"Напрями розкриття прихованого потенціалу в контексті завдань диверсифікації економіки регіону (на прикладі Дніпропетровської області)". Аналітична записка

Поділитися:

Анотація

 

В аналітичній записці проаналізовано поточний стан і проблеми розвитку Дніпропетровської області. Розроблено рекомендації щодо розкриття прихованого потенціалу області та пошуку шляхів диверсифікації економіки регіону у зв’язку з суперечливими умовами розвитку традиційних галузей.

 

НАПРЯМИ РОЗКРИТТЯ ПРИХОВАНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В КОНТЕКСТІ ЗАВДАНЬ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ (на прикладі Дніпропетровської області)

 

Необхідність розкриття прихованого потенціалу економічного зростання на рівні регіону зумовлена потребою збалансування галузевої і територіальної структури економіки. Надмірна диференціація розвитку територій, що виникла внаслідок нерівномірності ресурсного забезпечення та подальшої концентрації економічної активності навколо найбільш розвинених міст, формує серйозні ризики для подальшого стійкого зростання на рівні регіону. Поряд з цим, невиправдані сподівання на випереджаючий розвиток базових галузей у післякризовий період призвели до того, що промислові регіони виявились найбільш залежними від нестабільної ситуації на зовнішніх ринках.

 

Протягом 2013 р. розвиток Дніпропетровської області супроводжувався низкою суперечливих тенденцій, які найгостріше проявились саме у традиційних галузях. Основними підсумками січня-листопада для регіону стали наступні.

 

1. Відновилось падіння обсягів промислового виробництва, яке склало 1,9 %. Виробництво у переробній промисловості зменшилось на 5,9 %, у постачанні електроенергії, газу і пари – на 7,8 %. Найбільшим спад був у базових галузях: на підприємствах машинобудування – на 28,6 %, з виробництва коксу та продуктів нафтопереробки – на 13,4 %, гумових і пластмасових виробів – на 9,2 %. Помітно скоротилось виробництво у харчовій промисловості (на 3,1 %), та меншою мірою – у металургії (на 0,8 %). З огляду на те, що основу економіки області складають підприємства добувної промисловості та металургійної галузі, головною проблемою розвитку регіону є зниження попиту на товари цих галузей на зовнішніх ринках, внаслідок чого і відбулось падіння обсягів виробництва.

 

2. Залишається неоптимальною структура сільськогосподарського виробництва попри значне зростання обсягу виробництва, яке склало 27,9 % (у т.ч. на сільськогосподарських підприємствах – на 36,4 %, у господарствах населення – на 16,9 %). Зокрема, аграрне виробництво є недостатньо зорієнтованим на потреби внутрішньої переробки і споживання у регіоні, що призводить до структурних викривлень ринку продовольства Дніпропетровщини.

 

3. Триває сповільнення темпів капітального інвестування: за 11 місяців 2013 року освоєно лише 13,3 млрд грн капітальних інвестицій, що на 14,4 % менше, ніж у аналогічному періоді 2012 року. Основним джерелом капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій (82,7 % загального обсягу), тоді як за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів сформовано лише 3,4 % капіталовкладень. Зменшення інвестиційного капіталу зумовило і скорочення обсягів будівельних робіт (на 7,8 %). До того ж, понад 80 % усіх виконаних будівельних робіт припадає на міста Дніпропетровськ та Кривий Ріг, що у подальшому призведе до ще більшої концентрації капіталопотоків у ці міста з одночасним ослабленням фінансового ресурсу сільських територій області.

 

4. На фоні стабільного зростання заробітної плати (яка склала 3312 грн) у економіці області залишається значною галузева диференціація рівнів оплати праці. Так, найвищу зарплату отримують працівники фінансових та страхових установ, підприємств добувної промисловості та металургійного виробництва (заробітна плата у цих сферах є вищою на 40-82 %, ніж середня по області). Найнижчу зарплату отримують працівники підприємств текстильного виробництва (на 50 % нижче середньої). Так розриви у рівнях оплати праці призводять до коливань ринку праці, пов’язаних з невідповідністю попиту і пропозиції робочої сили, передусім, з погляду професійних і кваліфікаційних характеристик робочої сили. Як наслідок, чисельність офіційно зареєстрованих безробітних лише за листопад 2013 р. зросла на 6,7 % і станом на 1 грудня 2013 р. склала 59,9 тис. громадян, 58 % з яких становили жінки, а 43,6 % – особи у віці до 35 років.

 

Економіка Дніпропетровської області демонструє значний ступінь територіальної концентрації, що позначається на рівнях економічного розвитку окремих районів, міст і селищ. Підтвердженням різної економічної активності територій області є наступні:

- переважна частка (77 %) реалізованої промислової продукції припала на підприємства Кривого Рогу (38 %), Дніпропетровська (25 %) і Дніпродзержинська (14 %);

- понад 90 % прямих іноземних інвестицій зосереджено у Кривому Розі (5177,1 млн дол. або 64,7 % загального обсягу інвестицій) та Дніпропетровську (2082 млн дол. або 26 %);

- найвищий рівень зареєстрованого безробіття спостерігався у Жовтих Водах (4,4 %), найнижчий – у Дніпропетровську (0,7 %). Серед районів найбільшим цей показник був у Покровському районі (3,5 %), найменшим – у Павлоградському (0,8 %);

- станом на кінець вересня 2013 р. на одне вільне робоче місце у середньому по області претендувало 3 особи. У м. Павлограді зазначений показник дорівнював 1, у м. Дніпропетровську – 2. Водночас у Покровському районі на одне вільне робоче місце претендували 15, а у м. Жовті Води – 18 осіб.

 

Найбільш критичними для Дніпропетровської області є розриви у розмірі заробітної плати промислових та аграрних районів: найвищі показники середньомісячної зарплати характерні для розвинених промислових міст (Тернівка – 4187 грн, Кривий Ріг – 3236 грн) та районів (Павлоградський – 5073 грн, Петропавлівський – 4534 грн), а найменші показники – для територій з домінуванням аграрного сектору та підприємств сфери обслуговування (Томаківський район – 1624 грн, Юр’ївський район – 1720 грн тощо).

 

Диспропорційність розвитку Дніпропетровщини посилюється наявністю монофункціональних міст. Так, у м. Інгулець на ПАТ «Інгулецький ГЗК» зайнято близько 50 % працездатного населення міста. Зазначене підприємство також забезпечує 70-90 % усіх надходжень до місцевого бюджету тощо. У м. Марганець внаслідок критичної залежності від одного містоутворюючого підприємства (ПАТ «Марганецький ГЗТ») наявні ознаки депресивності: погіршується стан соціальної інфраструктури, швидкими темпами вичерпується природно-ресурсний потенціал та сформувалась вкрай несприятлива екологічна ситуація.

 

Поряд з нерівномірністю розміщення продуктивних сил, наявність внутрішніх диспропорцій розвитку Дніпропетровської області зумовлена:

- відсутністю єдиного підходу до планування розвитку територій області. Так, у Криворізькому, Криничанському, Межівському, Нікопольському, Томаківському, Широківському районах є власні затверджені стратегії соціально-економічного розвитку. В Апостолівському, Верхньодніпровському, Дніпропетровському, Магдалинівському, Новомосковському, Павлоградському та Петриківському районах діють лише програми соціально-економічного розвитку;

- неврахуванням потреб окремих міст і районів при розробці програм розвитку області. Крім цього, програмування розвитку семи міст районного значення зазвичай відбувається у складі відповідних районів, незважаючи на те, що зазначені міста мають безпосередні відносини з державним бюджетом, що призводить до розбіжностей у пріоритетах розвитку і можливостях їх фінансування;

- недостатньою ефективністю співпраці органів місцевої влади, підприємців та населення у виробленні спільної політики у сфері ефективного використання майна та земельних ресурсів, модернізації ключових інфраструктурних об’єктів, реалізації перспективних інвестиційних проектів, втіленні єдиних підходів в містобудуванні та екології;

- неефективністю політики стимулювання розвитку малого та середнього підприємництва на місцевому рівні.

В умовах скорочення виробництва базових галузей економіки важливим завданням подальших перетворень виступатиме пошук можливостей реалізації досі прихованого (незадіяного) потенціалу розвитку шляхом диверсифікації економіки регіону, розвитку альтернативних видів економічної діяльності та нових підходів до внутрішньої економічної інтеграції.

Напрямами розкриття прихованого потенціалу розвитку Дніпропетровської області є:

- диверсифікація економіки області за рахунок випереджаючого розвитку будівельної галузі та високопродуктивного сільського господарства;

- переорієнтація економічно впливових підприємств на розширення випуску продукції для потреб внутрішнього ринку;

- формування сприятливого інвестиційного клімату, створення підґрунтя для фінансування розвитку територій на засадах державно-приватного партнерства;

- розробка проектів співпраці підприємств промисловості з вітчизняними та іноземними науково-дослідними структурами з метою впровадження інноваційних технологій;

- розвиток паливно-енергетичного комплексу, орієнтований на впровадження енергозберігаючих технологій (у т.ч. завдяки впровадженню інноваційних технологій відновлюваної енергетики);

- випереджаючий розвиток та підтримка малого підприємництва на місцевому рівні;

- зміцнення фінансової дієздатності громад за рахунок упорядкування міжбюджетних відносин, розширення фіскальної бази місцевих бюджетів та пошуку небюджетних ресурсів;

- розвиток місцевої інфраструктури, реалізація інвестиційних проектів, що мають швидкий мультиплікативний ефект;

- залучення приватного сектора до реалізації проектів місцевого розвитку, розвиток соціально відповідального бізнесу;

- реформування житлово-комунального господарства завдяки сприянню створенню ОСББ, оновлення інфраструктури тощо.

 

З метою розкриття прихованого потенціалу у процесі формування регіональних пріоритетів розвитку необхідно вжити низку заходів за такими напрямами:

 

1. Диверсифікація економічної діяльності старопромислових районів:

- стимулювати розвиток торгівлі та сфери послуг, що дозволить зменшити залежність економіки Дніпропетровської області від становища у вугільній та металургійній галузях;

- сприяти перепрофілюванню вивільненої на депресивних територіях робочої сили для працевлаштування в інших галузях (перш за все, в аграрному секторі та у сфері послуг);

- підвищувати рівень інвестиційної привабливості переважно аграрних територій (у тому числі завдяки створенню регіональних та місцевих інвестиційних центрів).

 

2. Забезпечення пріоритетності розвитку територій, що демонструють ознаки депресивності:

- передбачити у програмних документах соціально-економічного розвитку області заходи щодо вдосконалення територіальної структури економіки, вирішення проблем монофункціональних міст та сільських територій;

- сприяти підвищенню внутрішньорегіональної мобільності робочої сили, створити спільно з центрами зайнятості регіональний банк даних щодо можливостей працевлаштування в межах області та професійної переорієнтації незайнятих громадян;

- забезпечити цільове фінансування за рахунок обласного бюджету добудови незавершених об’єктів життєзабезпечення малих міст та селищ міського типу;

- розробити проекти розбудови комунікаційної інфраструктури територій, віддалених від обласного центру.

 

3. Підтримка розвитку малого та середнього підприємництва на місцевому рівні:

- розробити механізм часткового відшкодування з обласного бюджету підприємцям відсоткових ставок за кредитами;

- сформувати обласну базу даних щодо інвестиційних пропозицій малих підприємств (особливу увагу слід звернути на розповсюдження інформації серед іноземних інвесторів);

- вжити заходів щодо розвитку малого підприємництва у сільській місцевості (зокрема, розробити механізми надання матеріальної допомоги малим підприємствам, що виробляють екологічно чисту продукцію сільського господарства, займаються її переробкою та експортом, сприяти залученню безробітних, зареєстрованих у містах, до працевлаштування на новостворених робочих місцях у сільській місцевості тощо);

- стимулювати проведення конкурсів (тендерів) щодо закупівлі товарів та надання послуг малими підприємствами, забезпечити участь підприємців у виконанні замовлень обласної та місцевої влади;

- налагодити здійснення щоквартального моніторингу наявності площ приміщень виробничого та невиробничого призначення, що перебувають у комунальній власності і можуть бути надані в оренду суб’єктам підприємницької діяльності;

- заохочувати впровадження інноваційних та енергозберігаючих технологій шляхом спільного фінансування проектів у науково-технічній та інноваційній сферах, що реалізуються малими підприємствами.

 

4. Розвиток міжрайонного і міжрегіонального співробітництва територій області:

- стимулювання кооперації між підприємствами однієї галузі (наприклад, східних районів Дніпропетровської області із західними районами Донецької області у вугільній галузі);

- розвиток зв’язків між віддаленими від обласних центрів територіями різних областей, що є географічно близькими одна до одної (зокрема, Покровського району Дніпропетровської області з Гуляйпільським районом Запорізької області; Межівського району Дніпропетровської області з Красноармійським районом Донецької області тощо).

 

5. Підвищення ефективності бюджетних видатків у муніципальному господарстві:

- забезпечити пріоритетність та повноту обсягу видатків на розвиток міського господарства та сфер життєзабезпечення;

- вжити заходів щодо підвищення ефективності енергоспоживання, запровадження схем енергозбереження у житлово-комунальній сфері;

- забезпечити пільгові умов оренди комунального майна для підприємців, що започатковують діяльність у сфері надання послуг населенню.

 

6. Впровадження сучасних технологій відновлюваної енергетики та утилізації відходів виробництва і споживання:

- розробити регіональну програму розвитку відновлюваної енергетики, що передбачатиме підтримку впровадження вітро- та гідроенергетики, поширення використання сонячних батарей та установок з виробництва біогазу, стимулювання розвитку екологобезпечних видів міського транспорту (трамваїв, тролейбусів) тощо;

- запровадити заходи щодо утилізації відходів I-III класів небезпеки, вжити ефективних заходів щодо мінімізації накопичення відходів виробництва та споживання.

 

Відділ регіонального розвитку

 (О.А. Баталов, В.І. Жук)