"Удосконалення механізмів міжмуніципального співробітництва на прикордонних територіях західних регіонів України". Аналітична записка

Поділитися:
Анотація

В аналітичній записці окреслені основні переваги, недоліки та труднощі у здійсненні міжмуніципального співробітництва на прикордонних територіях західних регіонів України, визначені ключові орієнтири та заходи державної політики з удосконалення механізмів міжмуніципального співробітництва та інтенсифікації процесу їх використання.


УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ МІЖМУНІЦИПАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА НА ПРИКОРДОННИХ ТЕРИТОРІЯХ ЗАХІДНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

 

В умовах недосконалої адміністративної системи та обмеженості фінансових ресурсів громади прикордонних міст, селищ і сіл України, як правило, не спроможні самостійно вирішувати комплексні соціально-економічні проблеми власних територій. За цих обставин міжмуніципальне співробітництво (ММС) як модель об’єднання сил і засобів сусідніх громад для вирішення спільних проблем і використання спільних можливостей є дієвим та перевіреним практикою інструментом покращення динаміки соціально-економічного розвитку територій. Адже основними перевагами ММС є: скорочення витрат і підвищення якості публічних послуг через досягнення ефекту масштабу; вирішення проблемних ситуацій, коли громадяни проживають в одному населеному пункті, де вони платять податки, але користуються послугами, наданими у іншому населеному пункті; посилення результативності економічного, соціального та екологічного захисту за рахунок скоординованого розвитку населених пунктів; залучення інвестиційних коштів із державних, приватних чи донорських джерел, передбачених на проекти із міжмуніципального співробітництва.

 

Питання міжмуніципального співробітництва набуває особливого значення в контексті підготовки до здійснення широкомасштабної реформи місцевого самоврядування, яка, зокрема, передбачає оптимізацію системи адміністративно-територіального устрою, покращення якості комунальних послуг.

 

Використання механізмів ММС у західних прикордонних регіонах України значним чином обумовлене низкою загальнодержавних проблем у цій сфері, а саме:

  1. Порядок міжбюджетних розрахунків щодо основних соціальних видатків та повноважень органів місцевого самоврядування, зокрема на районному рівні, ускладнений існуючою системою адміністративно-територіального устрою.
  2. Існує недостатня державна підтримка розвитку різних форм ММС в Україні. Важливо відзначити, що у країнах з успішно функціонуючою системою ММС (наприклад, Франція, Італія) існує чітка національна або регіональна політика для стимулювання ММС. Органи місцевого самоврядування розпочинають співпрацювати добровільно, але належна державна політика забезпечує потужну мотивацію до такого співробітництва (такими засобами мотивації є, зокрема, належні правові рамкові умови та фінансова підтримка).
  3.  Незважаючи на створені Законом України «Про співробітництво територіальних громад» № 1508-VII від 17.06.2014 р. передумови використання механізмів ММС, спостерігається недостатня обізнаність населення та представників органів місцевого самоврядування про потенціал ММС у наданні якісних комунальних послуг, удосконаленні муніципального менеджменту та розв’язанні актуальних проблем розвитку місцевого самоврядування.

Разом з тим необхідно відзначити певний поступ у розвитку ММС в західних прикордонних регіонах України, який пов’язаний із реалізацією проектів у сфері спільного поводження з твердими побутовими відходами, енергозбереження та енергоефективності тощо (наприклад, проект міжмуніципального співробітництва «Налагодження міжрайонної системи поводження з відходами на території Долинського, Рожнятівського районів та Болехівської міської ради», «Розширення кластерної моделі теплозабезпечення бюджетних будівель населених пунктів Долинського району за рахунок використання місцевого альтернативного палива (технологічна деревна щепа)»). Існують угоди про стратегічне партнерство, які уклали Ужгородська міська та Баранінська сільська ради, міські ради Дрогобича, Борислава, Трускавця, Стебника, Східниці (Львівська обл.).

 

Недоліки та труднощі здійснення ММС на прикордонних територіях західних регіонів України проявляються у таких аспектах, як:

    1. Неможливість використання інституційного механізму об’єднань єврорегіонального співробітництва (ОЄС) для міжмуніципального співробітництва, оскільки чинне законодавство України, на відміну від законодавства ЄС, не містить норм, що регулюють питання утворення, функціонування та оподаткування ОЄС.

      Довідково. Уже кілька років через неможливість належного юридичного оформлення в Україні в стадії проекту залишається створення об’єднання єврорегіонального співробітництва «Ung-Tisza-Túr (UTT)» за участю прикордонних територій Угорщини, Словаччини, Румунії та України.

        2. Недостатня активність використання транскордонного фінансового механізму ММС органами місцевого самоврядування прикордонних територій України в межах Європейського інструменту сусідства і партнерства, який має значний ресурсний потенціал для спільного вирішення проблем інфраструктурного забезпечення, житлово-комунального господарства, безпеки транспорту та водопостачання.

          Довідково. Прикладами успішних транскордонних проектів з модернізації інфраструктури, що здійснені в межах Європейського інструменту сусідства і партнерства є: «Чиста вода на Побужжі – транскордонна система водопостачання Грубешова і Володимира-Волинського» (загальний бюджет 0,8 млн євро); «Вдосконалення доступності Бєщадського повіту та Старого Самбора шляхом інтеграції заходів до транспортної інфраструктури» (4,5 млн євро); «Якісна інфраструктура в прикордонному повіті Ботошань (Румунія) та міста Герца (Україна) (2,7 млн євро)[1].

           

          Незважаючи на певні успіхи у транскордонному співробітництві прикордонних міст України, використання механізму спільного фінансування транскордонних проектів шляхом залучення міжнародної технічної допомоги містить низку проблемних аспектів, що призводять до диспаритету між активністю учасників транскордонних програм, втрати українською стороною перспектив щодо розвитку прикордонної інфраструктури, людського капіталу, інституційної співпраці та економічної інтеграції. Недостатня активність українських суб’єктів транскордонного співробітництва, спричинена їх слабкою інституційною спроможністю, була визначена у 2012 р. Європейською Комісією як ключова і єдина причина для виключення нашої країни з плану майбутніх програм транскордонної співпраці на 2014-2020 рр.[2].

           

          Довідково. За підсумком результатів участі українських суб’єктів у програмах транскордонного співробітництва 2007-1013 рр. в межах Європейського інструменту сусідства і партнерства (Додаток 1) виявлено, що частка проектів, в яких українська сторона є головним партнером, коливається в межах 2,5-29,4 %.

            3. Обмеженість практики державно-приватного партнерства та відсутність використання механізму транскордонного державно-приватного партнерства прикордонними регіонами України. Так, у 2012‑2013 рр. в прикордонних Волинській та Львівській областях не було об’єктів державної та комунальної власності, які б використовувалися на засадах державно-приватного партнерства (угоди спільної діяльності, концесії, оренди), у Закарпатській обл. таких об’єктів було 5 станом на 01.01.2014 р.[3]. Доцільність реалізації проектів державно-приватного партнерства обумовлена необхідністю прискореної модернізації об’єктів комунальної власності і на цій основі підвищення стандартів соціальних послуг, які надаються населенню територіальних громад прикордонних областей, що вимагає залучення великих обсягів інвестиційних, в першу чергу, фінансових ресурсів.

              Довідково. Практика транскордонного державно-приватного партнерства є поширеною в країнах ЄС, зокрема щодо розвитку дорожньо-транспортної інфраструктури, що об’єднує кілька муніципалітетів. Так, наприклад, на правах концесії обслуговується залізнична дорога у французько-іспанському транскордонному регіоні між містами Перпіньян та Фігерас. У дансько-шведському транскордонному регіоні між містами Копенгаген та Мальме залізничний громадський транспорт експлуатується на правах концесії спільно двома шведськими та данською компаніями.

               

              Іншим прикладом застосування механізму державно-приватного партнерства у прикордонній території є 35-річна концесія (з 2006 р.) на два причорноморські аеропорти Болгарії, розташовані в містах Варна та Бургас, надана німецькій компанії «Fraport AG Frankfurt Airport Services Worldwide» у партнерстві з болгарською компанією «BM Star» з можливістю продовження на 15 років. У результаті такої співпраці Уряд Болгарії отримав 3 млн євро як концесійний платіж та одержуватиме 19,2 % усіх надходжень від діяльності аеропортів та аеропортових зборів на період концесії[4].

                4. Недооцінка з боку представників українських органів місцевого самоврядування важливості механізмів транскордонного партнерства міст та взаємодії міст-побратимів. Більшість міст західних прикордонних регіонів України уклали угоди з містами країн ЄС про встановлення партнерських і побратимських зв’язків, які переважно мають декларативний характер і не використовуються як інституційне підґрунтя для ММС. У той же час співпраця міст-побратимів у ЄС розглядається як один з напрямів політики згуртування та територіальної соціально-економічної інтеграції, реалізація якого підкріплена відповідним фінансуванням. У 1989 р. Європейською Комісією започаткована програма підтримки побратимських ініціатив, спрямованих на об’єднання Європи. Протягом 2007-2013 рр. фінансування проектів зі співпраці між містами-побратимами здійснювалося в межах програми «Європа – для громадян 2007-2013» (Захід 1: Побратимство між містами та мережі міст-побратимів») у розмірі понад 90 млн євро. За період 2007-2013 рр. було профінансовано реалізацію 304 проектів[5]. Відповідний фінансовий механізм співпраці запланований і на 2014-2020 рр.

                  Довідково. Прикладом ефективного міжмуніципального співробітництва є проект «Пейзажі без кордонів» між містами-побратимами Хеб (Чехія) та Марктредвіц (Німеччина), результатом якого стало спільне здійснення ревіталізації занедбаних міських ділянок[6].

                   

                  Подібний проект у 2013-2014 рр. реалізовувався між містами-побратимами Львовом та Краковом. В рамках проекту «Ревіталізація Підзамча», який проводить Інститут міста (Львів) разом з Інститутом розвитку міст (Краків), ведуться роботи з відновлення внутрішніх дворів будинків та впорядкування озеленення вулиць.

                    5. Недостатня активність використання потенціалу механізмів мережевого міжмуніципального співробітництва (через створення муніципальних мереж співпраці, асоціацій, міжмуніципальних об’єднань тощо). В Україні, у тому числі у західних прикордонних регіонах, існують міжмуніципальні об’єднання, які можуть стати основою для посилення інституційної спроможності місцевих органів влади брати участь у міжрегіональних проектах, а саме: Обласна асоціація місцевих рад «Ради Львівщини», Асоціація розвитку і реформ міст, селищ і сіл «Закарпаття – ХХІ століття», регіональні відділення Асоціації міст України, обласні відділення Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, Асоціація органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна».

                      Створення мереж співпраці між органами місцевого самоврядування на основі обміну знаннями, досвідом сприяє підзвітності на місцях і, в той же час, забезпечує засобами для поліпшення управління муніципальними послугами; приваблює зацікавленість закордонних партнерів, чим активізує грантодавчу та інвестиційну діяльність; поширює культуру вимірювання індикаторів серед органів самоуправління, створює детальну статистичну базу соціально-економічного розвитку; забезпечує працівників муніципального рівня корисною інформацією для інформування щодо рішень прийнятих на місцевому рівні та оптимізації наявних ресурсів; сприяє додатковим ініціативам типу «spin-off» (наприклад, вивчення найкращих практик, проведення бенчмаркінгу об’єднаннями муніципалітетів, створення Інтернет-інструментів бенчмаркінгу); посилює інтегральну конкурентоспроможність населених пунктів, регіонів.

                       

                      Довідково. Практика створення національних мереж обміну досвідом існує в Норвегії, Канаді, Польщі. Так, у канадській провінції Онтаріо розроблено мережу інституційної підтримки, що забезпечує використання систем вимірювання показників діяльності муніципалітетів на всіх рівнях обслуговування. Нині цей інструмент використовують працівники муніципалітетів для формування аналітичної звітності. Він також забезпечує можливість ухвалення рішень радами на доказовій основі. У Норвегії мережами обміну досвідом охоплені практично всі муніципалітети. При чому один муніципалітет може бути учасником кількох мереж.

                       

                      Напрями співпраці, на основі яких сформовані мережі обміну досвідом у Польщі, є такими: технічна допомога ЄС, освіта, культура, транспорт, комунальне господарство, житлове господарство. Самі учасники мереж обміну досвідом у Польщі відзначають, що діяльність такої форми партнерства є досить ефективною: 39 % учасників ефективність першого циклу роботи мереж оцінили як відмінну, а таку оцінку ефективності другого циклу дали 52 % учасників[7].

                       

                      Запозичена у Норвегії та Польщі практика частково імплементована в Україні. Так, з 2008 р. з ініціативи Асоціації міст України в нашій державі було створено кілька мереж обміну досвідом, які зосереджені на вивченні питань якості послуг в сфері охорони здоров’я, проблем житлово-комунального господарства, поводження з твердими побутовими відходами, прозорості та відкритості взаємодії органів місцевого самоврядування з громадськістю.

                        6. Недосконалість фінансових механізмів реалізації ММС в західних прикордонних регіонах, що пов’язана з:

                          - браком власних фінансових ресурсів для реалізації проектів транскордонного співробітництва, обмеженими можливостями органів місцевого самоврядування самостійно здійснювати обов’язкове співфінансування 10 % суми проекту транскордонного співробітництва;

                          - нерозвиненістю вітчизняних інструментів кредитування учасників транскордонних та міжмуніципальних проектів;

                          - обмеженістю доступу місцевих бюджетів до ринку зовнішніх запозичень як джерела дофінансування проектів міжмуніципального співробітництва;

                          - неузгодженістю вітчизняних бюджетно-податкових процедур з відповідними нормами ЄС, що створює труднощі з переказом та використанням коштів в межах бюджету транскордонного міжмуніципального проекту.

                           

                          Орієнтири державної політики України з удосконалення механізмів ММС мають бути спрямовані на:

                           

                          1.  Нормативно-правове врегулювання окремих проблем, що гальмують розвиток ММС в Україні чи ускладнюють процес використання механізмів ММС. Передусім, йдеться про порядок реєстрації та діяльності об’єднань єврорегіонального співробітництва; гармонізацію норм вітчизняного законодавства і законодавства ЄС стосовно реалізації, оподаткування коштів транскордонних проектів, застосування фінансових механізмів ММС.

                           

                          2. Стимулювання мотивації органів місцевого самоврядування до використання наявного потенціалу механізмів ММС шляхом поширення кращих практик ММС та ініціатив органів місцевого самоврядування, спрямованих на розвиток територіальних громад, публічне визнання досягнень органів місцевого самоврядування як інструмент заохочення до подальших напрацювань у напрямі підвищення стандартів якості життя громади.

                           

                          З огляду на зазначені недоліки та труднощі здійснення ММС на прикордонних територіях західних регіонів України напрями державної політики з удосконалення механізмів ММС та інтенсифікації процесу їх використання повинні включати такі заходи:

                          1. Закріплення у національному законодавстві України норм, що регулюють питання утворення, функціонування, припинення та оподаткування діяльності об’єднання єврорегіонального співробітництва відповідними змінами до Законів України «Про транскордонне співробітництво» № 1861-IV від 24.06.2004 р., «Про місцеве самоврядування» № 280/97-ВР від 21.05.1997 р., «Про ратифікацію Протоколу № 3 до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями стосовно об’єднань єврорегіонального співробітництва (ОЄС)» № 4704-VI від 16.05.2012 р. З цією метою доцільно прийняти зміни до законодавства, запропоновані в розробленому Міністерством економічного розвитку і торгівлі проекті Закону України «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Протоколу № 3 до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями стосовно об’єднань єврорегіонального співробітництва (ОЄС)» (Додаток 2).
                          2. Гармонізацію норм вітчизняного законодавства і законодавства ЄС стосовно реалізації, оподаткування коштів транскордонних проектів. Зокрема, доцільно застосовувати поширений у країнах ЄС так званий механізм «flow-tax» або єдину ставку оподаткування на усій території відповідних транскордонних регіонів.
                          3. Запровадження пільгових цільових кредитів (з низькою відсотковою ставкою) для українських органів місцевого самоврядування – бенефіціарів транскордонних програм ЄС з метою надання їм можливості профінансувати обов’язкові 10 % бюджету проекту та інтенсифікації реалізації механізмів транскордонного ММС. Кабінету Міністрів України необхідно запровадити механізм здешевлення вартості кредиту, наданого банком бенефіціару транскордонних програм шляхом часткової компенсації. Часткову компенсацію процентів можна здійснити у межах коштів, передбачених на фінансування проектів транскордонного співробітництва в державному бюджеті на відповідний рік.
                          4. Проведення роз’яснювальної роботи серед представників органів місцевого самоврядування щодо практичного використання положень Закону України «Про співробітництво територіальних громад» № 1508‑VII від 17.06.2014 р. З цією метою органам місцевого самоврядування варто організувати інформаційні круглі столи та інші комунікативні, навчальні заходи, розповсюдити тематичну літературу, здійснити узагальнення та поширення кращих вітчизняних та зарубіжних практик з питань ММС, а також запросити до реалізації цих заходів експертів з провідних вітчизняних та закордонних наукових установ, вищих навчальних закладів, аналітичних центрів.
                          5. Запровадження Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України конкурсу «Кращі практики міжмуніципального співробітництва» для активізації використання механізмів ММС, у тому числі у транскордонному вимірі (з цією метою можна використати як зразок конкурс «Кращі практики місцевого самоврядування», затверджений наказом директора Департаменту регіонального розвитку та проектного управління Мінрегіонбуду № 96 від 28.03.2014 р.).
                          6. Включення до існуючих регіональних програм розвитку державно-приватного партнерства прикордонних областей положення зі спільного використання механізмів транскордонного державно-приватного партнерства та міжмуніципального співробітництва за європейським зразком із переліком пріоритетних напрямів, об’єктів державної та комунальної власності, які б використовувалися на засадах державно-приватного партнерства (передусім, об’єктів прикордонної дорожньо-транспортної інфраструктури); а також включення механізмів ММС до різних регіональних програм, спрямованих на соціально-економічний розвиток прикордонних територій (зокрема, регіональних програм з міжнародного і транскордонного співробітництва, європейської інтеграції). Для цього необхідно доручити головам обласних рад прикордонних регіонів України ініціювати винесення на розгляд обласних рад доповнень до відповідних регіональних програм.
                          7. Приєднання органів місцевого самоврядування прикордонних міст в межах угод про співпрацю з містами-побратимами з країн ЄС до реалізації програми Європейської Комісії з підтримки побратимських ініціатив, що дасть можливість використання фінансових інструментів цієї програми для здійснення транскордонного ММС. Для цього необхідно вітчизняним органам місцевого самоврядування розробити міжмуніципальні проекти (з розвитку транспортної інфраструктури, ревіталізації міського простору тощо), запропонувати містам-побратимам з країн ЄС долучитися до їх реалізації та подати заявки на отримання фінансування цих проектів від Європейської Комісії в межах програми підтримки побратимських ініціатив.
                          8. Створення мереж обміну досвідом з питань розвитку прикордонної, дорожньо-транспортної, комунальної інфраструктури між органами місцевого самоврядування прикордонних населених пунктів для активізації мережевого міжмуніципального співробітництва. Для цього Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України необхідно виступити з ініціативою організації відповідних мереж за посередництвом Асоціації міст України, яка має відповідну практику. Міжмуніципальні мережі обміну досвідом можна створити на базі уже існуючих міжмуніципальних об’єднань у прикордонних регіонах (Обласної асоціації місцевих рад «Ради Львівщини», Асоціації розвитку і реформ міст, селищ і сіл «Закарпаття – ХХІ століття», регіональних відділень Асоціації міст України, обласних відділень Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна»).

                          Регіональний філіал у м. Львові

                          (В. В. Засадко)

                          № 21, Серія «Регіональний розвиток»

                           

                           

                           

                           

                          Додаток 1

                          Окремі показники реалізації програм транскордонного співробітництва в Україні, 2007-2013 рр.[8]

                           

                          analitЗбільшити

                           

                          Додаток 2[9]

                                                                                        Проект

                          ЗАКОН УКРАЇНИ

                          Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України

                          у зв’язку з ратифікацією Протоколу № 3 до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями  стосовно об’єднань єврорегіонального співробітництва (ОЄС)

                           

                           

                          Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

                          І.  Внести зміни до таких законів України:

                          1.    У Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами):

                          1)   частину першу статті 26 доповнити новим пунктом 21 такого змісту:

                          «21) прийняття рішень про утворення об’єднання єврорегіонального співробітництва, приєднання до такого об’єднання або про вихід з нього;»;

                          2)   частину першу статті 43 доповнити новим пунктом 15 такого змісту:

                          «15) прийняття рішень про утворення об’єднання єврорегіонального співробітництва, приєднання до такого об’єднання або про вихід з нього;».

                            У Законі України «Про транскордонне співробітництво» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 45, ст. 499; 2010 р., № 12, ст. 116; 2012 р., 93, ст. 3767):

                              1) статтю 1 після абзацу третього доповнити новим абзацом четвертим такого змісту:

                              «об’єднання єврорегіонального співробітництва – орган транскордонного співробітництва, який утворюється у формі юридичної особи відповідно до законодавства держави, у якій знаходиться його штаб-квартира, з метою заохочення, підтримки та розвитку в інтересах населення транскордонного та міжтериторіального співробітництва між його членами у сферах спільної компетенції;».

                              У зв’язку з цим абзаци четвертий – десятий вважати відповідно абзацами п’ятим – одинадцятим;

                              2) у статті 5:

                              абзац другий частини другої викласти в такій редакції:

                              «у межах утвореного єврорегіону, об’єднання єврорегіонального співробітництва;»;

                              частину третю викласти в такій редакції:

                              «Суб’єкти транскордонного співробітництва України відповідно до законодавства можуть утворювати об’єднання єврорегіонального співробітництва, обирати інші форми транскордонного співробітництва.»;

                              3) у статті 7:

                              після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом шостим такого змісту:

                              «утворюють органи транскордонного співробітництва відповідно до цього Закону;».

                              У зв’язку з цим абзаци шостий і сьомий вважати відповідно абзацами сьомим і восьмим;

                              доповнити абзацом такого змісту:

                              «здійснюють інші повноваження у сфері транскордонного співробітництва відповідно до законодавства та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.»;

                              4)   статтю 8 доповнити частиною четвертою такого змісту:

                              «У випадках, визначених законодавством, угоди підлягають погодженню з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної регіональної політики та Міністерством закордонних справ України.»;

                              5)   статтю 9 доповнити частиною п’ятою такого змісту:

                              «Орган транскордонного співробітництва у формі об’єднання єврорегіонального співробітництва має статус юридичної особи і утворюється відповідно до національного законодавства держави за його місцем знаходження.»;

                              6)   доповнити статтями 9.1 – 9.4 такого змісту:

                              «Стаття 9.1. Об’єднання єврорегіонального співробітництва

                              Об’єднання єврорегіонального співробітництва є неприбутковою організацією і не має на меті отримання прибутку для його розподілу між своїми членами, засновниками чи пов’язаними з ними особами.

                              Об’єднання єврорегіонального співробітництва можуть утворюватися у організаційно-правовій формі непідприємницького товариства або установи.

                              Засновниками об’єднання єврорегіонального співробітництва в Україні можуть бути територіальні громади в особі їх представницьких органів, місцеві органи виконавчої влади адміністративно-територіальних одиниць України, що межують з іншими державами, та відповідні органи місцевої влади сусідньої/сусідніх держав, які мають на те повноваження згідно національного законодавства.

                              Територіальні громади в особі їх представницьких органів, місцеві органи виконавчої влади адміністративно-територіальних одиниць України, що межують з іншими державами, можуть бути засновниками та/або членами об’єднання єврорегіонального співробітництва на території сусідньої держави.

                              Утворення, реєстрація та діяльність об’єднання єврорегіонального співробітництва в Україні здійснюється відповідно до законодавства України з урахуванням особливостей цього Закону.

                              Стаття 9.2. Утворення об’єднання єврорегіонального співробітництва в Україні

                              Утворення об’єднання єврорегіонального співробітництва в Україні здійснюється на підставі угоди про утворення об’єднання єврорегіонального співробітництва, підписаної повноважними представниками учасників та затвердженої рішеннями відповідних місцевих рад.

                              В угоді визначається перелік учасників об’єднання єврорегіонального співробітництва, мета його утворення, організаційно-правова форма, місцезнаходження, зобов’язання учасників щодо дій, пов’язаних із утворенням об’єднання та ресурсів, які передаються учасниками об’єднання на момент утворення. Додатком до угоди є статут об’єднання єврорегіонального співробітництва (установчий акт – якщо об’єднання утворюється у формі установи).

                              Угода, статут (установчий акт) складається українською мовою та мовами держав, суб’єкти яких є учасниками об’єднання, причому всі тексти мають однакову юридичну силу.

                              Попередньо узгоджені проекти угоди та статуту (установчого акта) подаються на погодження до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної регіональної політики, який разом із Міністерством закордонних справ України протягом місяця з моменту отримання, здійснює перевірку цих документів на відповідність міжнародним зобов’язанням України у сфері транскордонного співробітництва та погоджує утворення об’єднання чи відмовляє в погодженні.

                              Державна реєстрація об’єднання єврорегіонального співробітництва здійснюється за місцем його знаходження відповідно до закону.

                              Форма типової угоди про утворення об’єднання єврорегіонального співробітництва, статуту (установчого акта) затверджуються Кабінетом Міністрів України.

                              Стаття 9.3. Участь українських суб’єктів транскордонного співробітництва в об’єднанні єврорегіонального співробітництва, що утворюється за межами України

                              Суб’єкти, визначені в частині четвертій статті 9.1 цього Закону можуть бути засновниками/членами об’єднання єврорегіонального співробітництва, що утворюється на території сусідньої держави за умови отримання повідомлення про погодження своєї участі в об’єднанні єврорегіонального співробітництва відповідно до вимог частини четвертої статті 9.2 цього Закону.

                              Стаття 9.4. Забезпечення діяльності об’єднання єврорегіонального співробітництва

                              Об’єднання єврорегіонального співробітництва здійснює свою діяльність на основі майна та ресурсів, переданих йому засновниками/членами.

                              Об’єднання єврорегіонального співробітництва має власний бюджет/кошторис, який затверджується на кожен наступний рік органами управління об’єднання єврорегіонального співробітництва.

                              Джерелами надходжень до бюджету/кошторису об’єднання єврорегіонального співробітництва можуть бути:

                              разові або періодичні внески, відрахування засновників і членів об’єднання;

                              дотації або субсидії з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів;

                              кошти програм міжнародної технічної, благодійної, гуманітарної допомоги;

                              кошти або майно від ведення їх основної діяльності;

                              пасивні доходи;

                              кошти або майно, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, грантів.

                              Кошти та майно об’єднання у разі його ліквідації не підлягають розподілу між засновниками/членами, а після погашення заборгованості перед кредиторами підлягають використанню на цілі, визначені угодою про його утворення.»;

                              7)   статтю 12 після абзацу другого доповнити новим абзацом третім такого змісту:

                              «погоджують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, участь суб’єктів транскордонного співробітництва в об’єднанні єврорегіонального співробітництва або відмовляють у ній з підстав, установлених законодавством України або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;».

                              У зв’язку з цим абзаци третій – сьомий вважати відповідно абзацами четвертим – восьмим.

                              3. Закон України «Про ратифікацію Протоколу № 3 до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями стосовно об’єднань єврорегіонального співробітництва (ОЄС)» (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 8, ст.73):

                                          доповнити словами «із заявою такого змісту:

                              «Сфера застосування Протоколу поширюється на суб’єктів транскордонного співробітництва, визначених законодавством України.».

                              ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.



                              [1] Projects.  Програма транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна» на 2007‑2013 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pl-by-ua.eu/ua,5.

                              [2] Proposal for 2014-2020 Programmes [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.ewt.gov.pl/wiadomosci/documents/annex1.pdf.

                              [3] Паспорт житлово-комунального господарства України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://minregion.gov.ua/attachments/content-attachments/2652/Pasport_01….

                              [4] Методи та механізми фінансування місцевого економічного розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://regionet.org.ua/files/Financial_Methods_and_Mechanisms_Report_CI….

                              [5] Projects «Networks of Twinned Towns» introduced and selected in 2013 all phases [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://eacea.ec.europa.eu/citizenship/results_compendia/statistics_en.p….

                              [6] Current trends in t winning cooperation of towns and municipalities [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.partnerskamesta.cz/getFile.aspx?itemID=56.

                              [7] Potkański P., Nowak J. Countrywide benchlearning programas – a source of innovation and improvement in performance of Polish local government sinthe areaof local services delivery [Електронний ресурс] – Режим доступу:   www.iias-iisa.org/egpa/e. 

                              [8] Перемога проектів в рамках першого Конкурсу, Пріоритет 1 i 2. Програма для транскордонної співпраці «Румунія-Україна-Республіка Молдова» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ro-ua-md.net/files/new/Lista-proiecte-contractate-Prioritate….

                              Про