31 липня 2015 року в конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень (далі – НІСД) відбулося шістнадцяте засідання створеної при НІСД Міжвідомчої експертної робочої групи (МЕРГ) з питань протидії загрозам розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення, а також критичної інфраструктури.
Основна тема засідання МЕРГ стосувалася передового досвіду організації збройного реагування у разі інцидентів на ядерних об’єктах та іншим питанням забезпечення захищеності (фізичної безпеки) українських ядерних об’єктів у сучасних умовах. Учасники засідання також заслухали повідомлення щодо міжнародного співробітництва у безпековій сфері.
У заході взяли участь держслужбовці, науковці, співробітники правоохоронних органів і спецслужб, а також представники державних підприємств.
Захід відкрив голова засідання - завідувач відділу енергетичної та техногенної безпеки НІСД О. М. Суходоля. У своїй вступній промові він підкреслив актуальність тематики доповідей, винесених на обговорення, і зазначив, що передовий досвід організації збройного реагування у разі інцидентів на ядерних об’єктах доцільно розглядати у більш широкому контексті з метою його розповсюдження на захист об’єктів усієї енергетичної галузі. Голова засідання наголосив на тому, що досягнення ядерної галузі у сфері фізичної безпеки слід розповсюдити на організацію систем фізичної безпеки в інших секторах критичної інфраструктури – енергетиці, транспорті, зв’язку, наданні важливих послуг для соціальної сфери тощо. У зв’язку з цим він закликав присутніх активно долучатися до розробки остаточної версії Зеленої книги з питань захисту критичної інфраструктури в Україні (далі – Зелена книга), проект якої НІСД розіслав усім заінтересованим сторонам з метою отримання зауважень. О. М. Суходоля поінформував учасників засідання, що остаточна версія Зеленої книги буде представлена на конференції, яка відбудеться в НІСД 15-16 жовтня 2015 р. Голова засідання також звернув увагу присутніх на необхідність урахування військових загроз для ядерних об’єктів, висловивши упевненість у тому, що теперішня безпекова ситуація в країні знайшла своє відображення у нещодавно прийнятій новій Проектній загрозі для ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання в Україні (далі – Проектна загроза).
Після вступної промови слово було надане старшому науковому співробітнику відділу енергетичної та техногенної безпеки НІСД С.І. Кондратову, який зробив доповідь на тему: «Передовий досвід організації збройного реагування на інциденти, пов’язані з фізичною безпекою ядерних об’єктів».
Презентація доповіді Кондратова.
Доповідач зробив короткий огляд передового зарубіжного досвіду в зазначеній сфері на основі настанови, підготовленої Всесвітнім інститутом з фізичної ядерної безпеки (WINS). С. І. Кондратов підкреслив вирішальну роль взаємодії між силами охорони об’єкту та зовнішніми силами збройного реагування у забезпеченні ефективного збройного реагування. Світова практика показує, що така взаємодія можлива лише за умови започаткування та підтримання надійного партнерства між зазначеними учасниками реагування. У доповіді було також підкреслено, що збройне реагування потребує надійної нормативно-правової бази, яку рекомендується розбудовувати, на основі розроблених стратегічних документів щодо забезпечення фізичної ядерної безпеки (ядерної захищеності) та збройного реагування. С. І. Кондратов привернув увагу присутніх до того, що відповідно до передового зарубіжного досвіду, однією з ключових умов забезпечення ефективного збройного реагування є встановлення чітких правил залучення зовнішніх збройних сил до процесу реагування та застосування ними зброї. Доповідач також торкнувся таких аспектів збройного реагування, як передача управління кризовою ситуацією, визначення відповідальності за експлуатаційну ядерну безпеку та радіаційний захист під час збройного реагування, фінансування заходів із забезпечення фізичної безпеки та реагування на відповідні інциденти, ретельну підготовку до пост-інцидентної стадії реагування. Що стосується прийнятності усіх запропонованих рекомендацій для України, то, на думку С. І. Кондратова, в умовах гібридної війни, яка ведеться проти нашої держави, дієвість такого ключового організаційно-правового інструменту забезпечення фізичної безпеки, яким є Проектна загроза, суттєво знижується, оскільки її використання розраховане на мирний час.
Під час обговорення доповіді В. І. Лучков (Міністерство енергетики та вугільної промисловості) зупинився на деяких проблемах збройного реагування в Україні. Серед основних він назвав відсутність належного рівня міжвідомчої взаємодії; надав пояснення з питань розподілу відповідальності у період кризового реагування. У своєму коментарі В. І. Лучков підтвердив корегування Проектної загрози для ядерних установок та висловився за доцільність формування подібного підходу щодо організації захисту українських ГЕС, інших гідротехнічних споруд, окремих об’єктів нафтогазової галузі, руйнування яких може спричинити дуже важкі наслідки національного масштабу. Він також вніс свої пропозиції щодо доопрацювання проекту Зеленої книги, наголосивши на необхідності якнайшвидшого розроблення проекту Закону України щодо захисту критичної інфраструктури.
Представник Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ) Ф. І. Грамоткіну, представив спільнуe з І. Я. Кузмяком доповідь на тему «Роль синергії ядерної безпеки та захищеності у забезпеченні безпеки і протидії проектній загрозі для ядерних та радіаційних об’єктів».
Презентація доповіді Грамоткіна.
Доповідач розповів про основні підходи, що дозволяють використовувати синергію заходів із забезпечення експлуатаційної ядерної безпеки та заходів із забезпечення ядерної захищеності (фізичної ядерної безпеки). Не зважаючи на наявність певних відмінностей у зазначених заходах, фундаментальною основою для отримання синергетичного ефекту є те, що відповідні види діяльності спрямовані, врешті-решт, на одну і ту ж саму головну ціль – забезпечення безпеки людей та довкілля при використанні ядерної енергії. Доповідач відповів на питання присутніх, зокрема стосовно розподілу відповідальності при реагуванні на загрози, що перевищують проектну загрозу. При обговоренні доповіді від ДНТЦ ЯРБ з цікавим доповненням виступив її співавтор, І. Я. Кузмяк, який підкреслив взаємозалежність різних секторів енергетики, зазначивши, зокрема, що ядерна енергетика не може функціонувати без «підтримки» гідроенергетики і теплоенергетики, а В. І. Лучков навів конкретний приклад такої взаємозалежності на Запоріжської АЕС. Спираючись на визнання таких взаємозв’язків між різними об’єктами та галузями, представник Міненерговугілля також висловив своє бачення шляхів створення системи захисту критичної інфраструктури та її законодавчого забезпечення.
З наступною доповіддю на тему «Протидія сучасним загрозам та порядок взаємодії сил реагування у випадку скоєння диверсії на ядерних установках та з ядерними матеріалами» на засіданні виступив представник ДП НАЕК «Енергоатом» І. М. Куницький. Виступ викликав великий інтерес, оскільки в ньому було зроблено стислий огляд усього комплексу заходів, які вживаються оператором українських АЕС на сучасному етапі. Доповідач поінформував учасників засідання про те, що в «Енергоатомі» проводиться активна робота у зв’язку з різким підвищенням рівня терористичних загроз в Україні у т.ч. у рамках заходів, визначених у зв’язку з прийняттям нової Проектної загрози, в якій вже беруться до уваги й військові загрози. На основі вивчення світового досвіду в ядерній, енергетичній, банківській сферах, а також аналізу терористичних актів та інших злочинів, скоєних на Сході країни, у НАЕК «Енергоатом» розроблені попереджувальні заходи з метою підвищення рівня фізичної безпеки ядерних об’єктів та об’єктів їх життєзабезпечення. За інформацією І. М. Куницького, в компанії визначені типи найбільш ймовірних злочинів, які можуть мати серйозні наслідки для фізичної безпеки ядерних об’єктів: спроби залякування і шантажу персоналу; організація масових заворушень поблизу АЕС; сприяння несанкціонованому проникненню та проносу заборонених матеріалів та об’єктів на територію станцій; захоплення транспортних засобів, в т.ч. із персоналом, що прямують на ядерний об’єкт; та спроби силового проникнення на майданчик ядерного об’єкту. Доповідач також приділив увагу розподілу відповідальності у разі загроз, які перевищують проектну загрозу. У виступі також пролунав заклик до налагодження більш тісної співпраці усіх причетних до протидії тероризму сторін, зокрема з Антитерористичним центром (АТЦ) при Службі безпеки України. І. М. Куницький також віддав належне зусиллям НІСД, завдяки яким для експертів з’являються додаткові можливості для спілкування та налагодження контактів.
В обговоренні доповіді взяли участь В. І. Лучков (Міненерговугілля), В. М. Недвига (АТЦ при СБУ), О. І. Насвіт (НІСД). У ході обміну думок були підняті питання культури фізичної безпеки, форм забезпечення взаємодії, перенесення досвіду забезпечення фізичної безпеки в ядерній сфері на інші сектори критичної інфраструктури.
Завершальна частина засідання була присвячена повідомленням про міжнародну співпрацю. Зокрема І. М. Куницький поінформував присутніх про основні результати Пленарного засідання вищого рівня держав-партнерів і офіційних спостерігачів Глобальної ініціативи щодо боротьби з актами ядерного тероризму, що відбулося 16-17 червня 2015 р. у Гельсінкі (Фінляндія). О. М. Суходоля розповів учасникам засідання про офіційне оформлення співробітництва НІСД з Центром передового досвіду НАТО з питань енергетичної безпеки (Вільнюс, Литва), та про перспективи для співпраці з членами Альянсу за напрямами: підготовка фахівців, проведення спільних заходів, розробка проектів концептуальних та технічних документів у сфері енергетичної безпеки. Крім того, О. І. Насвіт надав учасникам засідання інформацію про набуття Україною асоційованого членства у програмі ЄС «Горизонт 2020» та можливості, які відкриваються у зв’язку з цим для українських науковців та дослідників.