"Чинники конвергенції регіонів у транскордонному просторі України та ЄС". Аналітична записка

Анотація

 

У аналітичній записці висвітлено основні чинники, які зумовлюють зближення (конвергенцію) рівнів соціально-економічного розвитку прикордонних регіонів сусідніх країн у транскордонному просторі України та ЄС. Обґрунтовано напрями удосконалення державної регіональної політики, спрямовані на подолання асиметрій у розвитку прикордонних територій у транскордонному просторі. Визначено шляхи та механізми стимулювання розвитку прикордонних регіонів України в контексті євроінтеграції.

 

ЧИННИКИ КОНВЕРГЕНЦІЇ РЕГІОНІВ У ТРАНСКОРДОННОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ ТА ЄС

 

Політика конвергенції, основною метою якої є вирівнювання диспропорцій між регіонами та країнами і підтримка менш розвинених регіонів[1], завжди була важливою в системі регулювання ЄС. Особливо це проглядається у регіональній політиці ЄС щодо розвитку транскордонного співробітництва, яке визначено одним із базових серед пріоритетних напрямів регіонального розвитку на перспективу до 2020 р.

 

Практика свідчить, що вплив позитивних зрушень, які спостерігаються у суміжних з Україною прикордонних регіонах ЄС, може зумовлювати як активізацію, так і стримування розвитку регіонального розвитку українського прикордоння, залежно від того, як Україна формуватиме власну регіональну політику і використовуватиме потенціал транскордонного співробітництва (ТКС). Поступове зближення параметрів суміжних прикордонних регіонів сусідніх країн, яке відбувається в процесі відтворення (формування та задіяння) спільних методів, способів, інструментів підвищення конкурентоспроможності (конвергенція механізмів конкурентоспроможності), що сприяє зменшенню диспропорцій (асиметричності) соціально-економічного розвитку в транскордонному просторі, визначає транскордонну конвергенцію регіонів[2].

 

Узагальнюючи, до факторів впливу на транскордонну конвергенцію можна віднести: 1) рівень інтенсивності зв’язків суб’єктів і учасників ТКС; 2) умовне подвійне громадянство (карта поляка, угорця, румуна); 3) спільне історичне минуле; 4) державні регіональні політики; 5) наявність спільних стратегій і програм; 6) бар’єрну функцію кордону; 7) частоту зміни місцевої влади та її спадковість; 8) відмінності правового середовища ТКС; 9) рівень розвитку інфраструктури ТКС; 10) креативність людей; 11) етнічно-культурні чинники; 12) зовнішню фінансову допомогу; 13) рівень поінформованості; 14) суб’єктивні чинники; 15) зовнішні впливи; 16) рівень соціально-економічного та екологічного розвитку регіонів; 17) стратегії розвитку держав (див. Додаток 1).

 

Наразі спостерігається прискорене зростання асиметрії розвитку суміжних прикордонних територій сусідніх країн у транскордонному просторі України та ЄС (див. Додаток 2). Можливість зменшення цих диспропорцій значною мірою зумовлюється дією низки чинників, вплив яких може прискорювати процеси конвергенції чи гальмувати їх (або ж, водночас мати як позитивне, так і негативне значення). Розуміння механізмів впливу факторів та нівелювання їх негативної дії є важливим і необхідним моментом для прийняття обґрунтованих рішень у сфері розвитку транскордонного співробітництва і в процесах конвергенції (див. Додаток 3).

 

З огляду на мету – прискорення конвергенції регіонів у просторі ТКС України та ЄС, на ці процеси негативно впливають наступні чинники:

- подвійне громадянство (карта поляка, угорця, паспорт румуна, росіянина), що призводить до спрощення процесів трудової міграції, стимулювання переселення економічно-активного населення з України, «відплив» активного людського капіталу, переважно висококваліфікованого, у середовище з вищим рівнем життя (до країн ЄС). Це призводить до втрати частини інтелектуального і людського капіталу українських прикордонних регіонів, посилюючи таким чином асиметрію між територіями України та ЄС (у т.ч. у сфері інтелектуально-кадрового забезпечення);

Довідково: Власники карт поляка можуть отримати довгострокову національну візу на багаторазове перетинання кордону, офіційно за спрощеною процедурою для іноземців, влаштуватися на роботу у Польщі, займатися підприємницькою діяльністю на тих самих засадах, що й громадяни Польщі, здобути безкоштовну освіту, позачергово звернутися за фінансовою допомогою з державного бюджету Польщі, яку призначено для підтримки  поляків, які проживають за кордоном.

 

- інституційно-психологічні чинники, у т.ч. йдеться про негативну «історичну пам’ять», негативні прояви спільного історичного минулого, що, переважно, є наслідком минулих конфліктних ситуацій (наприклад – соціально-політичні наслідки Операції «Вісла»; військові поховання поляків на території України і українців у Польщі тощо). Досить часто ці історичні факти використовуються ЗМІ у негативному контексті;

- відсутність в Україні програм державної підтримки розвитку прикордонних територій. Спільне історичне минуле зумовило те, що на території прикордонних районів проживають національні меншини сусідніх країн. Кожна країна допомагає своїм національним меншинам, створюючи певні преференції. Так, наприклад, пріоритетним напрямом в українсько-угорських двосторонніх відносинах є забезпечення прав національних меншин, торговельно-економічне співробітництво та прикордонна співпраця. Такий підхід випливає з основної засади угорської зовнішньополітичної концепції про захист прав угорців у всьому світі. Ці засади втілюються на практиці шляхом реалізації рішень створеної міжурядової українсько-угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин, зокрема, через розвиток транскордонного співробітництва. Відсутність аналогічної державної політики з української сторони створює диспаритет у транскордонному просторі, поглиблюючи диференціацію різних груп місцевого населення, формує підґрунтя для можливого виникнення конфліктних ситуацій на міжетнічному рівні;

- відсутність спільних підходів до політики соціально-економічного та екологічного розвитку транскордонних регіонів і механізмів її реалізації. Прикордонні території є одними із пріоритетних об’єктів реалізації регіональної політики ЄС та, відповідно, регіональних політик сусідніх з Україною країн. Проведений аналіз її реалізації виявив чітке бачення напрямів розвитку суміжних прикордонних територій щодо підвищення їх конкурентоспроможності і забезпечення сталого соціально-економічного та екологічного розвитку (див. Додаток 4). Проте така спільна діяльність за участю України не здійснюється;

Довідково: Стратегії регіонального розвитку України та Польщі практично не передбачають конкретних заходів щодо посилення транскордонних зв’язків між цими державами. Проте в українській стратегії йдеться про те, що «… розвиток міжрегіональних економічних зв'язків та транскордонного співробітництва забезпечить підвищення ролі регіонів у зовнішньоекономічному співробітництві, їх активну участь у діяльності міжнародних організацій». Також зазначається: «… нагальною потребою є органічне поєднання інтеграційного руху з вирішенням завдань щодо розширення добросусідських відносин з усіма країнами шляхом запровадження механізму взаємовигідного співробітництва прикордонних територій та розвитку транскордонної співпраці на нових засадах як фактора, що сприяє інтеграції України до Європейського Союзу».

 

- відмінності правового середовища ТКС України та ЄС. Так, правове середовище України не відповідає вимогам європейської практики регіонального розвитку. Особливо це стосується розвитку нових форм транскордонного співробітництва та залучення коштів у рамках міжнародної технічної допомоги за програмами Європейського інструменту сусідства та партнерства. Є вагомі прогалини українського  законодавства у сфері захисту прав інтелектуальної власності, врегулювання трудових відносин, дотримання санітарних та фітосанітарних вимог, охорони навколишнього середовища, запобігання відмиванню коштів тощо;

- недостатній рівень розвитку інфраструктури ТКС, зокрема недостатня кількість пунктів перепуску через кордон та якість під’їзних шляхів до них, нестача логістичних (у т.ч. транспортно-логістичних) центрів та складської інфраструктури, суб’єктів сервісного обслуговування транзитних потоків. На даний момент в Україні існує значна кількість бар’єрів на шляху розбудови та підтримки інфраструктури ТКС, у тому числі відсутність ефективної співпраці між центральними та регіональними органами влади; відмінності у сфері правового середовища нашої держави та сусідніх країн (насамперед, йдеться про країни ЄС), усунення яких могло б стати ключовим елементом ефективного зближення транскордонних регіонів за участю України з огляду на євроінтеграційні прагнення нашої держави;

- недостатній рівень врахування впливу етнічно-культурних факторів;

- порівняно низька активність української сторони (прикордонних територій) щодо залучення та ефективного використання зовнішньої фінансової допомоги;

Довідково: Підсумки опитування груп місцевого населення[3] свідчать про те, що попри велику кількість реалізованих транскордонних мікропроектів (Зокрема, за операційною програмою «Підкарпатське воєводство» лише протягом 2007-2013 років на цілі конвергенції було отримано близько 1,34 млрд євро, у т.ч. з Фонду регіонального розвитку – 1,13 млрд євро при національному внеску у розмірі 0,21 млрд євро[4]. Люблінське воєводство за аналогічною програмою отримало 1,36 млрд євро, у т.ч. з Фонду регіонального розвитку – 1,16 млрд євро при національному внеску у розмірі 0,2 млрд євро[5]. За результатами першого набору проектних заявок програми «Польща-Білорусь-Україна 2007-2013» було затверджено фінансування для 18 проектів польських заявників і лише 2 – українських, хоча, співвідношення поданих сторонами заявок відрізняється значно менше (192 заявки польських аплікантів і 93 – українських)[6]. Мешканці польського і українського прикордоння не асоціюють реалізацію транскордонних мікропроектів (що фінансуються Фондом регіонального розвитку) з транскордонною програмою, що свідчить про обмеженість масштабу ефекту транскордонних мікропроектів, їх переважну зорієнтованість на «вузькі» цільові групи.

 

- недостатній рівень підготовленості керівників місцевих органів влади української сторони щодо ефективного управління розвитком транскордонного співробітництва та використання його переваг для активізації соціально-економічного розвитку прикордонних територій.

 

З метою усунення негативних тенденцій регіонального розвитку в українському прикордонні, нівелювання зростання асиметрії розвитку в транскордонному просторі України та ЄС, необхідно реалізувати заходи державної політики, стратегічні орієнтири якої спрямовані на:

 

1. Транскордонну конвергенцію механізмів конкурентоспроможності – що передбачає застосування спільних механізмів, які використовуються сусідніми країнами та їх регіонами для підвищення конкурентоспроможності у транскордонному просторі; запозичення/поширення дії існуючих механізмів конкурентоспроможності на сусідні території; формування спільних механізмів у транскордонному регіоні для набуття останнім конкурентних переваг.

 

Серед механізмів, що активно застосовуються у світовій практиці, є актуальними для сучасних глобалізаційних тенденцій та можуть бути застосовані в українських реаліях – різноманітні форми транскордонного співробітництва (у т.ч. кластери, партнерства, промислові парки, технопарки, Єврорегіони та європейські угрупування територіальної співпраці); маркетинг транскордонних регіонів. Застосування таких механізмів, з одного боку, прискорить євроінтеграційні процеси України, а з іншого – через активізацію діяльності єврорегіонів, транскордонних кластерів, партнерств та інших форм ТКС ці механізми сприятимуть зростанню конкурентоспроможності регіонів, активізації процесів конвергенції регіонів країн-сусідів у транскордонному просторі.

 

2. Розробку регіональної політики транскордонного співробітництва України, яка б враховувала завдання політики сусідніх держав щодо розвитку прикордоння та транскордонного співробітництва і визначала на коротко- і довгострокову перспективу пріоритети вирішення спільних (та ідентичних) проблем регіонів. Реалізація такої політики повинна базуватися на транскордонній конвергенції механізмів конкурентоспроможності.

 

3. Впровадження системи моніторингу явищ у транскордонному просторі шляхом формування системи збору, обробки та оприлюднення транскордонної статистики. Це дасть можливість оцінювати соціально-економічний та екологічний розвиток прикордоння з врахуванням всіх існуючих потоків у транскордонному просторі (див. Додаток 3), своєчасно реагувати на зміни кон’юнктури транскордонних ринків і нівелювати негативні тенденції розвитку, враховувати обсяги прикордонної торгівлі у національних рахунках. При цьому доцільно використати потенціал Інформаційного науково-статистичного транскордонного кластеру «Інфостат Україна-Польща», який володіє значними напрацюваннями щодо системи транскордонної статистики.

 

У межах зазначених стратегічних орієнтирів державної політики, першочергову увагу необхідно зосередити на реалізації наступних заходів:

 

1.  Створення робочої групи для розробки Концепції регіональної політики транскордонного співробітництва України (із залученням фахівців з усіх сфер співробітництва підготовки Національної доповіді «Транскордонне співробітництво України: стан, виклики, загрози та перспективи», а також представників публічної влади, бізнес-структур, громадськості), що стане базою для розробки регіональної політики транскордонного співробітництва України. Така політика повинна передбачати завершення формування цілісної системи ТКС, її інституційного забезпечення, вибір пріоритетів розвитку із застосуванням відповідних механізмів реалізації у кожному транскордонному регіоні. Обрані пріоритети повинні бути спрямовані на досягнення конкретних цілей регіонального розвитку, враховувати національні інтереси та узгоджуватися із суміжними прикордонними регіонами сусідніх країн.

 

2.  Розробка спільних стратегій розвитку транскордонних регіонів України з кожною сусідньою державою із передбаченим і затвердженим механізмом їх реалізації і набором транскордонних проектів (як складової Плану дій щодо реалізації Стратегії).

 

3. Активізація роботи щодо узгодження правового середовища України із європейськими інституційно-правовими нормами. Насамперед, йдеться прокомпетенції органів місцевого самоврядування, впровадження нових форм транскордонного співробітництва та залучення коштів у рамках міжнародної технічної допомоги, зокрема за програмами Європейського інструменту сусідства та партнерства, Східного партнерства. Надзвичайно важливим є удосконалення українського законодавства у сфері прав інтелектуальної власності, трудових відносин, санітарних та фітосанітарних вимог.

 

4. Запровадження ефективної, прозорої системи проектного менеджменту, моніторингу та оцінки ефективності транскордонних проектів на засадах прозорості і звітності за участі громадськості на всіх етапах реалізації проектів. З цією метою доцільно підвищити роль єврорегіональних інституцій, залучити до співпраці місцеві органи влади, провідні наукові установи, неурядові організації та експертів спільних технічних секретаріатів програм транскордонного співробітництва ЄС.

 

5. Розробка Державною службою статистики плану впровадження системи ведення транскордонної статистики на регіональному та державному рівнях, опрацювання і затвердження методики збору та обробки інформації, у т.ч. методики врахування обсягів прикордонної торгівлі у національних рахунках.

 

Регіональний філіал у м. Львові

 (Н.А. Мікула)

 

Додаток 1

Класифікація чинників впливу на процеси конвергенції

 

Збільшити

 

Додаток 2

Таблиця 1

Диспропорції ВРП в українсько-польському прикордонні

(дол. США на 1 ос.)

 

Таблиця 2

Диспропорції середньої заробітної плати в українсько-польському прикордонні

(дол. США.)

 

Додаток 3

 

Збільшити

 

Рис. 1. Причинно-наслідкові зв’язки чинників впливу на транскордонну конвергенцію регіонів.

 

Додаток 4

Таблиця 1

Обсяги фінансування за операційною програмою «Підкарпатське воєводство»

(євро)

Джерело: Operational Programme 'Podkarpackie' [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/regional_policy/country/prordn/details_new.cfm?LAN=…

 

Таблиця 2

Обсяги фінансування за операційною програмою «Люблінське воєводство»

(євро)

Джерело: Operational Programme 'Lubelskie' [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/regional_policy/country/prordn/details_new.cfm?gv_P…