9 лютого 2015 р. відбулося засідання «круглого столу» Комітету з оподаткування Асоціації правників України на тему: «Податкова реформа: чи буде досягнуто цілей?». Захід було присвячено обговоренню проблемних питань податкової реформи.
Метою "круглого столу" було визначено пошук та знаходження балансу між прагненням держави стягнути якомога більше та платників податків – сплатити якомога менше.
Засідання «круглого столу» відкрив Президент Асоціації правників України Денис Бугай, який привітав учасників та представив результати опитування Асоціації щодо очікуваних результатів податкової реформи. Результати засвідчили скептичне ставлення у експертного середовища правників-респондентів щодо позитивного впливу податкової реформи на підприємницьку діяльність та інвестуванняв Україну, адміністрування податків.
Модерував дискусію Голова комітету АПУ з оподаткування Владислав Соколовський. На порядок денний обговорення були винесені наступні питання:
1. «Скорочення» податків: що більше 11 чи 22?
2. ПДФО, ЄСВ, військовий збір – чи вийдуть зарплати із тіні?
3. Податок на прибуток та ПДВ: втрати та надбання держави і бізнесу.
В дискусії взяли активну участь народні депутати України, представники Державної фіскальної служби України, представники Вищого адміністративного суду України, Голови та члени Комітету АПУ з оподаткування, Голови Асоціації податкових радників та її Наукової ради, Польсько-Української господарської палати, Ради незалежних бухгалтерів та аудиторів, а також юридичних, аудиторських та консалтингових фірм.
З боку Національного інституту стратегічних досліджень до участі у «круглому столі» було запрошено головного консультанта відділу фінансової безпеки, к.е.н. Ю. Касперович.
Наприкінці 2014 р. Верховна Рада України внесла багато істотних змін до фіскального законодавства. Кардинальних трансформацій зазнало адміністрування ПДВ та податок на прибуток підприємств. Серед важливих досягнень фіскальною службою було задекларовано скорочення кількості податків та зборів вдвічі, однак фактично воно виявилося незначним. Під одною назвою було об’єднано декілька податків. Учасники «круглого столу» дійшли висновку, що «скорочення назв і кількості податків – це не тотожні поняття». Фактично податковий тягар залишився таким, який був. Серед позитивних було відзначено скасування зборів за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Оксана Продан головним завданням визнала реальну реалізацію зменшення фіскального тиску на бізнес. Одним із шляхів досягнення поставленого завдання вона визначила ліквідацію негативних аспектів, що виникли у зв’язку із поспішним прийняттям змін до Податкового кодексу. Такий ряд законопроектів, запевнила О. Продан, вже підготовлений і внесений народними депутатами. У подальшому також необхідно підготувати комплексні зміни до існуючої податкової системи. Головне завдання законопроектів полягає в тому, щоб платники були гордими платити податки в новій Україні – отримувати задоволення від того, що заробили та віддали державі.
Народний депутат України, Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Андрій Журжій розкритикував виключно фіскальний підхід та визначив необхідною зміну філософії процедури внесення правок до Податкового кодексу. Він наголосив на необхідності виконання принципу передбачуваності податкового законодавства. Надання достатнього часу для опрацювання та прийняття виважених рішень забезпечить підвищення якості документів. Народний депутат запевнив, що вже є багато напрацювань в частині удосконалення електронного адмініструванняПДВ та ЄСВ.
Представник Вищого адміністративного суду України Антон Поляничко подякував народним депутатам від імені платників податків за відхилення запровадження непрямих методів як репресивного механізму для суспільства в сучасних умовах. Питання податків в Україні він визначив значною мірою як політичне. З огляду теорії податкового права, скорочення податків не було відчутне. Бази, об’єкти, ставки – все збереглося.
На думку, А. Поляничко необхідно змінити базовий підхід, що закладається в намаганнях здійснити реформу. Реформу варто починати із визначення реальних доходів і витрат бізнесу, а не лише тих, що можуть бути визначені у податковому обліку. Надалі вже розраховувати суми, які можна вилучити без шкоди для розвитку бізнесу із врахуванням інвестиційної складової. На цій основі стане можливим визначити реальні бази, об’єкти та ставки оподаткування, що відповідають сучасному стану бізнесу.
Голова Наукової Ради Асоціації податкових радників, почесний президент ЮК «Jurimex», д.ю.н., проф. Данило Гетманцев визначив зниження ЄСВ як перший крок на шляху детінізації економіки. Разом з тим, зміни до законодавства в частині ЄСВ, враховуючи компенсаційні механізми, є недосконалими. Бізнес скаржиться, що навантаження велике навіть з урахуванням компенсаційного механізму, а тому необхідно доопрацьовувати даний механізм. За даними експерта, багато бізнесів вже ним скористувалися з січня 2015 р. та виплатили заробітну плату по-новому.
Пан Д. Гетманцев навів ряд прикладів, коли юридична техніка призводить до питань на практиці у правозастосуванні певних норм. Таким чином, виникає необхідність доопрацювання податкової реформи.
Загалом рух у напрямі легалізації заробітних плат у конвертах експерт оцінив позитивно. Підсумовуючи свій виступ, він висловив переконання, що шлях вибраний вірно.
А. Журжій додав, що на сьогоднішній день зареєстровано законопроект, який передбачає внесення напрацьованих разом із методологами Державної фіскальної служби змін до критеріїв застосування коефіцієнту по ЄСВ. Народний депутат навів досвід Грузії, де скасували ЄСВ та ввели єдину ставку ПДФО, а потім поступово її знижували. В результаті зібрали податків в рази більше. Необхідно зробити кардинальну реформу та розглядати комплексні рішення – гармонізувати ставки податків.
Віце-президент МГО «Рада незалежних бухгалтерів та аудиторів», к.е.н. Олена Макеєва спрогнозувала, що реформа в частині ЄСВ буде непопулярною. За розрахунками, 4% єдиного податку для бізнесу буде дешевше, вигідніше та ефективніше за застосування коефіцієнтів по ЄСВ. Також вона запевнила, що бухгалтери задоволені реформою з податку на прибуток.
О. Продан навела дослідження аналітиків, що засвідчують неефективність 60% витрат у соціальній сфері, оскільки кошти не потрапляють до людей, що їх потребують. Податкове навантаження на фонд оплати праці в Україні є великим. Працівники фіскальної служби також із цим погоджуються. Вона також підтримала переконання пана А. Журжія, що в Грузії найкраща система оподаткування доходів фізичних осіб. Сумарне навантаження на доходи фізосіб необхідно максимально знизити до 20%. У малому бізнесі підприємств, які могли б собі дозволити скористатися коефіцієнтом 0,4 на даний час практично немає. А тому реальної реформи по ЄСВ ще не відбулося.
У ході дискусії обговорювалися шляхи та можливості, ризики та перспективи зниження ставки ЄСВ.
Представники ДФС України, згадуючи перехід адміністрування ЄСВ до Міністерства доходів та зборів, алегорично визнав ЄСВ та ПДФО «сіамськими близнюками». Означене дає підстав вести мову про об’єднання цих двох платежів. Більше того, із запровадженням необхідності сплати ЄСВ для платників єдиного податку, останній перестав бути єдиним як таким. Таким чином, теоретично допускається можливість об’єднання ЄСВ, єдиного та податку на доходи фізичних осіб для даної групи платників.
Добровільне разове декларування майна та легалізація статків громадян має стати кроком держави назустріч платникам податків. Досвід минулих років зі зниженням ставки ПДФО та експоненційний графік відповідних надходжень довів, що зниження ставки податків таки приводить до зростання надходжень. Експерт ДФСУ запевнив, що фіскальна служба зацікавлена у зниженні податків, аби вони сплачувалися добровільно. Однак дана ініціатива йде всупереч позиції Міністерства фінансів.
Президент Асоціації податкових радників, керуючий партнер МПЦ EUCON Ярослав Романчук розкрив власне бачення законодавчих ініціатив через необхідність відповіді на два питання: чи відповідають вони європейському законодавству, а також кількості часу та матеріальних затрат на для їх виконання суб’єктами господарювання. Визначальний європейський тренд на даний час – оподаткування доходів, що не залежать від господарської діяльності. Пан Я. Романчук застеріг колег-юристів не консультувати, як ухилятися від оподаткування. Експерт навів власне кредо: «я консультую не як не сплачувати податки, а як податки не переплачувати».
Поточним завданням експерт визначив допомогти бізнесу та зробити реформу в частині адміністрування податків. Практика застосування податкового компромісу у юридичних осіб містить проблемні аспекти. Разом з тим необхідно застосувати податковий компроміс щодо фізичних осіб шляхом т. зв. «нульового варіанту».
Головний консультант відділу фінансової безпеки Національного інституту стратегічних досліджень, к.е.н. Ю. Касперович розпочала свій виступ з короткого аналізу оперативних даних формування та виконання бюджету 2014 року. Результати засвідчили актуальність здійсненої податкової реформи. В частині зменшення кількості податків було підтримано скасування акцизного податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами як такого, що мав незначний фіскальний ефект та слабкий зв’язок із класичним акцизом як таким. Поряд із цим необхідним було визначено включення зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (зокрема валютного, ювелірного, мобільного, набуття права власності на легкові автомобілі та операцій купівлі-продажу нерухомого майна) до складу податкових надходжень бюджету для більш об’єктивного визначення податкового коефіцієнту.
Експерт НІСД разом з іншими учасниками дискусії також підтримала ініціативу пом’якшення умов для зниження ставки ЄСВ. Єдиним критерієм ефективності застосування ПДВ-рахунків стане практика їх застосування. Потребує упорядкування майнових реєстрів, модернізація адміністрування податків зокрема насамперед в частині вдосконалення роботи Єдиного вікна подання електронної звітності та Електронного кабінету платника податків. Важливим Ю. Касперович визначила вдосконалення інституційного середовища – судової, правоохоронної, захисту прав власності, боротьби з корупцією, оптимізації та підвищення ефективності видатків бюджету.
В обговоренні також взяли активну участь директори та партнери провідних юридичних, аудиторських та консалтингових фірм.
Захід проведено на високому професійному, організаційному рівні та набув широкого висвітлення у ЗМІ.