31 березня 2016 р. в Національному інституті стратегічних досліджень відбувся круглий стіл «Механізми реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 роки». Участь у заході взяли представники міжнародних організацій, наукових установ, провідних аналітичних центрів, громадських об’єднань.
У вітальному слові директор НІСД Володимир Горбулін
наголосив, що у критичний момент громадянське суспільство зіграло потужну трансформуючу і захисну роль. Державу було врятовано від загрози авторитаризму та розпаду завдяки розгортанню волонтерського, благодійницького та добровольчого рухів. Він звернув увагу, що нині нові форми громадянської самоорганізації на крок випереджають готовність і здатність державних органів налагоджувати рівноправне партнерство з громадянським суспільством.
Затверджена указом Президента Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 роки, на думку директора Інституту, є одним з інструментів для змін. Розробка документа, за його словами, відбувалася в умовах повної прозорості і відкритості. Нова Стратегія увібрала в себе кращі напрацювання вітчизняних фахівців, зарубіжні практики та загальновизнані європейські стандарти партнерства між державою та громадянським суспільством. Робота була успішно завершена завдяки поступкам і компромісам, зокрема, всередині самого громадянського суспільства, єдність якого є необхідною умовою створення сильної держави.
В. Горбулін нагадав, що указом Президента України на Національний інститут стратегічних досліджень покладено надзвичайно відповідальне завдання – наукове супроводження реалізації Стратегії. Такий вибір не випадковий, адже Інститут впродовж багатьох років плідно займається аналітичними та науковими дослідженнями розвитку громадянського суспільства та його взаємодією з державою. Інститут був одним з ініціаторів укладання нової Стратегії і обстоював її необхідність її розробки.
Нині, за словами В. Горбуліна, першочерговими завданнями для імплементації Стратегії є формування та початок повноцінної роботи Координаційної ради сприяння розвитку громадянського суспільства. У цьому зв’язку Інститутом розроблено та затверджено План дій щодо забезпечення наукового супроводження реалізації Стратегії. Передбачено підготовку щорічних аналітичних доповідей про стан розвитку громадянського суспільства в Україні, проведення відповідних досліджень, участь у розробці критеріїв оцінки ефективності та індикаторів реалізації Стратегії, проведення низки комунікативних заходів. Водночас, успішне досягнення поставлених цілей можливе лише за умови широкого залучення інтелектуального потенціалу всіх зацікавлених наукових установ, недержавних аналітичних центрів та незалежних експертів.
Заступник Глави Адміністрації Президента України Ростислав Павленко наголосив, що важливо розпочати роботу над реалізацією Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2016-2020 роки. Її підготовка продемонструвала новий стиль розробки, прийняття та імплементації стратегічних документів. Він нагадав, що у підготовці Стратегії взяли участь понад 700 представників громадянського суспільства, органів влади, місцевого самоврядування, різноманітних аналітичних центрів, міжнародних установ. Одним з перших кроків її реалізації має стати формування Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства. Цей документ знаходиться на остаточному доопрацюванні з представниками громадянського суспільства і затримка пов’язана з урядовою та парламентською кризою, адже Координаційна рада має поєднувати у собі як громадськість, так і урядові кола.
Р. Павленко нагадав, що відповідно до указу Президента України Кабінет Міністрів України має підготувати в трьохмісячний термін план заходів з реалізації Стратегії. Тому, одним з пріоритетних завдань новоствореного Кабінету Міністрів України буде розробка такого плану та його реалізація спільно з громадянським суспільством, оскільки Стратегія передбачає низку інноваційних речей, запровадження яких дасть новий поштовх розвитку громадянського суспільства в Україні.
Керівник програм громадської організації «Український незалежний центр політичних досліджень» Максим Лациба звернув увагу, що в Україні з’явилася нова державна політика, яка називається політика сприяння розвитку громадянського суспільства. Він зупинився на ключових функціях, які виконує громадянське суспільство. Насамперед, це захист та представлення інтересів громадян через об’єднання в різні рухи, ініціативні групи та донесення своїх позицій у процесі ухвалення рішень. Друге – громадські організації здійснюють громадський контроль і боротьбу з корупцією. Третій напрям – вироблення соціальних послуг. Це головне, чим займаються громадські організації, наприклад, у Німеччині чи Франції. Ще одне – сфера благодійництва, вирішення соціальних проблем, волонтерство. Доповідач зауважив, що нині в Україні в деяких випадках це заміняє собою владу.
Він наголосив, що громадянське суспільство можуть розбудовувати тільки громадяни, а держава може лише створювати сприятливий клімат. Тут є певні проблеми, зокрема в царині реєстраційних процедур, частина – в сфері фінансів та процедур і практик залучення громадян до вироблення рішень. Однак, за його словами, «Стратегія не дає відповіді, куди нам потрібно рухатися».
Пленарне засідання «круглого столу» пройшло під головуванням заступника директора НІСД Василя Яблонського
, який наголосив, що стосунки по осі держава-громадянське суспільство в Україні завжди розвивалися, коли держава – старший партнер, а десь далеко – громадянське суспільство. У цій ситуації є своє пояснення, адже держава досі має ознаки радянської, яка воліє тримати все під контролем, а громадянське суспільство – лише на етапі становлення, хоча воно проявило себе як зріле під час Помаранчевої революції, Революції Гідності, допомоги українській армії в Антитерористичній операції.
За словами Василя Яблонського, всі етапи розвитку громадянського суспільства щоразу фіксувалися якимись документами – стратегіями, концепціями, доповідями, які більше чи менше, але завжди віддзеркалювали його стан. Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства, підписана Президентом України, є більш зрілим, виваженим документом. Доповідач висловив сподівання, що доля цього документу буде більш щасливою, ніж попередніх і стане реальним механізмом співпраці держави з громадянським суспільством.
Виконавчий директор Фонду «Відродження» Євген Бистрицький у своєму виступі відзначив, що політична суть Стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні у тому, що вона спрямована на побудову громадянської або політичної нації. Він додав, що в Україні часто громадянським суспільством називають громадські організації, які переважно підтримуються західними донорами, а невелика частка – приватним бізнесом. Крім цього, нині з’явилася величезна група волонтерських організацій. У цьому контексті доповідач зауважив, що потрібно працювати над тим, щоб такі організації переходили до самофінансування.
Він також підкреслив, що на його думку, для громадянського суспільства надзвичайно важливою є орієнтація на імплементацію реформ. Наприклад, без тиску громадських організацій не були б побудовані ті антикорупційні організації, які нині є. Надзвичайно важливою реформою є децентралізація. Її варто вважати однією з ключових демократичних реформ, які потрібно імплементувати, адже «без децентралізації ми будемо залишатися в олігархічній структурі пострадянської системи».
Важливою є передача на рівень місцевих громад вміння і навичок громадських організацій організувати відкриту діяльність. Крім цього, за словами доповідача, у громадських організацій варто запозичити ще одну рису – вміння шукати компромісні шляхи, примирення. Він висловив переконання що нині саме громадські організації здатні внести свій внесок у цю справу, бо «вони вміють це робити».
Заступник Міністра молоді та спорту України Олександр Ярема 
коротко зупинився на моментах, які супроводжуватимуть Стратегію у процесі імплементації як на національному, так і на регіональному рівнях. Основним, на його думку, є питання побудови партнерських відносин між владою та громадськістю з тим, щоб разом нести певну відповідальність за зміни, які відбуваються в Україні. Часто громадські, волонтерські організації оперативніше виконують функції державних інституцій, тому, нині сприятливий час, щоб переглянути функції державних інституцій та визначити доцільність деяких із них, чи, можливо, передачі їх функцій громадським організаціям, які на практиці довели свою спроможність й ефективність у виконанні певних завдань.
О. Ярема наголосив, що дуже важливо оновлювати Стратегію відповідно до викликів часу, а також звернув увагу на те, яким чином вона може втілюватися у життя. Мають бути розроблені плани заходів на рівні Кабінету Міністрів України, обласних державних адміністрацій. Тут представникам громадянського суспільства потрібно тісно співпрацювати з органами державної влади, оскільки пріоритетом Стратегії є збільшення ролі громадянського суспільства в соціально-економічному розвитку держави.
Заступник директора Департаменту інформації та комунікацій з громадськістю – завідувач відділу Секретаріату Кабінету Міністрів України Наталія Окша продовжила тему розвитку партнерства між органами влади та організаціями громадянського суспільства. Вона наголосила, що у нинішній складній соціально-економічній та політичній ситуації без партнерства держави з громадянським суспільством успіх неможливий. На підтвердження своєї думки, вона додала кілька конкретних прикладів взаємодії, зокрема щодо системи «Прозоро», яка була ініційована й реалізована у партнерстві з ІТ-бізнесом, представниками інститутів громадянського суспільства та урядовцями. Нині економічний ефект від її запровадження складає 506 млн. грн. Ще одне питання – про прозорість публічних фінансів, ініційоване громадянським суспільством та підтримане Президентом та Урядом України. Завдяки цьому нині є електронна версія щодо прозорості публічних фінансів – «Е-дата». Під тиском громадянського суспільства розпочалася реформа державної служби, зокрема був прийнятий новий закон про державну службу. Крім того, є ініціатива «Відкритий уряд», яка реалізується з 2011 року.
Говорячи про нинішні проблеми, Н. Окша виокремила тему підвищення культури консультацій з громадськістю. Тут потрібно, на її думку, залучати до навчання як представників органів державної влади, так і громадянського суспільства для того, щоб результат консультацій мав ефект. Вона також повідомила й про те, що нині у Міністерстві юстиції України готуєтьсяь проект закону про публічні консультації. Він буде поширюватися на законодавчу гілку влади, органи місцевого самоврядування та колегіальні органи.
Голова Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації населення Андрій Крупник зауважив, що в Стратегії 
передбачається створення регіональних координаційних рад з розвитку громадянського суспільства. Він запропонував, щоб Координаційна рада допомогла Уряду України ухвалити методичні рекомендації щодо вирішення комплексу питань, серед яких – порядок створення і підходи до формування персонального складу регіональних координаційних рад. Потрібно при цьому враховувати, що це буде не громадська рада, яка сама себе обирає й легітимізує, а спільна справа влади та громади, тому мають бути відповідні інструменти. Слід розробити Положення про таку раду, яке відповідатиме положенню про Координаційну раду, а в складі координаційних рад на регіональному рівні мають бути створені робочі групи з розробки проектів програм сприяння розвитку громадянського суспільства на регіональному рівні та щорічні плани реалізації цих програм відповідно до особливостей регіонів.
Президент Творчого центру ТЦК Любов Паливода продовжила міркування, що часто під громадськими організаціями або організаціями громадянського суспільства розуміють ті, які зареєстровані як громадські чи благодійні організації. Стратегія побудована таким чином, що має чотири напрями діяльності. На її думку, дуже важливими є такі напрями, як громадянське представництво та участь громадськості у соціально-економічному житті, де основу складає вміння організацій громадянського суспільства надавати соціальні послуги.
Представник Всеукраїнської громадської організації «Пласт» Юрій Юзич звернув увагу, що в плані імплементації Стратегії потрібно враховувати момент відкриття Європою для України низки програм для отримання фінансування для громадянського суспільства.
Професор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Лідія Смола наголосила на необхідності ширшого діалогу між владою та громадянським суспільством з акцентом на підготовці нового суспільного договору між ними.
Координатор руху «ЧЕСНО» Андрій Круглашов назвав важливим той факт, що держава через свої інститути ініціює сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні. Він торкнувся аспектів фінансування громадських організацій та застеріг від «кривизни» у цих питаннях.
Координатор руху «Сильні громади Донеччини» Валентин Красноперов розповів про напрацювання, здійснені на Сході України для розвитку громадянського суспільства, звернувши увагу на питання комунікації громадянського суспільства та влади на регіональному рівні.
У ході дискусії голова комітету співпраці з органами державної влади з питань нормативно-правових документів, які потребують громадського обговорення, при КОДА Ліліт Хачатрян наголосила, що громадськість хоче обговорення перед ухваленням правових актів для того, щоб розуміти, чого чекати від того чи іншого документа. Вона запевнила, що громадськість добре розуміє, що їй потрібно вирішити. Проте інше питання – чому багато громадських організацій стали кишеньковими – треба запитати у влади, бізнесменів, політиків.
Завідувач відділу досліджень громадянського суспільства ГО «Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка» Тетяна Бєльська додала, що в нинішніх реаліях слід говорити про суспільство самоорганізованих спільнот. Вона повідомила, що інститут раз на чотири місяці проводить моніторинг щодо довіри до різних інститутів влади, громадських організацій. Виявляється, що останнім часом зростає рівень довіри до інституцій громадянського суспільства водночас падає їх інтерес до влади. Всі показники становлять менше 20%, у тому числі щодо силових структур, причому рівень довіри до представників європейських інституцій значно вищий, ніж до влади нашої країни. Стосовно інституцій громадянського суспільства, то найвищий рівень довіри до релігійних організацій – близько 44% і до 41% – до громадських організацій.
Тетяна Бєльська також зауважила, що при складанні Плану дій щодо сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні слід враховувати, що організована громадськість діє на трьох рівнях – національному, глобальному, інформаційному (ІТ-технології). При цьому, люди не завжди вміють працювати у цифрових мережах. Тому, на її думку, потрібно звернути увагу на етику спілкування, якій потрібно навчати. Крім цього, потрібно сформувати базу організацій громадського суспільства, які зорієнтовані на вирішення соціальних проблем.
Питання порядку денного «круглого столу» також розкрили у своїх виступах головний спеціаліст відділу законопроектування Департаменту конституційного, адміністративного та соціального законодавства Міністерства юстиції України Микола Клижка, співробітник «Інституту Аналітики та Аквокації» Володимир Трегуб, директор Інституту місцевої демократії Валерій Рубцов, керівник Центру теоретико-правових проблем інформаційної сфери НДІ інформатики і права Національної академії правових наук України Олександр Баранов, вчений секретар Інституту соціології НАН України Андрій Зоткін, політолог Дмитро Гаврилюк, завідувач сектору громадянського суспільства відділу розвитку політичної системи НІСД Олександр Корнієвський.