"Щодо підвищення конкурентоспроможності туристичного сектору приморських регіонів України". Аналітична записка

Поділитися:

Анотація

 

У аналітичній записці висвітлено поточний стан розвитку туристичного сектору приморських регіонів України, виявлено основні проблеми та закономірності його розвитку, що виникли внаслідок тимчасової окупації території АР Крим. Визначено першочергові заходи, впровадження яких позитивно позначиться на стимулюванні комплексного розвитку туристичного сектору приморських регіонів України та його конкурентоспроможності.

 

ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТУРИСТИЧНОГО СЕКТОРУ ПРИМОРСЬКИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

 

1. Загальна характеристика проблем, притаманних розвитку туристичного сектору приморських регіонів України, які виникли внаслідок тимчасової окупації Криму

Туристичний сектор приморських регіонів України у 2014 році зіткнувся з низкою проблем внаслідок негативної дії як зовнішньополітичних, так і внутрішньополітичних чинників, зокрема:

 

- тимчасової окупації Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим, а також проведення АТО на території Донецької та Луганської областей і пов’язаного з цим посилення заходів забезпечення безпеки для мешканців України.

 

На території АР Крим був зосереджений найбільший фонд курортно-оздоровчих закладів України з широким спектром послуг оздоровчого, лікувального, рекреаційно-туристичного характеру, який щорічно забезпечував обслуговування у середньому 6 млн осіб, з них – до 4 млн осіб це громадяни України.

 

За даними Міністерства курортів та туризму АР Крим, на початок 2014 р. до єдиного переліку об’єктів санаторно-курортного та туристичного комплексу Криму було включено 825 відповідні заклади. З них – 358 закладів, що надають послуги тільки з тимчасового розміщення відпочиваючих та 467 оздоровниць (151 заклад, що надає санаторно-курортне лікування та інші медичні послуги та 316 заклад, що надають послуги оздоровчого характеру). З 467 оздоровниць – 269 (58 % від їх загального обсягу), функціонують цілорічно, решта – сезонні. 15 % об’єктів або 119 закладів належали до державної власності і були заявлені до націоналізації.

 

За даними Міністерства соціальної політики внаслідок анексії Криму було втрачено 122 дитячих оздоровчих заклади (у т.ч. міжнародний дитячий центр «Артек»), у яких за сезон оздоровлювалося майже 60 тис. дітей.

 

Внаслідок анексії АР Крим було втрачено, загалом, 27 об’єктів рекреаційно-оздоровчого призначення ПАТ «Укрпрофоздоровниця» Федерації профспілок України (у т.ч. 17 санаторних комплексів, де щорічно відпочивало та оздоровлювалося 120 тис. осіб). На анексованій території Криму було заявлено про націоналізацію 136 об’єктів рекреаційно-оздоровчого призначення, з них 119 – державної власності та 17 – «Укрпрофоздоровниці».

 

У Криму було сконцентровано значний обсяг ринку рекреаційно-оздоровчих послуг України, що пропонував диверсифіковані за структурою послуги, перш за все – лікувального та оздоровчого характеру. Серед унікальних, цінних ресурсів, які за даних умов Україні неможливо буде компенсувати, поряд з неповторними історико-культурними пам’ятками слід відзначити унікальні рекреаційні ресурси морського узбережжя Криму (у поєднанні з морськими та гірськими природно-кліматичними умовами та ресурсами, із середземноморським (субтропічним) типом клімату Південного узбережжя, що має високий оздоровчо-лікувальний ефект).

 

- деструктивної діяльності окремих груп проросійськи налаштованих громадян та громадських організацій, що викликало зростання політичного напруження у Одеській області, а також підвищило ризики повторення «одеського сценарію» на території Миколаївської та Херсонської областей.

 

В край негативний вплив на привабливість Одеської області як туристичного регіону України спричинили події 2 травня 2014 р. у м. Одесі, коли внаслідок масового зіткнення між прихильниками територіальної єдності України та сепаратистами загинуло 48 і було поранено 247 осіб.

 

Внаслідок політичної нестабільності у Одеській області з початку 2014 року було скасовано низку заходів, що проводились традиційно (щорічно) і отримали статус «базових» у секторі подієвого туризму (виставки, ярмарки, культурно-масові заходи, фестивалі тощо). Поряд з цим, відвідування туристичних об’єктів і заповнюваність об’єктів тимчасового розміщення опинилася на критично низькому рівні, незважаючи на те, що більшість готелів, санаторно-курортних і оздоровчих об’єктів не підвищили ціни на послуги розміщення порівняно із 2013 р., а скоригували тільки вартість послуг харчування з урахуванням рівня інфляції. 

 

В середньому на території Одеської області щороку проводиться понад 500 різноманітних культурно-мистецьких та інших тематичних заходів, у т.ч.: День Гумору (1 квітня, м. Одеса), Міжнародний фестиваль клоунів «Комедіада» (квітень, м. Одеса); лицарські турніри та фестиваль «Сталева Ліга» у Акерманській фортеці (червень-серпень, м. Білгород-Дністровський); Одеський міжнародний кінофестиваль (липень, м. Одеса); Міжнародний військово-історичний фестиваль «Велика Перемога!» (травень, смт Чорноморське, Комінтернівський район); Свято «Дунайського оселедця» (травень, м. Кілія), Міжнародний фестиваль мистецтв в Одеській опері (червень, м. Одеса); Міжнародний молодіжний туристично-мистецький фестиваль «Свіжий вітер» (червень, с. Миколаївка, Білгород-Дністровський район); Фестиваль національних культур «Наша Бесарабія» (серпень м. Болград); «Бесарабський ярмарок» (серпень, смт Тарутине); День міста Одеси (2 вересня, м. Одеса), Міжнародний фестиваль «ОдесаДжазФест» (вересень, м. Одеса); Етнічний фестиваль «Бесарабська тантела» (вересень, м. Ізмаїл) тощо.

 

- активної інформаційної та пропагандистської кампанії російських ЗМІ, що безпосередньо впливає на настрої потенційних туристів з країн СНД, які й становили значну частину відпочиваючих на території приморських регіонів у Одеській, Миколаївській та Херсонській областях;

 

Серед найбільш поширених аргументів, що масово тиражували та популяризували російські ЗМІ, – загроза від бойовиків «Правого сектору» всім, хто не поділяє радикальну проукраїнську позицію; можливість фізичної розправи з пересічними громадянами у т.ч. за використання на побутовому рівні російської мови тощо. Такі штучно сформовані «загрози», які неодноразово ілюструвалися по телебаченню штучно змонтованими телевізійними кадрами, вкрай негативно позначились на туристичному сезоні приморських регіонів південних областей України.

 

- активне посилення конкуренції на ринку туристичних та рекреаційних послуг у Чорноморському регіоні.

 

Серед потужних конкурентів причорноморських регіонів України особливо слід відзначити Туреччину, Росію та Грузію. Так, загальний туристичний потік до Грузії у 2013 р. зріс на 22 % (порівняно з показниками 2012 р.) та становив 5,39 млн туристів, що перевищує чисельність населення країни. При цьому кількість українських туристів, які відвідали Грузію у січні – травні 2014 р., зросла на 27 % порівняно з аналогічним періодом 2013 р. – до 48,8 тис. осіб.

 

Конкурентний потенціал Росії у секторі туристично-рекреаційних послуг суттєво зріс після зимової Олімпіади-2014 р, (м. Сочі).

 

Туристичні компанії Туреччини стосовно туристів з країн СНД та України проводять агресивну цінову демпінгову політику (особливо у міжсезоння – осінь, зима, весна: середня вартість тижневого туру коливається у межах 300 дол. США). Туреччина жваво залучає туристів на програми активного екскурсійного туризму (туристичні тури по містах Туреччини, «shopping – туризм» тощо).

 

У курортному сезоні 2014 року очікується, що значні втрати понесе ринок круїзного туризму, який за останні роки розвивався досить швидкими темпами. Внаслідок окупації Криму міжнародні круїзні компанії скасували заходи суден до кримських портів і, відповідно, деякі з них відмовились від заходів до Одеського морського торговельного порту, який поряд із портом м. Ялти є базовим для круїзного туризму. Очікувалося, що у 2014 р. Одеський морський торговельний порт відвідають 154 круїзних лайнери. Водночас, станом на початок червня 2014 р., відповідно до офіційних даних, кількість заходів суден скоротилася до 93. Під питанням залишається ще 36 – 39 заходів круїзних лайнерів впродовж літнього сезону 2014 р. Також певні втрати спіткали Україну на ринку дунайських круїзів. Із запланованих на 2014 р. 85 заходів круїзних суден до порту м. Вилкове скасовано 40; із 30 заявлених заходів круїзних суден до порту м. Ізмаїл – 13.

У 2013 р. в акваторію Одеського порту було здійснено 148 заходів туристичних суден, у тому числі 106 іноземних круїзних лайнерів. Загальний пасажирооборот склав 174,5 тис. осіб, що на 29,6 % більше, ніж у 2012 р.

 

В українську частину дельти Дунаю протягом 2013 р. було здійснено 80 заходів суден; надано послуги 11 тис. іноземних туристів з круїзних суден, що на 1,4 % більше порівняно з аналогічними показниками 2012 р.

 

Продовжують впливати на розвиток туристичного сектору Приморських регіонів України і об’єктивні чинники, зокрема:

- сезонний характер туристичної галузі. Тривалість сезону, як правило, коливається від п’яти  (травень-вересень) до трьох (червень-серпень) місяців;

 

- незадовільний розвиток інфраструктури території районів приморських регіонів, які є об’єктами туристичних відвідувань (насамперед, йдеться про стан автошляхів, централізованого водопостачання та водовідведення (каналізації), готелів та закладів громадського харчування тощо).

 

Перспективна курортна зона у Татарбунарському районі Одеської області (села Лиман та Приморське – курорти Катранка і Расейка) не мають власних джерел водопостачання і користуються привозною водою (доставка води відбувається з джерела на відстані 60 км).

 

Задністровські райони Одеської області не мають надійного, новітнього логістичного автомобільного та залізничного сполучення з містами області, що ускладнює доставку рекреантів до міст відпочинку.

 

- відсутність планів комплексного розвитку природних курортних територій, напівлегальне та нелегальне захоплення ділянок і територій лікувально-оздоровчих місцевостей; неврегульованість процесів приватизації територій, розташованих на морському узбережжі; непродумане та неузгоджене міське та курортне будівництво, що призводить до неприпустимих понаднормативних навантажень на комунікації, зменшення кількості питної води, проривів у системі каналізації та інших аварійних ситуацій;

 

- незадовільний стан значної кількості туристичних об’єктів, які становлять інтерес для відвідувань туристів тощо;

 

Певна частка пам’яток архітектури перебуває у незадовільному стані. Так, в Одеській області потребують додаткових заходів задля збереження (у першу чергу – цільового фінансування) такі пам'ятки як: Аккерманська фортеця (м. Білгород-Дністровський), садиба Куріса (Комінтернівський район), будинки Лібмана, Русова, будівлі Англійського клубу (м. Одеса та ін.

 

- наявність невирішених екологічних проблем на території приморських регіонів України, що обмежує їхній туристичний потенціал. До таких проблем можна віднести, зокрема, обміління Куяльницького лиману; невирішеність проблеми озера Сасик в Одеській області; питання, пов’язані із забезпеченням та якістю питної води тощо.

 

- значний рівень «тінізації» доходів та реального обігу коштів, які заробляються впродовж літнього сезону у «неорганізованому» секторі туристичних послуг (наприклад: здача житла в оренду на час відпочинку у секторі домашніх господарств, торгівля «з землі», не ліцензовані послуги перевізників тощо).

 

Однією з гострих проблем у сезоні 2014 р. є розміщення внутрішньо переміщених осіб, дітей і особливо дітей-сиріт – вихованців інтернатів та дитячих будинків з Луганської та Донецької областей. Є випадки, коли при розміщенні вимушених переселенців на базах відпочинку Одеської області їх проживання та харчування не компенсується з бюджету власникам означених закладів. Така ситуація може призвести, з одного боку – до погіршення ситуації у туристично-рекреаційному секторі регіону, а з іншого – до зростання соціальної напруженості у регіоні в цілому.

 

2. Перспективи розвитку туристичної сфери приморських регіонів України

Туристична галузь приморських регіонів України (у т.ч. Одеської, Миколаївської, Херсонської та Донецької областей) має достатній ресурсний потенціал для подальшого розвитку туризму та рекреації, що, за певних умов, дозволить забезпечити переформатування туристичних потоків, відновити втрати внаслідок тимчасової окупації території Криму, а у перспективі – суттєво збільшити обсяги туристичних потоків та рекреантів.

 

Природно-рекреаційний потенціал Приморських регіонів України представлений морськими і лиманними пляжами, лікувальними властивостями клімату теплих морських узбереж, унікальними покладами лікувальних грязей, лиманної ропи, мінеральних вод, заповідними ландшафтами та урочищами.

 

Одеська область має 180 км піщаних пляжів. Світову популярність отримав Куяльницький лиман (Одеська область), що позиціонується як унікальна природна лабораторія з цілющою ропою і муловими грязями. Куяльник є одним з найстаріших грязьових курортів в країні, часто його називають «Мертвим морем України». 

 

Попри нестабільну політичну ситуацію та негативні наслідки фінансово-економічної кризи обсяг капітальних інвестицій, освоєних підприємствами туристично-рекреаційної сфери Одеської області у І кварталі 2014 р., склав 24 874 тис. грн, що на 65 % більше, ніж за аналогічний період 2013 р. Найбільша питома вага коштів, що надходять до туристично-рекреаційного сектору, припадає на готелі та інші місця тимчасового розташування туристів та рекреантів – 20 230 тис. грн (тобто 81,3 % від загального обсягу коштів). Створення та реалізацію регіонального туристичного продукту здійснюють 330 операторів і турагенств Одеської області.

 

Станом на 1 червня 2014 р. туристична інфраструктура Одеської області нараховувала 1147 установ туристично-рекреаційного призначення, з яких: 366 – підприємства готельного комплексу; 781 – установи оздоровчого профілю (бази відпочинку, пансіонати та будинки відпочинку, санаторно-курортні установи). Протягом 2013 р. туристичну інфраструктуру області поповнили 54 об’єкти тимчасового утримання, завдяки чому загальна місткість регіонального ринку з надання послуг проживання збільшилася на 2582 койко/місця і станом на 1 січня 2014 р. склала 116 тис. 900 койко/місць.

 

Серед найбільш перспективних територій, які здатні частково компенсувати втрату кримських туристичних об’єктів, слід відзначити прибережну зону півдня Одеської області – Білгород-Дністровський, Кілійський, Татарбунарський райони та смт. Сергіївка. Водночас, станом на літній період 2014 р. існуючі можливості цих територій використовуються на рівні від 10 до 50 %.

 

Наявний потенціал курортних територій за умови належного інфраструктурного забезпечення (дороги, централізоване водопостачання та каналізація) дає можливість збільшити прийом відпочиваючих в середньому у 4 рази, а за окремими об’єктами та територіями – до 10 разів. Території традиційного та найбільш активного прийому відпочиваючих у Одеській області – Комінтернівський та Овідіопольский райони – за розрахунковими показниками (Схема планування території Одеської області та Схема планування територій курортно-оздоровчого та рекреаційного призначення Одеської області) спроможні збільшити показники відповідно у 10 та 5 разів, що свідчить про суттєвий потенціал, який здатний частково компенсувати для України тимчасову втрату Криму. Загалом, Схемами визначена перспективна ємність рекреаційно-оздоровчих закладів на рівні майже 400 тис. осіб, що більше за існуючі показники у 3,6 разу.

 

Значний туристично-рекреаційний потенціал Херсонської області представлений морськими пляжами, довжина яких перевищує 200 км; родовищами лікувальних грязей та ропи; унікальними соляними озерами; лікувально-термальними водами на Арабатській Стрілці; родовищами мінеральних вод. Поряд з цим: наявністю 79 об’єктів і територій природно-заповідного фонду; наявністю двох з чотирьох існуючих в Україні біосферних заповідників: Чорноморського та «Асканія-Нова»; розташованими на території області понад 5 тис. історико-культурних об’єктів.

 

Приморські регіони мають розвинену мережу культурних закладів (музеїв, театрів тощо), значну кількість пам’яток історії та архітектури, що створює сприятливі умови для розвитку круїзного туризму, та розвинену мережу лікувальних закладів, що створює передумови для розвитку «медичного» туризму;

 

У приморських регіонах розташована низка спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів: Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П.Філатова, Одеський НДІ стоматології МОЗ України, Одеський медичний університет, Український НДІ медреабілітації та курортології (м. Одеса).

 

Відбувається впровадження нових туристичних маршрутів та нових видів туризму (сільського, винного, подієвого).

 

Зокрема, в Одеській області у 2014 р. були впроваджені нові туристичні маршрути із відпочинком на базі сільських садиб, які у 2013 р. стали переможцями конкурсу на кращий бізнес проект у сфері сільського «зеленого» туризму.

 

Популярністю у туристів користуються екскурсії у Центр культури вина «Шабо» (Білгород-Дністровський район Одеської області.

 

Реалізуються проекти міжрегіонального та міжнародного співробітництва в рамках програм міжнародної фінансової допомоги.

 

У 2014 р. в Одеській області здійснюватиметься реалізація трьох значних проектів, які фінансуються Європейським Союзом:

 

- Проект «Міжнародний студентський центр туризму і рекреації: шлях до здоров’я нації», що передбачає реконструкцію оздоровчого центру «Чайка» Одеського національного політехнічного університету (с. Кароліно-Бугаз Овідіопольского району Одеської області), впродовж 2012 – 2014 рр. на розвиток цього проекту передбачено фінансування 1 780 тис. євро;

- Проект «Мережа Чорного моря для сталого туризму – стратегія розвитку загального маркетингу в Чорноморському регіоні», результатом реалізації якого має стати формування загальної маркетингової мережі для туристичних компаній Чорноморського регіону, у першу чергу по таких різновидах туризму, як винний, екологічний та СПА-туризм;

- Проект «Розвиток сталого туризму в регіоні «Нижній Дунай». Реалізується в рамках спільної операційної програми «Румунія – Україна – Республіка Молдова» задля налагодження співробітництва туроператорів країн-учасниць проекту з метою створення транскордонних маршрутів та популяризації місцевих історичних  та культурних пам’яток.

 

Висновки та рекомендації

Враховуючи тимчасову окупацію території АР Крим, в Україні необхідно забезпечити формування нового ринку туристичних та рекреаційно-оздоровчих послуг з відповідним інформаційним, організаційним та інфраструктурним забезпеченням. Існуюча інфраструктура Одеської, Херсонської та Миколаївської областей здатна задовільними потреби відпочиваючих громадян України та іноземних громадян на час курортного сезону 2014 р. у повній мірі.

 

Втрата туристичного потоку з країн СНД, безумовно, негативно впливає на стан туристичного сектору Приморських регіонів України. Компенсувати ці втрати можливо за рахунок внутрішнього туризму, зокрема тих українських туристів, які до 2014 року обирали для відпочинку Крим.

 

Разом з тим, слід звернути увагу і на необхідність залучення іноземних туристів, у тому числі з країн Європейського Союзу. При цьому слід брати до уваги необхідність надання якісних туристичних послуг та проведення активної рекламно-інформаційної кампанії.

 

Головною передумовою для ефективного функціонування туристичного сектору приморських регіонів є забезпечення політичної стабільності в регіоні та в Україні.

 

Серед основних заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності туристичного сектору приморських регіонів України, слід визнати наступні:

- розробка на рівні місцевої влади механізмів залучення приватного капіталу для модернізації об'єктів інфраструктури у приморських регіонах. Заохочення інвестора може відбуватись шляхом приватизації окремих санаторно-курортних закладів державної та комунальної власності, а також через укладання договорів щодо спільного відновлення об’єктів інфраструктури на засадах державно-приватного партнерства;

- детінізація туристичного сектору через спрощення системи оподаткування та ліцензування, що дозволить розширити базу оподаткування туристичного збору,  вихід з тіні та легалізації суб'єктів, що надають послуги з колективного розміщення туристів, забезпечить додаткові надходження до місцевих бюджетів, у тому числі на фінансування розвитку інфраструктури. На сьогодні в причорноморських регіонах близько 90 % колективних засобів розміщення, які приймають значну частину туристів, неліцензовані і неоформлені як готелі;

- передання в контексті запланованої децентралізації місцевим органам влади функцій з ліцензування суб’єктів господарювання у сфері туризму, що сприятиме спрощенню процедури оформлення суб’єктів господарювання у туристичній сфері, покращить умови ведення бізнесу та розширить базу оподаткування;

- стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу в туризмі, що сприятиме зростанню конкуренції у сфері туристичних послуг та мотивуватиме туристичних агентів і власників засобів розміщення до підвищення якості послуг;

- спрямування (залучення) додаткових потоків рекреантів через систему профспілок та Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, які, враховуючи втрату кримських оздоровниць та об’єктів відпочинку, можуть перерозподілити потоки відпочиваючих у межах літнього оздоровчого періоду та активізувати співпрацю з об’єктами, які поки що не залучені у систему масового відпочинку та оздоровлення;

- активізація створення Державного кадастру лікувальних ресурсів та Державного кадастру природних територій курортів з метою забезпечення прозорості, відкритості використання курортно-рекреаційних територій, їх лікувально-оздоровчих ресурсів.;

- подальший розвиток круїзного судноплавства, сприяння кооперації між портами країн Чорноморського регіону з метою формування інтегрованих туристичних продуктів, орієнтованих на використання внутрішніх водних шляхів (річок Дніпро, Дон, Волга, Дунай) та комбінованих (річка-море) круїзних маршрутів;

- посилення інформаційно-презентаційної складової туристично-рекреаційного продукту приморських областей, у т.ч. шляхом проведення рекламно-інформаційних заходів через регіональні та центральні ЗМІ;

- задіяння механізмів міжрегіонального співробітництва; використання переваг членства приморських регіонів у міжнародних організаціях (Асамблея Європейських регіонів, Конференція приморських регіонів Європи тощо), розвиток транскордонного співробітництва, побратимських зв’язків з містами в інших країнах (у т.ч. країн ЄС) для популяризації вітчизняного туристичного продукту.

 

Регіональний філіал у м. Одесі

 (О.Є. Калашнікова, Ю.І. Мельник, А.О. Филипенко)

№17, Серія «Регіональний розвиток»