"Щодо стану реалізації ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд" в Україні". Аналітична записка

Поділитися:

Анотація 

 

У записці проаналізовано стан впровадження в Україні Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд». Визначено основні проблеми, які ускладнюють реалізацію Ініціативи. З урахуванням іноземного досвіду запропоновано заходи щодо підвищення ефективності втілення Ініціативи в Україні.


ЩОДО СТАНУ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНІЦІАТИВИ «ПАРТНЕРСТВО «ВІДКРИТИЙ УРЯД» В УКРАЇНІ

 

У вересні 2011 року Україна приєдналася до міжнародної Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд», спрямованої на підвищення рівня відкритості і прозорості державного управління, залучення громадськості до формування і реалізації державної політики, подолання корупції та впровадження нових інформаційних технологій для покращення державного управління.

 

З цього часу урядом було здійснено низку практичних кроків у напрямі реалізації Ініціативи в Україні. Так, у квітні 2012 р. відповідним розпорядженням Кабінетом Міністрів України було затверджено розроблений спільно із представниками інститутів громадянського суспільства національний план дій з упровадження в Україні Ініціативи[1], який отримав високу оцінку країн-учасниць Партнерства, а в липні 2012 р. – деталізований план заходів[2] з упровадження Ініціативи. Було утворено Координаційну раду з питань реалізації в Україні Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд», Міжнародну раду представників міжнародних організацій та інституцій, що працюють в Україні та підтримали впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд»; створено офіційний веб-сайт про реалізацію Ініціативи в Україні.

 

Фактичне впровадження Ініціативи в Україні почалося у травні 2012 р. Аналіз стану виконання плану заходів з упровадження Ініціативи показав, що протягом року втілення Ініціативи ефективність реалізації її пріоритетів («залучення громадськості до формування і реалізації державної політики», «забезпечення доступу до публічної інформації», «запобігання і протидія корупції», «підвищення якості надання адміністративних послуг», «впровадження технологій електронного урядування і розвиток електронної демократії»[3]) була різною (див. Додаток 1). Найбільшого прогресу досягнуто у впровадженні таких її компонентів, як «запобігання і протидія корупції» та «підвищення якості надання адміністративних послуг» (усі завдання, передбачені планом заходів за цими тематичними напрямами на 2012 р. – травень 2013 р. виконано). Найменш успішно виконувались заходи, спрямовані на поліпшення забезпечення доступу громадськості до публічної інформації та впровадження технологій електронного урядування і розвиток електронної демократії. При цьому найбільше критичних зауважень щодо ефективності реалізації плану заходів з боку громадських експертів, які здійснювали моніторинг та оцінку впровадження Ініціативи, отримали результати діяльності державних органів з втілення завдань із забезпечення доступу до публічної інформації.

 

Серед чинників, що перешкоджають ефективній реалізації в Україні Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд», насамперед, слід назвати:

- неготовність та небажання більшості чиновників дотримуватись у своїй діяльності стандартів відкритого урядування;

- низька активність[4] діяльності Координаційної ради з питань реалізації в Україні Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» та недостатня ефективність взаємодії її членів протягом першого року впровадження Ініціативи;

- недостатнє використання органами виконавчої влади, відповідальними за виконання плану заходів, потенціалу співробітництва з громадськими організаціями, бізнесом та міжнародними організаціями-партнерами Ініціативи в процесі впровадження Ініціативи;

-  брак бюджетних коштів для виконання усіх запланованих заходів за тематичним напрямом «впровадження технологій електронного урядування і розвиток електронної демократії».

 

На результативність виконання запланованих заходів також вплинули:

- неналежне виконання окремими органами виконавчої влади законодавства з питань доступу громадян до публічної інформації, забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики[5];

- нестабільність роботи Верховної Ради VII скликання, що негативно вплинуло на виконання передбачених планом заходів законодавчого регулювання за відповідними тематичними напрямами; 

- неналежний інформаційний супровід реалізації Ініціативи[6]

- низька якість надання адміністративних послуг населенню в деяких центрах надання адміністративних послуг; відсутність системи державного та громадського контролю за діяльністю центрів надання адміністративних послуг, регулярного моніторингу ефективності та оцінки якості надання ними адміністративних послуг населенню.


Рекомендації

З метою підвищення ефективності реалізації плану заходів з упровадження Ініціативи, а також розширення участі громадськості у впровадженні Ініціативи Координаційній раді з питань реалізації в Україні Ініціативи необхідно здійснити наступне:

- проводити регулярні консультації з усіма зацікавленими сторонами (органами державної влади, інститутами громадянського суспільства, представниками наукового, експертно-аналітичного середовища, бізнесу, донорських організацій) за основними тематичними напрямами плану заходів з упровадження Ініціативи з метою вироблення рекомендацій щодо дальшої реалізації Ініціативи. Публікувати звіти за результатами проведення таких консультацій на офіційному веб-сайті про реалізацію Ініціативи;

- розширити коло учасників моніторингу та оцінки виконання плану заходів з упровадження Ініціативи: залучити до процесу моніторингу і оцінки виконання плану заходів представників наукового, експертно-аналітичного середовища, бізнесу, донорських організацій;

- розглянути можливість додаткового залучення фінансової та технічної допомоги міжнародних донорських організації для реалізації завдань, передбачених планом заходів з упровадження Ініціативи, зокрема, щодо розвитку складових електронного уряду, навчання державних службовців. 

 

З метою вдосконалення інформаційного супроводу впровадження Ініціативи та підвищення рівня обізнаності населення щодо змісту Ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд» та стану її реалізації в Україні Координаційна рада з питань реалізації в Україні Ініціативи має:

- забезпечити щомісячну публікацію повної інформації про хід реалізації Ініціативи за всіма тематичними напрямами плану заходів з упровадження Ініціативи на офіційному веб-сайті про реалізацію Ініціативи;

- регулярно проводити комунікативні заходи (круглі столи, семінари, конференції тощо) з тематики відкритого урядування. Залучати до їх організації та проведення громадські організації.

 

Також слід:

- провести інформаційну кампанію, спрямовану на роз’яснення змісту Ініціативи та популяризацію ідей відкритого урядування серед населення. При проведенні кампанії необхідно акцентувати на можливостях, що їх надає відкрите урядування пересічним громадянам, а також на тому, яким чином впровадження Ініціативи дозволить громадянам реалізувати власні права і потреби. До проведення інформаційної кампанії варто залучити громадські організації;

- активізувати залучення громадян до процесу реалізації Ініціативи, зокрема, шляхом створення спеціальної рубрики на офіційному веб-сайті про реалізацію Ініціативи для пропозицій громадян щодо розвитку відкритого урядування.

 

Координаційній раді з питань реалізації в Україні Ініціативи спільно із Національним агентством України з питань державної служби необхідно організувати навчання державних службовців щодо змісту Ініціативи, пріоритетів національного плану дій з упровадження в Україні Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд».

 

Корисним, з точки зору підвищення ефективності впровадження Ініціативи в Україні, може бути досвід Грузії та Молдови (див. Додаток 2), які сьогодні є лідерами на пострадянському просторі у розбудові відкритого урядування, зокрема, у втіленні таких пріоритетів Ініціативи, як забезпечення доступу до публічної інформації та реформа системи надання адміністративних послуг. У цьому контексті, зокрема, варто розглянути можливість створення єдиного порталу доступу до публічної інформації в Україні. При його розробці слід врахувати результати роботи органів виконавчої влади із запитами громадян на інформацію з метою визначення інформаційних потреб населення.

 

У контексті реалізації Указу Президента України № 327/2013 «Про невідкладні заходи щодо прискорення здійснення економічних реформ»[7] з метою поліпшення якості надання адміністративних послуг населенню також варто розглянути можливість запровадження регулярного моніторингу якості надання адміністративних послуг населенню в центрах надання адміністративних послуг та залучити до його проведення інститути громадянського суспільства.

 

Відділ політичних стратегій

(Т.В. Джига)

 

Додатки

 

Додаток 1

 

Виконання плану заходів з упровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» станом на травень 2013 р.

Згідно даних проекту річного звіту Уряду про реалізацію в Україні  Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» станом на 28 травня 2013 р., а також попередніх результатів громадського аудиту стану виконання плану заходів з впровадження Ініціативи[8], передбачені планом завдання за тематичним напрямом «залучення громадськості до формування та реалізації державної політики» виконано не повною мірою. Зокрема, не завершено підготовку проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про органи самоорганізації населення», а також пропозицій щодо внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України, які регламентують процедуру взаємодії з інститутами громадянського суспільства, у частині проведення консультацій з громадськістю, сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади.

 

Загалом, з 4 законопроектів, зазначених у плані заходів, протягом року прийнято лише  Закон «Про благодійну діяльність та благодійні організації»[9], який набрав чинності у лютому 2013 р. Інші 3 законопроекти («Про порядок організації і проведення мирних заходів»[10], «Про місцевий референдум»[11],  «Про внесення змін до деяких законів України щодо участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення»[12]) – перебувають на розгляді в парламенті. Органи виконавчої влади, відповідальні за виконання цих заходів плану, забезпечують супроводження їх розгляду.

 

Не повною мірою виконане й завдання щодо розроблення регіональних планів заходів з упровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд». Деталізовані плани заходів щодо реалізації Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» на місцевому рівні розроблені у 17 регіонах[13]. Станом на травень 2013 р. 7 облдержадміністрацій (Волинська, Запорізька, Луганська, Полтавська, Тернопільська, Харківська, Херсонська) та Севастопольська міськдержадміністрація[14] затвердили зазначені плани. Серйозним недоліком також є й те, що розробка планів відбувалась переважно без залучення широкої громадськості[15]

 

Решта заходів плану за цим тематичним напрямом виконано:  Нацдержслужбою затверджено план заходів щодо навчання та підвищення кваліфікації державних службовців з питань взаємодії з громадськістю у процесі формування та реалізації державної й регіональної політики[16]; Міністерством закордонних справ вивчений європейській досвід у сфері взаємодії державних органів з інститутами громадянського суспільства, залучення громадськості до формування та реалізації державної політики, протидії корупції, впровадження електронного урядування. Відповідні матеріали надані членам Координаційної ради з питань реалізації Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» для аналізу та врахування[17]. Міністерство освіти і науки України забезпечує залучення представників молодіжних громадських організацій та органів студентського самоврядування до участі у підготовці проектів нормативно-правових актів з питань розвитку галузі[18]. Утім громадські експерти невисоко оцінюють якість зазначених консультацій з громадськістю та зауважують, що пропозиції громадськості до змісту проектів нормативно-правових актів часто не враховуються[19].

 

Таким чином, з семи передбачених планом заходів за напрямом «залучення громадськості до формування та реалізації державної політики» виконано чотири, два не виконано, один виконано не повною мірою.

 

Заходи за тематичним напрямом «забезпечення доступу до публічної інформації» виконано частково. Зокрема, не видано нормативно-правові акти, необхідні для виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації»[20]; не проведено публічне громадське обговорення щодо запровадження механізму вільного, спрощеного та безоплатного доступу, у тому числі з використанням Інтернету, до інформації, що міститься у державних реєстрах, зокрема, реєстрі прав на нерухоме майно, реєстрі фізичних і юридичних осіб-підприємців, земельному кадастрі, реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення[21].

 

Завдання створення системи ведення обліку публічної інформації в органах державної влади, органах місцевого самоврядування виконане не повною мірою. Станом на кінець травня 2013 р. така система створена та оприлюднена на 30 веб-сайтах центральних органів виконавчої влади та 21 веб-сайті місцевих органів виконавчої влади[22], що становить 39 % та 78 % від загальної кількості таких органів відповідно[23]. Згідно моніторингу офіційних веб-сайтів органів виконавчої влади, проведеного Держкомтелерадіо, в актуальному стані систему обліку підтримують 17 центральних органів виконавчої влади та 19 місцевих органів виконавчої влади, що складає 57 % та 90 % від кількості створених систем обліку відповідно. При цьому, повністю задовольняють вимоги повноти, актуальності та доступності системи обліку 8 органів виконавчої влади: Державної служби фінансового моніторингу України, Фонду державного майна України, Вінницької, Донецької, Київської, Кіровоградської, Луганської, Рівненської облдержадміністрацій[24].

 

Завершено підготовчу роботу із завдання імплементації в Україні ініціативи щодо прозорості видобувних галузей (EITI) відповідно до її критеріїв. Наразі  Урядом України виконано усі 5 критеріїв для отримання статусу Кандидата EITI (заява про наміри щодо впровадження EITI, призначення національного координатора, зобов’язання щодо роботи із громадянським суспільством та підприємствами, створення групи за участі представників сектору[25]. У квітні 2013 р. затверджено робочий план впровадження ЕІТІ в Україні у 2013 – 2015 рр.[26]). Розгляд заявки України має відбутися на найближчому засіданні Міжнародного правління Ініціативи забезпечення прозорості видобувних галузей.

 

Решту заходів плану за цим тематичним напрямом виконано:  Держкомтелерадіо здійснює супроводження розгляду у Верховній Раді проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інформацію» (у новій редакції) та Закону України «Про доступ до публічної інформації», який прийнятий Верховною Радою України у першому читанні. Держкомтелерадіо та Мінфін провели передбачене планом громадське обговорення законопроекту «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України»[27]. Проте громадські експерти зауважують, що зведені систематизовані результати громадського обговорення даного законопроекту фактично оприлюднені не були[28].

 

Таким чином, з п’яти запланованих за тематичним напрямом «забезпечення доступу до публічної інформації» заходів повною мірою виконано лише один. Один – не виконано, чотири – виконано частково.

 

Усі передбачені планом завдання за тематичним напрямом «запобігання і протидія корупції» виконано. Зокрема,  здійснено усі  заплановані на 2012‑2013 рр. заходи щодо вдосконалення нормативно-правового забезпечення з метою запобігання і протидії корупції[29]. У минулому році Кабінетом Міністрів України внесено на розгляд Верховної Ради України низку розроблених Мін’юстом законопроектів (проекти Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення здійснення фінансового контролю та урегулювання конфлікту інтересів», «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо вдосконалення процедури здійснення конфіскації», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження заходів кримінально-правового характеру стосовно юридичних осіб» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері запобігання і протидії корупції»).

 

У квітні–травні цього року Верховною Радою України прийнято Закони  України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (стосовно виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України)», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб)» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики»[30]. Зазначені Закони, зокрема, містять положення щодо запровадження контролю за процедурою подання державними службовцями декларацій, за конфліктом інтересів державних службовців, а також вдосконалюють процедуру здійснення конфіскації та встановлюють відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень.

 

Виконане й завдання щодо розміщення на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України інформації про присвоєння вчених звань і присудження наукових ступенів, результати зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів, хід та результати вступної кампанії у вищих навчальних закладах, надання навчальній літературі грифів Міністерства освіти і науки України[31].

 

Станом на травень 2013 р. майже усі облдержадміністрації (22) розробили передбачені планом регіональні програми запобігання і протидії корупції[32], а 13 з них – прийняли зазначені програми. Утім громадські експерти нарікають на якість програм (вони здебільшого мають формальний характер), а також на недостатнє залучення громадськості до їх розроблення[33].

 

На сьогодні усі передбачені планом заходи за тематичним напрямом «підвищення якості надання адміністративних послуг» виконано[34]. Зокрема, прийнято закон України «Про адміністративні послуги», створено пілотну версію Єдиного державного порталу адміністративних послуг[35], прийнято порядок його ведення[36], а також низку інших підзаконних актів (Про затвердження Порядку ведення Реєстру адміністративних послуг,  Вимоги до підготовки технологічної картки адміністративної послуги, Примірне положення про центр надання адміністративних послуг[37]). У 2012-2013 рр. в Україні створено 114 центрів надання адміністративних послуг, з яких: 1 республіканський, 48 міських, 44 районних, 10 районних у місті Києві, 2 обласних центри, 9 центрів, які одночасно є міськими і обласними[38]. Водночас невирішеними на сьогодні залишаються питання законодавчого врегулювання плати за надання адміністративних послуг, визначення переліку адміністративних послуг органів виконавчої влади, які повинні надаватись у центрах надання адміністративних послуг, а також регламентації адміністративної процедури (не прийнято Закон України «Про перелік адміністративних послуг та плату (адміністративний збір) за їх надання» та Адміністративно-процедурний кодекс України). Актуальними також є завдання запровадження системи державного і громадського контролю якості надання адміністративних послуг населенню. Соціологічне дослідження, проведене Фондом «Демократичні ініціативи» у квітні 2013 р., показало, що оцінка населенням якості надання адміністративних послуг відрізняється залежно від міста. Найвищі бали отримали центри надання адміністративних послуг у Харкові та Черкасах (4,58 та 4,56 балу з 5 можливих), найнижчі поставили жителі Миколаєва (2,87 бала) та Полтави (2,46 бала)[39].

 

Із завдань за тематичним напрямом «упровадження технологій електронного урядування і розвиток електронної демократії», реалізація яких передбачена планом заходів з упровадження Ініціативи «Партнерство Відкритий Уряд»  у період з 2012 р. по травень 2013 р., повністю виконано лише одне[40] – упровадження автоматизованої системи «Електронний дитячий садок». З квітня 2013 р. така система діє в усіх районах міста Києва. Подібні системи також працюють в Донецькій, Київській, Львівській, Сумській, Харківській, Чернівецькій областях[41]. Завдання створення та забезпечення функціонування автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронного звітності» на сьогодні не виконане. Решта заходів Плану за даним тематичним напрямом реалізовано частково. Так, створено, проте поки що не впроваджено у промислову експлуатацію[42], систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Наразі до системи підключено 82 центральні органи виконавчої влади[43]. Вона активно використовується центральними органами виконавчої влади та готова до підключення місцевих органів виконавчої влади.

 

Так само не введений у промислову експлуатацію єдиний інформаційний веб-ресурс звернень громадян до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Наразі портал «Державна система електронних звернень»[44] працює у тестовому режимі, здійснюється реєстрація органів державної влади в системі. Станом на квітень 2013 р. в системі зареєстровано 22 органи влади[45]. Також триває робота зі створення Національної системи опрацювання звернень до органів виконавчої влади, яка об’єднає регіональні контактні центри з метою забезпечення за допомогою засобів телекомунікації (телефонного зв’язку, Інтернет) оперативного розгляду органами виконавчої влади звернень громадян, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців, органів місцевого самоврядування[46].

 

Заходи з упровадження пілотного проекту «Електронний регіон» («Електронна Дніпропетровщина» та «Електронна столиця») виконано не повністю. Упровадження зазначеного проекту найбільш ефективно  відбувається в Дніпропетровській області: в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування області запроваджено електронний документообіг, працює віртуальний офіс електронних адміністративних послуг, впроваджуються проекти «Е-лікарня» та «Електронний дитячий садок»[47].

 

На сьогодні не завершено створення на базі Національного центру підтримки електронного урядування порталу управління знаннями «Ми розвиваємо електронне урядування» із системою інтерактивної взаємодії з громадянами.

 

Отже, аналіз стану виконання плану заходів з упровадження Ініціативи «Партнерство» Відкритий Уряд» показав, що протягом року реалізації Ініціативи в Україні найбільшого прогресу досягнуто в упровадженні таких її пріоритетів, як «запобігання і протидія корупції» та «підвищення якості надання адміністративних послуг». Найменш успішно виконувались заходи, спрямовані на поліпшення забезпечення доступу громадськості до публічної інформації та впровадження технологій електронного урядування і розвиток електронної демократії. При цьому найбільше критичних зауважень щодо ефективності реалізації плану заходів з боку громадських експертів, які здійснювали моніторинг та оцінку впровадження Ініціативи, отримали результати діяльності державних органів із втілення завдань щодо забезпечення доступу до публічної інформації, найменше – за напрямами «впровадження технологій електронного урядування та розвиток електронної демократії» та «запобігання і протидія корупції».

 

Додаток 2

 

Впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд»у Грузії і Молдові

За оцінками громадських експертів, лідерами в упровадженні Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» на пострадянському просторі є Грузія і Молдова[48]. Успішній реалізації Ініціативи в цих країнах сприяли наявність політичної волі до змін у напрямі більшої відкритості уряду, прийняття якісного законодавства, активні дії влади, а також високий рівень комунікації між владою та громадянським суспільством у процесі впровадження Ініціативи[49]. Так, наприклад, «відкритість» є ключовою ідеєю національного плану дій Молдови з упровадження Ініціативи. Уряд країни  ставить перед собою мету змінити мислення громадян за допомогою реалізації Ініціативи[50].

 

У процесі втілення Ініціативи уряд Молдови виявляє зацікавленість у співпраці та проводить відкритий діалог з інститутами громадянського суспільства. З метою моніторингу виконання плану дій з упровадження Ініціативи було створено Робочу групу з питань електронного урядування/відкритого уряду, яка повністю складається з представників громадських організацій. Урядовий Центр електронного урядування також активно залучає Робочу групу до участі у виконанні заходів з реалізації Ініціативи. Слід також відзначити високий ступінь зацікавленості в Ініціативі та проактивну позицію в процесі її впровадження самих громадських організацій. Протягом року з моменту свого створення Робоча група з питань електронного урядування/відкритого уряду організувала та провела чотири важливі комунікативні заходи, спрямовані на просування принципів та цінностей відкритого урядування. З метою підвищення рівня обізнаності населення щодо Ініціативи на регіональному та місцевому рівні, а також навчання громадян використанню інформаційних технологій для участі у прийнятті державних рішень, робоча група співпрацює з місцевими ЗМІ, а також проводить активну кампанію в соціальних мережах[51].

 

Окрім цього,  досягти високих результатів у впровадженні Ініціативи в Молдові дозволили наступні заходи:

- Потужна інформаційна кампанія з просування ідей відкритого урядування, зокрема, роз’яснення населенню переваг відкритого доступу до публічної інформації, а також навчання громадян способам використання цієї інформації. Важливо, що уряд Молдови не лише інформує громадян про можливості та переваги відкритого урядування, але й активно їх залучає до його розбудови. Так, розвиваючи урядовий портал публічної інформації[52], який надає населенню доступ до відкритої інформації усіх органів влади за принципом «єдиного вікна», уряд Молдови робить акцент на публікації саме тих даних, які являють собою інтерес для громадян і бізнесу. Відвідувачам порталу також пропонують надсилати свої пропозиції щодо  даних, які мають бути опубліковані органами виконавчої влади. Протягом року впровадження Ініціативи влада Молдови значним чином розширила доступ населення до публічної інформації[53] та зробила його максимально зручним для громадян.

 

- Залучення широкого кола зацікавлених сторін (громадських організацій, бізнесу, науковців, аналітичних центрів, донорських організацій) до розробки та моніторингу виконання національного плану дій з упровадження Ініціативи. Ефективна співпраця уряду Молдови із зацікавленими сторонами в процесі проведення консультацій. Консультаційний процес щодо підготовки національного плану дій із упровадження Ініціативи базувався на наступних принципах[54]: усі зацікавлені сторони беруть участь у консультаціях як рівноправні учасники, сфери компетенції між основними зацікавленими сторонами в процесі консультацій чітко розподілені. Так, Центр електронного урядування, який представляв уряд Молдови, готував проект національного плану дій з упровадження Ініціативи та встановлював пріоритети, які базувались на Порядку денному Уряду Молдови з е-перетворення державного управління. Громадські організації висували пропозиції щодо технологій, методів і способів вирішення поставлених завдань. Донорські організації сприяли залученню громадських організації до консультацій, фінансово підтримували їх проведення.

 

-  Залучення міжнародних донорських організацій до участі в реалізації Ініціативи. Світовий банк та Фонд Сороса в Молдові надавали фінансову і технічну підтримку в процесі підготовки та виконання національного плану дій з упровадження Ініціативи.

 

- Розробка в рамках впровадження Ініціативи корисних для громадян веб-додатків. Наприклад, додаток Afla.md надає користувачам інформацію про школи Молдови: їх місцезнаходження, контакти, бюджет, рейтинг55. За допомогою іншого додатку можна подати заявку на ремонт доріг або повідомити відповідні служби про відсутність водопостачання. Окрім цього, громадяни можуть скористатися додатками «Державний бюджет он-лайн», «Калькулятор індексу споживчих цін», картою розташування поліцейських дільниць, ознайомитись із планом ремонту доріг на 2011-2014 р.56. Слід зазначити, що така інформація є цікавою і корисною й для ЗМІ, науковців, бізнесу.

 

У процесі впровадження Ініціативи Грузія досягла значних успіхів у напрямі реформування системи надання адміністративних послуг населенню. У державі створено мережу сучасних центрів надання адміністративних послуг населенню – Будинків юстиції, які надають широкий спектр адміністративних послуг – від отримання документів, що засвідчують особу, до реєстрації нерухомості і бізнесу. Наразі в країні активно впроваджуються два нові компоненти системи адміністративних послуг – Just Café та Just Drive57, які дозволяють громадянам отримувати  адміністративні послуги, не виходячи з автівки, або ж за чашкою кави у кав’ярні. Також планується створити мережу сільських центрів інтегрованих послуг, в яких можна буде отримати не лише адміністративні послуги, але й послуги приватного сектору.

 

Суттєвого прогресу Грузія досягла й у втіленні таких пріоритетів Ініціативи, як забезпечення доступу до публічної інформації, залученні громадян до процесу прийняття державних рішень, розвиток механізмів електронної демократії. Нині усі нормативно-правові акти, ухвалені органами державної влади, публікуються на їх веб-сайтах протягом 24 годин. У державі створений і функціонує єдиний портал доступу до публічної інформації, на якому дані для зручності громадян розміщені за тематичними рубриками58. Портал також забезпечує передачу запитів громадян на отримання публічної інформації до органів державної влади та отримання відповіді в електронному вигляді. Також буде створено портал, через який громадяни зможуть надсилати до органів влади електронні петиції. При цьому за наявності певної кількості підписів під петицією орган влади буде зобов’язаний на неї відреагувати. Мешканці Тбілісі мають таку можливість вже сьогодні: через веб-сайт мерії міста вони можуть надсилати електронні петиції міській владі59. Грузинські громадяни через сайт «Вісника законодавства» також можуть надсилати свої пропозиції і коментарі до законів і законопроектів60. Міністерство юстиції Грузії здійснює моніторинг цих пропозицій і коментарів, систематизує їх та на основі тих з них, що становлять значний громадський інтерес, готує для парламенту нові законодавчі ініціативи61.

 



[1]Розпорядження КМУ від 5 квітня 2012 р. № 220-р  «Про схвалення плану дій з впровадження в Україні Ініціативи «Партнерство “Відкритий Уряд» // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/220-2012-%D1%80

[2]Розпорядження КМУ від 18 липня 2012 р. № 514-р  «Про затвердження плану заходів з впровадження Ініціативи «Партнерство “Відкритий Уряд» // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/514-2012-%D1%80

[3]Розпорядження КМУ від 18 липня 2012 р. № 514-р  «Про затверджен