Круглий стіл "Національні проекти в новій економічній моделі України"

Поділитися:

Uchast17 червня 2014 року у конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) відбулося засідання «круглого столу» на тему «Національні проекти в новій економічній моделі України», у ході якого відбулось обговорення досвіду та проблем реалізації національних проектів в Україні, організаційно-управлінського механізму реалізації національних проектів у новій економічній моделі.

 

У дискусії взяли участь посадові особи органів державної влади, представники наукових та аналітичних установ, неурядових організацій та засобів масової інформації.

 

Список учасників.

 

Прес-реліз.

 

UchastВідкрив засідання перший заступник директора НІСД Ярослав Жаліло. Розпочинаючи дискусію, він відзначив надзвичайну актуальність теми «круглого столу», оскільки національне проектування є одним з інструментів реформування життєво важливих секторів суспільного життя. Я. Жаліло зазначив, що політику реалізації національних проектів було започатковано у 2010 році, а національні проекти були визначені як практична основа для здійснення економічних реформ в країні і залучення значних обсягів інвестицій при запровадженні інноваційної моделі управління економічним розвитком. Він виокремив низку проблемних питань реалізації політики національного проектування в Україні, зокрема, абсолютне переважання державного фінансування національних проектів, значне розпорошення управлінських зусиль через значну кількість національних проектів, дублювання національними проектами державних національних програмам і, як наслідок, конфлікт інтересів між органами державної влади, органами місцевого самоврядування і Держінвестпроектом, відсутність маркетингових досліджень тих ринків, де очікується реалізація проектів за участю приватних інвесторів. Я. Жаліло окреслив модель реалізації національних проектів, запропоновану фахівцями Інституту та наголосив на необхідності врегулювання питань, пов’язаних з визначенням суті національного проекту, його формальних ознак і механізмів реалізації, включаючи інституційні механізми.

 

Експертно-аналітичний матеріал.

 

UchastДо дискусії приєднався Голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України Сергій Євтушенко. Він зазначив, що Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами виконує завдання за двома основними напрямами: перший – це функції інвестиційного агентства, що передбачають підготовку маркетингових матеріалів, проведення роботи з потенційними інвесторами, визначення галузей, які є найбільш привабливими для залучення інвестицій; другий – це «Національні проекти», які структуровані на п’ять основних напрямків: «Енергетика», «Інфраструктура», «Сільське господарство», «Якість життя», «Олімпійська надія 2022». С. Євтушенко зауважив, що «Національні проекти» передбачають фактичну структуризацію через механізм державно-приватного партнерства і безперечно на початковій стадії вони повинні отримувати підтримку від держави. Він окремо зупинився на основних умовах підписання кредитної угоду з китайським «Ексімбанком» щодо фінансування проекту будівництва «Повітряного експресу». С. Євтушенко зазначив, що найбільш ефективно на першому етапі розвивалися проекти, які мали соціальне значення і де відбувалось фінансування з боку держави, а також доповів про хід реалізації окремих національних проектів. Окремо С. Євтушенко зупинився на пріоритетах Держінвестпроекту щодо розгортання мережі індустріальних парків в Україні, а також навів успішні приклади реалізації національних проектів в Туреччині та Чеській Республіці.

 

Продовжила обговорення Президент академії фінансового управління Тетяна Єфименко. Вона вважає, що потрібно своєчасно розробити нову стратегію для проектів національного масштабу, враховуючи євроінтеграційний вектор розвитку економіки України, а також висловила декілька застережень, які стосуються фінансового та економічного законодавства. Т. Єфименко зазначила, що залучення і використання приватних інвестицій, інституцій міжнародних фінансових організацій ще є проблематичним питанням, оскільки законодавство щодо державно-приватного партнерства потребує вдосконалення. Т. Єфименко висловила пропозиції щодо внесення змін до законодавства у зв’язку з необхідністю покращення умов реалізації національних проектів та забезпечення їх більшої привабливості для інвестора. У цьому контексті вона підкреслила, що потрібно орієнтуватися на європейські стандарти щодо використання державної допомоги, а також зробила декілька застережень щодо значних відмінностей в українському та європейському фінансовому законодавстві щодо державної допомоги, наголосивши, що механізмів надання фінансових пільг мають бути окремо виписані в законодавстві.

 

UchastКерівник національних проектів «Технополіс» та «Індустріальні парки» Віктор Кривенко коротко розповів про суть цих проектів та виокремив основні напрями державної політики для забезпечення розвитку національних проектів. В. Кривенко зазначив, що для розвитку індустріальних парків потрібно забезпечити конкурентні податкові преференції, зниження корупційних, адміністративних бар’єрів та створити «території свободи», а також покращити державну участь в підтримці зовнішніх мереж. На доповнення він зазначив, що індустріальні парки є інструментом боротьби за інвестиції через імпортозаміщення та експортоорієнтовані виробництва, а також наголосив на необхідності створення технологічних та індустріальних «точок зростання».

 

UchastПерший заступник Голови Держінвестпроекту України Кирило Бондар розповів про історію проекту «Повітряний експрес» та умови китайського кредиту для цього проекту. Він зазначив, що кошти надаються при умові, що генеральним підрядником буде китайська компанія, яка має виконати мінімум 50 % робіт для реалізації проекту при використані українських матеріалів, обладнання та робочої сили.

 

UchastУ продовження дискусії слово взяв незалежний експерт Денис Черніков. Він відзначив, що пропозиції Інституту щодо вдосконалення механізму національних проектів є слушними, особливо, зазначив він, потрібно приділити достатньо уваги такому етапу як проблематизація, а також досконаліше вивчити методи аналізу державної політики, економічного аналізу та відобразити це в нормативній базі. На думку Д. Чернікова, в контексті модернізації національних проектів і державної підтримки інвестиційної діяльності є два фактори, на які потрібно звертати увагу: перший – це зобов’язання України згідно майбутньої угоди про створення вільної торгівлі з Європейським Союзом; другий – це очікувана децентралізація і збільшення ресурсної бази місцевих бюджетів. На завершення Д. Черніков висловив переконання, що механізм цільового регулювання на регіональному рівні себе вичерпав, його потрібно змінювати з урахуванням досвіду національних проектів.

 

UchastЗаступник директора Департаменту інвестиційно-інноваційної політики та розвитку державно-приватного партнерства Мінекономрозвитку України Тетяна Лисиця зазначила, що розвиток національних проектів є важливим завданням Уряду, однак в Бюджетному кодексі України відсутнє визначення національних проектів, тому будь-яке питання державних гарантій не може бути визначене. Також Т. Лисиця звернула увагу на необхідності здійснення перегляду національних проектів, оскільки деякі з цих проектів перекликаються з державними цільовими програмами, а також наголосила на тому, що загальні рамки і норми національних проектів, порядок їх складання та затвердження повинні бути законодавчо визначені.

 

UchastДиректор Департаменту національних проектів Держінвестпроекту України Юрій Гусєв зазначив, що проекти відбиралися починаючи з 2010 року Комітетом економічних реформ, який формував порядок денний реалізації реформ і національних проектів. Ю. Гусєв відмітив, що національні проекти на сьогоднішній день мають право на отримання державних гарантій, але питання порядку надання державних гарантій Урядом не врегульовано. Також він підтримав ідею підготовки законопроекту «Про національні проекти» та запропонував створити ініціативну робочу групу, яка могла б напрацювати такий закон.

 

UchastДиректор Інституту інтелектуальних інвестицій Валентин Підвисоцький відзначив, що національні проекти це перша спроба перейти на проектний стиль управління і вирішення проблем в державі, оскільки всі державні та регіональні цільові програми передбачають лише систему заходів, які не мають мети, завдань, в них не передбачено механізми управління ризиками, закупками, кадрами, фінансами тощо. Окремо виступаючий звернув увагу на проблеми виділення дотацій із бюджету на реалізацію державних програм, а також висловив переконання, що система цільових програм абсолютно неефективна, оскільки не досягає конкретної мети та наголосив на необхідності підтримувати філософію проектноорієнтованого розвитку економіки. На доповнення В. Підвисоцький порадив Держінвестпроекту підкореґувати свою місію як запуск філософії проектного управління в країні для вирішення питань соціально-економічного розвитку, а також запропонував агентству взяти на себе роль структури, яка могла б забезпечити узгодження територіально-галузевого управління розвитком територій.

 

Завідувач сектору проблем розвитку транспортної інфраструктури відділу секторальної економіки Національного інституту стратегічних досліджень Катерина Михайличенко зазначила, що агентство має займатися безпосередньо реалізацією проектної політики, а міністерство – формувати цю політику. Також вона відзначила формальні ознаки віднесення до національних проектів та уточнила критерії їх віднесення в руслі децентралізації.

 

UchastГоловні недоліки при реалізації національних проектів та програм окреслив заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України Анатолій Даниленко. Він акцентував увагу на необхідності визначення суті термінів «національний проект», «національний пріоритет», «національна програма» та чітко ставити по них задачі. Окремо А. Даналенко висловив переконання, що без вирішення фінансового питання реалізація національних проектів не матиме успіху, оскільки бюджетна система не забезпечує повернення грошей. На його думку, виникає необхідність прискорення формування Банку реконструкції і розвитку, який успішно діє практично у всіх зарубіжних країнах.

 

Завершуючи засідання «круглого столу» Я. Жаліло наголосив на необхідності переведення в законотворчу фазу удосконалення системи національних проектів та підготовки закону, який би визначив основні позиції національного проектування в Україні. Також він звернув увагу на основні критичні зони реалізації національних проектів: методику оцінки національних проектів і критерії їх відбору; моменти, пов’язані із забезпеченням міжвідомчої координації і уповноваженням; питання практики державного управління, тобто інструментарію реалізації національних проектів.

На завершення Я. Жаліло подякував за участь в дискусії та закликав до подальшої співпраці.