Анотація
У аналітичній записці визначено інституційний потенціал Єврорегіону «Карпати» як регіональної платформи євроінтеграції України. Особливу увагу приділено участі української сторони Карпатського Єврорегіону (КЄ) у двосторонніх проектах транскордонної співпраці. Представлено рекомендації щодо задіяння переваг членства українських регіонів у КЄ, використання Україною інституційного досвіду Програми «Альпійський простір» в контексті активізації міждержавного міжрегіонального співробітництва, інтенсифікації процесів регіонального розвитку в Україні.
ЩОДО АКТИВІЗАЦІЇ МІЖДЕРЖАВНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ЗАХІДНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ В РАМКАХ ЄВРОРЕГІОНУ «КАРПАТИ»
Розвиток транскордонної співпраці є одним з пріоритетів державної політики України. З огляду на поставлене Президентом України завдання консолідувати зусилля для подальшого розширення економічних зв’язків у рамках єврорегіонів [1], доцільно визначити алгоритм якісного покращення функціонування Єврорегіону «Карпати», розвиток якого відіграє вагому роль у стимулюванні розвитку західних регіонів України.
Єврорегіон «Карпати» (на практиці часто використовується назва – Карпатський Єврорегіон (КЄ), став першим єврорегіоном на постсоціалістичному пострадянському просторі [2].
Довідково: Карпатський Єврорегіон, площа якого становить понад 154000 км², кількість населення – близько 16 млн осіб, об’єднує прикордонні території Словаччини, Польщі, Румунії, Угорщини та України (у складі Закарпатської, Чернівецької, Івано-Франківської та Львівської областей). Потенціал розвитку Єврорегіону «Карпати», у т.ч. у сфері транскордонного співробітництва та впровадження нової регіональної політики, визначає його інноваційну роль як каталізатора процесів євроінтеграції України (див. Додаток 1).
Інтереси України у Карпатському Єврорегіоні представляє Українська національна рада Карпатського Єврорегіону (до складу якої увійшли голови обласних рад та обласних адміністрацій Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської та Чернівецької областей).
Виконавчою структурою Української Національної Ради Карпатського Єврорегіону є Національне Представництво України у Карпатському Єврорегіоні, що сформовано на базі Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна».
Існування та розвиток КЄ надає Україні унікальну можливість активізувати регіональний вимір європейської інтеграції. Водночас варто відзначити низку проблемних питань, що стримують повноцінну реалізацію потенціалу регіонального та міждержавного міжрегіонального співробітництва у межах КЄ, у тому числі:
1. Обмежене використання потенціалу КЄ в контексті задіяння наявного інституційного потенціалу та актуалізації регіональної платформи європейської інтеграції України.
1.1. Недостатня відповідність діяльності української сторони КЄ – насамперед управлінських та бізнесових структур Закарпатської, Чернівецької, Івано-Франківської та Львівської областей, що входять до складу КЄ, стратегічним пріоритетам євроінтеграції України. Зазначена проблема має інституційні підвалини: до офіційних пріоритетів стратегій та програм розвитку областей, що входять до складу КЄ, не віднесено транскордонне співробітництво та активізацію міждержавного міжрегіонального співробітництва у рамках КЄ. Зокрема, транскордонне співробітництво не визначено стратегічним пріоритетом розвитку Львівської та Івано-Франківської областей на період до 2015 р. [3].
1.2. Українська сторона лише частково використовує можливості, що відкриваються у рамках міжнародних ініціатив КЄ, зокрема щодо використання потенціалу регіонального розвитку (у межах української частини КЄ).
Так, українською стороною й досі не виконано Рекомендацію 296 Конгресу місцевих та регіональних влад «Сталий розвиток гірських регіонів та досвід Карпатських гір», зокрема у частині, що знаходиться у компетенції українського національного представництва КЄ, а також місцевих органів влади Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей.
Довідково: У 2010 році Рекомендація 296 «Сталий розвиток гірських регіонів та досвід Карпатських гір» Конгресу місцевих та регіональних влад [4] закликала місцеві та регіональні органи влади активізувати роботу в рамках КЄ, зокрема щодо територіального планування, захисту навколишнього середовища та використання природних ресурсів гір; впровадження належної соціальної політики; підживлення економіки та покращення ситуації на ринку праці. Також Конгрес закликав підтримати Стратегію розвитку Карпатського регіону в рамках Карпатської конвенції, у зв’язку із чим Закарпатська обласна рада ініціювала підготовку Державної програми сталого розвитку Українських Карпат [5], а український уряд доручив центральним і регіональним органам влади розробити Державну програму сталого розвитку Українських Карпат (розпорядження 896-р від 21 вересня 2011 р.) [6].
1.3. Державна програма сталого розвитку Українських Карпат не повною мірою узгоджена із положеннями Карпатської конвенції, зокрема із положеннями Стратегії розвитку Карпатського регіону у рамках Карпатської конвенції.
Довідково: У 2003 р. було підписано, а у 2006 р. введено в дію Карпатську конвенцію, яка ставить за мету забезпечення сталого розвитку Карпат. Конвенція створює рамку для співпраці країн (та їх регіонів), що підписали Конвенцію (України, Чехії, Угорщини, Польщі, Румунії, Сербії і Словаччини) та третіх сторін (у тому числі – місцевих громад, неурядових організацій, регіональних та національних урядів, ЄС та ООН) стосовно управління земельними ресурсами, просторового планування, транспорту та інфраструктури, туризму, промисловості, енергетики, культури і освіти [7].
1.4. КЄ отримав статус – часткове членство у Асоціації європейських прикордонних регіонів (АЄПР). Водночас, українська сторона не достатньою мірою користується перевагами такого статусу та використовує можливості стимулювання регіонального розвитку, що надає належність до цієї міжнародної структури.
Довідково. Часткове членство у АЄПР надає країні-члену можливість (та створює додаткові інституційні переваги) щодо участі у міжнародних проектах і програмах, зорієнтованих на стимулювання регіонального розвитку. У т.ч. йдеться про Проект ЄС та Програму ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду»; Програму співпраці ЄС та України «Інтеграція до транс’європейської транспортної мережі»; Програму співпраці ЄС та України «Сталий регіональний розвиток»; проекти ЄС щодо розвитку прикордонного контролю та охорони навколишнього середовища.
1.5. Стратегічна ініціатива польської та української частини КЄ «Карпатський горизонт» виявилася недостатньо добре підготовленою для підтримки з боку ЄС у рамках операційної програми на фінансову перспективу 2014-2020 рр.
Довідково: Концепція програми «Карпатський горизонт» була розроблена Товариством «Єврорегіон Карпатський Польща» та Асоціацією органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна». Ініціативу було підтримано на 39-му засіданні Ради КЄ. Також цю ініціативу підтримала Асоціація європейських прикордонних регіонів [8].
Ініціатива «Карпатський горизонт» спирається на вивчення та послідовне впровадження позитивного інституційного досвіду функціонування успішних єврорегіонів, зокрема єврорегіону «Альпійський Простір» (див. Додаток 2). «Альпійський простір» – гірський єврорегіон, що включає до свого складу території Європейських країн.
Водночас, під час розробки Концепції програми «Карпатський горизонт» не було враховано інституційно-правові засади функціонування «Альпійського Простору». Також ініціатива «Карпатський горизонт» недостатньою мірою враховує оновлені пріоритети транскордонного співробітництва регіонів країн-членів ЄС, що визначені у Порядку денному ЄС 2020 [9], а також у політиці Фонду Згуртування ЄС на період 2014-2020 рр. [10] та Фонду регіонального розвитку ЄС на період 2014-2020 рр. [11].
1.6. Повноцінну реалізацію потенціалу КЄ ускладнюють інституційно-правові перепони, що виникають внаслідок невідповідності (неузгодженості) українського та європейського законодавства, у т.ч. з огляду на завдання стимулювання регіонального розвитку, міждержавного міжрегіонального співробітництва.
Довідково: Європейська Хартія місцевого самоврядування [12], яку Україна ратифікувала, надає регіонам право самостійно визначати напрями участі у міжнародній співпраці. Європейська рамкова конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними громадами та владами (Мадридська Конвенція 1980 р.) та Додатковий протокол до конвенції (1995 р.), що базується на Європейській Хартії місцевого самоврядування 1985 р., відносять закордонну співпрацю до повноважень регіональних органів влади та органів місцевого самоврядування. Зокрема, Додатковий протокол до конвенції визначає, що укладені рішення про транскордонну співпрацю реалізують самоврядні органи та місцеві органи влади у межах внутрішньонаціонального правового порядку.
Водночас, відповідно до українського законодавства, функціонування суб’єктів міжнародного співробітництва регулюється нормативно-правовими актами, що можуть ініціюватись лише центральними органами влади. Відповідно до Закону України «Про транскордонне співробітництво» [13], місцеві органи влади України є суб’єктами транскордонного співробітництва та мають право взаємодіяти з відповідними органами влади інших держав виключно у межах своєї компетенції. Натомість, до переліку повноважень обласних рад України не входить розробка та реалізація програм міжнародного співробітництва на рівні відповідних областей.
2. Зосередженість української сторони КЄ на участі у двосторонніх проектах транскордонної співпраці, що безпосередньо стосуються сфер культури, освіти та туризму.
2.1. Згідно з офіційними звітами національних представництв КЄ, у тому числі української сторони [14], більшість реалізованих проектів у межах КЄ є двосторонніми. Часто такі проекти втілено завдяки інструментам міждержавного міжрегіонального співробітництва, зокрема у рамках Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства.
Водночас, українська сторона не визначає пріоритетні напрямки проектів, що мають бути реалізовані на території української частини КЄ коштом зазначених вище програм (у рамках Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства). Українські представники КЄ не беруть участь у робочих органах із розробки та управління Програмами транскордонного співробітництва в рамках Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства, що передбачено реалізувати на території української частини КЄ, а також у міжурядових радах та/або комісіях з питань транскордонного та міжрегіонального співробітництва, діяльність яких безпосередньо стосується територій КЄ.
Довідково: Транскордонна співпраця у рамках КЄ фінансується ЄС не в рамках окремої операційної програми ЄС, а завдяки суміжним програмам транскордонного співробітництва. Серед таких програм слід виділити:
а) програми Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства (Україна - Польща - Білорусь, Україна - Словаччина - Угорщина - Румунія і Україна - Румунія - Молдова);
б) програми територіальної співпраці ЄС 2007 – 2013 рр. (Польща – Словаччина; Словаччина – Угорщина; Угорщина – Румунія),
в) програми транснаціональної співпраці ЄС 2007 – 2013 рр. (Центральна Європа та Південно-Східна Європа) [15].
Так, за допомогою Інструменту Європейського Сусідства та Партнерства на 2007‑2013 рр. реалізується співпраця Львівської області із Підкарпатським воєводством Польщі; Закарпатської області із Кошицьким краєм; Підкарпатського воєводства Польщі із Пряшівським краєм Словаччини; Чернівецької області із Сучавою, Марамуреш та іншими округами Румунії [16].
2.2. Більшість проектів КЄ, що реалізуються за участі української сторони, стосуються сфер культури, освіти та туризму. Визнаючи важливість цих сфер для комплексного регіонального розвитку, варто відзначити, що все ж вони не є бюджетоутворюючими для української економіки та ключовими для стимулювання економічного зростання в регіонах. У кращому випадку вони лише опосередковано сприяють вирішенню проблем прикордонного руху, транспортної та соціальної інфраструктури, охорони навколишнього середовища тощо.
Довідково: Серед ініціатив українського представництва у КЄ, що були реалізовані як спільні проекти за участю України, можна виділити наступні: у 1995 р. робоча комісія КЄ з соціальної інфраструктури, яку координує Україна, створила Асоціацію університетів КЄ, що заохочує програми співпраці закладів культури країн-учасниць та організовує спортивні заходи. Крім власних ініціатив, українська сторона також долучається і до проектних розробок представництв інших сторін КЄ. Так, у 2008 р. було засновано міжнародний туристичний маршрут під назвою «Карпатський Єврорегіон», який було розроблено швейцарсько-українським проектом FORZA спільно із місцевою владою в Україні. Також Україна бере участь у реалізації проекту «Мережа Місцевого Розвитку Карпатського єврорегіону – Можливості для України 2013-2014», який впроваджують країни з Вишеградської групи, а саме – Польща, Словаччина та Чехія. Проект ставить за мету створення передумов для місцевого розвитку української частини КЄ за допомогою активізації участі агенцій регіонального розвитку у процесах стимулювання регіонального розвитку, успішного використання позитивного досвіду прикордонних регіонів країн Вишеградської групи. Повну фінансову підтримку таким проектам надає Міжнародний Вишеградський Фонд [17].
3. Недостатній рівень координації міжрегіонального, міжнародного і транскордонного співробітництва у рамках КЄ з боку українських регіональних та загальнодержавних суб’єктів (органів влади, бізнес-структур та інститутів громадянського суспільства) щодо вирішення спільних енергетичних, соціальних, екологічних проблем та активізації транскордонного співробітництва.
Експерти відзначають слабку координацію зусиль місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування, представників бізнесу та інститутів громадянського суспільства щодо формування спільних позицій відповідних українських областей стосовно пріоритетів діяльності української сторони у межах КЄ [6].
Повноцінну реалізацію потенціалу КЄ для регіонального розвитку України стримує низький рівень активності місцевих органів влади, бізнес-структур та громадських організацій Українських Карпат щодо пропозицій (розробки проектів тощо) центральним органам влади щодо стимулювання соціально-економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності Карпатського регіону (у т.ч. це проявляється й через невелику кількість розроблених та запропонованих спільних проектів регіонального розвитку у межах КЄ).
На заваді успішної роботи української сторони у межах КЄ стають й обмежені інституційні можливості участі центральних органів влади у процесі узгодження положень регіональних стратегій розвитку із загальнодержавними програмами транскордонного співробітництва, регіонального розвитку та європейської інтеграції.
Активізація міждержавного міжрегіонального співробітництва західних регіонів України у рамках КЄ потребує вирішення означених проблем з урахуванням наступних орієнтирів:
1. Комплексне розкриття потенціалу розвитку КЄ як каталізатора та регіональної платформи процесів євроінтеграції України:
- приведення діяльності української сторони КЄ у відповідність із стратегічними пріоритетами європейської інтеграції України;
- повноцінне та своєчасне використання можливостей, що надаються українській стороні у рамках міжнародних ініціатив щодо КЄ;
- удосконалення інституційно-правового забезпечення процесу розробки стратегічної ініціативи «Карпатський горизонт» з метою реалізації операційної програми ЄС щодо КЄ;
- узгодження українського законодавства, що регулює сфери транскордонного співробітництва у рамках єврорегіонів, зокрема у межах КЄ.
2. Створення сприятливих умов для участі української сторони у комплексному міжнародному міжрегіональному співробітництві у рамках КЄ:
- залучення української сторони до процесів формування порядку денного у рамках міжнародних програм (проектів), що реалізуються на території КЄ;
- забезпечення представництва регіональних інтересів Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей в процесі розробки та прийняття міжнародних програм та проектів, визначення їх стратегічних пріоритетів;
- комплексне задіяння потенціалу інституційної активності представників публічної влади, суб’єктів бізнес-середовища та громадянського суспільства територій Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей в процесі реалізації спільних у межах КЄ міжнародних програм та проектів.
3. Підвищення скоординованості роботи щодо стратегічного планування, розвитку міжрегіонального, міжнародного і транскордонного співробітництва у рамках КЄ:
- налагодження ефективного співробітництва на рівні держава – бізнес-структури – міжнародні суб’єкти господарювання та інституції – громадські організації (насамперед – із залученням ресурсного потенціалу Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей) у межах реалізації проектів КЄ;
- стимулювання дієвого міждержавного співробітництва та координації зусиль публічної влади учасників КЄ щодо вирішення спільних енергетичних, соціальних, екологічних проблем та активізації транскордонного співробітництва.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Для повноцінного розкриття потенціалу участі української сторони (Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей) у роботі КЄ необхідно здійснити наступне:
1. У процесі розробки та впровадження державної регіональної політики на загальнонаціональному, регіональному та місцевому рівнях забезпечити інституційну, організаційну та управлінську підтримку реалізації міжнародних ініціатив ЄС щодо забезпечення та розширення можливостей КЄ як регіональної платформи інтеграції Україна – ЄС, у тому числі:
1.1. Забезпечити узгодження базових пріоритетів стратегій розвитку Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей із стратегічним баченням шляхів вирішення спільних проблем та налагодження ефективного міжрегіонального співробітництва з урахуванням пріоритетів розвитку КЄ на фінансову перспективу 2014 – 2020 рр. (в рамках проекту «Карпатський горизонт»).
1.2. Виконати Рекомендацію 296 Конгресу місцевих та регіональних влад «Сталий розвиток гірських регіонів та досвід Карпатських гір», зокрема у частині, що знаходиться у компетенції української сторони КЄ, а також місцевих органів влади Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей.
1.3. Узгодити Державну програму сталого розвитку Українських Карпат із положеннями Карпатської Конвенції та Стратегії розвитку Карпатського регіону у рамках Карпатської конвенції.
1.4. Забезпечити імплементацію інституційно-правового базису функціонування програми «Альпійський простір», визначених у межах Альпійської конвенції стратегічних пріоритетів регіонального розвитку, у т.ч. у частині:
- підвищення конкурентоспроможності гірського транскордонного регіону шляхом стимулювання співпраці між дослідницько-технологічними центрами та малими і середніми підприємствами;
- підтримки традиційних сфер та галузей виробництва;
- збереження культурної спадщини;
- задіяння інноваційних механізмів стимулювання розвитку периферійних територій;
- підвищення локальної доступності гірських (периферійних) територій, у т.ч. шляхом забезпечення вільного доступу до об’єктів надання соціальних послуг, транспорту, інформації та комунікації;
- запровадження програм, спрямованих на охорону довкілля та дотримання принципів сталого розвитку, у т.ч. шляхом впровадження ефективних підходів щодо заощадливого використання природних ресурсів, попередження настання негативних наслідків кліматичних змін тощо для доопрацювання, подальшого просування та затвердження стратегічної ініціативи польської та української частини Карпатського Єврорегіону «Карпатський горизонт», а у перспективі – забезпечити розробку та ухвалення програми «Карпатський простір» із наданням їй статусу операційної програми ЄС.
1.5. Забезпечити приведення українського законодавства у відповідність до інституційно-правових норм ЄС з питань міждержавного міжрегіонального співробітництва (територіальної співпраці).
2. На засадах використання переваг налагодженої територіальної співпраці учасників КЄ у межах двосторонніх, «точкових», проектів забезпечити поступовий перехід України до використання переваг комплексного міжнародного та міжрегіонального співробітництва у прикордонній, економічній, екологічній, гуманітарній, культурній сферах, надаючи пріоритет сфері соціально-економічного розвитку територій, створенню транскордонних кластерів, активізації економічного співробітництва та розвитку підприємництва, створенню нових робочих місць на місцевому, регіональному рівні, у т.ч.:
2.1. Забезпечити участь українських представників КЄ у робочих органах із розробки Програмами транскордонного співробітництва та органах управління Програмами транскордонного співробітництва у рамках Європейського Інструменту Партнерства та Добросусідства на 2014‑2020 рр., що передбачено реалізувати на території української частини КЄ.
2.2. Рекомендувати відповідальним центральним органам виконавчої влади забезпечити участь українських представників КЄ в міжурядових радах та/або комісіях з питань транскордонного та міжрегіонального співробітництва (Україна – Республіка Польща – Румунія – Словацька Республіка – Угорщина).
2.3. Активізувати роботу щодо налагодження міжрегіональної та міжнародної співпраці у сфері розвитку інфраструктурного забезпечення функціонування КЄ (дорожньо-транспортної, прикордонної, інформаційно-комунікаційної, фінансової, туристично-рекреаційної, соціальної інфраструктури тощо), у т.ч. на засадах державно-приватного партнерства.
2.4. Ініціювати розробку Концепції інфраструктурного забезпечення розбудови кордону між Україною та країнами-членами ЄС (Республікою Польща, Румунією, Словацькою Республікою та Угорщиною) на території КЄ, у якій передбачити створення міжнародних автомобільних, пішохідних та залізничних пунктів пропуску через державний кордон через кожні 30 км.
2.5. Ініціювати запровадження єдиного режиму малого прикордонного руху між Україною та країнами-членами ЄС (Республікою Польща, Румунією, Словацькою Республікою та Угорщиною) на території КЄ.
3. З метою підвищення скоординованості роботи щодо стратегічного планування, розвитку міжрегіонального, міжнародного і транскордонного співробітництва у рамках КЄ, а також з метою прискорення євроінтеграційних процесів та реалізації стратегічних завдань Східного партнерства налагодити регулярну роботу міжрегіонального форуму «Карпатський горизонт», у тому числі:
3.1. Визначити щорічний міжрегіональний форум «Карпатський горизонт» комунікаційним майданчиком для координації зусиль регіональних органів влади, місцевого самоврядування, представників бізнесу та громадськості щодо формування спільної позиції українських регіонів стосовно пріоритетів діяльності КЄ.
3.2. Базовими напрямами роботи міжрегіонального форуму «Карпатський горизонт» визначити: запровадження проектів регіонального розвитку у сфері активізації європейської інтеграції України; розвиток транскордонної співпраці; покращення стану транспортної та соціальної інфраструктури (з урахуванням стандартів ЄС); забезпечення зростання зайнятості (у т.ч. серед молоді); підвищення показників життєвого рівня та якості життя населення регіонів; дотримання принципів сталого регіонального розвитку та охорони навколишнього природного середовища тощо.
3.3. Зробити щорічний міжрегіональний форум «Карпатський горизонт» платформою для підготовки спільних пропозицій місцевих органів влади, бізнес-структур та громадських організацій щодо стимулювання соціально-економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності Карпатського регіону.
Відділ регіонального розвитку
(С.О. Біла, В.В. Романова)
Джерела
[1] Засідання Ради Єврорегіону «Донбасс» 27.04.2013. Електронний ресурс. Режим доступу: http://lifedon.com.ua/home/9732-mnogoplanovoe-sotrudnichestvo.html
[2] Офіційний звіт Міжнародної Асоціації «Карпатський Єврорегіон». Електронний ресурс. Режим доступу: http://euroregionkarpaty.com.ua/----q--q/2010-03-21-00-01-03/zvitprodia…; Статут Карпатського Єврорегіону. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.euroregionkarpaty.com.ua/karpaty/2010-03-20-22-56-53/2010-03…;
[3] Стратегія розвитку Львівщини до 2015 року; Програма соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області на 2011 рік; Програма соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області на 2012 рік. Електронний ресурс. Режим доступу: http://old.loda.gov.ua/old/ua/priorities/strategy/; Стратегія економічного та соціального розвитку територій Івано-Франківської області до 2015. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.if.gov.ua/files/ifstrategy2015.pdf
[4] Рекомендація 296 «Сталий розвиток гірських регіонів та досвід Карпатських гір» Конгресу місцевих та регіональних влад. Електронний ресурс. http://www.coe.int/T/Congress/Default_en.asp
[5] Кравців В. та П. Жук (2012) Концептуальні засади розробки на реалізації державної програми сталого розвитку Українських Карпат, Управління економікою: теорія і практика, Випуск 1 (614), С. 4-11.
[6] Жук, П. (2012) Проблеми розвитку гірського Карпатського регіону у фокусі уваги науковців і практиків, Муніципальний практикум, грудень, С. 35-37.
[7] Офіційний сайт Карпатської Конвенції. Електронний ресурс. http://www.carpathianconvention.org/the-convention-17.html.
[8] Аналітичний документ «Карпатський Горизонт 2013» - обґрунтування доцільності розробки та реалізації окремої операційної програми ЄС для регіону Карпат у наступній фінансовій перспективі (здійснено у рамках проекту «Карпатський Горизонт 2013 – обговорення перспектив операційної програми ЄС для регіону Карпат»). Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.euroregionkarpaty.com.ua/publications/analitichoryzont.pdf
[9] Territorial Agenda of the European Union 2020: Towards an Inclusive, Smart and Sustainable Europe of Diverse Regions agreed at the Informal Ministerial Meeting of Ministers responsible for Spatial Planning and Territorial Development on 19th May 2011 Gödöllő, Hungary; European Union Regional Policy, Regional policy for SMART growth in Europe 2020. Електронний ресурс. Режим доступу: http://ec.europa.eu/regional_policy/index_en.htm
[10] Simplifying Cohesion Policy for 2014-2020, European Commission, Електронний ресурс. Режим доступу: http://publications.europa.eu/others/agents/index_en.htm
[11] Simplifying Cohesion Policy for 2014-2020, European Commission, Електронний ресурс. Режим доступу: http://publications.europa.eu/others/agents/index_en.htm
[12] Європейська хартія місцевого самоврядування. Електронний ресурс. Режим доступу:http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/994_036
[13] European Regional Development Fund (ERDF) 2014-2020 – proposed Regulation. Citizens' summary, European Commission.
[14] Офіційні звіти Міжнародної Асоціації «Карпатський Єврорегіон». Електронний ресурс. Режим доступу: http://euroregionkarpaty.com.ua/----q--q/2010-03-21-00-01-03/zvitprodia…; Польське представництво МА «Карпатський Єврорегіон», Електронний ресурс. Режим доступу: www.karpacki.pl; Словацьке представництво Міжнародної Асоціації «Карпатський Єврорегіон», Електронний ресурс. Режим доступу: www.euroregion-karpaty.sk.
[15] Мікула Н. Єврорегіони: досвід та перспективи. – Львів: ІРД НАН України, 2003. – 222 с.
[16] Інструмент європейського сусідства і партнерства – нові можливості для України / За ред. Н. Андрусевич. – Львів, 2008. – 160 с.
[17] «Єврорегіон Карпати – Україна» розпочинає реалізацію проекту «Мережа місцевого розвитку Карпатського Єврорегіону – можливості для України, офіційний сайт "Єврорегіон Карпати - Україна". Електронний ресурс. Режим доступу: http://celdn.euroregionkarpaty.com.ua/index.php/news-of.html
Додаток 1
Карпатський Єврорегіон (КЄ)
Карпатський Єврорегіон (КЄ), площа якого сягає 154000 км², а кількість населення складає близько 16 млн. осіб, об’єднує прикордонні території Словаччини, Польщі, Румунії, Угорщини та України. Так, до складу КЄ входить Підкарпатське воєводство Польщі, округи Сату Маре, Марамуреш, Бігор, Сучава, Зілаг, Ботошані і Харгіта Румунії, Прешівський та Кошіцький краї Словаччини, Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська та Чернівецька області України, а також області Боршод-Абауй-Земплейн, Гайду - Бігар, Гевеш, Яс - Надькун - Солнок, Саболч - Сатмар - Берег та міста з обласним статусом Ніредьгаза, Мішкольц, Дебрецен, Егер Угорщини.
Інтереси України у КЄ представляє Українська Національна Рада КЄ, до складу якої увійшли голови обласних рад та обласних адміністрацій Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської та Чернівецької областей.
Виконавчою структурою Української Національної Ради КЄ є Національне Представництво України у КЄ, що сформовано на базі Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна».
Мапа 1. Карпатський Єврорегіон (КЄ)
Додаток 2
Програма «Альпійський простір» (The Alpine Space Programme)
Програма «Альпійський простір» (The Alpine Space Programme) включає регіони восьми країн (Австрії, Франції, Німеччини, Італії, Словенії, Монако, Ліхтенштейну та Швейцарії). Програма реалізується у рамках Європейської територіальної співпраці та відповідає орієнтирам Політики згуртування. Стратегічні напрямки співпраці сторін – країн-учасниць визначаються Альпійською конвенцією (Alpine Convention).
Програма «Альпійський простір» ставить за мету підвищити конкурентоспроможність цього гірського транскордонного регіону шляхом: стимулювання співпраці між дослідницько-технологічними центрами та малими і середніми підприємствами; підтримки традиційних галузей виробництва; збереження культурної спадщини та розвитку периферійних територій. Програма передбачає забезпечення доступу до отримання соціальних послуг, транспорту, інформації та комунікації. Програма «Альпійський простір» спрямована на охорону довкілля, у т.ч. шляхом впровадження ефективних підходів щодо використання природних ресурсів і попередження негативних наслідків кліматичних змін. У 2007 – 2013 рр. загальний бюджет програми «Альпійський простір» склав 130 млн. євро, з них 98 млн. євро отримано з Європейського фонду регіонального розвитку.
Програма Альпійський простір є прикладом для ініціювання «Карпатського простору» урамках КЄ Карпати. Офіційний старт ініціативи було дано Резолюцією 315 (2010) та Рекомендацією 296 (2010) «Сталий розвиток гірських регіонів та досвід Карпатських гір» Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, що закликала Європейський Союз розробити та профінансувати програму «Карпатський простір» за прикладом Альпійського простору. У 2011‑2012 рр. було проведено міжнародний консультаційний семінар «На шляху до Карпатської стратегії» і Альпійсько-Карпатський форум співпраці.
Мапа 2. «Альпійський простір»