до розробки інструментарію державної політики у цій сфері, напрацювання рекомендацій для органів державної влади щодо впровадження політики культурної дипломатії.
