"Щодо дотримання прав кримськотатарського народу в анексованому Криму". Аналітична записка

Поділитися:

Анотація

В аналітичній записці на основі звітів та моніторингів міжнародних організацій проаналізовано сучасну ситуацію, що склалася навколо проблеми дотримання прав кримськотатарського народу в анексованому Криму. Зроблений висновок про те, що кримські татари постійно зазнають тиску, який виявляється у їх переслідуванні, випадках насильства і жорстокого поводження, обмеженні права на свободу віросповідання, свободу мирних зібрань та ін.

 

В умовах, коли українська держава не може прямо впливати на ситуацію на півострові, надані рекомендації щодо вирішення проблемних питань шляхом залучення міжнародних, громадських, волонтерських організацій, які працюють у царині захисту прав людини, аби належним чином  забезпечити безпеку кримських татар на півострові.

 

ЩОДО ДОТРИМАННЯ ПРАВ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ В АНЕКСОВАНОМУ КРИМУ

Перебіг подій навколо анексії Криму Російською Федерацією продемонстрував тверду позицію, згуртованість і організованість кримських татар, які складають 12 % населення півострова, у питанні підтримки територіальної цілісності України. Спротив кримських татар «новій владі», який проявився, окрім іншого, в ігноруванні «референдуму про статус Криму»* 16 березня 2014 року викликали повагу до себе зі сторони українців і агресивне ставлення з боку російської влади. Це підтверджують звіти Міжнародних організацій, зокрема, останній звіт міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch, де зазначається, що Росія, як держава-окупант, порушує права людини на півострові, особливо це стосується кримських татар.

 

15 грудня 2014 року була оприлюднена восьма доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини про становище у галузі прав людини в Україні У рекомендаціях УВКПЛ самопроголошеній кримській владі та де-факто окупаційній владі Російської Федерації наголошується на важливості виконання положень резолюції Генеральної Асамблеї ООН 68/262 «Про територіальну цілісність України» з метою, зокрема, дотримання на півострові українського законодавства, припинення переслідувань кримських татар, недопустимості обмеження свободи слова, а також необхідності розслідування вбивств та зникнень кримських активістів, допуску на територію АРК незалежних спостерігачів у галузі прав людини, у т.ч. надання можливості розгорнути в Криму представництво Моніторингової місії ООН в Україні з прав людини[1].

 

Президент України Петро Порошенко неодноразово закликав світ звернути увагу на злочини проти кримських татар в Криму. Зокрема, про це він заявив, виступаючи на спільному засіданні палат Конгресу США. Прохання посилити співпрацю для захисту прав кримськотатарського народу звучало під час зустрічі з міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу. Про занепокоєність у міжнародних колах проблемою прав людини, зокрема, кримських татар свідчить візит до Криму комісару Ради Європи з прав людини Нільса Муйжніекса. Солідарність із кримськими татарами у їх протистоянні новій загрозі їх спільноті висловив держсекретар США Джон Кері. Сполучені Штати під час засідання ОБСЄ щодо виконання зобов'язань у сфері людського виміру в справах меншин наголосили на неприйнятності дискримінації проти кримських татар та інших нацменшин у Криму з боку Російської Федерації.

 

15 грудня 2014 року на засіданні ради асоціації Україна-ЄС в Брюсселі, українська сторона в особі Прем’єр-міністра А. Яценюка підняла питання порушення прав людини в Криму з боку Російського уряду і попросила ЄС про обмеження інвестицій Криму.

Порушення прав кримськотатарського народу стало предметом розгляду слухань «Права людини та ситуація навколо меншин в Україні з особливою увагою до Криму», організованих підкомітетом з прав людини Європейського парламенту. Дії російських органів влади по відношенню до представників кримськотатарського народу були визначені як цілеспрямована, системна та послідовна етнічна дискримінація.

 

Делегати Всекримської конференції із захисту прав кримськотатарського народу, що відбулася 17 січня 2015 року, ухвалили звернення до Генерального секретаря ООН Пан Гі Муна із закликом «не допустити знищення» народу.

 

Проблема порушення прав людини на тимчасово окупованій території АР Крим знайшла своє відображення і в останній Резолюції ПАРЄ (січень 2015р.)

30 січня 2015 року Президією Меджлісу кримськотатарського народу була зроблена Заява «Ні політичним репресіям та переслідуванням в Криму!»[2], в якій останні події, пов’язані з арештами та обшуками лідерів кримських татар розцінюються як свавілля кримської влади, що носить виключно політичний характер і має за мету придушення волі кримськотатарського народу та придушення активності Меджлісу кримськотатарського народу – виборного єдиного представницького органу кримських татар.

 

Порушення прав кримськотатарського народу виявляється у:

 

-    переслідуванні кримських татар, випадках насильства і жорстокого поводження, спрямованих проти кримських татар

За період анексії Криму безслідно зникли 18 кримських татар. Про це в сесійній залі Парламентської асамблеї Ради Європи заявив лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв[3].

Вже з початку 2015 року в Криму розпочався новий виток репресій проти активістів кримськотатарського національного руху. 23 січня 2015 року окупаційна влада затримала на виїзді з Криму двох членів Меджлісу та активіста кримськотатарського руху, які хотіли проїхати на материкову частину України. 29 січня 2015 року, за участь у протестній демонстрації представників кримськотатарського народу в Криму був затриманий один із лідерів Меджлісу Ахтем Чийгоз, 4 лютого був затриманий Асан Чебієв, якому так само інкримінується участь у мітингу прихильників територіальної цілісності України, що відбувся в Сімферополі 26 лютого 2014 року.

За даними лідерів кримськотатарського народу, за час окупації Кримського півострова Російською Федерацією через судову машину цієї держави пройшли вже близько 150 кримських татар. Із них більше 120 – це ті, хто зустрічали Мустафу Джемілєва на адміністративному кордоні між Україною та Кримом[4].

За даними моніторингу міжнародних організацій, мають тенденцію до збільшення випадки насильства і репресій щодо кримських татар з боку як представників влади, так і самопроголошених, неофіційних груп «самооборони».

 

-   примусі до «добровільної» депортації

Сьогодні, за різними даними, Крим залишили близько 20 тис. осіб. З них, за даними голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, 10 тисяч – кримські татари[5].

По відношенню до корінного кримськотатарського народу окупаційна влада розгорнула тотальний наступ з метою його фізичного витіснення за межі батьківщини. Початком реалізації такої політики стали заборони на в’їзд до Криму М. Джемілеву, Р. Чубарову, І. Юкселю.

Російська окупаційна влада в Криму змушує кримських татар залишати півострів, застосовуючи різні способи. В першу чергу, це внесення в кримське суспільство загрозливих викликів, які сприймаються людьми як особиста небезпека. Одним із способів позбавитися від нелояльно налаштованих кримських татар є призов на службу в збройних силах РФ. У разі відмови від служби в російській армії на них чекає кримінальне переслідування. Тому кримські татари змушені будуть добровільно виїздити з півострова, тобто мова вже йде про те, що окупаційна влада змушує до «добровільної» депортації кримських татар.

 

-   обмеженні права на свободу віросповідання

Місцева влада застосовує заходи, спрямовані на контроль діяльності релігійних громад. Робляться спроби відібрати у віруючих мечеті, або передати їх у підпорядкування спільноти, яка є більш лояльною до нової влади, або взагалі їй підконтрольна. Наразі в окупованому Криму з’явився великий список «забороненої літератури», до якого входить і релігійна література.

 

-   руйнуванні колективних форм самоорганізації кримських татар, придушенні їхньої політичної ідентичності

Сьогодні ми є свідками руйнування колективних форм самоорганізації кримських татар, придушення їхньої політичної ідентичності. Меджліс кримськотатарського народу є вже давно визнаною організацією, яка поряд з Курултаєм (Генеральною асамблеєю, яка обирає членів Меджлісу) де-факто є представником кримськотатарської громади, у тому числі у відносинах з керівними органами.

18 травня 2014 р. у своєму інтерв’ю глава кримської адміністрації Сергій Аксьонов заявив, що Меджліс потрібно буде зареєструвати відповідно до російського законодавства, тому що інакше він не буде користуватися будь-яким визнанням з боку влади.

Місцевою владою Криму реалізується політика, спрямована на ліквідацію Меджлісу кримськотатарського народу. Арештовані банківські рахунки «Фонду Крим», який підтримував діяльність Меджлісу. Відбулося примусове виселення його із власного приміщення, яке фонд надавав під офіс Меджлісу, що спричинило до призупинення його діяльності.

Російська влада вважає, що кримські татари, маючи історичний досвід боротьби з режимом можуть очолити татарський, тюркський, та навіть мусульманський світ Росії, що складе загрозу діючій владі. Тому сьогодні, на думку глави Меджлісу, російська влада на окупованій території шукає серед кримських татар таких, які зможуть гарантувати їм контроль над своїм народом. Результатом цього пошуку стало створення на початку грудня 2014 року руху кримськотатарського народу «Къырым», який має на меті діяти у восьми регіонах Росії[6].

 

-   обмеженні права на свободу мирних зібрань

З моменту окупації Криму було введено заборону на всі масові заходи на півострові, заплановані татарською громадою. Влада порушила адміністративну справу стосовно десятків кримських татар на всьому півострові у зв'язку з подіями 3 травня в Армянську та інших містах. Вони були звинувачені в участі у «громадських заворушеннях» та «незаконному перетині російського кордону». Згідно з інформацією, яка була надана Amnesty International представниками Меджлісу, вже відбулося принаймні 55 судових слухань у окремих справах, в результаті яких високими штрафами у розмірі від 10 000 до 15 000 рублів (UDS 290-430) були обкладені принаймні 49 осіб, а ще шість осіб мають сплатити штрафи у розмірі 40 000 рублів (USD 1,150). Більшість людей, які зазнали такого судового переслідування, не зможуть собі дозволити сплатити таку велику суму штрафу.

10 грудня 2014 року, в День захисту прав людини співробітники прокуратури, ФСБ та МВС попередили координаторів Комітету захисту прав кримськотатарського народу про заборону на проведення мітингів в цей день. 17 січня 2015 р. в Сімферополі група «ті тушок» вчинила напад на учасників Всекримської конференції, скликаної Комітетом із захисту прав кримських татар. Російська влада продовжує політику залякування кримських татар для попередження їх активної участі у масових заходах. Стає поширеною практика проведення своєрідних «профілактичних бесід» з активістами кримськотатарського руху з метою їх залякування, як це відбулося, зокрема, напередодні дня пам’яті Номана Челебиджихана* 18 травня 2014 р.[7].

Ці та інші факти свідчать про те, що влада має намір обмежити право на свободу мирних зібрань у Криму.

 

-   переслідуванні ЗМІ та журналістів

На сьогодні в Криму практично не залишилось вільних медіа, а інформаційний простір практично зачищено під «нові російські реалії». Тиск на свободу слова на півострові посилюється з кожним місяцем. Незалежні журналісти і надалі зазнають залякувань і переслідувань, як з боку ФСБ так і з боку представників так званих «сил самооборони» Криму. Редактори кримських інтернет-ЗМІ повідомляють про постійні вимоги ФСБ цензурити коментарі під статтями та видавати IP-адреси коментаторів. «Не припиняються погрози фізичної розправи, які поступають журналістам через соціальні мережі»[8].

Під час мітингу 18 травня 2014 р. представники «сил самооборони» затримали кримськотатарського журналіста Османа Пашаєва, його оператора Ченгіза Кізґіна (громадянина Туреччини) та сім інших осіб (за повідомленнями, всі або більшість з них є працівниками засобів масової інформації).

26 січня декілька десятків співробітників ФСБ та Слідчого комітету заблокували роботу єдиного кримськотатарського телеканалу ATR. У співробітників було вилучено обладнання та документація. З моменту окупації цей єдиний місцевий кримськотатарський канал ATR отримав від влади неформальні вказівки не транслювати репортажі за участю лідерів Меджлісу чи лідерів кримськотатарської громади, за винятком тих, хто є лояльними до нинішньої влади в Криму та РФ[9].

 

-   примушуванні до відмови від громадянства України

Громадяни, які не відмовилися від українського громадянства вважатимуться порушниками російських імміграційних правил, що призведе до серйозних штрафів, а також до втрати права надалі проживати в Криму. Наприклад, «іноземний громадянин» в Криму не зможе голосувати, займати офіційну посаду, наприклад, в державних чи муніципальних службах, або ж мати у власності сільськогосподарські землі – джерело засобів до існування для багатьох місцевих татар. Існують також побоювання, що доступ до освіти, зайнятості та охорони здоров’я буде ускладненим.

Федеральна міграційна служба наполягає на тому, що всі жителі Криму, які не подали заяву про збереження громадянства України його втратили. Один із останніх прецедентів – судова справа кримського активіста Кольченка, який був арештований в Сімферополі 16 травня 2014 року й етапований до Москви, у СІЗО «Лефортово». Рішення суду в справі про збереження Кольченку громадянства України, було негативним, що суперечить законодавству України, міжнародному праву й закону про громадянство РФ.

 

Висновки та рекомендації

Події, що відбулися навесні 2014 року в Криму, призвели до поляризації суспільства на півострові, порушили баланс у міжконфесійних та міжнаціональних відносинах. На думку експертів, сьогодні існує велика ймовірність виникнення в Криму серйозного міжнаціонального конфлікту[10].

Реакцією на ситуацію, що склалася на анексованій території АР Крим, має бути цілеспрямована комплексна державна політика, спрямована на повернення анексованої території та захист прав тих мешканців півострова, які визнають себе громадянами України, в тому числі кримських татар.

 

Першочергово необхідно:

-  виконати закладені в Заяві Верховної Ради України[11] рекомендації щодо гарантій прав кримськотатарського народу, а саме: розробити та ухвалити в першому читанні до 18 травня 2015 року (71 річниця депортації кримських татар) Закон про статус кримськотатарського народу в Україні. Для цього необхідно створити робочу групу при Комітеті Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, або при Урядовому уповноваженому з питань етнонаціональної політики;

-  розпочати діяльність Державної служби з питань АР Крим та м. Севастополя*, призначити Голову служби, розробити положення про Державну службу з питань АР Крим та м. Севастополя, в якому визначити структуру, завдання і повноваження, серед яких: ініціювання нормативно-правових актів для подальшого затвердження Кабінетом Міністрів України стосовно перереєстрації бізнесу з Криму; координація питань, які стосуються земельних, водних ресурсів; вивчення соціальних потреб громадян України, що проживають на території тимчасово окупованої АР Крим; ініціювання проведення наукових експертиз, семінарів з питань, що належать до компетенції Служби;

-  запровадити державну систему грантової підтримки громадським організаціям та волонтерам, які відіграють важливу роль у донесенні достовірної інформації про дотримання прав кримських татар на півострові (прикладом такої діяльності є організація «Крим SOS»), наданні соціальної допомоги.

Враховуючи обставини, що склалися, а саме неможливість української держави прямо впливати на ситуацію на півострові, необхідно привернути міжнародну увагу до подій, що відбуваються у Криму у царині захисту прав людини, аби належним чином реагувати на загрози, забезпечити безпеку людей незалежно від їхніх поглядів чи політичної ситуації. Вищезазначені проблеми мають стати предметом серйозної уваги з боку міжнародних та правозахисних організацій. Для цього доцільно:

- виробити постійний механізм реагування Міністерства закордонних справ України – заяви, ноти на адресу РФ, інформування міжнародних організацій стосовно фактів порушень прав людини в Криму, зникнення людей, порушення свободи слова. Широко ретранслювати відповідні заяви назовні та всередині України. У звітах для міжнародних структур, зокрема ООН (періодичний звіт України щодо виконання положень Міжнародного пакту про громадянські і політичні права) окремо висвітлювати питання порушення прав людини в Криму, зокрема й за національною ознакою;

- активно залучати міжнародні організації (ОБСЄ, Раду Європи) до організації спільних місій, які будуть фіксувати порушення прав кримських татар. Постійно озвучувати на різного рівня міжнародних заходах результати моніторингів ситуації, що склалася з дотриманням прав кримських татар, які проводять міжнародні організації;

-  звернутися до Ради Європи з пропозицією підтримати ініціативу Офісу Уповноваженого з прав людини про створення тристоронньої моніторингової місії в АР Крим під егідою Комісара Ради Європи з прав людини та за участі Омбудсманів України та РФ.

Відділ розвитку політичної системи

(Л.І. Мазука)

№ 19, Серія «Політика»



* За словами  лідера кримськотатарського Меджлісу Рефата Чубарова лише близько 1 тисячі кримських татар зі 185 тисяч кримськотатарських виборців (близько 0,54 %) взяли участь у нелегітимному референдумі про статус Криму // http://www.unian.ua/politics/897500-u-krimu-lishe-05-krimskih-tatar-vzyali-uchast-u-nelegitimnomu-referendumi-chubarov.html

[1] Коментар МЗС України щодо оприлюднення восьмої доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини про становище у галузі прав людини в Україні // http://mfa.gov.ua/ua/press-center/comments/2580-komentar-mzs-ukrajini-s…

[2] Заявление Президиума Меджлиса крымскотатарского народа //http://qtmm.org/

[3]Джемилев о провластном движении «Къырым»: Через некоторое время оно тоже будет в мусорном ящике //http://gordonua.com/news/crimea/Dzhemilev-o-provlastnom-dvizhenii-Kyrym-CHerez-nekotoroe-vremya-ono-tozhe-budet-v-musornom-yashchike-47548.html

[4] Суды Крыма наказали уже около 150 крымских татар – Чубаров // http://news.liga.net/news/politics/4921022-sudy_kryma_nakazali_uzhe_oko…

[5] З початку анексії Крим покинули 10 тисяч татар //http://www.unian.ua/society/1034396-z-pochatku-aneksiji-krim-pokinuli-10-tisyach-tatar.html

[6]Путин ищет для крымских татар своего «Кадырова» // http://www.depo.ua/rus/politics/putin-ishchet-dlya-krymskih-tatar-svoego-kadyrova---chubarov-28102014150000

* Номан Челебиджихан - відомий кримськотатарський політик та громадський діяч, перший голова уряду Кримської Народної Республіки, організатор I Курултаю кримськотатарського народу, муфтій мусульман Криму.

[7] Российская власть проводит «профилактическую обработку» крымских татар для их запугивания, - Меджлис//http://censor.net.ua/news/320916/rossiyiskaya_vlast_provodit_profilakti…

[8] Крымские журналисты рассказали о «профилактических беседах» в ФСБ //http://www.ukrinform.ua/rus/news/krimskie_gurnalisti_rasskazali_o_profi…

[9] Публічна заява: Переслідування і насильство проти кримських татар з боку державних і недержавних суб’єктів // http://amnesty.org.ua/nws/publichna-zayava-peresliduvannya-i-nasi/

[10] Окупація порушила баланс у міжконфесійних відносинах у Криму – експерти // http://ua.krymr.com/content/article/26703944.html

[11] Постанова № 1140-VII Верховної Ради України  від 20 березня 2014 року «Про Заяву  Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави» // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1140-18

* 17 липня 2014 року Постановою Кабінету Міністрів України № 297 була створена Державна служба України з питань Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та тимчасово переміщених осіб. 22 жовтня 2014 року Постановою Кабінету Міністрів України № 625 її було перейменовано на Державна служба України з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.