"Основні загрози безпеці банківської системи України та шляхи їх подолання". Аналітична записка

Поділитися:

Анотація

Проаналізовано ключові тенденції та негативні чинники, що загрожували стійкості банківської системи України протягом 2014р. та на протязі 2015р., досліджено інституційне та інструментальне забезпечення політики протидії держави цим загрозам. Визначено позитивні та негативні наслідки окремих дій держави в контексті мінімізації загроз банківській стабільності, запропоновано необхідні заходи для успішної реалізації цієї політики у поточному році та у середньостроковій перспективі для забезпечення макроекономічної стабільності в Україні.

 

ОСНОВНІ ЗАГРОЗИ БЕЗПЕЦІ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

 

Минулий рік та рік, що минає, були надзвичайно складними як для економіки України в цілому, так і для банківської системи, зокрема. Основні загрози, з якими стикнулась банківська система протягом 2014–2105 рр., очевидно, зберігатимуть свою актуальність і у наступному році.

Аналіз звітних даних по банківській системі в цілому та по окремих банках на основі відкритої статистичної звітності НБУ[1] дає змогу визначити основні тенденції у банківській системі України протягом 2014-2015 рр., що формують загрози фінансові безпеці держави у банківській сфері:

1. Відплив залучених коштів, у першу чергу вкладів населення, викликаний як політичною, так і макроекономічною нестабільністю.

У 2014 році обсяг коштів фізичних осіб у банківській системі порівняно з початком року скоротився на 126 млрд.грн., або на 29 %, у т.ч. у національній валюті – на 53 млрд.грн., в іноземній валюті – на 9 млрд. дол. США.

У 2015 році темпи відпливу уповільнилися: за січень-жовтень 2015р. банківська система втратила 23 млрд. грн. вкладів населення, або 6 % їх обсягу на початок року. Відносно позитивна (порівняно з рівнем минулорічних втрат) динаміка пояснюється коливаннями валютного курсу гривні. Натомість розрахунки окремо по національній та іноземній валюті[2] дають підстави стверджувати, що за перші 10 місяців поточного року банківська система втратила 21 млрд. грн. (-11 %) та 4,3 млрд. дол. США (-32 %) вкладів фізичних осіб. Таким чином, скорочення коштів фізичних осіб у 2015р. порівняно з минулим роком дещо уповільнилось, проте його швидкість залишається несприятливою для підтримки стабільності банківської системи.

2. В умовах падіння ділової активності та платіжної дисципліни суб’єктів господарювання, зменшення споживчих витрат населення відбувається погіршення якості кредитного портфеля банків.

Зростає частка простроченої заборгованості за кредитами у загальній сумі кредитного портфеля. Якщо станом на 01.01.2014р. цей показник загалом по банківській системі дорівнював 7,7 %, то на 01.01.2015р. він зріс до рівня 13,5 %, а станом на 01.11.2015р.[3] сягнув межі 20,4 %[4].

Серед інших коефіцієнтів, що описують якість активів банків, найбільш показовими є відношення сформованих страхових резервів під кредитні операції до кредитного портфеля банку та відношення резервів під активні операції до активів на звітну дату.

Якщо припустити, що всі банки адекватно оцінюють якість власних активів і своєчасно та у повному обсязі формують страхові резерви, то чим меншими є значення цих показників, тим краще почуває себе банк. І навпаки.

Станом на 01.01.2015р. відношення резервів під кредитні операції до кредитного портфеля для банківської системи в цілому становить 22 %, відношення резервів під активні операції до активів – 15 %. Станом на 01.10.2015 р. – відповідно 35 % та 23 %. У таблиці 1 проілюстровано, які банки мають найвищі (негативні) значення даних показників (інформація станом на 01.10.2015 р.).

 

 

Таблиця 1

 

Відношення сформованих страхових резервів під активні операції до активів (станом на 01.10.2015р.)

 

 

Банківські установи зі значним розміром сформованих страхових резервів під кредитні операції (і 50% кредитного портфеля)

Значення показника, %

Банківські установи зі значним розміром сформованих страхових резервів по всіх активних операціях (і 25 % активів)

Значення показника, %

ВТБ БАНК

135 %

ВТБ БАНК

91 %

НЕОС БАНК

93 %

УКРСОЦБАНК

52 %

РВС БАНК

89 %

РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ

43 %

РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ

86 %

ПРАВЕКС-БАНК

34 %

ПРАВЕКС-БАНК

79 %

БАНК ФОРВАРД

32 %

УКРСОЦБАНК

77 %

УКРГАЗБАНК

31 %

АСТРА БАНК

72 %

УКРЕКСІМБАНК

31 %

УКРЕКСІМБАНК

66 %

КЛІРИНГОВИЙ ДІМ

28 %

УКРГАЗБАНК

54 %

КЛАСИКБАНК

28 %

КЛІРИНГОВИЙ ДІМ

54 %

БАНК АЛЬЯНС

26 %

ФІДОБАНК

52 %

ОТП БАНК

26 %

БАНК ФОРВАРД

52 %

ОЩАДБАНК

25 %

ОЩАДБАНК

52 %

ФІДОБАНК

25 %






 

Джерело: Розраховано за даними НБУ: Дані фінансової звітності банків України станом на 01.10.2015р. Офіційний сайт Національного банку України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=64097

 

3. Погіршення якості кредитного портфеля банків провокує зростання банківських витрат на формування страхових резервів.

Відрахування в страхові резерви є найбільш "проблемною" серед витратних статей будь-якого банку, адже страхові резерви можуть збільшуватись не лише внаслідок позитивного зростання кредитного портфеля, але й внаслідок негативного погіршення його якості. І навпаки:  скорочення витрат банків на формування страхових резервів може свідчити не лише про проблему зменшення обсягу працюючого кредитного портфеля, але й про позитивне поліпшення його якості.

 Банківська система в цілому за 2014 р. здійснила витрати на формування страхових резервів у сумі 103 млрд грн, що вчетверо більше, ніж за 2013 р (25 млрд грн). За 10 міс. 2015 р. відповідні витрати разом по банківській системі також склали 103 млрд грн. Такий обсяг витрат продовжує залишатися ключовим чинником збитковості банківської системи. В останні роки абсолютна більшість банків мали додатне значення цього показника. Проте фінансовий результат банківської системи за 2014 р. є від’ємною величиною і складає -53 млрд грн, що є найгіршим показником за всі роки спостереження, а кількість збиткових банків становить 52 (тобто кожний третій).

Протягом 2015р. негативна тенденція збитковості банківської системи, на жаль, не зупинена. Поточний збиток банківської системи за 10 місяців 2015р.[5] складає 56,3 млрд грн[6].

Таблиця 2 містить перелік банків-лідерів та аутсайдерів з точки зору фінансового результату за 9 міс. 2015р.

 

Таблиця 2

Фінансовий результат банків - лідерів та аутсайдерів за 9 міс. 2015р.

Банківські установи зі значним розміром поточного прибутку (³100 млн. грн.)

Значення показника, млн. грн.

Банківські установи, що мають поточні збитки ³1 млрд. грн.

Значення показника, млн. грн.

СІТІБАНК

1 291

ВТБ БАНК

-16 261

РВС БАНК

251

УКРСОЦБАНК

-8 710

IHГ БАНК УКРАЇНА

228

УКРЕКСІМБАНК

-8 330

ДІВІ БАНК

200

ПРОМІНВЕСТБАНК

-6 347

БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА

164

ОЩАДБАНК

-5 401

КРЕДOБАНК

120

РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ

-2 064

УНIКОМБАНК

117

СБЕРБАНК РОСІЇ

-1 610

КЛІРИНГОВИЙ ДІМ

109

ФІДОБАНК

-1 435

ДОЙЧЕ БАНК ДБУ

108

ОТП БАНК

-1 276

Джерело: Розраховано за даними НБУ: Дані фінансової звітності банків України станом на 01.10.2015р. Офіційний сайт Національного банку України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=64097

Збитковість банку протягом звітного періоду може бути викликана не тільки  необхідністю формування страхових резервів під активні операції (у т.ч. і «нові» кредити), але й внаслідок інших чинників, зокрема: зростання портфеля відносно «дорогих» роздрібних депозитів, підвищення відсоткових ставок по депозитах з метою збереження необхідного обсягу портфеля пасивів, розширення мережі відділень тощо.

 

5. Падіння капіталізації банківської системи, викликане її збитковою діяльністю.

Абсолютний розмір власного капіталу є найголовнішим окремо взятим показником «здоров’я» та надійності банку, адже капітал є «подушкою безпеки» і захистом від впливу негативних зовнішніх та внутрішніх чинників як для самого банку, так і для його клієнтів. По банківській системі в цілому за 2014р. рік порівняно з початком року власний капітал скоротився до рівня 148 млрд грн.

У поточному році негативна тенденція щодо скорочення власного капіталу банківської системи дещо призупинена. Станом на 01.11.2015 р.[7] його величина зменшилась до рівня 124 млрд грн.[8]

 

У табл. 3 відображено перелік банківських установ, що мають найбільший і найменший обсяги власного капіталу. З точки зору бухгалтерського обліку банківський капітал є залишковою вартістю активів після вирахування всіх банківських зобов’язань. Таким чином, чим більшим є розмір власного капіталу, тим більш надійним (при інших незмінних умовах) є банк. Виходячи з цього, банківські установи з найбільшим розміром балансового капіталу (³2 млрд грн станом на 01.10.2015 р.) є більш захищеними від потенційних ризиків, натомість банки з найменшим розміром власного капіталу (Ј 120 млн грн) перебувають у небезпечній зоні та балансують на межі виводу з ринку.

 

Таблиця 3

Власний капітал банків на 01.10.2015 р.

 

 

Банки з найбільшим розміром балансового капіталу (³2 млрд грн)

Значення показника, млн. грн.

Банки з найменшим розміром власного капіталу (Ј 120 млн грн)

Значення показника, млн грн

ПРИВАТБАНК

25 277

БАНК АЛЬЯНС

55

ОЩАДБАНК

16 969

УКРАЇНСЬКИЙ БАНК РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА РОЗВИТКУ

61

УКРСОЦБАНК

8 226

КРЕДИТ ОПТИМА БАНК

70

УКРЕКСІМБАНК

6 512

БАНК ТРАСТ

81

ПРОМІНВЕСТБАНК

6 264

ТРАСТ-КАПІТАЛ

82

УКРГАЗБАНК

4 617

БАНК ФАМІЛЬНИЙ

82

ПЕРШИЙ УКР.МІЖНАРОДНИЙ БАНК

4 041

НОВИЙ

87

РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ

3 843

РЕГІОН-БАНК

91

РОДОВІД БАНК

3 200

АРТЕМ-БАНК

97

ВТБ БАНК

2 535

БАНК УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ

99

СБЕРБАНК РОСІЇ

2 117

ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ

101

IHГ БАНК УКРАЇНА

2 102

АКОРДБАНК

107

СІТІБАНК

2 074

-

 






 

Джерело: Розраховано за даними НБУ: Дані фінансової звітності банків України станом на 01.10.2015р. Офіційний сайт Національного банку України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=64097

 

6. Зростання рівня доларизації активів і пасивів банківських установ.

Питома вага валютних кредитів у кредитному портфелі характеризує залежність банку від курсових коливань і суттєво впливає на його ліквідність та фінансову стійкість. Натомість питома вага валютних пасивів у структурі зобов’язань та валютних вкладів у структурі залучених коштів населення характеризує здатність банку безперебійно виконувати свої зобов’язання в умовах курсових коливань.

На жаль, курсові коливання в Україні протягом 2014-2015 рр. призвели до зростання питомої ваги валютних кредитів по банківській системі, яка станом на 01.10.2015 р. зросла до рівня 50 %, а частка валютних зобов’язань – до 58 %, у т.ч. частка валютних вкладів населення – до 55 % коштів фізичних осіб.

Більшість українських банків мають помірні значення питомої ваги валютного кредитного портфеля, валютних зобов’язань та валютних вкладів населення. Натомість таблиці 4 та 5 містять перелік банків, які станом на 01.10.2015р. фіксують значний вплив активно-пасивних операцій у валюті на структуру власних балансів.

 

Таблиця 4

Питома вага валютних кредитів у структурі кредитного портфеля на 01.10.2015р.

 

Банківські установи зі значною питомою валютних кредитів у структурі кредитного портфеля (і 75 %)

Значення показника,  

%

Значення показника,

млн. грн.

КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК

92 %

956

НЕОС БАНК

92 %

9

ПІРЕУС БАНК МКБ

88 %

1 248

СБЕРБАНК РОСІЇ

88 %

40 716

IHГ БАНК УКРАЇНА

83 %

9 020

УНІВЕРСАЛ БАНК

83 %

4 094

ПРОМІНВЕСТБАНК

78 %

32 977

МІЖНАРОДНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК

75 %

1 593

УКРЕКСІМБАНК

75 %

43 126

ВТБ БАНК

75 %

12 550

 

Джерело: Розраховано за даними НБУ: Дані фінансової звітності банків України станом на 01.10.2015р. Офіційний сайт Національного банку України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=64097

 

В умовах, що склалися, протягом 2014-2015 рр. державою були здійснені наступні заходи, спрямовані на подолання кризових явищ у банківській системі та грошово-кредитній сфері в цілому:

1. В умовах низької довіри між учасниками міжбанківського ринку НБУ здійснював перерозподіл ліквідності як інструментами її стерилізації, так і шляхом рефінансування. Загальна сума наданого комерційним банкам рефінансування становила: 80 млрд грн станом на 01.01.2014 р., 113 млрд грн станом на 01.01.2015 р., 111 млрд грн станом на 01.11.2015 р.[9]. За інформацією НБУ, протягом 2014-2015 рр. рефінансування надавалось виключно в межах відпливу депозитів.

 

Таблиця 5

Питома вага валютних пасивів у структурі зобов’язань на 01.10.2015р.

 

Банківські установи зі значною питомою вагою валютних пасивів у структурі зобов’язань (і 80 %)

Значення показника, %

Значення показника, млн. грн.

Банківські установи зі значною питомою вагою валютних вкладів у структурі коштів населення (і 90 %)

Значення показника, %

Значення показника, млн. грн.

БАНК ФАМІЛЬНИЙ

90 %

152

БАНК АВАНГАРД

98 %

10

ТК КРЕДИТ

86 %

1 519

АПЕКС-БАНК

95 %

274

КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК

84 %

1 154

МІСТО БАНК

94 %

777

СБЕРБАНК РОСІЇ

84 %

43 137

БАНК ПОРТАЛ

94 %

6

АКОРДБАНК

83 %

250

ОКСІ БАНК

93 %

263

IHГ БАНК УКРАЇНА

82 %

9 854

ЄВРОПРОМБАНК

93 %

667

УНІВЕРСАЛ БАНК

81 %

4 849

ФОРТУНА-БАНК

93 %

976

ПРОМІНВЕСТБАНК

80 %

39 684

ТРАСТ-КАПІТАЛ

92 %

75

---

-

-

БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ

90 %

1 285

 

Джерело: Розраховано за даними НБУ: Дані фінансової звітності банків України станом на 01.10.2015р. Офіційний сайт Національного банку України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=64097

 

2. У межах протидії та девальваційному тиску послідовно підвищується облікова ставка НБУ: з 15.04.2014 р. – з 6,5 % до 9,5 %, з 17.07.2014 р. – до 12,5 %, з 13.11.2014 р. – до 14 %, з 06.02.2015 р. – до 19,5 %, з 04.03.2015р. – до 30 %. У найбільш складний період банківської кризи 2014-2015 рр. основні завдання такого підвищення полягали у досягненні позитивного значення облікової ставки відносно очікуваного рівня інфляції, забезпеченні тривалої курсової стабільності, уповільненні темпів зростання цін. Крім того, політика «дорогих грошей» суттєво обмежувала можливості валютних спекуляцій з боку учасників ринку. Натомість на тлі поступової стабілізації ситуації на валютному ринку та уповільнення темпів інфляції ставка почала знижуватись: з 28.08.2015 р. – з 30 % до 27 %, з 25.09.2015 р. – з 27 % до 22 %[10]. Мета її зниження - стимулювання кредитної активності за рахунок здешевлення вартості грошей.

 

3. У межах протидії зростанню інфляції обмежується обсяг емісії. За минулий 2014 р. індекс цін споживчого ринку сягнув 24,9 %. Не зважаючи на зафіксовану в окремі місяці дефляцію (у липні, серпні та жовтні), за 11 місяців 2015 р. цей показник становив 42,3 %[11]. Інфляційні прогнози різних установ та експертів на поточний рік суттєво відрізняються (зокрема, НБУ прогнозує за 2015 р. інфляцію на рівні 44%)[12], проте у будь-якому разі її рівень за поточний рік буде значно вищим, ніж за попередній. Інфляція в Україні в останні роки має, переважно, монетарний характер, пов’язаний із зростанням грошової маси на тлі скорочення виробництва та ВВП. Таким чином, необхідною умовою мінімізації темпів цінового зростання є поступове обмеження емісії. Згідно планів НБУ на початок року, максимальна сума, яка повинна була поступити в обіг шляхом перерахування до бюджету прибутку НБУ, підтримки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та підтримки ліквідності платоспроможних банків, не повинна була перевищити 91 млрд грн[13]. Натомість лише за перші 6 місяців 2015 р. обсяг фактичної емісії перевищив 78 млрд грн[14]. Виходячи з цього, дотриматись річного ліміту емісії для НБУ буде можливо, проте досить важко. Тим не менше, в Україні очікується різке гальмування інфляції до рівня менше 10 % у 2016 р. та 5 % до 2018 р.[15].

 

4. З метою стимулювання пропозиції валюти на міжбанківському валютному ринку було збільшено з 50 % до 75 % розмір обов’язкового продажу валютної виручки підприємствами-експортерами, що має призвести до поступового задоволення попиту на валюту з боку імпортерів.

 

5. У межах заходів з лібералізації ціноутворення на валютному ринку та з метою більш раціонального використання обмежених валютних резервів відбулась відмова від де-факто фіксованого валютного курсу гривні. Починаючи з 07.02.14 . НБУ перейшов до встановлення курсу на рівні його ринкових котирувань. Постановою НБУ № 180 від 31.03.2014 р.[16] був закріплений порядок визначення офіційного курсу гривні як середньозваженого курсу продавців і покупців, що склався поточного дня на міжбанківському валютному ринку. Перехід до гнучкого курсоутворення виступав однією з ключових передумов ухвалення дворічної кредитної програми «Stand-by» з боку МВФ навесні 2014 р. Відхід від штучної стабілізації гривні був вимушеним, але єдиним вірним та виваженим кроком в критичних умовах, що склалися.

 

6. В контексті боротьби зі спекуляціями на міжбанківському валютному ринку було також введено низку обмежень відносно підприємств-імпортерів (зокрема, вимога щодо відсутності податкової заборгованості у підприємств при здійсненні ними купівлі валюти).

 

7. З метою підвищення рівня капіталізації банківської системи відбувається зростання банківського капіталу шляхом збільшення статутних фондів згідно планів рекапіталізації, затверджених НБУ. Регулятор також здійснює кроки, спрямовані на спрощення процедури докапіталізації банків іноземними інвесторами. З цією метою були затверджені Постанови Правління НБУ від 01.10.2015 № 657 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 03 вересня 2015 року № 581»[17] та № 658 «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 31 березня 2014 року № 182»[18]. Постановою № 657 передбачено можливість для уповноважених банків у разі дострокового виконання зобов’язань за договорами кредиту/позики в іноземній валюті повертати іноземному інвестору кошти на його інвестиційний рахунок, відкритий в банку у випадку  подальшого використання цих коштів на збільшення капіталу банку. Постановою № 658 уповноваженим банкам дозволяється здійснювати на міжбанківському ринку купівлю валюти, що надходить від іноземних інвесторів для збільшення капіталу цих банків. Такі кроки покликані сприяти якнайшвидшій докапіталізації банків та спрямовані на зменшення валютних ризиків банківської системи.

 

8. З метою стимулювання залучення додаткових коштів населення у банківську систему відбулось скасування можливості дострокового зняття депозитів населення. 14.05.2015р. Верховна Рада прийняла законопроект №1195[19], яким закріплюється окреме існування різних видів депозитів фізичних осіб – строкових вкладів та вкладів на вимогу. 03.06.2015 р. цей Закон був підписаний Президентом України. Згідно з новими правилами, вклади «до запитання» чи «на вимогу» банки зобов’язані видати за першим запитом клієнта, тоді як дострокове зняття строкових депозитів допускається, тільки якщо така можливість прописана в договорі. У той же час, якщо строковий депозит закінчився, він автоматично переводиться в розряд вкладів до вимоги. Раніше строкові вклади зазвичай автоматично подовжувались на новий термін у разі відсутності вкладника в банку в день закінчення строку дії договору.

Таким чином, законодавче закріплення окремого існування різних видів депозитів фізичних осіб (строкових вкладів та вкладів на вимогу) передбачає фактичну заборону на законодавчому рівні дострокового розірвання строкових депозитних угод. Проте це цілком назріле та доцільне нововведення не має зворотної сили, отже розповсюджується лише на нові строкові депозитні угоди.

Очевидно, що стабільність фінансової системи держави неможлива в умовах слабкої, недостатньо капіталізованої, збиткової банківської системи. Отже,

 

9. Триває ініційований державою процес очищення та оздоровлення банківської системи шляхом:

- виведення з ринку проблемних банків та установ, що займались відмиванням грошей або іншими сумнівними транзакціями. З метою оздоровлення банківської системи протягом 2014р. у 33 банки було введено тимчасову адміністрацію, по 17 банках були прийняті рішення про ліквідацію, у 51 банк призначено кураторів. З початком поточного року процес виведення проблемних банків з ринку продовжився: протягом 2015 р. НБУ визнав неплатоспроможними 27 банків. Таким чином, платоспроможним на сьогодні[20] є 120 банків.

-підвищення вимог до капіталу нових банків до рівня 500 млн грн та затвердження плану підвищення власного капіталу діючих банків до цієї позначки з мінімального на сьогодні рівня 120 млн. грн.

 

Висновки та пропозиції:

Ключовими загрозами стабільності банківської системи України протягом 2014-2015 рр. були:

 

1. Відплив залучених коштів, у першу чергу вкладів населення. Обсяг коштів фізичних осіб у банківській системі за 2014 р. скоротився на 126 млрд грн, або на 29 %, у т.ч. у національній валюті – на 53 млрд грн (на 21 %), в іноземній валюті – на 9 млрд дол. США (на 40 %). За січень-жовтень 2015 р. банківська система втратила 21 млрд грн (-11 %) та 4,3 млрд дол. США (-32 %) вкладів фізичних осіб. Таким чином, скорочення коштів фізичних осіб у 2015р. порівняно з минулим роком дещо уповільнилось, проте його швидкість залишається загрозливою для стабільності банківської системи.

 

2. Погіршення якості кредитного портфеля банків внаслідок падіння ділової активності та платіжної дисципліни суб’єктів господарювання та споживчих витрат населення. Якщо станом на 01.01.2014 р. цей показник загалом по банківській системі дорівнював 7,7 %, то на 01.01.2015 р. він зріс до рівня 13,5 %, а станом на 01.11.2015 р. сягнув межі 20,4 %. 

 

3. Зростання банківських витрат на формування страхових резервів внаслідок погіршення якості кредитного портфеля. Банківська система в цілому за 2014 р. здійснила витрати на формування страхових резервів у сумі 103 млрд грн, що вчетверо більше, ніж за 2013 р. (25 млрд грн). За 10 міс. 2015 р. відповідні витрати разом по системі також склали 103 млрд грн.

 

4. Збитковість банківської системи, обумовлена зростанням витрат на формування страхових резервів. Фінансовий результат банківської системи за 2014 р. складає -53 млрд грн, що є найгіршим показником за всі роки спостереження. Протягом 2015 р. негативна тенденція збитковості банківської системи, на жаль, не зупинена. Поточний збиток банківської системи за 10 місяців 2015р. складає 56,3 млрд грн.

 

5. Падіння капіталізації банківської системи, викликане її збитковою діяльністю. По банківській системі в цілому за 2014р. рік власний капітал скоротився до рівня 148 млрд грн. Протягом поточного року негативна тенденція скорочення власного капіталу банківської системи не зупинена. Станом на 01.11.2015 р.[21] його величина зменшилась до рівня 124 млрд грн.

 

6. Зростання рівня доларизації активів і пасивів банківських установ. Станом на 01.01.2014 р. питома вага валютних кредитів складала 35 % кредитного портфеля, частка валютних зобов’язань – 46 %, у т.ч. частка валютних пасивів населення – 43 %. Питома вага валютних кредитів по банківській системі станом на 01.01.2015 р. зросла до рівня 46 %, частка валютних зобов’язань – до 54 %, у т.ч. частка валютних вкладів населення – до 53 %. Протягом 2015 р. ця негативна тенденція зберігалась: станом на 01.10.2015 р. питома вага валютних кредитів по банківській системі зросла до рівня 50 %, а частка валютних зобов’язань – до 58 %, у т.ч. частка валютних вкладів населення – до 55 % коштів фізичних осіб.

 

Подальші дії держави щодо підтримки стабільності банківської системи мають включати в себе наступні кроки:

1. Залучення у банківську систему додаткових пасивів, бажано довгострокових і у національній валюті. Найбільше потенційне джерело залучення пасивів – кошти населення поза банками, їх потенціал – у рази більший, ніж очікувані позики від міжнародних фінансових організацій. Одним із інструментів, що має стимулювати повернення коштів у банківську систему та поступове зростання банківських пасивів є підвищення гарантованої державою суми відшкодування вкладів фізичних осіб.

Поточні можливості держави не дають змоги підвищити суму гарантованого відшкодування вкладів фізичних осіб до європейського рівня у 100 тис. євро. Проте необхідною передумовою реанімації ринку строкових вкладів населення в Україні є зростання суми гарантованого повернення вкладів принаймні до російського рівня у 1,4 млн руб., або близько 20 тис. дол. США. Таким чином, після остаточного завершення санації банківської системи доцільно збільшити гарантовану державою суму відшкодування вкладів населення до рівня 500 тис. грн, що складає близько 20 тис. дол. США. У валютному еквіваленті запропонована сума є меншою за суму відшкодування до девальвації гривні (25 тис. дол. США при курсі
8 грн / дол.).

З метою мінімізації майбутніх ризиків для державного бюджету новий розмір максимального відшкодування не повинен мати «зворотної сили» та розповсюджуватись на вже укладені депозитні угоди, натомість повинен діяти лише для нових строкових депозитів у банках, що залишаться на ринку після остаточного завершення санації банківської системи.

 

2. Пом’якшення вимог НБУ щодо обов’язкових витрат на формування страхових резервів під проблемні кредити для банків шляхом зниження норм відрахувань для проблемної заборгованості категорій якості ІІІ, IV та V. Зокрема, для «субстандартних» кредитів - до рівня 10 % від суми наданих