20 червня 2014 р. у Національному інституті стратегічних досліджень відбулось засідання "круглого столу" "Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку гідроенергетики України", організованого відділом енергетичної та ядерної безпеки інституту спільно з ВГО «Асоціація Укргідроенерго».
Метою проведення засідання було обговорення актуальних питань розвитку гідроенергетики для забезпечення енергетичної безпеки країни, зокрема: 1) проблеми і потенціал розвитку гідроелектроенергетики України в контексті Енергетичної стратегії України на період до 2030 року; 2) пріоритетні напрями розвитку гідроенергетики; 3) проблеми проектування, будівництво та фінансування проектів розвитку гідроенергетики; 4) забезпечення захисту об’єктів гідроенергетики. Особливу увагу було приділено аналізу виконання пріоритетних завдань у цій сфері та формуванню пропозицій щодо вдосконалення державної політики в цій сфері.
У засіданні "круглого столу" взяли участь представники центральних органів виконавчої влади, провідних наукових установ та аналітичних центрів України.
Відкриваючи засідання, завідувач відділу енергетичної та ядерної безпеки НІСД О. Суходоля подякував всім, хто відгукнувся на запрошення взяти участь у засіданні "круглого столу". Він зазначив, що проведення "круглого столу" Національним інститутом стратегічних досліджень спрямоване на розробку пропозицій щодо державного планування розвитку гідроенергетики на стратегічному рівні, і запропонував всім учасникам приєднатися до напрацювання відповідних рекомендацій "круглого столу".
Відділом енергетичної та ядерної безпеки НІСД підготовлено аналітичну доповідь «Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку гідроенергетики України», яка свідчить про високий рівень розвитку гідроенергетичної галузі України.
О. Суходоля відзначив, що позитивні результати роботи галузі забезпечено завдяки державній політиці, спрямованій на підтримку галузі, та багаторічній злагодженій діяльності підприємств та організацій, які об’єднані у ВГО «Асоціація «Укргідроенерго» . Фактично, сьогодні ми маємо галузь яка може повністю забезпечити: виробництво обладнання; проектування та реалізацію складних проектів; високий рівень наукових досліджень та підготовку кадрів для розвитку галузі.
О. Суходоля зазначив, що держава реалізує досить ефективну політику підтримки гідроенергетики в частині розвитку як великої гідроенергетики для забезпечення стабільності функціонування Об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) України, так і малої гідроенергетики для розширення використання доступного потенціалу малих рік. Він привітав колектив ПАТ «Укргідроенерго» з нещодавнім виробленням 1 млрд. кВт∙год електроенергії на Дністровській ГАЕС, відзначив зростання темпів введення в експлуатацію об’єктів малої гідроенергетики.
У той же час, Суходоля О.М. запропонував обговорити напрями удосконалення роботи галузі на довгострокову перспективу. Зокрема набуває актуальності питання подальшого розвитку державної компанії ПАТ «Укргідроенерго» в умовах нової моделі функціонування ринку електроенергії. Було запропоновано посилити спроможність компанії ефективно працювати в умовах лібералізованого, конкурентного ринку, а не продовжувати орієнтуватись на інструменти державної підтримки. Звернуто увагу на важливість врахування екологічної складової у розвитку гідроенергетики в Україні з метою знаходження балансу для забезпечення сталого розвитку економіки, захисту довкілля та інтересів місцевих громад. Окрема наголошено на важливості безпекового аспекту розвитку гідроенергетики, зокрема, у забезпеченні фізичного захисту об’єктів гідроенергетики, в тому числі, від терористичних загроз.
Президент ВГО «Асоціація «Укргідроенерго», перший заступник генерального директора ПАТ «Укргідроенерго», голова громадської ради при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості, Герой України C. Поташник у доповіді «Проблеми реалізації стратегії розвитку та експлуатації гідроенергетики України» зробив огляд сучасного стану гідроенергетики України. Він подякував за високу оцінку галузі гідроенергетики в Україні і зазначив, що нинішній високий рівень галузі гідроенергетики України визнається як вітчизняними, так і зарубіжними фахівцями, і став можливим завдяки об’єднанню в кризовий період всіх провідних організацій, які займаються гідроенергетикою, у ВГО «Асоціація Укргідроенерго» - це дозволило зберегти галузь та забезпечити її розвиток.
С. Поташник, в рамках перспективного розвитку відновлювальної енергетики, запропонував створювати комплексні об’єкти електрогенерації, на базі гідроелектростанцій. Таке об’єднання відновлювальних джерел енергії в єдиному комплексі полегшує режими роботи ОЕС України шляхом компенсації недоліків вітро- та сонячної електрогенерації (нестабільність їх роботи) за рахунок переваг гідроелектростанцій (їх висока маневреність по потужності). Щодо забезпечення безпеки, надійності та довговічності експлуатації С. Поташник відмітив, що ряд об’єктів великої гідроенергетики наближаються до строків амортизації і потребують реконструкції та проведення заходів із продовження експлуатації. В цьому аспекті він звернув увагу на важливість державної власності на об’єкти великої гідроенергетики для забезпечення безпечних умов експлуатації. Було відзначено провідну роль Національного університету водного господарства та природокористування у забезпеченні галузі кадрами, науковому супроводі розвитку галузі, налагодженні прямого зв’язку науки та виробництва.
С. Поташник відзначив значну роль ВГО «Асоціація Укргідроенерго» у розробці енергетичної стратегії України до 2030 року в частині розвитку гідроенергетики і готовність ВГО «Асоціація Укргідроенерго» взяти участь у напрацюванні змін в цей документ. Він підкреслив важливість створення галузевої програми з розвитку гідроенергетики для забезпечення сталого розвитку гідроенергетики України.
Директор Департаменту перспективного розвитку ПАТ «Укргідроенерго» С. Кучер у доповіді «Інвестиційні проекти ПАТ "Укргідроенерго". Актуальний стан та плани на 2014-15 рр.» розкрив особливості функціонування, розвитку та реконструкції об’єктів гідроенергетики України. У доповіді було відзначено важливість гідроенергетики для регулювання та стабільної роботи ОЕС України.
С.Кучер відзначив, що з точки зору регулювання роботи ОЕС України гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС) мають переваги у порівнянні з газотурбінними енергоблоками. У доповіді було проаналізовано стан реалізації ряду проектів будівництва нових об’єктів гідроенергетики. Окремо наголошено, що окупність побудови нових та реконструкції існуючих українських гідроелектростанцій залежить від співвідношення собівартості та ціни на вироблену електроенергію і залежить від встановленого НКРЕ тарифу. Стосовно поточних проектів розвитку та реконструкції ГЕС С.Кучер зазначив, що вибір потужності енергоблоків ГАЕС проводився, в тому числі, з точки зору необхідності забезпечення заміни терміново зупинених найбільш потужних енергоблоків в ОЕС України для забезпечення стабільної роботи системи.
Заступник технічного директора ПАТ «Укргідропроект» Ю. Ландау у доповіді «Пріоритетні напрямки розвитку гідроенергетики України в умовах євроінтеграції» звернув увагу, що нині в ОЕС України існує незбалансована система генеруючих потужностей із значним перевищенням базових потужностей атомних (АЕС) та теплових (ТЕС) енергоблоків і вкрай низьким рівнем регулюючих потужностей. Використання енергоблоків ТЕС для регулювання роботи ОЕС України призводить до прискореного зношення обладнання ТЕС і перевитрат палива. Необхідність вимушених зупинок енергоблоків українських АЕС призводить до суттєвого зниження коефіцієнту використання встановленої потужності. Використання ж гідроелектростанцій як маневрених потужностей дозволить уникнути зазначених недоліків та покращити режими роботи ОЕС України і якість електроенергії, яка передається в межах ОЕС України чи постачається на зовнішні ринки електроенергії. З точки зору синхронізації ОЕС України з європейською ENTSO-E важливу роль відіграє побудова нових ГАЕС в Україні, зокрема добудова вже розпочатих проектів ГАЕС (в першу чергу - Дністровської та Ташлицької) та побудова у Закарпатському регіоні нової ГАЕС потужністю 1300 МВт.
Ю. Ландау відзначив необхідність розробки комплексних схем використання водних ресурсів на регіональному рівні при будівництві нових ГЕС та ГАЕС. Для прискорення розвитку гідроенергетики в Україні необхідно також покращити інвестиційний клімат в країні та спростити доступ до інформації про існуючі та перспективні проекти, щоб потенційні інвестори мали змогу прорахувати економічну ефективність цих проектів. Ю. Ландау відмітив також важливу роль питань безпеки, тому що об’єкти гідроенергетики становлять значну потенційну небезпеку, в зв’язку з чим запропонував якомога швидше прийняти Закон України «Про безпеку гідротехнічних споруд». Необхідно також проводити завчасну реконструкцію та заходи з продовження експлуатації об’єктів гідроенергетики. Важливим завданням є розробка галузевої програми розвитку гідроенергетики до 2025 року.
Завідувач відділу гідроенергетики Інституту відновлювальної енергетики НАН України П. Васько у доповіді «Сучасний стан та перспективи розвитку малої гідроенергетики України» звернув увагу на трансформацію ролі малої гідроенергетики від одного з основних виробників електроенергії в регіонах, на початку розвитку, до додаткового джерела енергії, яке не впливає суттєво на загальне виробництво електроенергії, а дозволяє економити енергоресурси.
П. Васько звернув увагу на відмінності задекларованих у стратегічних документах цифр щодо наявного потенціалу малих річок в Україні, що пояснив зміною класифікації малих гідроелектростанцій (МГЕС) по потужності та гідрологічних параметрів територій та малих річок за час, який пройшов від останньої оцінки (60-70-ті роки минулого століття), а також міжнародними екологічними ініціативами, до яких приєдналася Україна. За проведеними дослідженнями в Інституті відновлювальної енергетики НАН України, невикористаний наявний потенціал МГЕС становить лише 240 МВт. При цьому сумарне середньорічне виробництво електроенергії на малих ГЕС в разі використання всього наявного потенціалу МГЕС оцінюється в обсязі приблизно 1 ТВт∙год або менше 0,62% від електроенергії, спожитої на внутрішньому ринку електроенергії України у 2013 році.
Було зазначено, що розвиток малої гідроенергетики стримує наявний негативний досвід раніше споруджених невдалих проектів МГЕС, які значно змінювали екологічні системи в місці їх будівництва і викликали суттєве невдоволення місцевого населення. П. Васько також відмітив важливість створення сприятливих умов для успішного залучення інвестицій для розвитку малої гідроенергетики. Також важливим є створення нових та відновлення занедбаних пунктів гідрологічного спостереження для побудови актуальної карти потенціалу українських річок щодо виробництва електроенергії.
Президент ЗЕА «Новосвіт» О. Нікіторович у доповіді «Проблеми та перспективи розвитку малої гідроенергетики України на сучасному етапі реалізації «Енергетичної стратегії…» також звернув увагу на еволюцію ролі малої гідроенергетики в процесі розвитку інших джерел енергії.
Він зауважив, що в міру зменшення інтересу до виробництва електроенергії на МГЕС з розвитком ТЕС, ГЕС та АЕС великої потужності у 70-80-ті роки минулого століття розпочався процес консервації та стихійного демонтажу МГЕС. Сотні МГЕС були покинуті і поступово руйнувалися, зношувалося основне обладнання, значна частина збудованих раніше гребель нині зруйновані або знаходяться у аварійному стані. О. Нікіторович розповів про досвід ЗЕА «Новосвіт» з проведення капітальних ремонтів та реконструкції МГЕС, відновлення недіючих МГЕС, будівництво нових МГЕС.
Він наголосив, що експлуатація МГЕС покращує роботу ОЕС України за рахунок можливості маневрування по потужності, а у випадках, коли обсяг електроенергії, виробленої на МГЕС, наближається до обсягу споживання на регіональному рівні, відбувається значне зменшення втрат електроенергії у електромережах на регіональному рівні. Для зменшення експлуатаційних витрат на МГЕС можливо встановлення автоматизованих систем управління, включаючи можливість повністю автономної роботи МГЕС без задіяння людини-оператора. У доповіді було відмічено, що окрім будівництва МГЕС можливе будівництво малих гідроакумулюючих електростанцій (МГАЕС), але окупність МГАЕС буде можлива у випадку встановлення адекватних ринкових цін на пікову потужність в ОЕС України. З приводу надходження інвестицій у розвиток МГЕС О. Нікіторович відзначив, що перепони розвитку малої гідроенергетики і надходженню інвестицій створюють проблеми із отриманням дозволів на землекористування для побудови об’єктів гідроенергетики.
Директор юридичної компанії «ТрансЕнергоКонсалтинг» С. Голікова у доповіді «Правові основи розвитку відновлювальної енергетики України: існуюча нормативно-законодавча база та перспективи її реформування» надала інформацію, що нині у Верховній Раді України знаходяться на розгляді низка законопроектів, спрямованих на зменшення зелених тарифів, зокрема для сонячних електростанцій та об’єктів потужністю більше 15 МВт. На нинішньому етапі зниження тарифів для малої гідроенергетики не передбачається. На думку С. Голікової, найбільшою проблемою нині є значна різниця тарифів на електроенергію для різних виробників і занижені економічно необґрунтовані тарифи для значної кількості споживачів - це навантаження несе на собі атомна енергетика та велика гідроенергетика, економічно обґрунтоване зростання тарифів для яких стримується. В результаті, на ринку електроенергії виникає перехресне субсидування, коли високі тарифи для однієї частини електрогенерації забезпечуються за рахунок занижених тарифів для іншої частини. В новій моделі ринку гідроелектростанції опиняються в кращих умовах, оскільки будуть брати участь у ринку на добу наперед, в тому числі у пікові години, завдяки маневровим потужностям ГЕС та ГАЕС, коли електроенергія буде коштувати значно дорожче. Але наявний механізм перерозподілу коштів через фонд перерозподілу вартісного дисбалансу критикується як такий, що не буде сприяти комерціоналізації ринку.
С. Голікова відмітила, що представники ПАТ «Укргідроенерго» мають проявляти більшу активність у лобіюванні своїх комерційних інтересів на ринку електроенергії України і не відкладати вирішення цих важливих для розвитку компанії питань на останню мить. У доповіді було підкреслено про важливість нормативно-правового врегулювання питань безпеки об’єктів гідроенергетики не тільки в мирний час, але і в умовах особливого періоду чи в разі терористичної загрози.
У процесі обговорення зроблених доповідей начальник відділу використання відновлюваних джерел енергії Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України О. Черноуско відмітив, що, не дивлячись на те, що згідно з європейською класифікацією гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС) не є відновлювальними джерелами енергії, виключати їх з розгляду буде не досить правильно, враховуючи їх унікальні можливості щодо регулювання ОЕС України. Він також зазначив, що використання саме ГАЕС та МГАЕС як резервних компенсуючих потужностей є оптимальним рішенням для розвитку нестабільних відновлювальних джерел електроенергії на основі вітру та сонця. О. Черноуско додатково звернув увагу на необхідність покращення роботи з населенням і недопущення повторення ситуацій, які псують імідж малої гідроенергетики.
Начальник відділу водних об’єктів та моніторингу вод Державного агентства водних ресурсів України В. Бабчук звернув увагу на необхідність узгодження розвитку гідроенергетичного потенціалу українських річок на міжнародному рівні, зокрема необхідно вирішити проблему узгодження з Молдовою розвитку гідроенергетичного потенціалу річки Дністер. У своєму виступі він запропонував розглядати план розвитку малої гідроенергетики окремо для рівнинних річок і для річок Карпатського регіону через ряд суттєвих відмінностей у типових проектах МГЕС. Розвиток гідроенергетики у Карпатському регіоні він запропонував узгоджувати з розбудовою системи протипаводкового захисту території. Розвиток гідроенергетики не має впливати на рекреаційний потенціал відповідних регіонів, що найбільш актуально для Карпатського регіону. В. Бабчук запропонував врегулювати питання землевідведення на передпроектній стадії будівництва об’єктів гідроенергетики з врахуванням територій, які будуть затоплені, а не тільки тих територій, які відводяться безпосередньо під будівництво греблі та будівлі гідроелектростанції.
У своєму виступі головний консультант відділу екологічної та техногенної безпеки НІСД Д. Бірюков відмітив, що об’єкти гідроенергетики відіграють значну роль у забезпеченні енергетичної та національної безпеки нашої держави. За встановленою практикою в провідних країнах світу такі об’єкти називають критичною інфраструктурою, їх захищеність та безпеку аналізують з огляду на комплекс загроз (техногенного, природного та соціально-політичного характеру) і різнотипні каскадні наслідки, що виникають у наслідок припинення функціонування або руйнування об’єктів. Він звернув увагу на важливість питань фізичного захисту об’єктів гідроенергетики, що відповідно зумовлює необхідність приділення серйозної уваги цьому питанню на корпоративному рівні. Необхідним є врегулювання питання проведення оцінки вразливості об’єктів гідроенергетики, здійснення аналізу та оцінки ефективності їх фізичного захисту на основі формування проектної загрози, на кшталт того, як це здійснюється для об’єктів ядерної енергетики.
Головний інспектор відділу нагляду за об’єктами підвищеної небезпеки управління пожежної безпеки департаменту запобігання надзвичайним ситуаціям та державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій В. Олейніцький у своєму виступі звернув увагу на необхідність забезпечення протипожежного захисту на українських гідроелектростанціях, зокрема вчасно і в достатньому обсязі фінансувати та здійснювати вдосконалення і реконструкцію систем протипожежного захисту. Дане питання, на його думку, також має бути відображено у документах стратегічного характеру.
У процесі обговорення зроблених доповідей президент ВГО «Енергетична асоціація України» В. Котко зауважив, що подальший розвиток гідроенергетики позитивно впливає на електроенергетику України взагалі та на енергетичну безпеку країни в цілому. При цьому він звернув увагу на необхідність ретельних розрахунків окупності проектів будівництва у великій гідроенергетиці до початку їх будівництва з метою уникнення нераціонального витрачання значних сум державних коштів у випадку неокупності цих проектів. Зокрема, дана ситуація може виникнути при реалізації проекту будівництва Канівської ГАЕС, окупність якої забезпечиться тільки за рахунок участі у регулюванні пікових навантажень при умові збільшення тарифу на пікову потужність.
Заступник директора з наукової роботи Інституту загальної енергетики НАН України В. Білодід також звернув увагу на важливість проблеми планування та оцінки ефективності інвестування у розвиток гідроенергетики, враховуючи загальносистемні потреби та макроекономічні параметри розвитку економіки.
Головний науковий співробітник Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України Є. Яковлєв у своєму виступі «Еколого-геологічний потенціал розвитку гідроенергетики України» звернув увагу на важливість врахування питань екології у розвитку гідроенергетики. Він запропонував виконати у 2015 році аудит еколого-техногенного стану об’єктів малої гідроенергетики на території України. При розробці генпланів на рівні областей щодо розвитку гідроенергетики він пропонує уточнити, з врахуванням екологічних ризиків, гідрологічні режими річок, гранично припустимі зміни їх водно-екологічних параметрів і відповідні рівні небезпеки.
У своєму виступі віце-президент ВГО «Асоціація «Укргідроенерго» О. Карамушка відзначив важливість комплексного підходу до розвитку гідроенергетики України і важливість регулюючої функції гідроелектростанцій для стабільного функціонування ОЕС України.
Учасниками засідання "круглого столу" були розроблені рекомендації щодо подальшого розвитку гідроенергетики в Україні, які будуть направлені у відповідні органи державної влади.