Анотація
В аналітичній записці визначені недоліки, причини і перешкоди та обґрунтовано пріоритетні напрями підвищення ефективності використання потенціалу розвитку прикордонних територій західних областей (на прикладі Львівської області).
НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ РОЗВИТКУ ПРИКОРДОННИХ ТЕРИТОРІЙ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ (на прикладі Львівської області)
За результатами експертного оцінювання стану та процесу розвитку об’єктів інфраструктури прикордонних територій Львівської області протягом 2008-2013 рр. виявлено, що найвищий рівень зносу основних засобів спостерігається для об’єктів транспортної інфраструктури (від 69 % – для об’єктів шляхового господарства до 53 % – для об’єктів авіаційного транспорту); вагомою залишається й зношеність мереж електропостачання (79 % – у 2013 р.) та об’єктів інфраструктури збору і утилізації відходів (72 %)[1].
Передумови соціально-економічного розвитку прикордонних територій Львівської області доволі обмежені через низку об’єктивних та суб’єктивних причин (Додаток А).
Недостатня ефективність використання потенціалу розвитку прикордонних територій західних областей України та невизначеність пріоритетів, засобів його розвитку підтверджується такими процесами і явищами: недостатньо повним використанням об’єктів транспортного обслуговування (автостанції, залізничні вокзали тощо); низькою якістю полотна та незадіяністю автомобільних шляхів; недовикористанням транзитного потенціалу; недостатнім забезпеченням зв’язком, Інтернетом та низьким рівнем їх використання; нерозвиненістю інституцій інфраструктури інноваційно-інвестиційної та підприємницької діяльності; недовикористанням інфраструктури соціальної сфери.
Як наслідок простежуються:
1. Погіршення демографічної ситуації (Додаток А, табл. А.3).
Довідково. За офіційними даними (без врахування чисельності нелегальних мігрантів за кордоном) у Сокальському районі кількість наявного населення у 2013 р. порівняно з 2002 р. зменшилася на 4,7 % з 98,1 тис. до 93,5 тис. осіб, у Старосамбірському – на 4,9 % (з 82,2 тис. до 78,2 тис. осіб), Мостиському – на 7,4 % (з 61,9 тис. до 57,3 тис. осіб). При цьому, загальне зменшення чисельності населення Львівської обл. у 2012 р. становило лише 3,3 %. Якщо в середньому по області щільність населення у 2013 р. становила 116,4 осіб на км2, то середній показник у прикордонних районах складав всього 70,0 осіб (варіював від 59,6 осіб у Сокальському до 84,6 осіб на км2 – у Жовківському районах). В окремих районах спостерігався негативний природний приріст населення: у Мостиському – -73 осіб (або -1,3 осіб у розрахунку на 1000 наявного населення); Сокальському – -132 осіб (-1,4 осіб); Старосамбірському – -200 осіб (-2,6 осіб). Якщо середній коефіцієнт смертності дітей у віці до одного року по області становив 7,7 дітей, що померли у віці до одного року на 1000 народжених живими, то у Мостиському районі – 10,4 осіб, а у Сокальському – 8,1 осіб (Додаток А, табл. А.4).
2. Зниження показників рентабельності суб’єктів господарювання, зменшення їх частки у загальних показниках реалізованої продукції відносно загальнообласних показників (Додаток Б).
Довідково. Частка збиткових підприємств та організацій у 2012 р. у Жовківському районі становила 31,5 % (порівняно з 2010 р. збільшилася на 3,4 п.п.), Мостиському – 32,5 % (5,4 п.п.), Старосамбірському – 25,0 % (2,4 п.п.), Яворівському – 43,5 % (9,5 п.п.) і лише у Сокальському районі спостерігалося зменшення аналізованого показника на 6,3 п.п., проте відповідний показник все рівно знаходився на критично високому рівні – 24,5 %.
3. Погіршення стану довкілля (Додаток В).
Довідково. Незважаючи на те, що, на перший погляд, не спостерігається істотного зростання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (за винятком Сокальського району, де відповідний показник у 1995 р. становив 2,3 тис. т, а у 2012 р. – зріс до 29,5 тис. т) (Додаток В, табл. В.2), проте відповідні викиди через пересувні джерела забруднення негативно впливають на екологічний стан в регіоні (Додаток В, табл. В.3). Зокрема, обсяги викидів у 2012 р. в Жовківському районі зросли у 1,5 разів (4,8 тис. т), Мостиському – в 2,0 рази (2,3 тис. т), Сокальському – в 1,6 разів (3,9 тис. т), Старосамбірському – в 3,1 рази (3,1 тис. т) і Яворівському – в 1,9 рази (4,8 тис. т). Як негативну варто оцінювати й тенденцію до вагомого збільшення обсягів відходів у спеціально відведених місцях або об’єктах та на території підприємств (Додаток В, табл. В.4), зважаючи на недостатню ефективність застосовуваних технологій зберігання відходів або їх цілковиту відсутність. Для прикладу, згаданий показник у 2012 р., порівняно з 2000 р., зріс у Жовківському районі на 83,2 тис. разів і дорівнював 10,2 млн т, у Мостиському – 12,5 тис. разів (0,3 млн т), у Сокальському – 1,1 тис. разів (110,2 млн т), у Старосамбірському – 1,3 тис. (1,3 тис.), у Яворівському – 42,1 млн разів (42,1 млн т).
4. Низькі темпи соціально-економічного розвитку регіону (навіть у порівнянні з іншими районами (Додаток А, рис. А.1)).
Довідково. При тому, що в досліджуваних районах сконцентровано 33,0 % кількості населених пунктів, 29,8 % загальної площі, 18,2 % наявного населення області, доходи місцевих бюджетів у 2012 р. не перевищували 15,6 % від загальних доходів Львівської області, обсяг реалізованої продукції – 9,5 %, капітальні інвестиції – 6,3 %, введення в експлуатацію загальної площі житла – 13,7 %, обсяги вантажообороту, незважаючи на прикордонне розташування, – 3,8 %, обсяги пасажирообороту – 13,1 %, обсяги роздрібного товарообороту – 9,7 %, обсяги прямих іноземних інвестицій (акціонерний капітал) – 7,8 %, експорт товарів і послуг – 15,6 %, імпорт товарів і послуг – 5,7 %, середньорічна чисельність найманих працівників – 7,4 % (Додаток А). Загалом, три з досліджуваних прикордонних районів відносяться до районів з найнижчим рівнем розвитку області (Жовківський, Яворівський та Старосамбірський), два – до середнього рівня розвитку. Загалом, досліджувані райони відносяться до депресивних територій.
Негативна динаміка соціально-економічного розвитку досліджуваних районів відображається у таких тенденціях:
4.1. Погіршення фінансових показників регіону.
Довідково. За 2005-2011 рр. негативне сальдо бюджету спостерігалося у 2005 р. у Сокальському районі (-1,5 млн. грн), у 2010 – у Мостиському (-0,9 млн грн) та Старосамбірському (-0,4 млн грн), у 2011 – у Жовківському (-3,4 млн грн), Сокальському (‑0,3 млн грн), Яворівському (-2,7 млн грн). У той же час, частка одержаних офіційних трансфертів з Державного бюджету України становила 33,9% (з них 44,2 % дотації і 20,9 % субвенції до загальної суми відповідних офіційних трансфертів) (Додаток Д).
4.2. Нераціональна структура капітальних інвестицій, з переважанням інвестицій у житлове будівництво (Додаток Е).
Довідково. У 2012 р. в структурі капітальних інвестицій за видами активів у всіх прикордонних районах частка інвестицій у житлове будівництво: коливалася від 34,6 % загального обсягу у Сокальському районі до 68,0 % – у Мостиському. Друге місце займали капіталовкладення в будівництво нежитлових споруд – від 11,4 % у Старосамбірському до 18,3 % у Сокальському районі. Частка коштів, що інвестувалася у машини та обладнання, транспортні засоби, земельні ресурси, довгострокові біологічні активи рослинництва та тваринництва, інші матеріальні та нематеріальні активи (загалом середнє значення по прикордонних районах становило всього 5,0 %, що підтверджує екстенсивний тип розвитку аналізованих територій).
4.3. Погіршення рівня соціальних показників розвитку територій (Додаток Є).
Довідково. У 2013 р. індекс рівня зареєстрованого безробіття у Жовківському районі збільшився в 1,3 рази порівняно з 2012 р., у Сокальському та Мостиському – в 1,2 рази, а Старосамбірському та Яворівському – в 1,1 рази (Додаток Є, табл. Є.1). При цьому, коефіцієнт вибуття найманих працівників у 2012 р. у Жовківському районі перевищував коефіцієнт прийняття на 5,6 п.п., у Мостиському – на 3,6 п.п., Сокальському – на 3,6 п.п., Старосамбірському – на 3,7 п.п. і в Яворівському на 3,2 п.п. (Додаток Є, табл. Є.2).
Наповнюваність дошкільних навчальних закладів на прикордонних територіях Львівської області у 1995 р. становила 75,2 дітей на 100 місць (середній показник по області – 69,0 дітей на 100 місць); у 2012 р. – 144 дитини на 100 місць. У Старосамбірському районі цей показник коливався від 200 дітей на 100 місць у сільських до 202 дітей – у міських поселеннях (Додаток Є, табл. Є.3).
Чисельність оздоровлених у санаторно-курортних та оздоровчих закладах у Жовківському районі зменшилася з 750 осіб у 1995 р. до нуля у 2011 р.; у Сокальському з 5,1 тис. осіб до 269 осіб, Яворівському – з 7,9 тис. до 6,1 тис. осіб. Загалом, з 2000 р. у Жовківському, Мостиському та Старосамбірському районах не було оздоровлено жодної людини (Додаток Є, табл. Є.8), при тому, що останній район знаходиться у рекреаційно-привабливій екологічно чистій гірській місцевості. Зазначимо також, що згадана тенденція відбувалася на тлі загального збільшення ліжко-місць у санаторно-курортних та оздоровчих закладах, зокрема Сокальського району з 250 од. у 1995 р. до 450 од. у 2011 р. В інших районах спостерігалося значне зменшення цього показника з 341 од. до 20 од. у Жовківському, з 130 од. до 20 од. у Мостиському, з 1510 од. до 1097 од. У Старосамбірському районі протягом 1995-2011 рр. ліжко-місця взагалі не вводилися в експлуатацію.
Середній показник забезпеченості ліжко-місцями в закладах охорони здоров населення у 1995 р. у досліджуваних районах становив 75,1 ліжок на 10 тис. населення (при середньообласному – 107,7 ліжок); у 2012 р. зменшився до 58,2 ліжка на 10 тис. осіб (у області середній показник становив 96,0 ліжок на 10 тис. осіб) (Додаток Є, табл. Є.10). Одночасно, спостерігалося підвищення рівня забезпеченості населення лікарями – від 20,5 лікарів на 10 тис. населення у 2000 р. (середній показник по області – 51,8 лікарів) до 26,1 лікарів на 10 тис. населення – у 2012 р. (Додаток Є, табл. Є.11). У цей період на тлі зменшення абсолютної чисельності наявного населення спостерігалося збільшення кількості інвалідів: у Жовківському районі на 31,4 %, у Мостиському – на 5,5 %, у Сокальському – на 45,4 % (що може бути пов’язано зі збільшенням виробничих травм на шахтах району), у Старосамбірському – на 19,0 % та у Яворівському – на 27,5 % (Додаток Є, табл. Є.12).
4.4. Зменшення обсягів зовнішньоекономічної діяльності (Додаток Ж).
Довідково. Обсяг прямих іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу у Старосамбірському та Мостиському районах – один з найнижчих в області (0,2 та 25,6 дол. США, відповідно) (Додаток Ж, табл. Ж.1, Додаток Л, рис. Л.3). Яворівський, Жовківський та Сокальський райони відносяться до групи районів з нижчим від середнього рівня показниками (358,5, 137,2 та 262,3 дол. США, відповідно). Тенденція до погіршення сальдо поточного рахунку спостерігалася практично у всіх прикордонних районах Львівської області протягом 2000-2012 р.: у Жовківському районі з 2,5 млн до - 64,4 млн дол. США, у Мостиському з -1,9 млн до -8,5 млн дол. США, у Старосамбірському з 0,4 млн до 0,3 млн дол. США, у Яворівському з -13,6 млн до -61,5 млн дол. США (Додаток Ж, табл. Ж.2).
Обсяги інвестицій у розрахунку на одну особу у 2012 р. у Жовківському районі зменшилися в 4,5 раза і становили 6,6 тис. дол. США, у Мостиському – у 3,0 рази (1,7 тис. дол. США), Сокальському – у 0,3 рази (74,2 тис. дол. США), Старосамбірському – 0,3 рази (74,2 тис. дол. США), Яворівському – у 8,0 разів (5,8 тис. дол. США).
4.5. Зменшення обсягів транспортних перевезень.
Довідково. Незважаючи, що на прикордонних територіях області розташовані чотири міжнародні автомобільні пункти перетину кордону МАПП («Краковець», «Шегині», «Рава-Руська» та «Смільниця», два пункти перетину кордону залізницею («Рава-Руська» та «Мостиська»), діє один повітряний пункт перетину кордону – Міжнародний аеропорт «Львів», незадовільна якість транспортної інфраструктури призводить до погіршення показників транспортних перевезень (Додаток З). У 2012 р. обсяги перевезень вантажів автомобільним транспортом зменшилися у Жовківському районі у 12,4 разів порівняно з 1995 р., у Мостиському – у 13,1 разів, у Сокальському – у 45,9 разів, у Старосамбірському – у 24,5 разів, у Яворівському – у 6,6 разів (Додаток З, табл. З.1). Вантажооборот автомобільного транспорту у 2012 р. у Мостиському районі зменшився з 15,3 до 4,1 млн т/км (у 3,7 рази), у Сокальському – з 36,6 до 9,4 млн т/км (3,8 разів), у Старосамбірському з 12,2 до 1,9 млн т/км (у 6,4 рази), у Яворівському – з 50,1 до 44,4 млн т/км (1,1 рази). Перевезення пасажирів автомобільним транспортом у цей період скоротилося у Мостиському районі – з 50,2 тис. до 12,4 тис. пасажирів (2,4 рази), у Яворівському – з 6054,7 тис. до 2136,8 тис. пасажирів (2,8 разів). Попри певні позитивні зрушення динаміки пасажирообороту автомобільного транспорту в інших досліджуваних районах, у Яворівському у 2012 р. спостерігалося зменшення в 1, 4 рази до рівня 1995 р.
4.6. Незбалансований і потенційно депресивний характер розвитку сільського господарства.
Довідково. Незважаючи на те, що за офіційними даними станом на 2013 р. частка земель сільськогосподарського призначення у загальній структурі використання земельної площі становила від 44,3 % у Яворівському районі до 74,0 % – у Мостиському, сумарна частка досліджуваних районів у загальному обсязі продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств станом на 2012 р. становила лише 28,2 % (Додаток Й, табл. Й.1). Крім того, при середньому індексі зростання обсягу продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств по області у 2012 р., порівняно з 2011 р. на 4,2 %, в Жовківському районі цей показник становив всього 0,3 %, в Сокальському – 0,4 %, а в Старосамбірському та Яворівському районах спостерігалося зменшення, відповідно, на 2,1 % та 0,06 %. Доцільно зауважити, що частка сільськогосподарських підприємств у загальному обсязі продукції сільського господарства у 2012 р. не перевищувала 16,8 % (у рослинництві – 16,8 %, у тваринництві – 15,9 %), що вказує на неефективні інституційні умови функціонування (Додаток Й, табл. Й.2).
Спостерігається різке зменшення поголів’я худоби та птиці в усіх категоріях господарств: у період 1995-2012 рр. – на 145,7 тис. голів (з 221,5 тис. до 66,8 тис. голів) (Додаток Й, табл. Й.6), при тому, що загальна кількість фермерських господарств не змінилася – 376 од. у 1995 р. та 375 у 2012 р. (Додаток Й, табл. Й.7). Аналогічні негативні тенденції спостерігаються у рибному господарстві. Зокрема, при наявності розгалуженої мережі озер у Яворівському районі протягом 2005-2012 рр. промисловий вилов риби не проводився взагалі (Додаток Й, табл. Й.8).
До основних чинників та факторів погіршення потенціалу розвитку прикордонних територій Львівської області віднесемо:
1. Відсутність ефективних цільових антидепресивних програм і засобів розвитку прикордонних територій Львівської області, що стає вагомою передумовою міграції населення, особливо молоді з сільських поселень.
Довідково. Загальна житлова площа гуртожитків прикордонних районів Львівської області, яка б могла використовуватися для молодих сімей або прибулих молодих фахівців, зменшилася у 2012 р. у 2,5 рази порівняно з 2000 р. (з 124,5 тис. до 50,6 тис. м2) (Додаток К.3).
2.1. Неузгодженість законодавчих ініціатив та розвитку інституціональної інфраструктури підтримки підприємницької діяльності.
Довідково. Як відомо, у 1998 р. був прийнятий Закон України Про спеціальну економічну зону «Яворів», відповідно до якого для забезпечення ефективного функціонування СЕЗ створено цілу низку інфраструктурних об'єктів. Після ліквідації пільг для інвесторів-суб'єктів СЕЗ у 2005 р. значна кількість крупних підприємств перемістили господарську діяльність з регіону (лише у 2007 р. 14 підприємств припинили виробничу діяльність, втрати бюджету у 2007 р. становили 21 млн грн; у 2008 р. – 18 млн грн). Значна частина інфраструктури залишається невикористовуваною, зокрема потужності Автопорту «Краковець». Ліквідація суб’єктів господарювання обумовила необхідність закриття окремих об’єктів підприємницької інфраструктури, що стало передумовою зниження рентабельності функціонуючих підприємств, зменшення обсягів прямих іноземних інвестицій у прикордонні райони, внаслідок недовіри інвесторів до державної політики: у Жовківському районі у 2012 р. цей показник зменшився в 4,5 рази порівняно з 2005 р. (з 3263,9 тис. до 721,1 тис. дол. США), у Мостиському – в 3,1 рази (з 310,0 тис. до 98,8 тис. дол. США), у Яворівському – у 7,9 рази (з 5739,4 тис. до 722,3 тис. дол. США), у Старосамбірському – з 24,5 тис. дол. США до нуля (Додаток Л, рис. Л.3).
2.2. Погіршення рівня забезпечення населення підприємницькою інфраструктурою.
Довідково. Якщо в середньому по області у розрахунку на 10 тис. наявного населення у 2012 р. функціонувало 68 підприємств, то у прикордонних районах вдвічі менше (37 од.). Причому цей показник коливався від 22 од. у Старосамбірському до 52 од. – у Жовківському районі. У прикордонних районах спостерігається істотне скорочення забезпеченості населення торговою площею роздрібної торгівлі (Додаток Б, табл. Б.3). У 2012 р. у Жовківському районі цей показник зменшився в 1,7 рази і становив 529 м2 на 10 тис. мешканців, у Мостиському – в 1,6 рази (1009 м2), Сокальському – в 1,7 рази (887 м2), Старосамбірському – в 1,8 рази (755 м2), Яворівському – в 2,1 рази (562 м2). Аналогічно, щодо забезпеченість місцями в об’єктах ресторанного господарства: якщо у 2000 р. середній зазначений показник у прикордонних районах становив 370,6 місць на 10 тис. осіб (по області 484 місць на 10 тис. осіб), то у 2012 р. – лише 202,0 місць на 10 тис. осіб (по області 371 місце на 10 тис. осіб) (Додаток Б, табл. Б.4).
2.3. Недостатньо ефективне використання енергетичного потенціалу регіону та впровадження енергоощадних технологій.
Довідково. Незважаючи на існування в регіоні підприємств з видобутку вугілля, його частка у споживанні основних видів енергетичних ресурсів та продуктів перероблення нафти у прикордонних районах становить всього 4,8 % до загальнообласного (Додаток Л, табл. Л.2). Натомість, частка споживання дорожчих видів енергоресурсів таких, як газ природній становила 10,5 %, бензин – 22,5 %, газойль – 15,6 %. Найбільше вугілля через розташування шахт, споживає Сокальський район (36,5 % до загального споживання усіх видів палива), Старосамбірський лише – 7,1 %, Мостиський – 4,4 %, Жовківський – 3,3 % та Яворівський – лише 0,6 %. Для порівняння: у Польщі, де також видобувається вугілля, частка його споживання, порівняно з іншими первинними енергетичними ресурсами перевищує 55,0 % (Додаток Л, рис. Л.1). Висока частка споживання енергетичних продуктів є причиною гірших, ніж в інших районах області, фінансово-економічних результатів. Наголосимо, що у прикордонних районах використання альтернативних джерел енергії у промисловості та домашніх господарствах відсутнє.
3. Несформованість і неефективність політики захисту довкілля:
3.1. Відсутність дієвого контролю за дотриманням екологічних стандартів та політики стимулювання ведення екологічно безпечної підприємницької діяльності та ресурсоефективного чистого виробництва стало передумовою додаткових ризиків і загроз для екологічної безпеки та претензій з боку локальної влади, суміжних польських територій. Наголосимо, що саме створення підприємств для утилізації і переробки твердих побутових і спеціальних відходів, запровадження сучасних очисних технологій для протидії екологозагрозливій діяльності окремих промислових підприємств прикордонних територій, дозволить не лише створити нові робочі місця, підвищити якість довкілля, але й поетапно реалізовувати стратегію гармонізації сталого розвитку прикордонних територій України та Польщі.
3.2. Незбалансованість нагромаджених в прикордонних територіях обсягів відходів та інвестицій на охорону довкілля.
Довідково. Частка відходів у спеціально відведених місцях або об’єктах та на території підприємств у досліджуваних районах у 2012 р. становила 85,0 % від загального показника по області (Додаток В, табл. В.4), а частка інвестицій і поточних витрати на охорону довкілля лише 7,1 % загальнообласного обсягу (Додаток В, табл. В.5).
4. Недосконалість інституційного базису використання інфраструктури стратегічного планування розвитку прикордонних територій, зокрема з залученням представників територіальних громад, бізнесу до процесу розробки і реалізації стратегій, що стало причиною недостатнього забезпечення інфраструктурними об’єктами в одній сфері (у соціальній – показники місткості дошкільних закладів, ліжко-місць у лікарнях, розвитку інженерно-комунальних мереж) і надмірного в інших (житлове будівництво); недостатня промоція районів як потенційно інвестиційно привабливих об’єктів.
Довідково. Незважаючи на існування веб-сторінок кожної районної ради чи державної адміністрації на них відсутні паспорти району, масштабні інвестиційно-інноваційні програми, проекти, пропозиції для інвесторів.
4.1. Надмірна централізація бюджетного процесу, яка мінімізує податкові надходження в місцеві бюджети, особливо депресивних прикордонних регіонів, і обмежує можливості ефективного використання та розвитку існуючої інфраструктури; недостатній рівень фінансування створення, розвитку та підтримки об’єктів інфраструктури з державного і місцевих бюджетів переважно за залишковим принципом.
Довідково. Частка видатків на соціальний захист населення та соціальне забезпечення у досліджуваних районах у 2012 р. коливалася від 28,0 % від загального обсягу видатків місцевого бюджету у Сокальському районі до 35,9 % у Яворівському; на освіту – від 38,1 % у Яворівському до 37,2 % у Старосамбірському; на охорону здоров’я – від 13,5 % у Жовківському до 15,6 % у Старосамбірському; на духовний і фізичний розвиток – від 3,9 % у Яворівському до 4,7 % у Жовківському районі (Додаток Д,табл. Д.3). При цьому, загальна частка видатків прикордонних районів на інші потреби, у тому числі на оновлення фізичної інфраструктури та інноваційну діяльність, становила всього 15,3 %.
Середня частка коштів з держаного і місцевих бюджетів у загальному обсязі капітальних інвестицій у 2012 р. не перевищувало 3,1 %, які здійснювалися переважно за рахунок коштів населення на будівництво житла (46,9 %) чи власних коштів підприємств (31,5%).
4.2. Неузгодженість темпів житлового будівництва та розвитку комунальної інфраструктури.
Довідково. Зважаючи на значну частку населення прикордонних районів, яке перебуває у статусі нелегальних мігрантів за кордоном і надсилає істотні грошові трансферти, переважно на купівлю житла, показник загальної житлової площі у досліджуваних районах у 2012 р. істотно зріс: у Жовківському районі зріс на 19 % до 1995 р.; Мостиському – на 14 %; Сокальському – на 12 %; Яворівському – на 22 % (Додаток К, табл. К.1). Відтак, істотно зросла забезпеченість житлом населення у розрахунку на одного мешканця як у міській, так і у сільській місцевостях (розрахунково на понад 60 %) (Додаток К, табл. К.2). При цьому, не враховується недостатня потужність комунальних мереж: станом на кінець 2012 р. у міських поселеннях, при загальному стані забезпеченості в області мережами водопостачання на 87,7 %, середній показник у досліджуваних районах – 61,9 %, каналізацією відповідно – 87,7 % та 61,6 %, опаленням – 75,3 % та 54,2 %, ваннами (душовими) – 81,8 % і 57,2 %, газом – 91,4 % та 73,7 %, гарячим водопостачанням – 74,2 % та 42,7 %, підлоговими електроплитами 3,7 % та 0,48 % (Додаток К, табл. К.4). Гірше становище у сільських поселеннях: при загальному показнику забезпечення в області водогоном на 33,7 % (у досліджуваних районах середній показник становить 24,5 %); каналізацією – на 32,2 % і 20,9 %; опаленням – на 32,5 % і 26,4 %; ваннами (душовими) – на 29,3 % і 18,6 %; газом – на 83,7 % і 81,4 %; гарячим водопостачанням – на 24,7 % і 10,6 %; підлоговими електроплитами – на 0,2 % і 0,1 %. При цьому, у міських поселеннях обсяги виконаних будівельних робіт у 2012 р. зросли порівняно з 2000 р. у Жовківському районі у 20,1 разів (у сільських – у 2,1 рази), Мостиському – 2,1 рази та 2,9 разів, Сокальському – 8,5 разів та 1,6 разів, Старосамбірському – 4,5 разів та 1,5 разів, Яворівському – 4,2 рази та 3,1 рази (Додаток К, табл. К.5).
4.3. Низька ефективність соціальної політики.
Довідково. Жовківський та Мостиський райони відносяться до районів області з найнижчою середньомісячною заробітною платою (відповідно, 2,03 та 2,08 тис. грн; Старосамбірський та Яворівський райони – до районів з показником нижчим від середнього (2,12 та 2,17 тис. грн). Лише у Сокальському районі з гірничодобувними підприємствами спостерігається найвища заробітна плата – 3,1 тис. грн (Додаток Л, рис. Л.4). Зауважимо, як відомо, що працівники гірничовидобувної галузі одержують більшу зарплату за рахунок дотацій з Державного бюджету України.
При тому, що загалом показник охоплення дітей дошкільними навчальними закладами збільшується: у 2000 р. в середньому по досліджуваних районах 20,2 % (середньообласний –23,1 %); у 2012 р. – 35,9 % (45,4 %), причому у сільських поселеннях цей показник не перевищував 23,5 % (Додаток Є, табл. Є.4).
Незважаючи на те, що загальна чисельність населення у досліджуваних районах зменшилася на 2,5 % (у 2012 р. – 462,1 осіб; у 2002 р. – 474,6 осіб), спостерігалося непропорційне зменшення кількісних показників розвитку об’єктів соціальної інфраструктури: кількість закладів культури клубного типу – на 9,4 % (Додаток Є, табл. Є.5), масових та універсальних бібліотек – на 18,2 % (Додаток Є, табл. Є.6), бібліотечний фонд масових та універсальних бібліотек – на 27,1 % (зокрема, в Мостиському районі – 39,0 %, в Яворівському районі – на 24,0 % або з 756,0 тис. од. до 581,5 тис. од.) (Додаток Є, табл. Є.6).
4.4.1. Неузгодженість будівництва інфраструктурних об’єктів прикордонних регіонів України та сусідніх країн або неповне виконання умов масштабних міжнародних проектів (зокрема, у межах підготовки та проведення чемпіонату світу з футболу Євро-2012).
Довідково. До цього часу не було відкрито жодного із запланованих контрольно-пропускних пунктів; не було реалізовано концесійний проект побудови ділянки міжнародного транспортного коридору № 3 Краковець - Львів (проект повністю підготовлений до будівництва, вирішені питання відведення землі, завершені підготовчі роботи, але з боку державного управління України не було підтверджено гарантій для концесіонера і проект був призупинений); не реалізовано заплановані проекти щодо комунікаційних об’єктів (автомобільний шлях до КПП Смільниця – Кросценко (найкоротший із південних земель ФРН через Чехію, Словаччину в Україну); не побудовано під’їзних автошляхів до пунктів пропуску Угринів та Грушів (Україна), у той час, коли в Долгобичуві та Будомєжі (Республіка Польща) були споруджені сучасні пункти пропуску[2]).
В сукупності це обумовлює зниження обсягів зовнішньоекономічної діяльності між Україною та зовнішніми партнерами з ЄС.
4.4.2. Недостатній рівень забезпечення, морально застаріле обладнання фізичної інфраструктури у порівнянні з аналогічними показниками Республіки Польща.
Довідково. Комунальна інфраструктура (системи водопостачання, водовідведення, водоочисні споруди, первинної переробки і утилізації сміття та побутових спеціальних відходів) потребує розширення та модернізації. Для порівняння, у 2012 р. на прикордонних територіях щільність мережі водопостачання становила від 5,8 км на 100 км2 на українських прикордонних територіях Львівської обл. до 275 км на 100 км2у прикордонних регіонах Польщі. Щільність каналізаційної мережі з українського боку становила від 2,5 до 10 км на 100 км2, з польського – від 4,0 до 54,7 км на 100 км2.
Як зазначалося, при достатньо істотних абсолютних значеннях частки досліджуваних районів в загальнообласних, частка протяжності газових мереж становить 26,4% (до загального показника по області), водопровідних – 14,5%, каналізаційних – 10,9%, теплових та парових – 8,9 %. Обсяг капітальних інвестицій у розрахунку на одну особу у 2012 р. був найнижчим в області у Старосамбірському та Мостиському районах (до 1000 грн), Сокальському (1,8 тис. грн), Яворівському та Жовківському (відповідно, 2,0 тис. та 2,1 тис. грн).
В прикордонних регіонах Львівської області користування Інтернетом не набуло достатнього поширення. Для порівняння, частка житлових осель у Польщі з доступом до Інтернету у 2012 р. в прикордонних регіонах становила 30%, в Україні – 15 %, в середньому по ЄС – 63 %. Інфраструктура стаціонарного телефонного зв’язку також недостатньо розвинена: у 2012 р. у прикордонних територіях Польщі кількість номерів стаціонарного телефонного зв’язку у розрахунку на 100 мешканців становила 32 од., в Україні – 5,6 од., ЄС – 50 од.
4.5. Низький рівень якості автошляхового покриття та недостатнє фінансування розвитку транспортної інфраструктури у прикордонних районах Львівської області негативно впливає на підприємницьку активність та ефективність використання транзитного потенціалу України Найгострішою проблемою для всіх видів транспорту залишається високий рівень амортизації виробничих фондів, насамперед рухомого складу, невідповідність їх технічного рівня європейським вимогам, незначні обсяги інвестицій в технологічну модернізацію і розвиток. Зношуваність рухомого складу негативно впливає на кількісні та якісні показники транспортної діяльності, безпеку руху, стан довкілля, стримує збільшення обсягів внутрішніх транзитних перевезень.
Довідково. У 2013 р. Служба автомобільних доріг Львівської області подала пропозиції щодо виділення коштів на поточний ремонт автошляхів прикордонних регіонів. Проте були визначені мінімальні потреби враховуючи, що фактично всі автошляхи прикордонних районів (за винятком окремих міжнародних трас, що проходять через міжнародні пункти пропуску «Краковець» та «Рава-Руська») знаходяться в незадовільному стані і потребують не реконструкції, а будівництва. Для прикладу, для ремонту районного шляху сполучення Старий Самбір – Кобло у 2013 р. передбачено всього 200 тис. грн, а для ремонту гірського автошляху Тершів – Лаврів –Грозьова планували використати лише 300 тис. грн (при цьому, що, за експертними оцінками, середня вартість будівництва одного кілометра якісного автошляхового покриття оцінюють у близько 1 млн дол. США). Після тривалого пікетування районної ради жителями м. Хирів Старосамбірського району Львівської області у місті збудували всього лиш 10 км автошляхового покриття, що вказує на фрагментарність дій місцевої влади і відсутність державної політики створення сучасної транспортної інфраструктури для з’єднання автошляхів з європейськими транспортними коридорами, які, пролягають через територію прикордонних територій Львівської області.
Існуюча транспортна інфраструктура, зокрема автошляхи потребують покращення не лише якості, а й щільності. Для порівняння, щільність мережі доріг у польських субрегіонах від 40 до 78 км доріг на 100 км), в українських прикордонних районах – від 25 до 38 км на 100 км2. Потребує докорінної модернізації залізничне покриття, яке істотно відрізняється від польського (відповідність до стандартів залізничних перевезень).
4.6. Відсутність дієвої стратегії розвитку інфраструктури агропромислового комплексу (АПК).
Довідково. Спостерігається загрозлива тенденція зменшення площ сільськогосподарських угідь господарств АПК у досліджуваних районах: площа угідь у 2012 р. зменшилася на 41,4 тис. га, порівняно з 1995 р., при цьому, кількість сільськогосподарської техніки у сільськогосподарських підприємствах в 2000-2012 рр. сумарно по всіх районах зменшилася на 3200 од., у тому числі у Сокальському – в 3,4 рази (з 948 од. до 275 од.), у Старосамбірському – в 6,6 рази (з 477 до 72 од.) (Додаток Й, табл. Й.4). Загалом, у прикордонних районах Львівської області посівні площі у цей період зменшилися на 48,9 тис. га (з 225,5 тис. до 176,6 тис. га) (Додаток Й, табл. Й.5).
Перспективними напрямами підвищення ефективності використання потенціалу розвитку прикордонних територій західних областей України є:
1. Розробка та реалізація місцевими органами влади стратегічних програм розвитку депресивних територій прикордонних районів області із залученням науковців, представників органів місцевої влади, підприємництва, громадських організацій та територіальних громад.
2.1. Здійснення районними державними адміністраціями інвентаризації та моніторингу цілей і ефективності створення об’єктів інфраструктури у межах функціонування ВЕЗ «Яворів», «Курортополіс –Трускавець», підготовки та проведення Євро-2012 та інших масштабних проектів та розробка цільових регіональних програм підвищення ефективного їх використання і розвитку.
2.2. Стимулювання розвитку підприємництва у депресивних сільських поселеннях та малих містах прикордонних районів наданням