1. Головна
  2. Дослідження
  3. Гуманітарний розвиток
  4. "Компетентнісний підхід в освіті: оптимізація вітчизняної моделі Національної системи кваліфікацій". Аналітична записка

"Компетентнісний підхід в освіті: оптимізація вітчизняної моделі Національної системи кваліфікацій". Аналітична записка

Поділитися:

Анотація

 

Висвітлено європейський досвід формування освітньо-кваліфікаційної системи. Виділено основні принципи і вимоги, що закладаються в її основу. Подано пропозиції щодо можливостей реалізації вказаних принципів і вимог при формуванні Національної системи кваліфікацій в Україні.

 

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД В ОСВІТІ: ОПТИМІЗАЦІЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ МОДЕЛІ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ КВАЛІФІКАЦІЙ

 

Актуальність проблеми

Національна система кваліфікацій (НСК) в Україні, перелік галузей, напрямів, спеціальностей освіти на сьогодні не відповідає сучасним вимогам. Немає законодавчо встановлених стандартизованих освітніх рівнів, відсутні також стандартизовані галузі, напрями і спеціальності вищої освіти, які б узгоджувалися з Міжнародною стандартною класифікацією освіти, іншими відповідними світовими й європейськими нормами. У вирішенні цього питання Україна суттєво відстала від багатьох передових країн світу. Наприклад, перелік професій, за якими здійснюється навчання в ПТНЗ України на порядок перевищує подібний перелік в Німеччині. Відтак, кваліфікації, яких набуває українська молодь, дедалі більше не влаштовують роботодавців і не отримують визнання за кордоном.

 

На даний час в Україні прийнято ряд нормативних документів, які свідчать про певні зрушення у вирішенні цієї проблеми: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 1727-р «Деякі питання розроблення Національної рамки кваліфікацій»; Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1225 «Про утворення міжвідомчої робочої групи з питань розроблення та впровадження Національної рамки кваліфікацій»; Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1341 «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій»; Наказ Міністерства освіти і науки України та Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Плану заходів щодо впровадження Національної рамки кваліфікацій» від 20 квітня 2012 р. № 488/225. Прийняття цих документів свідчить про усвідомлення важливості проблеми, тому нині актуальною є потреба чіткого визначення вихідних  принципів формування Національної системи кваліфікацій з урахуванням сучасних вимог і поточного європейського досвіду.

 

Визначення понять

У міжнародних інтеграційних процесах в освіті національні рамки кваліфікацій (National Framework for Qualification), сформульовані у термінах результатів навчання, вважаються ключовим інструментом забезпечення порівнюваності та прозорості освітніх систем європейських країн. З позицій європейської політики добросусідства увага до прогресу у створенні інтегрального підходу при формуванні національних систем кваліфікацій у країнах-сусідах є логічним розширенням сфери діяльності Європейського Союзу [1].

 

Кваліфікація визначається експертами Європейського фонду освіти (European Training Foundation) як підтверджена уповноваженим органом наявність у людини знань, умінь і широких компетенцій відповідно до прийнятих стандартів [2].

 

Рамка кваліфікацій – це інструмент класифікації та визначення кваліфікацій, поданих у вигляді переліків дескрипторів – узагальнених описів результатів навчання, що містять чітко сформульовані критерії приналежності до кваліфікацій [3].

 

Структура кваліфікацій є однією з характеристик системи кваліфікацій. Вона розглядається як інструмент розвитку та класифікації кваліфікацій відповідно до набору встановлених для визначення рівнів навчання критеріїв, поданих у вигляді переліків дескрипторів (описань). Кваліфікаційні структури розрізняються за наборами конструктивних елементів і ступенем їх взаємодії, вони можуть бути оформлені законодавчо або функціонувати на основі консенсусу соціальних партнерів. Проте всі структури формують основу для підвищення якості, доступності, взаємозв’язку, визнання кваліфікацій у суспільстві й на ринку праці як в межах країни, так і за кордоном [4].

 

Система кваліфікацій утворюється структурами і процесами, що сприяють присвоєнню кваліфікацій. Елементами цієї системи є: рамка кваліфікацій, професійні й освітні стандарти, критерії та порядок оцінювання, уповноважені органи, схема фінансування та будь-які інституціональні інфраструктури, характерні для конкретної країни й її культурного контексту.

 

Європейські стандарти і принципи формування системи кваліфікацій

У рекомендаціях семінару «Структури кваліфікацій в європейському просторі вищої освіти» [5] наголошується, що кваліфікаційна структура має відображати зміст кваліфікацій з урахуванням цілей і завдань вищої освіти, основними з яких є такі:

  • підготовка студента до конкуренції на ринку праці;
  • виховання студентів як активних громадян демократичного суспільства;
  • особистісний розвиток;
  • формування і підтримка високого рівня знань.

Національна структура кваліфікацій визначається болонськими експертами як єдине описання на рівні національної освітньої системи логічно співвіднесених кваліфікацій та інших досягнень вищої освіти з чітко визначеними зв’язками між ними [6]. Національні структури кваліфікацій слугують завданням забезпечення якості та розвитку [7]. Зміст кваліфікацій однаково тлумачиться усіма зацікавленими особами в міжнародному масштабі.

 

Усі національні освітні системи мають рамки кваліфікацій – у протилежному випадку не було б можливості сертифікувати досягнення студентів. Але, на думку експертів Болонського процесу, більшість існуючих національних рамок кваліфікацій (НРК) характеризуються в термінах процедур і формальних вимог, а не результатів навчання. Керівник департаменту вищої освіти при Раді Європи Сьюр Берген наголошує, що національні структури кваліфікацій часто не виконують функції, які покладаються на них в сучасних умовах, що проявляється у таких тенденціях:

  • окремі кваліфікації описуються ізольовано, а не в рамках логічно вибудуваної системи з визначенням зв’язків між різними кваліфікаціями;
  • просування від однієї кваліфікації до іншої розуміється виключно як рух від нижчого до більш високого рівня без належної уваги до взаємодії між кваліфікаціями одного рівня;
  • кваліфікації характеризуються в термінах процедур і формальних вимог, а не в термінах результатів [8].

Складовими блоками болонського пакета освітніх реформ є результати навчання. Отже, логічно, що саме вони є головним критерієм класифікації кваліфікацій. На думку Майка Коулза, міжнародного експерта з питань кваліфікаційних рамок, використання результатів навчання як основи для опису кваліфікацій сприяє:

  • формулюванню вичерпного набору тверджень стосовно того, чого досягне особа, що навчається, після успішного завершення навчання;
  • підвищенню прозорості та порівнянності стандартів як усередині, так і між кваліфікаціями;
  • забезпеченню єдиного формату для різних форм навчання;
  • точному визначенню ключових завдань освітньої програми;
  • забезпеченню взаємодії між викладанням, навчанням та оцінюванням;
  • подальшій розробці питань, пов’язаних з оцінюванням, розробці відповідних критеріїв, підвищенню ефективності й варіативності оцінювання;
  • забезпеченню системи координат для розробки та оцінювання стандартів як на національному, так і міжнародному рівнях;
  • чіткому формулюванню досягнень та якостей, забезпечуваних кваліфікаціями, що відповідає інтересам роботодавців, навчальних закладів і суспільства;
  • розвитку процесу офіційного визнання кваліфікацій і підвищенню прозорості кваліфікацій, що буде сприяти розвитку мобільності тих, хто навчається [9].

Потрібно враховувати, що в Європі поряд з Болонським відбувається Копенгагенський процес. По суті, обидва процеси є аналогічними, але спрямованими на реформування освітніх систем різного рівня: Болонський – вищої професійної освіти, Копенгагенський – початкової та середньої ланки професійної освіти і підготовки. Аби привести до загального знаменника національні рамки кваліфікацій країн-учасниць кожного процесу, а потім коректно їх зіставляти, розроблено і два еталони.

 

За версією Болонського процесу еталонний опис кваліфікацій має назву «Всеосяжна рамка кваліфікацій для Європейського простору вищої освіти» (the Overarching Framework for Qualifications in the European Higher Education Area – QF-EHEA). Основою болонського еталону є дублінська модель універсальних описів результатів навчання (Dublin Descriptor). Дублінські дескриптори описують сутність і природу кваліфікації в цілому за такими критеріями: знання та розуміння; застосування знань та розумінь; формулювання суджень; комунікативні навички; здатність до самостійного навчання.

 

У Льовенському комюніке 2009 р. «Болонський процес 2020 – Європейський простір вищої освіти у новому десятиріччі» міністри визначили зміст чергового етапу «життєвого циклу розвитку» НСК: запровадити національні структури кваліфікацій і підготувати їх до самосертифікації на сумісність з еталонною мета-структурою QF-EHEA [10].

 

За версією Копенгагенського процесу, еталонний опис кваліфікацій іменується «Європейська рамка кваліфікацій для навчання впродовж життя» (European Qualifications Framework for Lifelong Learning – EQF-LLL) [11]. Сутність метарамки EQF-LLL полягає в поєднанні мобільності та навчання впродовж усього життя [12]. Основні цілі EQF-LLL:

  • створення і підтримка рівня кваліфікаційних професійних стандартів між країнами Європи;
  • організація та забезпечення країн Європейського Союзу професійними освітніми програмами з наступним наданням робочих місць і можливостей кар’єрного зростання найбільш кваліфікованим фахівцям незалежно від того, в якій країні вони набули відповідної кваліфікації.

Розробники EQF-LLL наголошують, що галузеві рамки, засновані на цьому еталоні, можуть використовуватися як в освітньому секторі, так і в секторах індустрії, тобто EQF-LLL придатна для класифікації як академічних, так і професійних кваліфікацій, бо результати навчання у цій метарамці визначаються на основі знань, умінь, широких компетенцій, що включають особистісні та професійні результати. Перелічені критерії уточнюються таким чином:

  • знання – теоретичні і/або фактичні;
  • уміння – когнітивні та практичні;
  • компетентність – відповідальність та автономія.

Європарламент, ухваливши 23 квітня 2008 р. метарамку EQF-LLL, прийняв рішення, відповідно до якого з 2012 р. всі сертифікати і дипломи випускників будь-яких освітніх закладів країн Євросоюзу повинні містити інформацію про відповідність певному рівню метарамки EQF-LLL.

 

Рекомендації для України

1. Інкорпорувати до складу Національної системи кваліфікацій дескриптори обох розглянутих метарамок: «Європейської рамки кваліфікацій для навчання впродовж усього життя» (EQF-LLL) та «Всеосяжної рамки кваліфікацій для Європейського простору вищої освіти» (QF-EHEA).

 

2. При розробці Національної системи кваліфікацій для визначених чинним Законом України «Про вищу освіту» освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів логічно використовувати:

  • для вимог до освітніх рівнів – описи кваліфікацій Всеосяжної рамки кваліфікацій для Європейського простору вищої освіти (QF-EHEA), тобто дублінські дескриптори, як це зроблено у більшості країн-учасниць Болонського процесу;
  • для вимог до освітньо-кваліфікаційних рівнів – дескриптори Європейської рамки кваліфікацій для навчання впродовж усього життя (EQF-LLL), на основі яких дати описи результатів навчання для кожної галузі освіти.

3. Виходячи з критеріїв Національної рамки кваліфікацій, визначити конкретні компетенції для різних освітніх рівнів (базова середня освіта, повна середня освіта, ступені вищої освіти).

 

Відділ гуманітарної політики

 (М. М. Карпенко, А. Ю. Іщенко)

 

Список використаних джерел

  1. Coles M. A Review of International and National Developments in the Use of Qualifications Frameworks / ETF Project Number WP06-42-05 : Work Programme 2006 [Electronic resource]. – Mode of access: http://www.etf.europa.eu/pubmgmt.nsf/(getAttachment)/4B4A9080175821D1C1…
  2. Coles M. A Review of International and National Developments in the Use of Qualifications Frameworks / ETF Project Number WP06-42-05 : Work Programme 2006 [Electronic resource]. – Mode of access http://www.etf.europa.eu/pubmgmt.nsf/(getAttachment)/4B4A9080175821D1C1…
  3. Report «A Framework for Qualifications of the EHEA», by the Working Group on QF // Bologna process seminar in Copenhagen, Jan 13–14, 2005 [Electronic resource] – Mode of access: http://www.bologna-bergen2005.no/Docs/00-Main_doc/050218_QF_EHEA.pdf
  4. Голубенко О., Морозова Т. Національна рамка кваліфікацій у контексті європейських перетворень освітнього простору // Вища школа. – 2009. – № 3. – С. 44–56.
  5. Report «A Framework for Qualifications of the EHEA», by the Working Group on QF // Bologna process seminar in Copenhagen, Jan 13–14, 2005 [Electronic resource] – Mode of access: http://www.bologna-bergen2005.no/Docs/00-Main_doc/050218_QF_EHEA.pdf
  6. Report «A Framework for Qualifications of the EHEA», by the Working Group on QF // Bologna process seminar in Copenhagen, Jan 13–14, 2005 [Electronic resource] – Mode of access: http://www.bologna-bergen2005.no/Docs/00-Main_doc/050218_QF_EHEA.pdf
  7. Towards European Qualifications Framework for Lifelong Learning // Commission of the European Communities. – Brussels, 2005 [Electronic resource] – Mode of access: http://ec.europa.eu/education/policies/2010/doc/consultation_eqf_en.pdf
  8. Report «A Framework for Qualifications of the EHEA», by the Working Group on QF // Bologna process seminar in Copenhagen, Jan 13–14, 2005 [Electronic resource] – Mode of access: http://www.bologna-bergen2005.no/Docs/00-Main_doc/050218_QF_EHEA.pdf
  9. Coles M. A Review of International and National Developments in the Use of Qualifications Frameworks / ETF Project Number WP06-42-05 : Work Programme 2006 [Electronic resource]. – Mode of access: http://www.etf.europa.eu/pubmgmt.nsf/(getAttachment)/4B4A9080175821D1C1…
  10. Болонський процес у період до 2020 року – Європейський простір вищої освіти у новому десятиріччі // Комюніке Конференції міністрів європейських країн, відповідальних за сферу вищої освіти, Льовен і Лювен-ла-Ньов, 28–29 квітня 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://aau.edu.ua/up/docs/bologna/louvain.pdf
  11. The European Qualifications Framework for Lifelong Learning // Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 2008 [Electronic resource]. – Mode of access: http://ec.europa.eu/dgs/education_culture/publ/educ-training_en.html
  12. Голубенко О., Морозова Т. Національна рамка кваліфікацій у контексті європейських перетворень освітнього простору // Вища школа. – 2009. – № 3. – С. 44–56.