1. Головна
  2. Дослідження
  3. Національна безпека
  4. "Транскордонні надзвичайні ситуації на солерудниках Карпатського регіону (м. Калуш, смт. Солотвино) та шляхи їх запобігання". Аналітична записка

"Транскордонні надзвичайні ситуації на солерудниках Карпатського регіону (м. Калуш, смт. Солотвино) та шляхи їх запобігання". Аналітична записка

Поділитися:

Анотація

Проаналізовано передумови виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій на солерудниках Карпатського регіону (м. Калуш, смт Солотвино). Досліджено тенденції і характер змін основних факторів погіршення ситуації на території солерудників з ризиком формування надзвичайних ситуацій транскордонного рівня. Враховуючи істотну активізацію небезпечних екзогенних геологічних процесів в зонах впливу солерудників Карпатського регіону, запропоновано шляхи запобігання розвитку транскордонних надзвичайних ситуацій на їх території в контексті Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

 

ТРАНСКОРДОННІ НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ НА СОЛЕРУДНИКАХ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ (М. КАЛУШ, СМТ СОЛОТВИНО) ТА ШЛЯХИ ЇХ ЗАПОБІГАННЯ


Надзвичайні ситуації (НС) на солерудниках Карпатського регіону (м. Калуш, смт Солотвино) обумовлені ускладненням гірничо-геологічних, екологічних та соціально-економічних умов внаслідок успадкованих комплексних порушень навколишнього середовища та недосконалих технологій експлуатації та консервації нерентабельних шахт та кар’єрів переважно шляхом затоплення з активізацією небезпечних екзогенних геологічних процесів. При цьому розвиток карстово-провальних і зсувних процесів при закритті Солотвинського та Калуського солерудників призвів до руйнівних деформацій понад 2,5 тис. будівель, прискореної міграції токсичних речовин у басейни транскордонних рік Тиси і Дністра, що є джерелами питно-господарського водопостачання для 10 млн осіб на території України, Румунії та Молдови. Важливість стабілізації та екологічної реабілітації території солерудників Карпатського регіону набуває особливого значення в контексті Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, оскільки у статті 362 зазначено, що сторони Угоди приділятимуть особливу увагу питанням, що мають транскордонний характер [1].

1. Розвиток транскордонної надзвичайної ситуації в Калуському гірничопромисловому районі

НС на території Калуського гірничопромислового району (ГПР) розвивається упродовж багатьох років через господарську діяльність із видобування калійних солей, що здійснювалося без проведення ефективних технічних і природоохоронних заходів. Поклади кам’яної солі Калуш‑Голинського родовища, що розташоване в Калуському районі Івано‑Франківської області, на початковому етапі (18-19 ст.) розроблялися шляхом видобування розсолів за допомогою камер вилуговування. Пізніше об’єктом промислової розробки стали поклади полімінеральних калійно‑магнієвих солей, видобування яких здійснювалося на трьох рудниках та єдиному у світовій практиці відкритому Домбровському кар’єрі [2].

Починаючи з кінця вісімдесятих років через суттєве відхилення від проектних нормативів і погіршення геофільтраційної ізольованості кар’єра видобування калійних солей почало супроводжуватися постійним зростанням притоків мінералізованих вод, що у багато разів перевищували проектні значення. Збільшення припливу вод у гірничі виробки призвело до інтенсивного розчинення солей, активізувало карстові процеси в соленосних і соляних породах і зменшило їх міцність у бортах кар’єру та покрівлі гірничих виробок прилеглих соляних шахт.

Упродовж 2008-2015 рр. екологічна ситуація в районі Домбровського кар’єру значно ускладнилася через збільшення водоприпливу та прискорення карстово-зсувного руйнування внутрішньокар’єрного поля. За останні 2 роки відбулося заповнення Домбровського кар’єру до підошви надсольового водоносного горизонту та його поступове наповнення мінералізованими кар’єрними водами. Цей процес значно прискорює фільтраційний рух розчинів соляних сполук і збільшує загрозу незворотного забруднення підземного і поверхневого стоку у транскордонному басейні р. Дністер.

Прогнозні оцінки фахівців Інституту геохімії навколишнього середовища, Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, Івано-Франківського національного технічного університету нафти та газу МОН України засвідчили, що це призведе до створення контуру його постійного живлення водами високої мінералізації (80-140 г/л і більше) у регіональному потоці до р. Лімниця як притоки транскордонної р. Дністер [3].

Треба також враховувати, що під час випадання інтенсивних опадів цілком можливі надмірне водонасичення дамб і переливання мінералізованих розчинів через гребні гребель. Беручи до уваги значний вміст у греблях розчинних солей, виникає загроза їх критичного водонасичення з наступним катастрофічним руйнуванням. Про зростання ризику гідротехнічної аварії свідчить те, що уздовж дамби на території хвостосховища продовжують розвиватися карстові процеси, що призводять до утворення просідань і фільтрації розсолів через тіло дамби із забрудненням поверхневої та підземної гідросфери. Прорив розсолів з хвостосховища може призвести до катастрофічного транскордонного забруднення стоку р. Дністер, аналогічного за своїми негативними наслідками до руйнування хвостосховища Стебницького калійного комбінату у 1983 р.

В цілому негативні зміни стану навколишнього природного середовища м. Калуш, с. Кропивник і с. Сівка-Калуська вже призвели до значного перевищення гранично допустимих норм хімічного забруднення ґрунтів і водних джерел, що суттєво обмежує можливість безпечної життєдіяльності населення, ускладнює подальшу господарську діяльність в цих умовах та знижує інвестиційну привабливість регіону. Це зумовлює необхідність прискореного проведення комплексу заходів з інженерно-гідрогеологічних, геофізичних і геодезичних досліджень ділянок небезпечних карстопровальних процесів та осадок, зміщення контурів засолених вод у бік долини р. Лімниця, застосування адекватних заходів з боку держави для забезпечення захисту життя і здоров’я людей на території Калуського ГПР.

Вкрай складна соціально-економічна та техногенно-екологічна ситуація у Калуській промислово-міській агломерації неодноразово розглядалася на державному, регіональному та місцевому рівнях [4–6]. Однак через недостатнє фінансування природоохоронних і технологічних заходів, їх незадовільну науково-технічну координацію, відсутність системи моніторингу за умов переважаючої спрямованості саме на ліквідацію вже проявлених негативних наслідків, рівень безпеки життєдіяльності на території Калуського ГПР має стійку тенденцію до погіршення та переходу на некерований стан з ризиком формування НС транскордонного рівня.

Необхідно відмітити, що починаючи з 2006 р. Інститут проблем національної безпеки при РНБО України, а з 2010 р. Національний інститут стратегічних досліджень (НІСД) неодноразово привертали увагу органів державної влади та міжнародних організацій до загрозливої ситуації на Калуському солеруднику. НІСД в межах компетенції звертався до Президента України (10.2010, 01.2011, 09.2011), Прем’єр-міністра України (10.2010) з інформацією про загрози транскордонної водно‑екологічної ситуації на території Калуської ПМА. Крім того, НІСД був співорганізатором виїзного круглого столу на тему: «Проблеми запобігання трансграничної еколого-техногенної надзвичайної ситуації внаслідок негативних змін екологічного стану Калуської промислово-міської агломерації» (м. Калуш, серпень 2011 р.).

У випадку подальшої реалізації транскордонного сценарію некерованого розвитку НС у Калуському ГПР з незворотними негативними наслідками Україною будуть порушені положення щонайменше чотирьох міжнародних природоохоронних конвенцій, стороною яких є наша держава. Очевидно, що реакція європейської та світової спільноти на цю можливу надзвичайну ситуацію буде досить жорсткою, оскільки на запрошення України у м. Калуш в 2010 р. працювала спільна місія ООН та Європейського Союзу з наданням відповідних технічних і політичних рекомендацій, більшість з яких не було реалізовано [5].

2. Розвиток транскордонної надзвичайної ситуації на Солотвинському солеруднику.

Солотвинський рудник кам’яної солі, розташований у Тячівському районі Закарпатської області, упродовж багатьох років був унікальним родовищем, гірничі виробки якого використовувались як для видобутку мінеральної сировини, так і для лікування хворих на бронхіальну астму завдяки насиченості повітря лікувальними аерозолями солі та біоактивними мікроелементами. Щорічно у підземних лікувальних каморах шахт на глибині 300 м лікувалися десятки тисяч хворих. Бальнеологічний потенціал лікувальних підземних камор Солотвинського родовища не мав аналогів не тільки в Україні, а й у світі. Так, у підземних виробках соляних шахт № 8 та № 9 з 1968 р. діяли Українська алергологічна та Закарпатська обласна алергологічна лікарні, у яких щороку лікувалися майже 6,5 тис. хворих на бронхіальну астму.

Нині до складу солерудника входять шахти № 8 та № 9. Шахта № 9 побудована у 1975 р., а в 2008 р. при загальному об’ємі виробленого простору 9,4 млн м3 була затоплена внаслідок залпового прориву води з притоком понад 500 м3/год. В межах шахтного поля розвиваються просідання денної поверхні, що мають довгостроковий характер в умовах зростаючих деформацій та зволожень соляного тіла.

В даний час відбувається некероване затоплення гірничих виробок шахти № 8, експлуатація якої була припинена у 2010 р. При цьому загальний об’єм відпрацьованих пустот становить 9,98 млн м3, з них станом на 30.06.2013 р. незатопленими залишалося до 2,5 млн м3. За орієнтовними оцінками об’єму шахтного водоприпливу у кількості 1,8 млн м3/рік прогнозний термін затоплення залишкового гірничого простору складе 1,5‑2 роки. Треба враховувати, що затоплення шахти № 8 може суттєво прискоритися внаслідок часткового перетоку вод із розташованих вище ділянок полів затоплених шахт № 7 та № 9.

Масштабні повені 1995-1996, 2001 рр. та пов’язаний з ними додатковий підйом рівня підземних вод підвищили їх гідродинамічний тиск на верхню зону порушених порід солерудника. В цілому це суттєво збільшило надходження води в діючі шахти та розчинення соляних порід, що призвело до поширення карстово-провальних процесів та періодичного затоплення виробок. Зниження при цьому несучої здатності порід та зростання ризику аварійного руйнування виробок призвели до зупинки видобутку солі у лютому 2007 р. і закриття підземного відділення Української алергологічної лікарні з 01.09.2008 р. у зв’язку з неможливістю продовження безпечної роботи.

В цілому різке збільшення притоку прісних підземних вод та пов’язаний з цим активний розвиток техногенного карсту зумовили формування руйнівних деформацій денної поверхні та порід підґрунтя житлових і промислових будівель, шляхів, водопровідно-каналізаційних мереж смт Солотвино. У зоні впливу солерудника в умовах поширення зсувних, просадкових та карстово-провальних геологічних процесів опинились близько 300 житлових будинків, де мешкає понад 1255 осіб, 2 загальноосвітні школи, дитсадки, місцеві лікарня та поліклініка, водоканал, лінії електромереж, газопроводу та ділянки доріг.

Слід зазначити, що ситуація на території впливу гірничих робіт ДП «Солотвинський солерудник» за останній період значно погіршилась. Невиконання технічних заходів, передбачених першою чергою проекту ліквідації призвело до суттєвого зростання площ та об’ємів карстових провалів і воронок на родовищі. Аналіз динаміки змін параметрів карстово-суфозійних провалів на шахтних полях Солотвинського солерудника дозволяє дійти висновку, що їх об’єми за період 2011-2013 рр. зросли у 2 рази, а площа – лише в 1,4 рази (Рис. 1).

Це може бути свідченням карстового руйнування глибоких незатоплених горизонтів шахти № 8, куди надходять прісні води із перекриваючих шарів рихлих водонасичених порід.

 

 

 

Рис. 1 Зростання площі та об’єму карстових провалів на території Солотвинського солерудника протягом 2011-2013 рр.

Збільшення глибини карстоутворення солепородного масиву в контурі гірничих виробок наближеної до селища Солотвино шахти № 8 вже призвело до збільшення небезпечних деформацій денної поверхні, додаткового руйнування ряду житлових та промислових будівель, інженерних мереж та істотно посилило загрозу безпеці життєдіяльності населення. Крім того, це практично унеможливить безпечне і своєчасне виконання ліквідаційних заходів на об’єктах ДП «Солотвинський солерудник» згідно з рішенням Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 р. [7, 8].

На сьогоднішній день карстові провалля солерудника займають об’єм близько 5,3 млн м3. За даними геолого-маркшейдерських оцінок солепородного масиву у гірничих виробках шахт залишається ще 280 тис. м3 пустот, що в будь-яку хвилину можуть утворити нові провалля. Однак через відсутність екологічного моніторингу реальний розвиток площі руйнівних і пластичних деформацій у порушеній зоні геологічного середовища є невідомим.   

 

 

 

 

 

 

3. Сценарії розвитку транскордонних надзвичайних ситуацій на солерудниках Карпатського регіону 

Враховуючи тенденції і характер змін основних загроз екологічній безпеці в межах впливу солерудників, можна виділити наступні сценарії розвитку НС на їх території: реалістичний (найбільш ймовірний) і оптимістичний.

За реалістичного сценарію НС на солерудниках буде розвиватися без належного екологічного моніторингу, що унеможливить виконання вкрай необхідних стабілізаційних і технологічних заходів.

За такого сценарію на території Калуського гірничопромислового району відбудеться прискорене затоплення Домбровського кар’єру у найближчі 1-2 роки. Це може призвести до суцільного забруднення водоносного горизонту, що є єдиним джерелом питно-господарського водопостачання Калуської промислово-міської агломерації, а також до аномального забруднення стоку р. Лімниця та р. Млинівка, що є притоками транскордонної р. Дністер. У свою чергу це призведе до істотних негативних наслідків для здоров’я населення та навколишнього середовища України та Молдови. Проникнення агресивних кар’єрних вод до соледобувних шахт Ново-Голинь і Хотинська може призвести до катастрофічної активізації карсту, додаткових витоків солоних вод і руйнівних деформацій поверхні в межах прилеглих населених пунктів. В результаті реалізації такого сценарію Україною будуть порушені положення щонайменше чотирьох міжнародних природоохоронних конвенцій, стороною яких є наша держава.

За реалістичним сценарієм практично некерованого розвитку НС на території Солотвинського солерудника відбудеться істотне збільшення небезпечних деформацій денної поверхні, додаткового руйнування житлових і промислових будівель, інженерних мереж. В цілому це значно збільшить загрозу безпеці життєдіяльності населення та унеможливить безпечне і своєчасне виконання ліквідаційних заходів на об’єктах солерудника. В результаті реалізації такого сценарію може відбутися надходження найближчим часом великої кількості солоної води в транскордонну р. Тиса з масштабними негативними наслідками для здоров’я населення і довкілля України та Румунії.

Оптимістичний сценарій розвитку НС на солерудниках Карпатського регіону передбачає прискорене створення системи комплексного екологічного моніторингу на їх території, а також розробку за його результатами оновлених рекомендацій від профільних міністерств, установ НАНУ щодо необхідних природоохоронних і технологічних заходів. Це надасть можливість розробити відповідну державну програму щодо стабілізації та екологічної реабілітації територій солерудників м. Калуш і смт Солотвино з обґрунтованим комплексом технологічних заходів із запобігання розвитку транскордонних НС на їх території. У випадку належного фінансування і контролю виконання запобіжних заходів вдасться обґрунтовано визначити напрямки поширення карстово-провальних і зсувних процесів у бік житлових і промислових будівель, відпрацювати необхідні заходи із захисту населення. За такого сценарію на основі даних екологічного моніторингу будуть визначені і реалізовані необхідні запобіжні заходи щодо недопущення проникнення солоних вод у басейн річок Дністер і Тиса.

Висновки

  1. Рівень безпеки життєдіяльності на території солерудників Карпатського регіону має стійку тенденцію до погіршення та переходу на некерований стан з ризиком формування НС транскордонного масштабу через відсутність системи комплексного екологічного моніторингу, невиконання і недостатнє фінансування природоохоронних і технологічних заходів та їх незадовільну науково-технічну координацію за умов спрямованості на ліквідацію вже проявлених негативних наслідків.
  2. Відсутність комплексного екологічного моніторингу розвитку НС на території солерудників Карпатського регіону є складовою незадовільного стану моніторингу довкілля, що визначено як загроза національній безпеці в екологічній сфері у Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 26 травня 2015 року № 287/2015.
  3. Міністерством екології та природних ресурсів України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Закарпатською та Івано-Франківською обласними державними адміністраціями недостатньо враховуються світовий досвід і рекомендації провідних вітчизняних експертів, ООН та Європейської комісії, а також недооцінюються ресурсні можливості міжнародних організацій зі стабілізації транскордонних надзвичайних ситуацій на солерудниках Карпатського регіону.
  4. Незважаючи на численні звернення НІСД, рекомендації міжвідомчої робочої групи та спільної місії ООН та Європейської комісії до цього часу не було запроваджено необхідного наукового і моніторингового супроводу робіт зі стабілізації небезпечної еколого-техногенної ситуації на Калуському солевидобувному руднику, особливо на території Домбровського кар’єру, що викликає стурбованість на місцевому і міжнародному рівні.
  5. На території Солотвинської промислово-міської агломерації розвивається тенденція загрозливого зниження рівня екологічної безпеки внаслідок прогресуючого руйнування породного масиву солерудника та карстово-провальних деформацій прилеглої території. Водночас останні дані свідчать про зростання ризику виникнення транскордонної НС водно-екологічного походження на території Солотвинського солерудника через поширення карстових процесів і витоків солоних вод у бік смт Солотвино та р. Тиса.
  6. Відсутність системного моніторингу розповсюдження карстово-провальних процесів та руху мінералізованих підземних вод у долині р. Тиса створює серйозну загрозу з можливими негативними наслідками для населення та навколишнього середовища. Екологічна ситуація в смт Солотвино суттєво ускладнюється через недостатньо скоординовану дію центральних органів державної влади у природоохоронній сфері та сфері надзвичайних ситуацій і регіональної та місцевої влади зі стабілізації та подальшої нормалізації еколого-техногенної ситуації.

Пропозиції  

  1. Кабінету Міністрів України, Міністерству екології та природних ресурсів України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій розробити державну програму стабілізації та екологічної реабілітації території гірничих робіт солерудників Карпатського регіону (м. Калуш, смт Солотвино) з урахуванням висловлених рекомендацій НАНУ та міжнародних організацій.
  2. Кабінету Міністрів України, Міністерству екології та природних ресурсів України забезпечити якнайшвидше створення системи комплексного екологічного моніторингу розвитку карстово-провальних і зсувних процесів на солерудниках Карпатського регіону з метою розробки заходів із запобігання розвитку транскордонних НС на їх території.
  3. Міністерству екології та природних ресурсів України, Міністерству аграрної політики  та продовольства України, Державній служби України з надзвичайних ситуацій, Івано-Франківській і Закарпатській ОДА з метою запобігання розвитку НС з масштабними транскордонними наслідками використати висновки установ НАНУ та міжнародних організацій до запровадження комплексного екологічного моніторингу на території солерудників Карпатського регіону.
  4. Міністерству екології та природних ресурсів України, Міністерству аграрної політики та продовольства України звернутися за технічною та фінансовою підтримкою до Глобального Екологічного Фонду для участі у проектах зі створення системи комплексного водно-екологічного моніторингу з метою попередження та контролю можливого забруднення транскордонної р. Дністер.
  5. Міністерству екології та природних ресурсів України, Державній служби України з надзвичайних ситуацій, Івано-Франківській ОДА із залученням установ НАНУ та міжнародних організацій проаналізувати можливість створення на території Домбровського кар’єру компенсаційного комплексу для доочищення кар’єрних вод з їх наступним керованим скидом у повені в р. Дністер. Це може забезпечити певну стабілізацію загрозливої водно-екологічної ситуації, а також провести роботи з екологічної рекультивації шламо– та хвостосховищ, гідроізоляції та зміцнення дамб, шахтних стволів і зон просадкових деформацій.
  6. Міністерству екології та природних ресурсів України, Державній служби України з надзвичайних ситуацій, Закарпатській ОДА із залученням установ НАНУ у найкоротший термін провести уточнення переліку робіт техніко-економічного обґрунтування «Ліквідація та екологічна реабілітація території впливу гірничих робіт ДП «Солотвинський солерудник» та розпочати їх практичну реалізацію, беручи до уваги загрозливу динаміку негативних змін геологічного середовища в зоні впливу солерудника.

Відділ енергетичної та техногенної безпеки

(С.П. Іванюта)

№ 19, Серія «Національна безпека»

 

Список використаної літератури

  1. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/kmu/control/uk/publish/article?art_id=246581344&cat_id=223223535 
  2. Головчак В.Ф. Екологічні проблеми гірничопромислових комплексів // Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування: науково-техн. журнал / Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. – Івано-Франківськ, 2010. – № 2. – С. 4-13.
  3. Довгий С.О. Екологічні ризики, збитки та раціональні межі використання надр в Україні / С.О. Довгий, М.М. Коржнев, М.М. Курило, О.І. Ляшенко, І.М. Малахов, О.М. Трофимчук, С.М. Чумаченко, Є.О. Яковлєв, Н.В. Захарій, О.М. Сухіна; ред.: М.М. Коржнев; НАН України, Ін-т телекомунікацій і глобал. інформ. простору. - К. : Ніка-Центр, 2012. - 314 c. 
  4. Указ Президента України від 10.02.2010 р. № 145/2010 «Про оголошення територій міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації». – Закон № 1885-VI (1885‑17) від 12.02.2010. – ВВР, 2010. – № 19, ст. 148.
  5. A Joint United Nations – European Commission Environmental Emergency Response Mission. Technical Scoping Mission, Kalush Area, Ukraine, March 2010. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ochanet.unocha.org/p/Documents/UN-EC%20Technical%20Scoping%20Mission%20-%20Kalush%20(16Apr10).pdf
  6. Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 27.10.2011 № 411 щодо створення робочої групи. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/content/article/9514?print=true
  7. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 р. № 107-р «Про погодження пропозиції щодо ліквідації державного підприємства «Солотвинський солерудник». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/107-2013-%D1%80
  8. Розпорядження КМУ від 03.10.2012 року №829-р «Про схвалення техніко-економічного обґрунтування «Ліквідація та екологічна реабілітація території впливу гірничих робіт державного підприємства «Солотвинський солерудник» Тячівського району Закарпатської області». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/829-2012-%D1%80.