9 вересня 2014 року у приміщенні Національного інституту стратегічних досліджень (вул. Пирогова, 7-а) відбулася Міжнародна експертна нарада щодо розробки Зеленої книги з питань захисту критичної інфраструктури в Україні.
Експертна нарада відкриває серію зустрічей вітчизняних та іноземних фахівців, які будуть організовані в цьому році НІСД спільно з Офісом зв’язку НАТО в Україні з метою обговорень змісту та підготовки Зеленої книги з питань захисту критичної інфраструктури в Україні. Серед іноземних учасників в нараді взяли участь представники Женевського центру демократичного контролю над збройними силами, Офісу зв’язку НАТО в Україні, низки дипломатичних місій в Україні країн членів та партнерів НАТО (Австрія, Литва, Німеччина, Польща, Румунія, Словаччина). Вітчизняні учасники представляли органи державної влади, інститути НАНУ, вищі навчальні заклади, профільні науково-дослідні заклади, компанії паливно-енергетичного комплексу та незалежні аналітичні центри.
У вступному слові головуючий на засіданні, заступник директора Інституту Костянтин Анатолійович Кононенко, відзначив значущість співробітництва між Україною та НАТО, зокрема, в умовах найсерйозніших безпекових викликів, яким нині протистоїть наша держава. Він нагадав, що в Україні приділяється значна увага захисту систем та об’єктів, які можуть бути віднесені до критичної інфраструктури, водночас, за його словами, існує значний простір для поліпшення загального механізму управління захистом та безпекою критичної інфраструктури, міжвідомчої координації, узгодженості підходів та дій щодо реагування на комплексні загрози та ризики національного рівня. На завершення свого виступу К.А.Кононенко виразив сподівання того, що дана нарада стане поштовхом для широкого експертного обговорення проблематики захисту критичної інфраструктури, а результатом роботи фахівців НІСД та залучених вітчизняних та іноземних експертів – публікація Зеленої книги, в якій будуть викладені основні проблеми у цій сфері та намічені шляхи їх розв'язання.
Від імені співорганізатора експертної наради – Офісу зв’язку НАТО в Україні, виступила пані Керсті Келдер, менеджер Програми професійної підготовки в Україні. Вона нагадала присутнім про успішний досвід співпраці між Офісом зв’язку НАТО в Україні та НІСД щодо організації заходів з експертного обговорення реформ в секторі безпеки і оборони в Україні. Як зазначила пані Келдер, включення розробки Зеленої книги з питань захисту критичної інфраструктури в Україні в Річну національну програму співробітництва Україна – НАТО на 2014 рік, а також участь у нинішньому заході представників міністерств та відомств, що охоплюють чи не всі напрями забезпечення національної безпеки, вказують на актуальність тематики експертної наради.
Фахівці НІСД підготували проект структури Зеленої книги, який представив у своєму виступі головний консультант відділу екологічної та техногенної безпеки Дмитро Сергійович Бірюков.
Проект структури Зеленої книги.
З доповіддю на тему "Європейський досвід захисту критичної інфраструктури" виступив експерт Женевського центру демократичного контролю над збройними силами (DCAF) Валерій Радчев. На початку свого виступу він нагадав про складне безпекове середовище, в якому опиналися Балканські країни під час воєнних дій в Косово. Пан Радчев підкреслив: в умовах швидких змін безпекового середовища не повинно виникати затримки у прийнятті політичних рішень із реформування сектору безпеки і оборони. Доповідач зауважив, що кожна країна має будувати захист критичної інфраструктури виходячи із національних особливостей, водночас, вивчення досвіду інших країн, здійснення так званого "бенчмаркінгу" є вкрай важливим. Характеризуючи механізми захисту критичної інфраструктури в ЄС, доповідач зауважив, що раніше вони були побудовані переважно на уявленнях про необхідність підготовки економіки, населення та територій до воєнних дій, проте після терористичних атак, скоєних в Мадриді (березень, 2004 рік), ці механізми сфокусовані на забезпеченні безпеки суспільства, повсякденного життя європейців. Пан Радчев відмітив, що ЄС зосереджує увагу на загальноєвропейській інфраструктурі (енергетична, транспортна), водночас поширюючи загальні підходи та стандарти щодо захисту критичної інфраструктури в кожній країні-члені ЄС. Підкреслюючи важливість дослідження каскадних ефектів, пов’язаних з відмовами об’єктів критичної інфраструктури, доповідач навів приклади таких наслідків, що були спричинені терористичними актами в Нью-Йорку (вересень, 2001 рік). Також пан Радчев нагадав відомий принцип: "система надійна настільки, наскільки надійною є її найслабша ланка", а отже на переконання доповідача, яке він проілюстрував на прикладі банківської системи, в разі слабкості інструментів економічного регулювання марними будуть зусилля з підвищення кібербезпеки, фізичної охорони банків та ін.
Валерій Радчев відзначив, що критична інфраструктура в Європі стає все більш складною та взаємопов’язаною, підвищується вразливість таких об’єктів, і ця тенденція випереджає зусилля європейських держав, що спрямовані на покращення механізмів регулювання безпеки, таких як стандарти безпеки.
Розглядаючи принципи побудови захисту критичної інфраструктури в ЄС, доповідач виокремив наступне: поступове включення нових складових в систему захисту; пропорціональність розміщення ресурсів на основі аналізу ризиків; кооперація між всіма стейкхолдерами (державного та недержавного сектору); забезпечення захисту інформації щодо загроз.
Підсумовуючи, Валерій Радчев зауважив, що рішення щодо організації захисту критичної інфраструктури є політичними рішеннями, які значною мірою залежать як від особливостей побудови системи захисту національної безпеки окремої країни, так і від стану безпекового середовища.
Доповіді викликали активне обговорення серед учасників експертної наради.
Микола Вікторович Сунгуровський (директор військових програм, Центр ім. О.Разумкова) нагадав присутнім, що нині в Україні відбувається комплексний огляд сектору безпеки. Він підкреслив, що різноманітні аспекти безпеки існують одночасно, тому розглядати їх окремо можливо лише за умови визначених взаємозв’язків між ними, відповідно, розрив таких зв’язків призводить до утворення прогалин в забезпеченні безпеки. М.В.Сунгуровський застеріг розробників "зеленої книги" від можливого поєднання в одному документі опису трьох різних за своєю суттю моделей: прообразу (чи перспективної моделі) системи захисту критичної інфраструктури; моделі процесу розвитку чи реформування такої системи захисту; моделі функціонування системи захисту критичної інфраструктури.
Сергій Андрійович Вижва (проректор з наукової роботи, Київський національний університет імені Тараса Шевченка) нагадав, що в українських вищих навчальних закладах здійснюється підготовка фахівців найвищого, визнаного в світі, рівня з багатьох напрямів забезпечення безпеки об’єктів критичної інфраструктури. На його думку, нині в умовах обмеженості часу питання розробки подібного документу – "зеленої книги" - потрібно вирішувати методом мозкового штурму, залучаючи провідних експертів. Професор Вижва відмітив, що в запропонованій структурі "зеленої книги" не згадуються питання підготовки фахівців та роботи з населенням. Також він наголосив на необхідності уникати надлишковості при розробці "зеленої книги".
Володимир Анатолійович Заславський (професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка) підняв питання захисту підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та національної безпеки. На його думку економічні чинники, що можуть спричинити загрози таким об’єктам, не повинні залишитися без уваги. В.А.Заславський запропонував розглянути в "зеленій книзі" проблеми моніторингу як стану самих об’єктів критичної інфраструктури, стану територій, так й ставлення населення до безпекових питань, а також пов’язану з ним проблему консолідації даних. Також був згаданий імпорт технологій та проблема виникнення вразливостей на об’єктах критичної інфраструктури.
Олег Іліодорович Насвіт (завідувач відділу екологічної та техногенної безпеки, НІСД) зауважив, що на погляд фахівців НІСД, і такий пункт буде записаний в "зелену книгу", повинна бути створена спеціальна організаційна структура, на яку будуть покладені завдання збору, консолідації та аналізу даних стосовно захисту об’єктів критичної інфраструктури в Україні.
Оксана В'ячеславівна Мороз (головний спеціаліст, Міненерговугілля України) висловила великий інтерес до тематики засідання, нагадавши учасникам про актуальні проблеми та невідкладність вирішення задач забезпечення безпеки об’єктів паливно-енергетичного комплексу, зокрема, обґрунтування інвестицій в безпеку із міжнародних фондів.
Євген Олександрович Яковлєв (головний науковий співробітник, НІСД) застеріг розробників "зеленої книги" від спроби охопити всі проблеми, спричинені різноманітними загрозами (кібернетичними, терористичними, кліматичними тощо), що неминуче призведе до розростання самого документу. Він нагадав, що на території України розташовано близько двадцяти трьох тисяч потенційно небезпечних об’єктів та до п’яти тисяч об’єктів підвищеної небезпеки, тобто в середньому по одному об’єкту на дві тисячі осіб. На його думку, слід приділити особливу увагу такій щільності об’єктів підвищеної небезпеки та спричиненому нею ефекту синергізму.
Підсумовуючи результати засідання, Олег Іліодорович Насвіт подякував усім учасникам за участь у конструктивній та відвертій дискусії. Він поінформував присутніх про те, що проект "зеленої книги" буде оприлюднений вже до наступної експертної наради, а залучитися до опрацювання даного проекту дали згоду як присутні на засіданні іноземні експерти, так й вітчизняні фахівці.