Директор Національного інституту стратегічних досліджень, доктор технічних наук, професор, академік НАН України Володимир Горбулін зазначив, що ця наукова робота становить собою впорядкований аналіз подій у Криму й на Донбасі, пропонує підходи до вирішення ситуації. «Незважаючи на те, що в її назві позначені головні больові точки, наше дослідження – про Україну та її національну безпеку. І ще про те, як ситуація в Україні видозмінює ландшафт глобальної безпеки», – зауважив він, а також висловив переконання, що поява саме тепер такого комплексного дослідження актуальна як ніколи, адже раніше національна безпека України не була такою вразливою, а навколишній світ ніколи ще не був таким крихким.
Керівник НІСД зазначив, що у книзі немає єдино вірного і правильного рецепту розв’язання всіх проблем, окреслених тематикою наукового дослідження. Однак монографія містить систематизований виклад аналітичних і стратегічних передумов, необхідну інформацію для майбутніх рішень, пропонує можливі підходи до вирішення тих чи інших проблем, розглядає основні сценарії розвитку подій. «Чи можливе повернення Донбасу і Криму в найближчому майбутньому? На це питання у монографії дається позитивна відповідь. Як скоро це може статися? Можемо ствердно говорити про середньострокову і довгострокову перспективу. Я б порівняв повернення Донбасу зі спринтом, а Криму – з стайєрською дистанцією. Однак види дистанцій відносно своїх об’єктів можуть бути ротовані. Проблема полягає в тому, що вирішення зазначених питань не залежить лише від України і тих, хто проживає на окупованих територіях. На національну безпеку України, на глобальну безпеку і на строки повернення Донбасу і Криму безпосередньо впливають рішення, прийняті в Кремлі», – констатував В. Горбулін.
За його словами, і в Україні, і в самій РФ немає сумнівів у тому, що у Донбасу і Криму немає майбутнього в Росії. Він вважає, що необхідно зосередити всі зусилля на те, щоб «змусити Росію піти з Донбасу та Криму» і для досягнення цієї мети активно має працювати дипломатія, громадянське суспільство та інформаційні служби.
Стосовно сценаріїв повернення Донбасу, то в науковій роботі розглянуто три варіанти – так званий хорватський (жорсткий сценарій, який передбачає звільнення територій шляхом силової операції), молдовський (компроміс з маріонетковим режимом) та німецький (об'єднання країни після переосмислення причин розколу). Перший з них – жорсткий, яким передбачено відсутність будь-яких компромісів з окупантами. Звільнення відбувається у результаті силової операції. Серед позитивів – реальна військова перемога над агресором, можливість притягнення до відповідальності винних та встановлення своїх правил на звільнених територіях. Негативний бік – витрати на відновлення краю, різке загострення відносин з Росією, можлива втрата підтримки з боку усіх союзників України.
Молдовський сценарій може стати наслідком компромісу з маріонетковим режимом, коли відбувається його часткова легалізація, встановлюються правила співіснування і починається безкінечний процес зближення сторін в численних переговорних форматах. Такий варіант має позитивні нюанси – припинення військових дій, отримання міжнародної фінансової допомоги на відновлення Донбасу. Однак існує загроза, що конфлікт може перетворитися у внутрішньоукраїнський, яким насправді «він ніколи не був і не є», ДНР і ЛНР фактично будуть легалізовані, а їх методи боротьби отримають певне виправдання як успішний формат.
Германський варіант передбачає, що розділена країна об'єднується волею народу у результаті переосмислення причин розколу і набуття спільних цінностей, відновлення політичної і культурної єдності. Україна при цьому отримує моральну сатисфакцію, оскільки територіальна цілісність визначається об'єднуючою цінністю. При цьому виникають серйозні передумови для переговорного процесу по Криму. «Але це не буде перемогою однієї з сторін конфлікту: об'єднання можливе лише як результат ідеологічного і політичного компромісу», – заявив директор НІСД. За його словами, шлях за схожим сценарієм у Німеччині зайняв майже півстоліття, але в Україні він може бути пройдений значно швидше.
Повернення Криму вчені та експерти вбачать у кількох можливих сценаріях: реконкісті, народній війні, мирній реінтеграції, дипломатичній реінтеграції. Перший сценарій – реконкіста або відновлення територіальної цілісності військовим методом нині видається малореалістичним через явну військову перевагу Росії. Але, на думку В. Горбуліна, через декілька років ситуація може змінитися. Тим паче, що потужний військовий потенціал Росії на півострові фактично не має тилу, а значить є вразливим. Тому реалізація такого сценарію можлива, але вона пов'язана з багатьма перешкодами, починаючи з фінансових і закінчуючи військовими.
Стосовно другого сценарію – «народної війни», то В. Горбулін вважає, що він нині уже реалізується. «Хочу лише одне підкреслити, що українська громадськість виявляється ціліснішою і цілеспрямованішою, ніж влада», – зауважив директор НІСД. Він висловив переконання, що в реалізації цього сценарію головним має бути не лише жорстке блокування чи агресивні дії, а громадська дипломатія і активність громадян. «Суспільство повинно усвідомити необхідність повернення Криму і мати впевненість у тому, що цього можна досягнути», – наголосив доповідач.
Третім сценарієм є мирна реінтеграція через демонстрацію власного позитивного прикладу. Реформи і структурна перебудова економіки повинні стимулювати зростання добробуту жителів материкової України, і це дасть, як мінімум, жителям Криму причину задуматися про повернення до України. «Анексію Криму ніхто і ніколи не визнає, а значить жодних об'єктивних передумов для покращення там економічної ситуації просто немає», – висловив переконання заявив директор Інституту. Водночас він зауважив, що тут потрібно забезпечити відповідний рівень економічного розвитку нашій Україні, що нині зробити непросто.
Четвертий сценарій – «дипломатична реінтеграція» – передбачає пошук рішення за столом переговорів на найвищих рівнях світової політики. «Це рішення може будуватися і навколо концепції території під міжнародним управлінням з відповідною системою забезпечення саме міжнародного, а не моноросійського управління Кримом», – зазначив керівник НІСД, додавши, що історії відомо небагато успішних прикладів такого вирішення проблеми.
Рецензент монографії, заступник директора Інституту законодавства Верховної Ради України Євген Бершеда наголосив, що робота вчених є першим системним і детальним баченням подій навколо Донбасу та Криму. Директор Інституту демографії і соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова додала, що Україна нині програє Росії інформаційну війну. Вона висловила сподівання, що вихід монографії та її популяризація стане одним з серйозних кроків до здобуття Україною переваги в цій інформаційній війні. Своїми міркуваннями щодо колективної роботи науковців НІСД поділилися екс-міністр закордонних справ України (2007-2009 рр.), Надзвичайний і повноважний посол Володимир Огризко, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Кураса НАН України Олег Рафальський, заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександр Литвиненко.
Володимир Горбулін відповів на низку запитань представників засобів масової інформації, які, зокрема, стосувалися перебігу Мінського процесу, пріоритетів відновлення Донбасу, подолання наслідків збройної агресії Росії проти України. Стосовно останнього питання він висловив переконання, що на сьогоднішньому етапі холодна війна з Росією є єдиним способом не допустити початку світової війни. І це, за його словами, має зрозуміти, насамперед, Захід.
Стосовно Мінських домовленостей як безпосередній учасник переговорного процесу Володимир Горбулін зауважив, що, на його думку, Росія повинна забрати свої війська з Донбасу, після чого можна вести мову про продовження Мінського процесу. Однак при цьому «позиція української делегації з точки зору національних інтересів України не може змінюватися».
Відповідаючи на запитання з приводу можливості так званого «Гонконгського сценарію» для Донбасу, В. Горбулін зауважив: «Нині сценарій Гонконгу для нас може перетворитися на сценарій Чечні, чого допустити ніяк не можна. Ми візьмемо на себе всі витрати, все грошове утримання, усе відновлення інфраструктури, а політично нам підсовуватимуть свиню».
