Міжнародна науково-практична конференція "Громадянське суспільство України: сучасний стан та перспективи впровадження європейських стандартів взаємодії з державою"

Поділитися:

UchastНаціональний інститут стратегічних досліджень на виконання Указу Президента України від 25 червня 2013 року № 342/2013 «Про План заходів щодо реалізації у 2013 році Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні» наприкінці 2013 року провів міжнародну науково-практичну конференцію «Громадянське суспільство України: сучасний стан та перспективи впровадження європейських стандартів взаємодії з державою». На заході був презентований збірник матеріалів минулорічної міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток взаємодії держави і громадянського суспільства в контексті впровадження європейських принципів належного врядування».

 

Повний текст збірника.

 

До участі у конференції були запрошені представники посольств та представництв міжнародних організацій в Україні, провідні науковці та працівники органів державної влади, громадських об’єднань, експерти недержавних аналітичних і дослідницьких центрів.

 

Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат історичних наук В. Яблонський привітав учасників конференції з її відкриттям, відзначивши, що час її проведення дуже символічно співпав із тими подіями, які сколихнули українське суспільство. Адже, такий вибух громадянської активності ще раз довів пріоритетність дотримання прав людини та підтвердив актуальність тематики конференції. В. Яблонський також нагадав, що це вже друга міжнародна науково-практична конференція, присвячена проблематиці взаємодії держави і громадянського суспільства та презентував збірник матеріалів минулорічної конференції.

 

Виконуючий обов’язки директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, доктор історичних наук О. Майборода зупинився на аналізі перспектив реалізації концепції відкритого урядування в Україні. Ним також були презентовані попередні результати комплексного наукового дослідження вітчизняного громадянського суспільства, проведеного Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України. Доповідач висловив думку, що Євромайдан – це «стихійна спроба взяти участь у відкритому урядуванні».

 

Керівник Департаменту аналітики та соціологічних досліджень Українського Фонду Демократії «Спочатку люди», доктор політичних наук Л. Смола поділилась своїми міркуваннями щодо останніх факторів та тенденцій суспільної активності громадян України. При цьому вона опиралася, переважно, на результати дослідження, проведеного Українським Фондом Демократії «Спочатку люди» упродовж 2011-2013 років щодо стану розвитку громадянського суспільства в Україні. На її думку, як результати цього дослідження, так і останні події в Україні свідчать про «суспільний запит на план розвитку країни» та «необхідність нового суспільного договору».

 

Керівник програм громадської організації «Український незалежний центр політичних досліджень» М. Лациба констатував, що 2013 рік був роком запровадження європейських стандартів законодавства для неурядових організацій. Він повідомив, що з початком дії нового закону про громадські об’єднання майже вдвічі збільшилась кількість  зареєстрованих громадських організацій та значно зменшилась кількість відмов у їх реєстрації. Доповідач нагадав, що у 2013 році також почав діяти Закон України «Про благодійництво та благодійні організації», за яким набагато спрощено систему реєстрації благодійних організацій. За його словами, «також дуже хороший процес йшов і на рівні регіонів: ухвалювалися або вже виконувалися обласні програми сприяння розвитку громадянського суспільства». До того ж, «в третині областей цього [2013] року вперше відбулися форуми громадянського суспільства». Що ж стосується масових протестних виступів кінця 2013 року, то доповідач зауважив, що бачить дві ключові причини, які вивели людей на вулиці: «це, по-перше, різка зміна зовнішньополітичного курсу без консультацій з суспільством. …І друга причина – це грубе порушення прав людини, яке відбулося після розгону студентського майдану або громадського майдану», зокрема, права на мирні зібрання та права на вільне вираження власних поглядів. Завершуючи свій виступ М. Лациба відзначив, що «чим більше люди самоорганізовуються у якісь групи, виробляють спільний порядок денний й виставлять публічно його до органів державної влади, тим легше органам державної влади буде зрозуміти яку політику від них очікують, які є проблеми та рішення, тому розвиток громадянського суспільства та самоорганізація – це запорука ефективної держави».

 

Координатор проектів ОБСЄ в Україні О. Озерна проінформувала присутніх про серію тренінгів, які проводяться в рамках одного з проектів ОБСЄ в Україні щодо впровадження механізмів діалогу та співробітництва між державними структурами та організаціями громадянського суспільства, зокрема, щодо проведення консультацій з громадськістю. Було наголошено на тому, що такий проект реалізується не лише в Києві, але й у різних регіонах України. Доповідач закликала присутніх скористатися його можливостями.  

 

Провідний науковий співробітник державної установи «Інститут всесвітньої історії Національної Академії Наук України», доктор політичних наук І. Піляєв у своїй доповіді ґрунтовно висвітлив комплекс питань щодо шляхів модернізації взаємовідносин «громадянин-суспільство-держава» у сфері національної політики, спираючись при цьому на результати компаративного аналізу відповідного досвіду України, Росії та посткомуністичних країн Європейського Союзу.

 

Старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України, кандидат соціологічних наук А. Зоткін висловив думку, що кожна система має свій запас міцності, тобто якщо її постійно розхитувати, то є ризик переходу від демократії до охлократії. Проте, на його думку, громадянський тиск у тих чи інших формах має здійснюватися постійно, бо еліта – це ідеальний споживач влади. Тому, на переконання доповідача, якщо на певному етапі споживання влади суспільство її зупинить, то це буде для неї певна планка, через яку вона не буде переходити.

 

Професор кафедри управління суспільним розвитком Національної академії державного управління при Президентові України, доктор наук з державного управління В. Мартиненко у своєму виступі розкрив сутність та обґрунтував актуальність необхідності впровадження розробленої ним особисто методики оцінки впливу інституцій громадянського суспільства на органи влади. При цьому, з позиції доповідача, об’єкт такої оцінки обов’язково має оцінюватися з урахуванням існуючих об’єктивних суперечностей, які мають ідентифікуватися, конкретизувати ризики, які вони зумовлюють, що, у свою чергу, актуалізує розробку механізмів управління ризиками. Механізм оцінки дій органів влади інститутами громадянського суспільства, на його думку, має здійснюватися на основі завершеного і досконалого циклу, на превентивній основі.

 

Директор Аналітичного центру вивчення суспільства, доктор соціологічних наук С. Барматова висвітлила місце та роль профспілок в розбудові громадянського суспільства в Україні. Можливості профспілок бути гідними представниками (інституціями) громадянського суспільства, на думку доповідача, залежать від вирішення «внутрішніх» проблем (зокрема, від кадрової політики) та формування нового, привабливого іміджу, підвищення інформаційного ресурсу, формування та декларування активної публічної позиції, освоєння та закріплення нових соціально-професійних ніш, що відповідають сучасному ринку праці та потребам суспільства.

 

Експерт Українського незалежного центру політичних досліджень, кандидат юридичних наук В. Літкевич присвятив свій виступ політиці Української держави щодо громадянського суспільства, який базувався на результатах проведеного ним аналізу нормативно-правових актів вищих органів влади України з моменту набуття Україною незалежності й до сьогодні.

 

Завідувач сектору періодичних видань редакційно-видавничого відділу Національного інституту стратегічних досліджень С. Бєлашко присвятив свій виступ оцінці впливу політичних партій на самоорганізацію громадян України. Зокрема, він наголосив на тому, що українські партії мають докорінно змінити підходи до своєї статутної діяльності та підпорядкувати свою діяльність інтересам соціальних спільнот, бо саме соціальні спільноти є цеглинками громадянського суспільства.

 

У ході конференції також виступили та взяли участь в дискусії науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, кандидат політичних наук О. Стойко, президент Миколаївського міського інтелектуально-комп’ютерного клубу «Третя хвиля» П. Стехін, перший заступник голови «Всеукраїнської громадської організації «Спільна мета», директор Центру антикорупційних досліджень І.Печенкін, інші учасники.

 

Завершуючи роботу конференції та підбиваючи її підсумки, завідувач відділу стратегій розвитку громадянського суспільства Національного інституту стратегічних досліджень, доктор політичних наук О.Корнієвський подякував усім учасникам конференції за плідну співпрацю та активну участь в її роботі та побажав усім присутнім подальших творчих успіхів у науково-дослідній та громадській діяльності.