"Щодо стимулювання внутрішнього ринку збуту продукції підприємств базових галузей регіонів Сходу України". Аналітична записка

Поділитися:

Анотація

 

У аналітичній записці виявлено потенціал розвитку внутрішнього ринку, у т.ч. для вітчизняної продукції гірничо-металургійної, машинобудівної промисловості та ін. (на прикладі регіонів Сходу України). Визначено вплив цього процесу на регіональний соціально-економічний розвиток. Обґрунтовано заходи державної підтримки щодо стимулювання вітчизняного виробництва та розширення внутрішнього ринку збуту продукції підприємств базових галузей регіонів Сходу України.

 

ЩОДО СТИМУЛЮВАННЯ ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ ЗБУТУ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ БАЗОВИХ ГАЛУЗЕЙ РЕГІОНІВ СХОДУ УКРАЇНИ

 

Високий рівень залежності підприємств базових галузей промисловості Сходу України від кон’юнктури зовнішніх ринків та імпортної динаміки засвідчує тенденцію щодо переорієнтації виробництва зазначених галузей на внутрішній ринок. Саме тому серед найважливіших завдань регіонального розвитку – формування місткого внутрішнього попиту на продукцію підприємств металургійного, гірничо-металургійного, машинобудівного комплексів Сходу України. Має бути досягнуто стратегічну мету − послаблення прямої залежності промислового виробництва базових галузей Сходу України від кон’юнктурних коливань на зовнішніх ринках (за умови збереження вже освоєних позицій та сегментів світового ринку).

Донецька та Луганська області є промислово розвиненими, експортооріентованими регіонами України, які забезпечують понад 20 % загальнодержавного обсягу реалізованої продукції. За своїм внеском у сукупний вітчизняний експорт/імпорт товарів регіон продовжує посідати лідируючі позиції.

 

Довідково: за даними Державної служби  статистики України, за січень – листопад 2013 року питома вага Донецької області у загальному обсязі експорту товарів становила 19,7 % (перше місце серед усіх регіонів України), імпорту товарів – 5,3 % (четверте місце). Питома вага Луганської області − 5,7 % експорту товарів (п’яте місце у загальноукраїнському рейтингу областей), частка імпортованих товарів становила 2,4 % (десяте місце).

 

Динаміка показників промисловості регіону у 2013 році свідчить про збереження хронічних проблем базових галузей, що є наслідком переважної орієнтації продукції металургійних та машинобудівних підприємств на експорт. У порівнянні з 2012 роком, у 2013 році спад виробництва у металургійному комплексі Донецької області становив 6,3 %, у машинобудуванні − 21,2 %.

 

На відміну від показників 2011 та 2012 років, коли вуглевидобуток збільшувався, у 2013 р. у паливно-енергетичному комплексі регіону склалася суперечлива ситуація − через низький і нестабільний попит і на коксівне вугілля для потреб металургії, і на енергетичне паливо для теплових електростанцій вуглевидобуток скоротився.

 

Орієнтація значної частини підприємств базових галузей регіону на зовнішні ринки формує залежність економіки від політичних чинників. Показовим є скорочення вітчизняними підприємствами обсягів виробництва та реалізації продукції, головними споживачами якої є суб’єкти, розташовані на території Російської Федерації.

 

Довідково: уряд Російської Федерації не продовжив дію квоти на безмитне ввезення з України сталевих труб на липень-грудень 2013 р. Як наслідок –  відбулось скорочення випуску продукції ПАТ «Луганський трубний завод» на 49,5 %, Харцизького трубного заводу – на 23 %. Також, випуск вагонів, піввагонів, залізничних цистерн і платформ в Україні за 2013 р. знизився на 46,5 %.

 

Перешкоджаючі фактори, які стримують розвиток внутрішнього ринку збуту продукції базових галузей Сходу України і обмежують можливості національного товаровиробника у підвищенні конкурентоспроможності вітчизняної продукції.

 

Фактори, пов’язані із недосконалістю державної регуляторної політики щодо розвитку внутрішнього ринку:

 

1. Неефективність державної політики щодо підтримки внутрішнього виробника, недосконалість механізмів та інструментів захисту внутрішнього ринку від тиску товаровиробників третіх країн (КНР, Туреччина, Індія тощо). В Україні не завершено створення правового механізму, спроможного комплексно і системно врегульовувати питання державної підтримки товаровиробників (суб’єктів господарювання). Державні програми реалізуються частково, рішення щодо впровадження пільг мають тенденцію до постійного перегляду «правил гри» навіть впродовж одного фінансового року.

 

Довідково: зокрема, показовою є ситуація з квотуванням імпорту коксівного вугілля у 2013 році. Імпорт коксівного вугілля в Україну підлягав квотуванню з 1 червня 2013 року, обсяг квот був визначений у розмірі 10,2 млн т, а вже у липні 2013 року уряд вирішив зменшити імпорт коксу і встановив квоту у обсязі 210 тис. т. Наприкінці вересня 2013 року Міністерство енергетики та вугільної промисловості запропонувало квоту на імпорт коксівного вугілля у 2013 році, на 10 % більшу від встановленої на 01.06.2013 року – 11,2 млн т. Водночас така політика не вплинула на зростання обсягів закупівель вітчизняного вугілля.

 

Зберігає актуальність й питання щодо застосування системи податкових пільг для виробників промислової продукції. Зокрема, зберігається тенденція несвоєчасного повернення відшкодувань сплаченого податку на додану вартість.

 

2. Відсутність дієвої фінансової підтримки у вигляді державних замовлень на закупівлю вітчизняного обладнання. Зокрема – закупівлі сільгосптехніки, технічного обладнання для модернізації металургійних заводів, обладнання для модернізації інфраструктури сфери житлово-комунального господарства.

 

Довідково: розпочата модернізація металургійних підприємств регіону відбувається без залучення потенціалу власного виробництва машинобудівної галузі. Зокрема, обладнання для міні-заводу ІSTіL-Україна (ДЕМЗ) поставила італійська Даниниелі, для «Електросталь» у м. Курахово, «АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ» – італійська компанія STB тощо.

 

Проблеми, які негативно впливають на розвиток регіонального промислового комплексу і також перешкоджають виходу товаровиробників на вітчизняний ринок:

 

1. Низька конкурентоспроможність продукції вітчизняного виробництва через застарілість матеріально-технічної бази (показники середнього рівня зношеності обладнання становлять 55-80 %). На устаткуванні металургійних заводів (з фізичним зношенням вище нормативного) виробляється понад 50 % металопродукції. У машинобудівному комплексі регіонів Сходу України приблизно 70 % обладнання експлуатується понад 15 років.

 

2. Низька частка наукоємного виробництва. Металургійні підприємства скоротили марочний і розмірний сортаментний ряд продукції, зменшили виробництво високотехнологічної продукції та збільшили виробництво напівфабрикатів.

 

Довідково: у Донецькій області у 2012 р. питома вага підприємств, які займались інноваціями, становила 11,8 %. Майже половину обсягу реалізованої інноваційної продукції області забезпечили підприємства машинобудування, понад 40 % – підприємства металургії. У Луганській області понад третину усіх найменувань інноваційних видів продукції впровадили підприємства машинобудування, 16,3 % – металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів.

 

3. Збитковість підприємств, яка провокує банкрутство і закриття містоутворюючих підприємств, автоматично загострюючи комплекс соціально-економічних проблем як для окремих територій, так і для регіону в цілому.

 

Довідково: Від’ємний фінансовий результат роботи металургійної промисловості регіону склав у Донецькій області за 2013 рік 3,3 млрд грн. При цьому прибуток металургійних підприємств склав 0,3 млрд грн, а збитки - 3,6 млрд грн. Наслідками від’ємних фінансових показників стають скорочення штату працівників (Донецький металургійний завод, ТОВ «Зуєвський енергомеханічний завод»), зростання заборгованості у виплаті заробітної плати, що в цілому погіршує соціально-економічний мікроклімат регіону. За сумою боргу з виплати заробітної плати у Луганській області на 1 січня 2014 року підприємства промисловості складають 38 % від загального рівня заборгованості по активних підприємствах регіону.

 

4. Високі показники енергоємності вітчизняного виробництва, що збільшують собівартість продукції.

 

Довідково: Середньозважена ціна тонни експортованих підприємствами Донецької області чорних металів за 2013 р. становила 489 доларів за тону, а на зовнішньому ринку – 387 доларів за тону. Енергоємність продукції металургійних підприємств України вища за енергоємність металургійної продукції держав Європи та світу, зокрема у доменному виробництві – на 14-20 %, у сталеплавильному – на 16-40 %, у прокатному – на 20-50 %. 

 

Розширення внутрішнього ринку збуту продукції підприємств базових галузей промисловості Сходу України потребує комплексних спільних дій державної влади і товаровиробників:

 

Машинобудівний комплекс

- Забезпечення державної фінансової підтримки та запровадження механізму заохочення до придбання сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва. Позитивно вплине на це стимулювання податковими пільгами вітчизняних виробників. Так, на сьогодні в Україні діє порядок звільнення від оподаткування виробників машинобудування для агропромислового комплексу – до 1 січня 2020 року (Податковий кодекс України абз. «д» п. 17 підр. 4 р. XX), за умови, що кошти, вивільнені від оподаткування, спрямовуватимуться на збільшення обсягів виробництва, переоснащення матеріально-технічної бази, запровадження нових технологій. Це сприятиме активізації як вже діючих підприємств машинобудівного комплексу, так і перепрофільованих на виробництво сільськогосподарської техніки підприємств регіону, розширення асортименту продукції у цій сфері. Враховуючи актуальність проблематики продовольчої безпеки у світі та, у цьому контексті, на очікувані позитивні перспективи АПК України, машинобудівні підприємства мають реальне підґрунтя для забезпечення потреб внутрішнього ринку зернових комбайнів, тракторів тощо. Лише агропідприємства Східного регіону потребують технічного оновлення сільськогосподарської техніки на 50-60 %.

 

Водночас, потребують подальшої розробки заходи щодо здешевлення кредитів для сільськогосподарських товаровиробників з метою стимулювання попиту на закупівлю вітчизняної техніки; стимулювання організації кооперативів сервісного обслуговування та ремонту техніки.

 

Заходи щодо стимулювання вітчизняних підприємств для зменшення енергоємності виробництва та освоєння технологій нового виробництва, зокрема, для розвитку альтернативної енергетики. У Державній програмі розвитку внутрішнього виробництва (від 10.12.2012 р.), Концепції Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2020 року (від 25.12.2013 р.) передбачена активізація інноваційної діяльності у машинобудуванні через впровадження новітніх та енергозберігаючих технологій, що визначається одним з головних чинників модернізації національної економіки. Безперечно, позитивними є й зміни до Податкового кодексу України, які надають пільги у оподаткуванні. З 01.04.2011 року розпочала діяти податкова пільга, за якою звільняються від оподаткування 80 % прибутку[1], отриманого від продажу на території України товарів власного (українського) виробництва, пов’язаних з підвищенням енергоефективності. Крім того, під дію пільги підпадають: матеріали, сировина, устаткування та комплектуючі, які будуть використовуватись у виробництві енергії з відновлюваних джерел енергії; устаткування для виробництва альтернативних видів палива (Податковий кодекс України, п. 158.1 та п. 158.3 ст. 158 р. III).

 

Для регіонів Сходу України зазначена державна підтримка має велике значення, у регіоні є всі можливості для розвитку завершеного циклу видобутку альтернативних видів палива. ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», ТОВ «Фурлендер Віндтехнолоджі» мають технічні можливості для виробництва, монтажу та сервісного обслуговування вітроенергетичних установок. Регіон вже має позитивний досвід поєднання інтересів двох галузей. Зокрема, в рамках реалізації національного проекту «Енергія природи» та інвестиційного проекту «Організація виробництва вітрової електроенергії шляхом будівництва 43 вітроенергетичних установок типу «Furlender» (Німеччина) потужністю 2,5 МВт кожна, у Новоазовському районі Донецької області» введені в експлуатацію 3 черги вітропарку у складі 23 вітроенергетичних установок загальною потужністю 57,5 МВт. Станом на 01.12.2013 вироблено 125,5 млн кВт год. «зеленої» електроенергії.

 

- Підтримка вітчизняних виробників продукції для споживчого сектора (виробництво побутової техніки; обладнання для сфери послуг). На сучасному етапі відсутні ефективні державні програми щодо обмеження імпорту тих видів побутової техніки, аналоги якої виробляються на вітчизняних підприємствах. Показовим є досвід компанії ПАТ «НОРД» − найбільшого у Східній Європі виробника побутової техніки та торговельного устаткування (з власною науковою-конструкторською базою та сучасним виробництвом повного циклу). Продукція компанії експортується до країн Європи (Німеччина, Франція), СНД та Азії (обсяг експорту – 70 % від обсягів виробництва).

 

Підприємство на сучасному етапі відходить від політики зниження собівартості виробництва, переходить до налагодження випуску продукції відомих світових брендів (шведського концерну Electrolux під брендом Zanussі) з використанням вітчизняної сировини. Отже виробляється продукція, що популярна для споживачів на вітчизняному ринку.

 

- Розвиток системи гарантованих державних замовлень. Зокрема, показовою є переорієнтація Укрзалізниці на вітчизняних виробників для оновлення вантажного складу. За підсумками 2013 року було придбано 775 вантажних вагонів вітчизняного виробництва, це у 3,8 разу більше порівняно з закупівлями 2012 року (204 вагони). На 2014 рік Укрзалізниця планує розширити оновлення та придбання не лише вагонів, а й 59 вантажних електровозів, виготовлених на території України – ПАТ ХК «Луганськтепловоз».

 

Металургійний комплекс

- Збільшення частки галузей, які виробляють конкурентоспроможну продукцію (з високим рівнем доданої вартості). Зокрема, необхідно здійснити диверсифікацію виробництва з акцентом на освоєнні випуску нових високотехнологічних видів продукції (прокат з покриттям, у тому числі холодної прокатки, вироби з легованої сталі, продукти прямого відновлення залізних руд, калібрований прокат, гнуті профілі). Задля реалізації цього напрямку дієвим є часткове зменшення податку на прибуток для підприємств металургійного комплексу для вкладання цих фінансових ресурсів у реконструкцію та модернізацію і освоєння нових видів продукції, зокрема – задля збільшення обсягу виробництва сталі для потреб машинобудування, будівництва, виробництва товарів широкого вжитку.

 

- Модернізація ЖКГ та транспортної інфраструктури регіону формує потребу у металопродукції. А саме, 39 % довжини магістральних водоводів і понад половина водогінних та каналізаційних мереж Сходу України перебувають у аварійному стані та потребують оновлення. Триває будівництво та реконструкція автодоріг в обхід населених пунктів, які є складовими транзитних коридорів, що проходять по території Донецької, Луганської, Запорізької областей.

 

- На регіональному та державному рівнях актуалізується напрямок підтримки розвитку будівельної галузі. Розбудова інфраструктури регіону для підготовки до Чемпіонату Європи з футболу 2012 засвідчила наявність ресурсів для повного завершеного комплексу будівництва об’єктів різних рівнів складності. Станом на 01.01.2013 р. в Донецькій області налічувалося 1333 об’єкти, що знаходились у стадії незавершеного будівництва. Завершення зазначених будівельних об’єктів сприятиме зростанню внутрішнього попиту на металопродукцію власного виробництва.

 

Довідково: основною причиною припинення або консервації будівництва є відсутність фінансування (91,4 % кількості об’єктів, будівництво яких припинено або законсервовано). Серед інженерних споруд, що перебувають у стадії незавершеного будівництва – 354 (70,4 % загальної кількості) становлять трубопроводи, комунікації та лінії електропередачі; 69 (13,7 %) – комплексні промислові споруди; 48 (9,5 %) – транспортні споруди.

 

Вугільна галузь

- Стимулювання внутрішнього попиту на вугілля, збільшення потреби у споживанні вугілля на внутрішньому ринку України. Запровадження практики раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів шляхом комбінованого виробництва електричної та теплової енергії з використанням місцевих енергетичних ресурсів (когенерації). З метою збільшення попиту на вітчизняне вугілля вже діє низка пільг: звільнення від оподаткування прибутку підприємств паливно-енергетичного комплексу в межах фактичних витрат, що не перевищують загальну річну суму відповідно до п. 154.8 ст. 154 III р. Податкового кодексу України.

 

- Впровадження практики переведення підприємств ЖКГ на вугільні технології. У квітні 2013 р. в котельні ГКП «Теплокоммуненерго» (Луганська область ) розпочав роботу комплекс з газифікації вугілля потужністю 1,8 Мвт. Установка цього утилізатора дасть можливість знизити собівартість 1 Гкал виробленої теплової енергії на 25-30 %.

 

- Створення привабливих умов для залучення приватних інвестицій з метою модернізації шахтного фонду та будівництва нових шахт, зокрема у Південно-Західному Донбасі; забезпечення збільшення обсягів промислових запасів коксівного та енергетичного вугілля, наукових та геологорозвідувальних робіт з метою збільшення обсягів запасів вугілля категорії С з урахуванням значних прогнозних ресурсів. Підвищення якості коксівного вугілля сприятиме зростанню попиту на нього з боку металургійних підприємств.

 

- З метою збільшення споживання вітчизняного вугілля металургійними підприємствами доцільним є застосування новітніх технологій (впровадження технології десульфурації чавуну, збільшення споживання вітчизняного вугілля з високим вмістом сірки). Внаслідок міждержавних домовленостей, встановлених у грудні 2012 року між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та Державним банком розвитку Китайської Народної Республіки, розпочато підготовку до реалізації програми заміщення споживання природного газу українським вугіллям. Реалізація даного проекту дозволить Україні щорічно заощаджувати до 4 млрд м3 природного газу, забезпечити ринок збуту для 10 млн тонн вугілля щорічно. Заводи з газифікації бурого і кам'яного вугілля планується побудувати у Луганській, Донецькій та Одеській областях за технологією Shell. Загальна сума кредитної лінії під проект становить 3,7 млрд доларів терміном на 19 років.

 

Електроенергетична галузь

Регіони Сходу України мають потужний потенціал для виробництва електроенергії та займають значний сектор внутрішнього ринку збуту. За обсягами виробництва електроенергії Донецька область посідає серед регіонів України друге місце (після Запорізької), генеруючи в країні 14 % загального обсягу електроенергії (з урахуванням того, що 29 % від її обсягу вироблено тепловими станціями). Враховуючи технічні можливості ТЕС – теплові електростанції (на відміну від атомних) мають маневреність, можуть міняти режим роботи і здатні, коли потрібно, нарощувати виробництво відповідно до потреб єдиної енергосистеми України – підприємства регіону за підтримки держави мають можливості розширювати й експортний потенціал.

 

Посилення державної підтримки на шляху розвитку внутрішнього ринку через стимулюючі заходи загальноекономічного характеру: збільшення інвестицій та стимулювання споживання у приватному і державному секторах; впровадження заходів щодо імпортозаміщення; удосконалення інституційно-правового середовища щодо підтримки розвитку внутрішнього ринку – є перспективними напрямками для зростання обсягів промислового виробництва областей Сходу України. У свою чергу це сприятиме збереженню наявних та створенню нових робочих місць, зростанню ВРП, підвищенню добробуту населення.

 

Забезпечення подальшого зростання попиту продукції базових галузей промислового комплексу на внутрішньому ринку потребує впровадження виваженої, комплексної державної політики:

 

На державному рівні:

- Прийняття розробленої Концепції загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2020 року (з визначенням пріоритетів розвитку окремих галузей промисловості). Зокрема, йдеться про необхідність задіяння механізму одержання суб’єктами підприємництва державних кредитних гарантій. Необхідне визначення на законодавчому рівні надання підприємствам податкових пільг та інших преференцій на період впровадження інвестиційно-інноваційних проектів, спрямованих на забезпечення пріоритетного розвитку внутрішнього виробництва.

 

- Розбудова фінансово-кредитних механізмів підтримки розвитку внутрішнього виробництва (страхування підприємницьких ризиків у виробничій і торговельній діяльності, державні закупівлі, зменшення відсотку по кредитних лініях, лізинг тощо), що дасть змогу здійснити перерозподіл фінансових потоків у напрямі стимулювання імпортозаміщення.

 

-  Активізація інструментів митного регулювання для оптимізації обсягів імпорту машин і обладнання, побутової техніки.

 

- Зменшення податкового навантаження для підприємств гірничо-металургійного, машинобудівного комплексів, які впроваджують інноваційні технології. Доцільним є впровадження технології десульфурації чавуну. Необхідне для цієї технології устаткування вже сьогодні може вироблятися машинобудівними підприємствами України, що сприятиме розширенню ринку збуту продукції цієї галузі, сприятиме зростанню попиту на українську металургійну продукцію.

 

На регіональному рівні:

- Розробка цільової програми розвитку машинобудівної галузі, у якій слід передбачити розширення номенклатури машинобудівної продукції для суб’єктів підприємницької діяльності та сфери побутового обслуговування населення за рахунок розробки і виробництва багатофункціональної техніки, здатної конкурувати з імпортними аналогами.

 

- Визначення пріоритетів посилення внутрішньої кооперації у межах регіону , з метою встановлення прямих зв’язків між виробниками продукції та споживачами, що зменшуватиме витрати на посередницько-збутову діяльність, транспортні витрати.

 

- Сприяння просуванню іміджу вітчизняних виробників побутової техніки. Зокрема, доцільно надавати пільговий ефір на регіональному телебаченні для реклами побутових товарів місцевих брендів.

 

- Розробка регіональних комплексних програм (фінансування яких здійснюється за рахунок місцевих бюджетів та залучених інвестиційних ресурсів) оновлення об’єктів ЖКГ, з чітким визначенням переліку, першочерговості реконструкції / будівництва, з метою надання пільгових кредитів підприємствам регіону для закупівлі вітчизняної металопродукції.

 

Регіональний філіал у м. Донецьку

(Ю.В. Макогон)



[1] Податковий кодекс України, п. 158.1 та п. 158.3 ст. 158 р. III: «Звільняється від оподаткування 80 відсотків прибутку підприємств, отриманого від продажу на митній території України товарів власного виробництва за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України: устаткування, що працює на відновлюваних джерелах енергії; матеріали, сировина, устаткування та комплектуючі, які будуть використовуватись у виробництві енергії з відновлюваних джерел енергії; енергоефективне обладнання і матеріали, вироби, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів; засоби вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів; устаткування для виробництва альтернативних видів палива».