Регіональний філіал Національного інституту стратегічних досліджень в м. Ужгороді (РФ НІСД в м. Ужгороді), здійснюючи інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Президента України в царині зовнішньої політики, тривалий час ініціює та проводить експертні обговорення в регіоні актуальних питань цього напряму діяльності держави.
Продовжуючи традицію експертних обговорень, РФ НІСД в м. Ужгороді спільно з Словацькою асоціацією зовнішньої політики провели 13-14 травня 2010 р. в м. Ужгороді міжнародну конференцію на тему: "Україна та Вишеградська четвірка: на шляху до взаємовигідних відносин".
Відкриваючи конференцію, Світлана Мітряєва (директор РФ НІСД в м. Ужгороді) зазначила, що тільки постійний діалог та відкриті дискусії, тісна комунікація між провідними аналітичними центрами країн V4, інститутами та дипломатами дають можливість серйозного напрацювання узгоджених оцінок і відповідно, - вихід на узгоджені спільні стратегії щодо зовнішньої політики. РФ НІСД в Ужгороді, власне, той майданчик, де відбуваються ці дискурси спільно з нашими партнерами з країн Центральної та Східної Європи. Загалом конференція покликана проаналізувати нинішній стан, розвиток і перспективи відносин між Україною та країнами V4. Тому метою конференції є: по-перше, привернути увагу до важливості регіонального співробітництва в процесі політичного та соціально-економічного розвитку даних країн і регіонів; обговорити досвід країн Вишеградської четвірки, а також однієї з Північних країн - Норвегії, - у секторальному співробітництві; по-друге, визначити конкретні сфери та пріоритети, в яких Україна та країни Вишеградської четвірки можуть активно співпрацювати (у сферах безпеки, економіки, візового режиму, гуманітарній сфері тощо).
Враховуючи те, що Словаччина головуватиме у V4 з липня 2010 до червня 2011 року, Угорщина головуватиме в ЄС у першій половині 2011 року та в Карпатському Єврорегіоні, а Польща продовжить головування в ЄС після Угорщини у другій половині 2011 року, для України з'являються нові можливості та інструменти динамізації її європейського вектора зовнішньої політики та пошуку свого місця в європейській геополітичній архітектурі та великому європейському економічному просторі при збереженні тісних відносин з партнерами великої Євразії.
Вітаючи учасників конференції від імені словацької частини Оргкомітету, Александр Дулеба (директор Дослідного центру Словацької асоціації зовнішньої політики (SFPA), відзначив, що Україна має чітко сформулювати свою мету, завдання та визначити пріоритети співпраці з країнами Вишеградської четвірки в контексті забезпечення національних інтересів.
Павол Гамжік (Надзвичайний і Повноважний Посол Словацької Республіки в Україні) у вступній промові відзначив, що в міжнародно-політичній діяльності Словацької Республіки важливе місце займала регіональна співпраця і особливо в рамках Вишеградської четвірки. Дієвість цієї співпраці підтвердилася в умовах останньої світової фінансової кризи, нових загроз безпеці та інших глобальних викликів.
Вітаючи учасників міжнародної конференції, Олександр Ледида (голова Закарпатської обласної державної адміністрації) констатував, що РФ НІСД в м. Ужгороді та ДЦ САЗП, - тривалий час ініціюють і проводять в Закарпатській області зустрічі високого рівня з найбільш актуальних питань зовнішньої політики, що збирають провідних експертів з різних країн світу. Тематика даної конференції є актуальною як для країн Вишеградської четвірки, так і для України та Закарпатської області зокрема. Оскільки три (Польща, Угорщина та Словаччина) із чотирьох країн Вишеградської четвірки є нашими безпосередніми західними сусідами, регіональне та транскордонне співробітництво між нашими сусідніми країнами розглядається як інструмент розвитку прикордонних територій та водночас як складова європейського інтеграційного процесу України. Він також відзначив, що співпраця між Україною та країнами Вишеградської четвірки наразі здійснюється у різних форматах: міжурядові контакти, різноманітні заходи у форматі "Вишеградська четвірка + Україна" у політико-безпековій, військовій, енергетичній, соціо-культурній і регіональній сферах.
Андрій Єрмолаєв (директор Національного інституту стратегічних досліджень) нагадав, що нині відбувається іспит ЄС на міцність (криза у Греції). Тому підіймаються нові хвилі євроскептицизму - як у членів ЄС, так і у потенційних кандидатів. Через це важливо формувати клімат взаємної довіри і в експертних середовищах сусідніх країн, і серед широкого загалу. Цей рік стане важливим для України у вирішенні завдань, які готують нас у напрямі наближення до ЄС - підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та Угоди про зону вільної торгівлі. Із наступного року Угорщина та Польща послідовно головуватимуть в ЄС і гріх не скористатися з такої сприятливої для України міжнародної кон'юнктури.
У ході конференції були обговорені наступні питання:
І. Важливість регіонального співробітництва у процесі євроінтеграції;
ІІ. Вишеградська четвірка та Україна: пошук спільних інтересів;
ІІІ. Можливості використання інструментів у форматі "Вишеград плюс".
У обговоренні цих питань взяли участь представники Дипломатичного корпусу, відомі експерти України і країн Вишеградської четвірки та представники громадянського суспільства.
У першій панелі, яку модерував Владімір Більчік (науковий співробітник ДЦ САЗП), акцент було зроблено на важливості регіонального співробітництва в процесі євроінтеграції.
З ключовими доповідями виступили Павол Гамжік (Надзвичайний і Повноважний Посол Словацької Республіки в Україні), Галина Гороховська (представник Міністерства закордонних справ України в м. Ужгороді), Петр Вагнер (виконавчий директор Міжнародного Вишеградського фонду), Гейр Флікке (заступник директора Норвезького інституту міжнародних відносин).
Павол Гамжік у своєму виступі відзначив, що Вишеградська четвірка - це регіональний формат співпраці, який оцінюється як один з найбільш успішних не тільки в рамках зовнішньої політики Словаччини, але також і в рамках усього ЄС. Для регіону Центральної Європи Вишеградська четвірка є важливим стабілізаційним елементом, завдячуючи своєму суттєвому потенціалу щодо співробітництва у політичній, економічній, культурній, науковій, освітній сферах, а також сфері навколишнього середовища. У відносинах зі східними сусідами основним інтересом Словацької Республіки залишається демократична, сучасна політично стабільна, економічно процвітаюча і передбачувана Україна як партнер з найбільш тісними контактами з ЄС.
Галина Гороховська відзначила, що ініціатива щодо налагодження співробітництва у форматі "Вишеградська четвірка + Україна" належала українській стороні. З огляду на готовність країн Вишеградської четвірки брати активну участь у формуванні та реалізації східної політики ЄС, на нинішньому етапі пріоритетний інтерес нашої держави у відносинах з Вишеградською четвіркою полягає у взаємодії з метою реалізації нашого євроінтеграційного курсу та формування сприятливої позиції ЄС стосовно України у цьому питанні.
Петр Вагнер зупинився на питаннях регіонального співробітництва, використовуючи можливості Міжнародного Вишеградського фонду в гуманітарній та освітній сферах, передусім для стажувань студентів, здобувачів, аспірантів і докторантів, в тому числі і закарпатських вузів. Наразі, як він відзначив, така можливість використовується не повною мірою.
Слід зазначити, що для поширення такої інформації п. Вагнер у рамках конференції окремо презентував відповідні можливості студентам Закарпатського державного університету та Ужгородського національного університету.
Гейр Флікке зупинився на досвіді Норвегії у секторальному співробітництві з Європейським Співтовариством і навів конкретні приклади цієї співпраці, зокрема в енергетичному, екологічному тощо секторах міжнародної співпраці. Україна може скористатися досвідом Норвегії, яка інституціонально не є членом Європейського Союзу, але активно співпрацює з ним у багатьох секторах. І ця співпраця, як для Норвегії, так і для самого Європейського Союзу є взаємовигідною і важливою.
Тематика цієї панелі та ключові доповіді викликали жваву дискусію серед учасників конференції. Зокрема, Володимир Приходько (експерт Центру стратегічного партнерства) наголосив на двох історичних уроках: по-перше, якби Україна ще 10 років тому до вступу наших сусідів приєдналася до Вишеградської групи, то нині і ми вже могли бути у ЄС. По-друге, Вишеградська четвірка співпрацює з Україною, перш за все, в рамках Карпатського Єврорегіону, але цей інструмент гігантський і слабо керований, функціональні механізми виписані не чітко, то ж і потенціал використовується не повною мірою.
Георгій Динис (завідувач кафедри міжнародного права та міжнародних відносин Закарпатського державного університету) відзначив, що наразі необхідно визнати, що міжнародно-правові можливості Вишеградської четвірки обумовлені й обмежені міжнародними зобов'язаннями та правами, які виписані у засновницьких міжнародних договорах ЄС та у Лісабонському договорі. У зв'язку з цим реальними механізмами у процесі європейської інтеграції України та реалізації регіонального та транскордонного співробітництва України і Вишеградської четвірки виступають Європейська рамкова конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями, Додатковий протокол та Другий протокол, а також двосторонні міжнародні угоди у економічній, екологічній і гуманітарній сферах.
До дискусії також долучилися Давід Павліта (Генеральний консул Чеської Республіки у м. Львові), Отто Ковчар (президент Закарпатської торгово-промислової палати), Микола Палінчак (декан факультету міжнародних відносин Ужгородського національного університету).
Під час другої панелі "Вишеградська четвірка та Україна: пошук спільних інтересів" відбулося експертне обговорення ключових проблем і перспектив двосторонніх і багатосторонніх відносин країн регіону. Відкриваючи обговорення, модератор Олексій Їжак (завідувач відділу проблем воєнної безпеки РФ НІСД в м. Дніпропетровську), окреслив основні рівні та ключові напрями співпраці. Подальше обговорення та дискусія були присвячені стратегічним питанням і практичним крокам в реалізації спільних інтересів України та Вишеградської четвірки.
Андраш Рац (науковий співробітник Національного університету оборони ім. Міклоша Зріні) наголосив на важливості позитивної динаміки у виконанні Україною програм реформ і планів дій у рамках Східного партнерства ЄС. Було відзначено, що протягом останніх років на цьому шляху політичним деклараціям з боку України бракувало практичної імплементації. Виправлення цього становища має стати одним із завдань нової української влади.
Гжегош Громадський (аналітик з питань зовнішньої політики) присвятив свою доповідь питанням демократичного розвитку країн регіону. Він наголосив на важливості консолідації демократії в рамках стратегії модернізації в Україні. На його думку, відносини Вишеградської четвірки з Україною повинні включати не тільки міжурядовий діалог, а й взаємодію на рівні політичних партій, у тому числі опозиційних, і громадянського суспільства.
Александр Дулеба (директор Дослідного центру Словацької асоціації зовнішньої політики) присвятив свій виступ принциповим питанням розвитку України як європейської держави. Він висловив думку, що стратегія модернізації України, щоб бути успішною, повинна включати не тільки технічні аспекти, а й демократичний розвиток. Значна увага була приділена економічним питанням, зокрема, умовам реалізації угоди про зону вільної торгівлі та забезпеченню енергетичної безпеки в регіоні.
У ході дискусії Григорій Перепелиця (директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України) відзначив важливість чіткої і послідовної зовнішньополітичної стратегії України, передусім щодо членства у ключових європейських інституціях.
Андрій Кудряченко (директор Інституту європейських досліджень НАНУ) наголосив на важливості стратегії модернізації і навів історичні приклади, коли дискусійні зміни зовнішньополітичної стратегії дозволяли у перспективі реалізувати масштабні національні завдання. Маріан Сладечек (Генеральний консул Словацької республіки в м. Ужгороді) нагадав про важливість імплементації реформ, запропонованих ЄС Україні, і роз'яснив практичні аспекти реалізації візової політики ЄС.
Підсумовуючи обговорення та дискусію першого дня роботи міжнародної конференції, Андрій Єрмолаєв поздоровив учасників конференції із започаткуванням нового формату робочого обговорення і напрацюванням практичних рекомендацій для вирішення стратегічних питань розвитку України у співпраці з країнами Вишеградської групи. Він високо оцінив результати експертного обговорення та систематизував його наукові здобутки.
Модератором третьої панелі виступив Томаш Стражай (науковий співробітник Дослідного центру Словацької асоціації зовнішньої політики), який проінформував присутніх, що її особливістю є те, що її доповідачі в рамках реалізації спільного українсько-словацького проекту "SUREC" пройшли стажування в ДЦ САЗП (Братислава, Пряшів) з визначеної тематики наукових досліджень, результати яких представлені в цій панелі.
Григорій Перепелиця у своїй доповіді зауважив, що підбір інструментів реалізації європейського курсу залежить від мети, яку необхідно досягти. Мета, яку переслідувала Вишеградська група - інтегруватися в Європу з тим, щоб провести модернізацію та демократизацію своїх країн. Очевидно, що таку мету має переслідувати і Україна. Якщо це так, то наразі, досвід країн Вишеградської групи є найкращим прикладом для наслідування нами. Якщо Україна має іншу мету, то тоді необхідно провести ревізію досвіду країн Вишеградської групи і взяти на озброєння тільки ту частину цього досвіду, яка необхідна для реалізації Україною поставленої мети.
Андрій Кудряченко виділив конкретні напрями поліпшення співпраці України з Вишеградською групою у рамках євроінтеграційної політики нашої країни, які стосуються широкої сфери взаємодії: політичної, безпекової, економічної та гуманітарної. Він зазначив, що окремими напрямами поліпшення співпраці стає транскордонне співробітництво України та V4 і реалізація повною мірою можливостей "візового діалогу".
Світлана Мітряєва у своїй доповіді зупинилася на питаннях візового діалогу Україна-ЄС у контексті країн Вишеградської четвірки. Зокрема, розкрила інструменти лібералізації візового режиму (Угода про спрощення візового режиму між Україною та Європейським співтовариством, Угоди про місцевий прикордонний рух) з акцентом на їх формах та умовах, указала на наявні проблеми, запропонувала ініціативи, необхідні для досягнення Україною безвізового режиму з ЄС.
Ольга Сурніна (науковий співробітник кафедри політології Ужгородського національного університету) зупинилася на можливостях використання інструментів у форматі "Вишеград+" у сфері гуманітарного співробітництва (освіта, наука, культура) та запропонувала рекомендації щодо їх покращення на 2010-2015 рр.
Серед пріоритетів співпраця у наступних сферах: науково-дослідна та культурна; туризм, мистецтво, охорона історичних пам'яток; запровадження європейських технологій та інвестицій з інших різноманітних гуманітарних питань; освітні програми та молодіжні обміни; створення нових програм у системі освіти у напрямі наближення стандартів України до стандартів ЄС.
У дискусії взяли участь Павол Гамжік, Васіл Гривня (генеральний директор відділу публічної дипломатії та служби з питань громадянства Міністерства зовнішніх справ Словацької Республіки), Маріан Сладечек (Генеральний консул Словацької Республіки в м. Ужгороді), Володир Лупацій (радник директора Національного інституту стратегічних досліджень).
Участь у конференції також взяли представники Державної прикордонної служби України, науковці та студенти Ужгородського національного та Закарпатського державного університетів, депутати Закарпатської обласної ради, представники неурядових громадських організацій та численні ЗМІ.
Підбиваючи підсумки роботи, Світлана Мітряєва проінформувала присутніх, що матеріали міжнародної конференції будуть видані ДЦ САЗП окремим виданням та презентовані РФ НІСД в м. Ужгороді як у Закарпатській області, Києві, так і країнах V4.