Міжнародна науково-практична конференція "Концепція захисту критичної інфраструктури: стан, проблеми та перспективи її впровадження в Україні"



07.11.2013

7-8 листопада 2013 року Національним інститутом стратегічних досліджень (далі – НІСД) спільно з Офісом зв’язку НАТО в Україні та ПАТ «Укргідроенерго» проведена міжнародна науково-практична конференція «Концепція захисту критичної інфраструктури: стан, проблеми та перспективи її впровадження в Україні».

 

В роботі конференції взяли участь представники державних органів України, державних і приватних компаній і підприємств, науково-дослідних установ Національної академії наук України, учбових закладів, а також зарубіжні експерти і представники акредитованих в Україні дипломатичних представництв, міжнародних організацій тощо.

 

Список учасників.

 

UchastДо учасників міжнародної конференції з вітальними промовами звернулися заступник директора НІСД Олександр Валерійович Литвиненко та  керівник Програми професійної підготовки Офісу зв’язку НАТО в Україні Керсті Келдер (Kersti Kelder).

 

У своїй промові О.Литвиненко нагадав, що після терактів 11 вересня 2001 року в результаті усвідомлення масштабу загроз міжнародного тероризму проблеми захисту критичної інфраструктури на національному та міжнародному рівнях було віднесено до числа пріоритетних у сфері безпеки. Дійсно, стабільне існування суспільства залежить від здатності певних об’єктів стало виконувати свої функції. Підкреслюючи актуальність тематики конференції, О.Литвиненко звернув увагу присутніх на те, що у прийнятих на Чиказькому саміті НАТО 2012 року політичних деклараціях щодо протидії тероризму питанням захисту критичної інфраструктури приділено серйозну увагу. Зазначаючи різноманітність загроз критичній інфраструктурі, О.Литвиненко виділив, серед іншого, каскадні відключення в системах енергозабезпечення, що мали місце в розвинених країнах Північної Америки та Західної Європи.

Відмічаючи певні досягнення в цій сфері, доповідач зазначив, що «ситуація щодо захисту критичної інфраструктури в Україні не може вважатися такою, що задовольняє всі сучасні вимоги», і тому фахівці Інституту активно опрацьовують цей напрямок, а роль майданчику для обговорення проблем відіграє створена при Інституті Міжвідомча експертна робоча група, до компетенції якої було віднесено питання протидії тероризму і розповсюдженню зброї масового знищення, а також захист критичної інфраструктури.

О.Литвиненко підкреслив, що для України надзвичайно важливим є досвід країн-членів НАТО та країн-партнерів Альянсу, завдяки якому є можливість не тільки визначитися з напрямом розвитку нашої діяльності в сфері захисту критичної інфраструктури, а й запобігти деяким помилкам.

 

У своїй вступній промові Керсті Келдер привітала учасників конференції від імені Офісу зв'язку НАТО в Україні та очолюваної нею Програми професійної підготовки. Пані Келдер зазначила, що захист критичної інфраструктури – це концепція, яка пов’язана як із традиційними, так і з нетрадиційними загрозами (стихійні природні явища та кліматичні зміни, відмови обладнання, кібератаки, тероризм тощо), які впливають на окремі країни та, навіть, регіони. Пов’язаність об’єктів критичної інфраструктури, як відмітила пані Келдер, стає все більш тісною, особливо з огляду на розвиток інформаційних технологій, що робить загрози більш значущими, а в таких сферах як, наприклад, постачання енергоносіїв, вимагає  досліджень й неочевидних зв’язків. Тому, за словами пані Келдер, для того, щоб ефективно протидіяти новітнім загрозам для критичної інфраструктури необхідно задіяти всі організації як міжнародного, так і національного рівня.

Керсті Келдер нагадала про те, що НАТО була однією з перших міжнародних організацій, яка стала приділяти увагу проблемам захисту критичної інфраструктури - у структурі Альянсу було створено спеціальний комітет, завданням якого стало удосконалення захисту саме критичної інфраструктури.

 

Програма конференції.

 

Перша секція конференції була присвячена аналізу ситуації, що склалася в Україні, в сфері захисту об’єктів та систем, які прийнято відносити до критичної інфраструктури, а також пов’язаним з цією тематикою науковим дослідженням і розробкам.

 

UchastСтарший консультант відділу екологічної та техногенної безпеки Дмитро Сергійович Бірюков в своїй доповіді дав стислу характеристику основним складовим концепції захисту критичної інфраструктури в провідних країнах світу, а також коротко охарактеризував їх концептуальні відмінності від існуючих в Україні, здебільшого відомчих, підходів до захисту важливих для держави систем і об'єктів. Як відмітив Д.С.Бірюков, забезпечення ефективного захисту критичної інфраструктури має включати розподіл ресурсів з метою зниження рівня загроз, оцінку загроз на основі ризик-орієнтованого підходу, координацію дій компетентних державних органів, організацію інформаційного обміну та експертного обговорення проблем, а також створення дієвих механізмів державно-приватного партнерства у сфері безпеки. Переваги концепції захисту критичної інфраструктури полягають у застосуванні комплексного підходу до протидії загрозам усіх категорій (так званого all-hazards approach).

Для України, на думку доповідача, на сьогодні характерна наявність «віртуальної системи захисту критичної інфраструктури», коли паралельно функціонують дві єдині державні системи: перша - у сфері боротьби з тероризмом, і друга – у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Це, у свою чергу, - підкреслив доповідач, - обумовлює наявність у чинному законодавстві більш ніж десяти категорій об’єктів і систем, які відповідно до передового зарубіжного досвіду, зазвичай, відносять до критичної інфраструктури. Серйозним недоліком такого стану речей в Україні є те, що відповідна категоризація об'єктів здійснювалася на основі  внутрішньо відомчих методик і критеріїв, що, хоча і відображають важливі  аспекти функціонування відповідних об'єктів, але нездатні у повній мірі урахувати їхній вплив на рівень національної безпеки.

 

Презентація доповіді.

 

UchastЗаступник командувача внутрішніх військ МВС України Олександр Васильович Кривенко у своїй доповіді розглянув завдання Внутрішніх військ щодо захисту об’єктів окремих категорій критичної інфраструктури держави.

Доповідач поінформував учасників конференції, що у цій сфері на Внутрішні війська покладено комплекс завдань за такими напрямами:

- охорона і оборона важливих державних об’єктів, об’єктів матеріально-технічного та військового забезпечення МВС, дипломатичних представництв та консульств іноземних держав в Україні;

- супроводження спеціальних вантажів.

 

Крім того, за інформацією доповідача, Внутрішні війська разом з іншими державними органами беруть участь:

- у забезпеченні правопорядку, боротьбі з тероризмом, забезпеченні правового режиму надзвичайного стану та територіальній обороні держави;

- у здійснення пропускного режиму та ліквідації надзвичайних ситуацій на об’єктах, що охороняються (зокрема, Внутрішні війська охороняють 4 діючі українські АЕС, а також ЧАЕС і об’єкт Укриття).

 

У своїй доповіді О.В.Кривенко також зупинився на проведенні навчання з охорони об’єктів ядерної енергетики та реалізації плану комплексних заходів щодо оновленої проектної загрози ядерним установкам і ядерним матеріалам.

 

Презентація доповіді.

 

UchastЗавідувач відділу Інституту проблем математичних машин та систем НАН України Василь Васильович Бєгун у своїй доповіді розглянув проблеми регулювання техногенної безпеки в Україні. Він нагадав про те, що в Україні діє розвинене законодавство в сфері регулювання безпеки об’єктів підвищеної небезпеки. В той же час, на думку В.В.Бєгуна, законодавчі норми у зазначеній сфері є досить суперечливими. На підтвердження своєї думки доповідач навів приклади визначень терміну «ризик» в чинних законодавчих актах. На думку В.Бєгуна, саме запровадження регулювання безпеки на основі ризик-орієнтованого підходу є нагальним завданням для сфері техногенної безпеки в Україні.

 

Презентація доповіді.

 

UchastПід час цієї секції були також розглянуті питання прикладних наукових досліджень в сфері захисту об’єктів критичної інфраструктури.

Зокрема, учасники конференції з увагою вислухали доповідь про критерії віднесення інформаційних мереж до категорії об’єктів критичної інфраструктури та проблеми впровадження стандартів інформаційної безпеки в Україні, яку зробив співробітник Інституту спеціального зв'язку та захисту інформації НТУУ "КПІ" Віталій Михайлович Безштанько.

 

 

UchastГострим питанням реконструкції інженерно-технічних інфраструктур водо- та теплопостачання, каналізаційної системи Києва, нагальної необхідності урахування цих питань у генеральному плані розвитку міста з метою забезпечення безпеки його життєдіяльності була присвячена ґрунтовна доповідь, яку представив Романець Микола Павлович (ПрАТ "СТЕК").

 

 

UchastВажливим аспектам інформаційної безпеки енергетичних систем була присвячена доповідь «Грід-центр з питань енергетики та технічні засоби додаткового захисту даних у розподілених інформаційних системах», з якою наприкінці засідання виступив Анатолій Миколайович Давиденко (Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є.Пухова НАНУ).

 

Презентація доповіді.

 

UchastДруга секція була присвячена розгляду зарубіжного досвіду стосовно створення національних систем захисту критичної інфраструктури в ряді європейських держав.

Доповіддю на тему «Від захисту критичної інфраструктури до безпеки життєво важливих функцій суспільства: приклад проекту ANVIL» засідання відкрив представник Фінляндії пан Тімо Хелленберг (Timo Hellenberg), який є знаним у світі експертом з питань захисту критичної інфраструктури і очолює міжнародну компанію, що здійснює свою діяльність у цій сфері. У своєму цікавому виступі Т.Хелленберг навів низку прикладів кризових ситуацій, які стали випробуванням для критичної інфраструктури Фінляндії, і коротко охарактеризував особливості реагування у кожному окремому випадку. На думку доповідача, однією з основних цілей побудови системи захисту критичної інфраструктури має бути підтримання неперервності тих послуг, що забезпечує населенню дана інфраструктура.

 

UchastКшиштоф Бжозовскі (Krzysztof Brzozowski), головний експерт відділу Захисту критичної інфраструктури Урядового центру з питань безпеки (Польща) презентував доповідь Polish Critical Infrastructure Protection System («Польська система захисту критичної інфраструктури») поділився з присутніми досвідом впровадження концепції захисту критичної інфраструктури в Польщі. Він, зокрема, зупинився на нормативно-правовій базі, створеній у країні з цією метою, а також ознайомив учасників конференції з організаційними засадами забезпечення безпеки критичної інфраструктури у Польщі. З точки зору перспектив впровадження концепції критичної інфраструктури в Україні, безумовний інтерес являє собою польський досвід законодавчого забезпечення діяльності у цій сфері, зокрема розробки критеріїв віднесення систем і об'єктів до національної критичної інфраструктури, а також організаційно-правові засади державно-приватного партнерства.

 

Презентація доповіді.

 

UchastКаталін Герег (Katalin Görög), співробітник Генерального директорату з питань ліквідації наслідків стихійних лих Міністерства внутрішніх справ Угорщини у своїй доповіді National Aspects of the Critical Infrastructure Protection («Національні аспекти захисту критичної інфраструктури») ознайомила учасників конференції з національним досвідом реалізації заходів, спрямованих на захист критичної інфраструктури в Угорщині. Розбудова національної системи захисту критичної інфраструктури цієї країни відбувалася на основі підходів до цієї проблеми, прийнятих у ЄС. У зв'язку з цим досвід таких країн, як Угорщина та Польща може бути особливо цінним при реалізації євроінтеграційних прагнень України.

 

Презентація доповіді.

 

UchastДругий робочий день конференції було проведено на майданчику філії «Каскад Київської ГЕС та ГАЕС» ПАТ «Укргідроенерго» (м.Вишгород). Під час технічного туру по станції учасники конференції мали можливість ознайомитися із загальними технічними характеристиками об’єкту і заходами, спрямованими на забезпечення безпеки експлуатації Київської ГЕС довкілля.

 

 

UchastЗасідання другого дня конференції розпочалося доповіддю головного інженера, заступника генерального директора ПАТ «Укргідроенерго» Вадима Леонідовича Рассовського, в якій доповідач презентував діяльність «Укргідроенерго», приділивши особливу увагу співробітництву з міжнародними фінансовими інституціями, що дозволяє «Укргідроенерго», зокрема, успішно здійснювати заходи з реконструкції Київської ГЕС, у результаті яких рівень технічної, екологічної та фізичної безпеки гідроелектростанції буде суттєво підвищено.

 

Директор департаменту фізичного захисту, режиму та безпеки ПАТ «Укргідроенерго» Михайло Георгійович Пінчук більш докладно поінформував учасників конференції про заходи з фізичної безпеки на підпорядкованих «Укргідроенерго» гідротехнічних об’єктах. М.Г.Пінчук, зокрема, звернув увагу присутніх на унікальність технічних та організаційних проблем, які необхідно розв'язувати при створенні системи фізичної безпеки на кожному конкретному об'єкті гідроенергетики.  Доповідач також  відзначив ті нові ризики, якими супроводжується впровадження сучасних систем фізичного захисту, де широко використовуються інформаційні технології.

 

В Україні, як і у багатьох провідних країнах світу, ядерна галузь є провідною з точки зору реалізації передових підходів до зниження ризиків терористичних загроз. Її досвід може бути з успіхом використаний і для об'єктів та систем в інших секторах національної критичної інфраструктури. У зв'язку з цим присутні з великим інтересом вислухали доповідь начальника управління з питань ядерної захищеності Держатомрегулювання України Віктора Миколайовича Кушки, який поділився досвідом національного ядерного регулятора щодо імплементації так званої «проектної загрози» у сфері використання ядерної енергії, а також розповів про деякі проблеми оцінки вразливості ядерних установок.

 

На завершення виїзної секції учасники конференції прослухали доповіді про наукові дослідження, які мають безпосереднє відношення до проблем забезпечення безпеки елементів критичної інфраструктури, а також до підготовки до реагування на надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру.

 

Зокрема доповідь Олександра Миколайовича Трофимчука та Дмитра Володимировича Стефанишина (Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України) стосувалася методологічних підходів до оцінки та урахування ризиків у задачах щодо забезпечення надійності й безпеки гребель.

 

Презентація доповіді.

 

UchastМарк Йосифович Железняк (Інститут проблем математичних машин та систем НАН України) розповів про унікальні досягнення українських науковців щодо розв’язування задач моделювання надзвичайних ситуацій, прогнозування метеорологічної обстановки та підтримки прийняття оперативних рішень в умовах надзвичайних ситуацій. Учасники конференції з інтересом сприйняли інформацію про активну участь науковців інституту в ряді міжнародних проектів, у т.ч. пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на АЕС «Фукусіма».

 

Презентація доповіді.

 

У ході дводенної конференції її учасникам було запропоновано розглянути проект рекомендацій, який після його доопрацювання з урахуванням наданих пропозицій і зауважень буде надіслано до відповідних державних органів та інших організацій.


 




читайте також:


14.12.2018 В НІСД відбувся круглий стіл на тему: «Децентралізація влади: як зберегти успішність в умовах нових викликів?»
12.12.2018 Експерти НІСД взяли участь у засіданні Експертної Ради Міністерства інформаційної політики
11.12.2018 В НІСД відбулось обговорення стратегічного консенсус-прогнозу стосовно зовнішньоекономічних загроз для України в 2019 році
10.12.2018 Відбувся круглий стіл на тему «Паспорт безпеки України 2018: національний та регіональний виміри»
23.11.2018 Представники НІСД зустрілися з представниками Місії з оцінки потреб у контексті підготовки до спостереження за виборами Президента України