Круглий стіл "Актуальні виклики та загрози регіональній безпеці: висновки для України"

Поділитися:

25 червня 2014 року в Національному інституті стратегічних досліджень відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Актуальні виклики та загрози регіональній безпеці: висновки для України».

 

UchastПід час засідання було презентовано відповідну аналітичну доповідь, підготовлену головними науковими співробітниками відділу глобалістики та безпекових стратегій Інституту Галиною ЯВОРСЬКОЮ та Борисом ПАРАХОНСЬКИМ.

 

Аналітична доповідь.

 

У заході взяли участь представники органів державної влади, громадських об’єднань, профільних навчальних закладів, науково-дослідних установ, широкої громадськості, а також незалежні експерти. Подію висвітлювали журналісти українських інформаційних агенцій та телевізійних каналів.

 

Список учасників.

 

UchastВідкрив засідання заступник директора НІСД Костянтин КОНОНЕНКО. Привітавши учасників «круглого столу», він наголосив, що презентація аналітичної доповіді «Актуальні виклики та загрози регіональній безпеці: висновки для України» збіглася із подіями, що засвідчують актуальність та вчасність підготовки такого документа.

 

Заступник директора відзначив декілька тенденцій, під впливом яких сьогодні розвивається ситуація в сфері безпеки.

 

1. Революція гідності в Україні надала суттєвий імпульс процесу євроінтеграції в регіоні і позначила нові рамки розширення ЄС і НАТО, знищивши «червону лінію», яку РФ накреслила ще наприкінці 80-х років минулого століття, закріпивши сфери свого впливу у Східній Європі.

2. Водночас, цим було запущено руйнування пострадянського простору в тому вигляді, в якому він виник після розпаду СРСР. Цей процес буде характеризуватися поступовою ерозією сфер впливу РФ у «близькому зарубіжжі», що може завершитися дезінтеграцією самої Росії.

3. В регіоні вперше з часів завершення «холодної війни» Росія знову стала джерелом загроз не лише для своїх сусідів, а й для європейської безпеки в цілому.

4. Новим явищем, що кардинально змінює усе середовище безпеки в Європі і світі в цілому, став вихід на перший план вперше після завершення ІІ Світової війни воєнної загрози, яка до цього вважалася гіпотетичною і не розглядалася як реальний сценарій. Вся міжнародна безпекова система стикнулася з необхідністю оперативно реагувати на цю загрозу, до якої вона виявилася неготовою. Це породжує низку викликів для міжнародної спільноти і, особливо, для нашого регіону, де ризик виникнення масштабного конфлікту сьогодні є, як ніколи, високим.

 

UchastПрезидент Центру Близькосхідних досліджень Олександр БОГОМОЛОВ розвинув ідею можливого створення т.зв. Балто-Чорноморського Союзу, який міг би ефективніше реагувати на нові регіональні загрози, ніж існуючи структури, що не можуть вчасно приймати адекватні рішення внаслідок своєї надмірної бюрократизації.

 

UchastЗавідувач сектору відділу глобалістики та безпекових стратегій НІСД Олег АЛЕКСАНДРОВ наголосив, що головною загрозою для країн регіону, судячи з презентованої доповіді, є Російська Федерація, яку на офіційному рівні українська влада з моменту проголошення незалежності вважала стратегічним партнером та дружньою країною. Виходячи з довгострокового характеру цієї загрози, сьогодні постає необхідність терміново змінювати всі програмні безпекові документи держави та шукати шляхи нейтралізації цієї загрози. Виступаючий наголосив на слабкості існуючих регіональних безпекових організацій та запропонував зосередитись на встановленні союзницьких двосторонніх відносин з потужними західними країнами (США, Великобританією), які могли б стати гарантами безпеки України.

 

UchastПровідний науковий співробітник відділу трансатлантичних досліджень Інституту всесвітньої історії НАНУ Сергій ТОЛСТОВ наголосив на доцільності будівництва безпеки України без сподівань на гарантії НАТО чи Європейського Союзу, які не готові сьогодні їх надати, а розраховувати, в першу чергу, на свої сили. Крім того, включення українського потенціалу в систему європейської безпеки, на його думку, можливо лише після завершення нестабільності на сході України.

 

UchastДиректор військових програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова Микола СУНГУРОВСЬКИЙ зупинився на деяких тенденціях розвитку глобалізації в сучасних умовах. Зокрема, він наголосив на виникнення в міжнародних відносинах т.зв. «мереж», по яких розповсюджуються як товари, капітали, люди, такі і кризи. Водночас, світова спільнота намагається реагувати на такі кризи за допомогою традиційних ієрархічних структур, що гальмує оперативність реагування. Він також відзначив, що однією з причин української кризи стало її знаходження на лінії розділу між двома полюсами сили – лібералізмом (США та ЄС) та авторитаризмом (РФ та КНР).

 

UchastНачальник відділу глобального партнерства Управління політичного аналізу та планування Міністерства закордонних справ України Василь ІВАШКО застеріг від використання термінів «внутрішній конфлікт» щодо подій на Донбасі, наголосивши на їх зовнішньому характері, що підтверджується прихованою інтервенцією з боку Росії. Крім того, він виступив на захист ідеї створення Балто-Чорноморських структур безпеки, до яких могла б увійти Україна, що було б радо підтримано Заходом.

 

UchastЗавідувач відділу стратегій розвитку сектору безпеки  і оборони НІСД Віталій БЕГМА висловив сумнів щодо спроможності міжнародної спільноти вирішити українську кризу, якщо Україна сама не докладе максимуму зусиль для цього. Він виступив за більш ефективне здійснення антитерористичної операції на Донбасі, зауваживши, що тільки знищення терористів може стати гарантією завершення конфлікту саме на українських умовах.

 

UchastЕксперт інституту стратегічних досліджень «Нова Україна» Оксана МАРКЕЄВА підкреслила необхідність руйнації сучасного уявлення про війну у класичному стилі як війну із застосуванням регулярних збройних сил. Сьогодні, за її словами, ми маємо новий тип агресора, а війна має настільки тотальний характер, що лінія фронту проходить не «по території держави, а іноді й в середині сімей», при цьому боротьба йде «за мізки кожного громадянина». Виступаюча наголосила, що РФ сьогодні перейшла до тактики «тліючого торф’яника», головна мета якої є підтримка конфлікту на сході України та дестабілізація економічного та соціального становища нашої держави.

 

UchastПідсумовуючи засідання, завідувач відділу глобалістики та безпекових стратегій НІСД Ольга РЕЗНІКОВА подякувала його учасникам за плідну роботу, висловлені думки та за проявлену громадянську позицію. Вона відзначила, що на круглому столі було запропоновано багато цікавих пропозицій щодо забезпечення національної безпеки України в нових умовах, які будуть опрацьовуватися в ході подальшої діяльності Інституту.