"Щодо розвитку соціальної інфраструктури прикордонних територій західних регіонів України". Аналітична записка

Поділитися:

Анотація

 

В аналітичній записці визначено недоліки та обґрунтовано пріоритетні напрями і засоби розвитку соціальної інфраструктури прикордонних територій західних регіонів України.

 

ЩОДО РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ПРИКОРДОННИХ ТЕРИТОРІЙ ЗАХІДНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

 

Рівень розвитку та ефективності функціонування соціальної інфраструктури на прикордонних територіях західних регіонів України є недостатнім та не відповідає європейським стандартам, характеризується низькими темпами введення в експлуатацію амбулаторно-поліклінічних закладів, недостатністю суб’єктів надання населенню соціальних послуг, відсутністю реальних можливостей для реформування соціально-побутового комплексу прикордонних районів.

 

Необхідність забезпечення розвитку соціальної інфраструктури прикордонних територій західних регіонів України зумовлена наступним.

    1. Деструктивними змінами у стані соціального комплексу прикордонних територій, що посилило ризики зниження рівня інтелектуального, духовного та фізичного розвитку населення, погіршення стану його здоров’я. Такі зміни включають:

      - скорочення мережі загальноосвітніх навчальних закладів, зменшення середньої наповнюваності класів та шкіл, зумовлене погіршенням демографічної ситуації.

       

      Несприятлива демографічна ситуація та зменшення чисельності населення (у 2012-2013 рр. значна кількість прикордонних районів Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Волинської та Закарпатської областей втратили за рахунок депопуляції близько 4,5тис. осіб, чисельність населення зменшилася на 2,5 %) стали чинниками скорочення на початок 2013/2014 навчального року кількості загальноосвітніх навчальних закладів у прикордонних районах Львівської (на 3,1 %),Волинської (на 2,1 %), Івано-Франківської (на 2,2 %), Чернівецької (на 3,2%) та Закарпатської (на 5,4 %) областей;

       

      - зниження рівня розвитку інфраструктури дошкільної освіти, неповне охоплення дітей дошкільними закладами, неузгодженість переліку послуг дошкільних навчальних закладів з потребами батьків, погіршення соціального статусу працівників дошкільної освіти.

       

      Наслідком зниження рівня розвитку інфраструктури дошкільної освіти Львівської, Волинської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей стали: погіршення організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах (порушення термінів, обсягів постачання продуктів харчування, що призвело до невиконання норм харчування дітей, встановлених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах»); зниження рівня охоплення дітей дошкільною освітою у прикордонних районах Львівської (до 48 %), Чернівецької (до 57 %) та Закарпатської (до 56 %) областей (станом на 1 січня 2014 р. найнижчим показник рівня охоплення дошкільними навчальними закладами дітей віком від 3 до 6 років залишався у Старосамбірському районі Львівської області – 38 %, найвищим – 79 % – у Виноградівському районі Закарпатської області); збільшення завантаженості дошкільних закладів до 105-120 дітей на 100 місць; погіршення соціального статусу працівників дошкільної освіти, яке супроводжувалося низькою заробітною платою вихователів (заробітна плата вихователя складає 50 % заробітної плати вчителя закладу середньої освіти) та високим педагогічним навантаженням (30 год. на тиждень, тоді як у вчителя – 18 годин);

       

      - зменшення попиту на кваліфікованих фахівців та зростання потреби у низькокваліфікованій праці, що зумовлено дефіцитом робочої сили в окремих видах економічної діяльності. За таких умов найбільш вразливою в сенсі отримання роботи є молодь, рівень освіти якої нівелюється в умовах конкуренції: молоді люди з повною вищою освітою змушені працювати як представники простих професій.

       

      За останні роки у прикордонних районах Львівської області та інших західних регіонах України спостерігається міграція кваліфікованих кадрів з сільської місцевості до міст. Трудоресурсний потенціал зосереджений у містах і систематично поповнюється вихідцями з сіл. Збереглася тенденція до збільшення частки самостійно зайнятих та скорочення частки найманих працівників з інтенсивним перерозподілом на користь сфери послуг. Серед самостійно зайнятих основними видами діяльності залишаються сільськогосподарське виробництво, торгівля та ресторанне господарство, будівництво. В окремих прикордонних районах Закарпатської, Чернівецької та Львівської областей найбільшим попитом користуються такі професії, як швачка, монтер кабельного виробництва, продавець, бармен, кухар, оператор виробничої дільниці, водій, овочівник тощо.

       

      Інтенсивно розвивається «човникова» торгівля, що спричиняє посилення тінізації ринку праці та розширення масштабів нелегальної діяльності.

       

      За даними Львівської регіональної митниці у прикордонних районах області у дрібній та більш організованій «човниковій» торгівлі з Польщею зайнято близько 200 тис. осіб, а товарооборот становить понад 10 млн дол. США на рік. У 24 прикордонних районах західних регіонів України чисельність «човників» складає від 350 до 675 тис. осіб. У сільській місцевості прикордонною торгівлею займаються переважно особи, старші 61 року. Понад 70 % зайнятих прикордонною торгівлею мають вищу i неповну вищу оcвiту. Посилення мотивації до нарощування обсягів прикордонної торгівлі зумовлене тим, що у малих мicтах та сільській місцевості дохід мешканців вiд прикордонної торгiвлi значно вищий від основного заробітку;

       

      - повільні темпи реформування та реорганізації інфраструктури системи охорони здоров’я на всіх рівнях медичної допомоги, неналежне фінансування медичної галузі, недостатній рівень доступності первинної медичної допомоги для сільських жителів, що призвело до погіршення демографічної ситуації в більшості районів.

       

      Кількість лікарняних та амбулаторно-поліклінічних закладів у значній кількості районів Львівської, Івано-Франківської, Волинської та Чернівецької областей зменшилася у 2009-2013 рр. на 4,3-24 %, кількість лікарняних ліжок на 10 тис. населення в середньому за 5 років зменшилася на 7,4 %, забезпеченість самостійними лікарськими амбулаторіями та поліклініками склала 2,4 од. на 10 тис. населення, що вдвічі менше за європейські (4,9 од. на 10 тис. населення) норми.

       

      Фінансування об’єктів медичної галузі на прикордонних територіях західних областей у 2013 р. здебільшого спрямовувалося на оплату комунальних послуг, енергоносіїв та заробітну плату медичному персоналу, а не на придбання медикаментів та медичного обладнання; ремонти закладів охорони здоров’я проводилися за спонсорські кошти. Так, забезпеченість медикаментами у Виноградівському та Великоберезнянському прикордонних районах Закарпатської області на 1 хворого на день становить 25-29 грн, витрати на харчування – 16,1 грн, у Старосамбірському районі Львівської області – 5,5 та 5,7 грн відповідно;

       

      - погіршення стану культурно-освітнього комплексу, зумовлене залишковим підходом до фінансування, низькою матеріально-технічною оснащеністю закладів культури і мистецтва та проблемами кадрового забезпечення.

       

      Не зважаючи на прийняту Верховною Радою України постанову «Про впровадження мораторію на закриття державних і комунальних закладів культури у сільській місцевості», кількість клубних закладів сільських прикордонних територій зменшується (у Львівській області з 1995 р. – на 9,1 %, Волинській – на 23,2 %). У 2008-2014 рр. кількість закладів культури і мистецтва скоротилася у Закарпатській області на 28 %, у Львівській – на 22 %, у Івано-Франківській – на 7,4 %, у Чернівецькій – на 10,9 %, у Закарпатській – на 26 %. Гострою є проблема кадрового забезпечення закладів культури через непопулярність професій, низьку заробітну плату та відсутність системи сприяння залученню кадрів у культурну сферу;

       

      - відсутність програм комплексного розвитку курортів та реструктуризації санаторно-курортної галузі на основі науково обґрунтованих потреб населення у різних видах відновлювального лікування, медичної реабілітації та оздоровлення, упорядкування мережі санаторно-курортних закладів.

       

      Карпатський регіон має відносно невелику кількість санаторно-курортних закладів, яка протягом останніх 10 років залишалася незмінною, незважаючи на зростання рівня захворюваності населення. Так, на початок 2014 р. кількість санаторіїв та пансіонатів з лікуванням у Волинській області склала 7 од., а кількість ліжко-місць у них зменшилася вдвічі; у Закарпатській області зменшення ліжко-місць склало 13,9 % при наявних 20 закладах; кількість санаторіїв-профілакторіїв у 2007-2013 рр. зменшилася на 9,1 % у Закарпатській та у 4 та 5 разів у Чернівецькій і Волинській областях; кількість місць у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку у 2010-2013 рр. зменшилася на прикордонних територіях західних регіонів держави на 12,5-23 %.

        2. Низькими темпами реформування соціально-побутової інфраструктури та погіршенням рівня розвитку мережі закладів та установ з надання соціальних послуг, а саме:

          - погіршенням можливостей розвитку та нерозгалуженістю мережі закладів соціального захисту, погіршенням їх кадрового забезпечення,що призвело до обмеженого доступу населення прикордонних територій (перш за все – сільського) до отримання соціальних послуг.

           

          Зокрема, у 2012-2013 рр. не було закладів соціального захисту для бездомних громадян у Волинській, Закарпатській та Чернівецькій областях; лише по 1 закладу такого типу функціонували у Львівській та Івано-Франківській областях (де у 2013 р. обслуговано громадян на 12 % менше, ніж у 2012 р.). Мережа закладів реінтеграції бездомних осіб та соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, відсутня у Волинській, Закарпатській та Чернівецькій областях;

           

          - недостатнім рівнем розвитку мережі закладів надання побутової та медико-соціальної допомоги непрацездатним громадянам.

           

          Існуюча державна система соціальних послуг у більшості прикордонних районів орієнтована на догляд у стаціонарних закладах, що ускладнює їх надання, зводить до мінімуму здійснення соціальними службами заходів соціально-побутового патронажу. Кількість відділень соціальної допомоги на дому в прикордонних районах західних регіонів у 2013 р. зменшилася на 2,2 %, територіальних центрів соціального обслуговування, що надавали побутову і медико-соціальну допомогу непрацездатним громадянам в умовах стаціонарного, тимчасового, денного перебування, – на 1 %; соціальні послуги вдома реабілітаційними установами, центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді надавалися лише у 30 % зареєстрованих випадків;

           

          - погіршенням доступу населення, особливо у сільській місцевості, до мережі соціальних служб для отримання професійних соціальних послуг.

           

          Мережа соціальних служб створена та функціонує практично в усіх прикордонних районах західних областей України. Разом з тим відсутній механізм оцінювання потреб населення у видах й обсягах соціальних послуг  та, як наслідок, у кількості працівників цієї сфери. У зв’язку з цим штатне забезпечення соціальними працівниками, педагогами, психологами, юристами та іншими фахівцями у центрах соціальних служб залишається недостатнім для задоволення потреб громад. Це погіршує доступ населення до отримання професійних соціальних послуг та залишає осіб, що потрапили у складні життєві обставини, без допомоги кваліфікованих фахівців;

           

          - суперечливістю критеріїв оцінки діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги;

          - недоліками розвитку сектору житлового будівництва, порушенням порядку прийняття в експлуатацію будинків, низькими показниками забезпеченості населення житловою площею, обладнаною водопостачанням і водовідведенням.

           

          Незважаючи на високі показники введення в експлуатацію житла, у більшості прикордонних районів західних регіонів держави близько 12,6 % від загального обсягу житла введено згідно з тимчасовим порядком прийняття в експлуатацію будинків, побудованих без дозволу на виконання будівельних робіт.

           

          Високі показники введення у 2013 р. в експлуатацію житла (у Жовківському, Старосамбірському прикордонних районах Львівської області, Володимир-Волинському та Любомльському районах Волинської області, Сторожинецькому та Новоселицькому районах Чернівецької області, Великоберезнянському та Виноградівському районах Закарпатської області) супроводжувалися такими негативними аспектами: зменшенням в період 1995-2013 рр. кількості сімей, які одержали житло, у 10-20 разів та зменшенням житлової площі, обладнаної водопостачанням і водовідведенням (питома вага загальної площі, обладнаної водогоном, каналізацією, опаленням та гарячим водопостачанням, у прикордонних районах склала менше 50 %, а темпи її зростання становили лише 3-5 % на рік у Чернівецькій області, 0,4-0,7 % у Волинській області, 2,4-5 % в Івано-Франківській області, 0,9-2 % у Закарпатській області). 80% територій сільської місцевості та сільських господарств прикордонних територій не мають інженерних об’єктів обслуговування, інфраструктури водопостачання та водовідведення;

           

          - зниженням рівня транзитної та пропускної здатності прикордонної інфраструктури, комунікацій, що спричинило зниження ефективності функціонування телекомунікаційних систем та рівня забезпеченості населення прикордонних районів засобами телефонного зв’язку.

           

          Подальше зростання прикордонної комунікації та руху населення в умовах імплементації Угоди про асоціацію України та ЄС вимагатиме посилення уваги до якості соціальної інфраструктури прикордонних територій задля запобігання втратам людського потенціалу останніх.

           

          Зважаючи на окреслені негативні аспекти та перешкоди для функціонування соціальної інфраструктури на прикордонних територіях західних регіонів України, пріоритетними напрямами та засобами її розвитку доцільно визначити наступні.

           

          1. Підвищення ефективності використання соціально-культурного комплексу прикордонних територій при збереженні рівня освітнього, інтелектуального, культурного, духовного та фізичного розвитку людей. Для цього необхідно реалізувати наступні заходи:

           

          - задля підвищення ефективності використання об’єктів освітнього комплексу прикордонних територій потрібно забезпечити формування і розвиток мережі університетів прикордоння, яка охоплюватиме вищі навчальні заклади Польщі, Угорщини, України та забезпечить створення спільної освітньої пропозиції (включно з отриманням спільного диплому); розширення наукового співробітництва, ширше залучення міжнародних грантів та науково-дослідних проектів, у т. ч. з розвитку прикордонних територій; активізувати участь представників райдержадміністрацій прикордонних районів у програмі «InWent» (Уряду ФРН), яка передбачає проходження стажування та перепідготовки вітчизняних фахівців у Німеччині;

           

          - з метою реформування об’єктів дошкільної освіти, підвищення ефективності їх функціонування та збільшення рівня охоплення дітей відділам освіти райдержадміністрацій необхідно забезпечити створення груп з підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання у школах на базі загальноосвітніх шкіл. Відкриття дошкільних груп в існуючих навчально-виховних комплексах та реорганізація загальноосвітніх шкіл у навчально-виховні комплекси дозволять відкрити додаткові місця у дошкільних підрозділах і надавати якіснішу дошкільну освіту, що також підвищить рівень задоволеності освітніх потреб населення прикордонних територій;

           

          -  з метою реформування та покращення розвитку інфраструктури системи охорони здоров’я прикордонних територій потрібно забезпечити започаткування самостійного функціонування Центрів первинної медико-санітарної та експертної і швидкої медичної допомоги; поступову реорганізацію сільських фельдшерсько-акушерських пунктів в лікарські амбулаторії загальної практики сімейної медицини; напрацювати на початковому етапі створення на території прикордонних районів госпітальних округів; забезпечити доступність екстреної медичної допомоги (шляхом розширення мережі пунктів базування, оновлення автопарку та впровадження централізованої (на рівні району) диспетчеризації і маршрутизації, придбання транспорту для закладів медичного обслуговування населення в розрахунку 1 автомобіль на лікарську амбулаторію);

           

          - з метою активізації розвитку медико-соціального комплексу прикордонних районів необхідно активно впроваджувати систему міжсекторальної співпраці шляхом створення при місцевих адміністраціях координаційних (опікунських) рад з питань медико-соціальної допомоги людям літного віку, що потребують сторонньої допомоги; створити єдиний орган управління медичним обслуговуванням прикордонних міст з наданням йому функцій замовника медичних послуг (за бюджетні кошти). Це дозволить поєднати мережу лікувально-поліклінічних закладів у єдиний медичний простір, забезпечить збільшення кількості амбулаторій сімейної медицини, впровадження в практику укладання договорів на надання первинної медико-санітарної допомоги між замовником (місцевим органом влади – територіальним медичним об’єднанням) і виконавцем (медичним закладом) та забезпечить реалізацію механізму фінансування медичного обслуговування в розрахунку на одного жителя з елементом фондоутримання (досвід Польщі);

           

          - як засіб подолання негативних наслідків нераціонального використання закладів соціально-культурного призначення в сільських населених пунктах відділам культури та туризму райдержадміністрацій, сільським та селищним радам необхідно продовжити роботу з відновлення стаціонарного опалення в сільських бібліотеках та клубних закладах, проведення ремонтів сільських закладів культури; забезпечити проведення заходів щодо визначення балансоутримувачів пам’яток історії місцевого значення, паспортизацію об’єктів та пам’яток археології, історії, монументального мистецтва, архітектури тощо; забезпечити функціонування культурних закладів у формі культурно-дозвіллєвих комплексів;

           

          - з метою якісного розвитку об’єктів туристичної інфраструктури департаментам з розвитку туризму, рекреації та культури ОДА доцільно розпочати практику створення кластерних структур для об’єднання потенціалу розвитку туризму або окремих туристично-рекреаційних сегментів, відкриття туристичних представництв України за кордоном (передусім, у Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії), а також уніфікованої мережі туристично-інформаційних центрів вздовж автомобільних трас, на автостанціях, центральних площах населених пунктів, на територіях туристичних об’єктів прикордонних територій.

           

          2. Реорганізацію мережі надання соціальних послуг та активізацію діяльності органів влади у напрямі забезпечення кращого доступу населення до соціальних послуг. Зокрема, задля реформування інфраструктури ринку надання соціальних послуг управлінням праці та соціального захисту населення, територіальним центрам соціального обслуговування райдержадміністрацій, районним центрам соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді потрібно забезпечити підвищення рівня доступності соціальних послуг шляхом розширення мереж денних стаціонарів (центрів денного перебування отримувачів соціальних послуг). Для цього необхідно затвердити план заходів на 2014-2017 рр. щодо реалізації Стратегії реформування системи надання соціальних послуг, який виходитиме із завдань територіального наближення надавачів соціальних послуг до місця проживання/перебування отримувачів).

           

          Територіальним центрам соціального обслуговування райдержадміністрацій доцільно забезпечити створення майданчика для освоєння навичок користування інвалідними візками та іншими технічними засобами реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями; забезпечити створення належних умов для функціонування та розвитку мережі дитячих будинків сімейного типу.

           

          3. Реформування інфраструктури соціально-побутового комплексу, відновлення та забезпечення ефективного функціонування і подальшого розвитку сфери послуг для задоволення житлово-комунальних та побутових потреб населення шляхом:

           

          - сприяння відділами будівництва та архітектури райдержадміністрацій збільшенню обсягів індивідуального житлового будівництва, добудові об’єктів незавершеного будівництва (на підставі матеріалів інвентаризації та проведення активної роз’яснювальної роботи серед громадян щодо їх участі у програмі здешевлення вартості іпотечних кредитів на умовах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 р. №343);

           

          - подальшого розвитку місцевого телефонного зв’язку з використанням засобів колективного доступу до мережі Інтернет на сільських територіях (мобільного зв’язку 3G, послуг широкосмугового доступу); забезпечення доступу споживачів до універсальних послуг поштового зв’язку, та розширення їх спектру на базі інформаційно-комунікаційних технологій та надання адміністративних послуг через відділення поштового зв’язку в рамках проекту «Адміністративні послуги: спрощений доступ через пошту»;

           

           - підвищення якості надання торговельних послуг та побутового обслуговування населення прикордонних територій, легалізації «човникової» торгівлі через створення спеціалізованих ринків для продажу товарів, агропромислових агломерацій виробництва, заготівлі, переробки та продажу сільськогосподарської та іншої продукції.

           

          Регіональний філіал у м. Львові

           (О.І. Іляш)

          № 14, Серія «Регіональний розвиток»