Круглий стіл "Перспективи модернізації державної підтримки суб’єктів господарювання в Україні"

Поділитися:

18 червня 2013 р. в Національному інституті стратегічних досліджень (НІСД) відбувся «круглий стіл» на тему «Перспективи модернізації державної підтримки суб’єктів господарювання в Україні», в ході якого були розглянуті передумови та цілі реформування державної підтримки суб’єктів господарювання в Україні, пріоритети модернізації державної підтримки в контексті європейської інтеграції та міжнародних зобов’язань України, а також досвід впровадження стандартів ЄС в європейських країнах та рекомендації для України.

У заході взяли участь посадові особи органів державної влади, експерти, представники наукових установ, неурядових організацій та засобів масової інформації.

 

Список учасників.

 

Відкрив засідання перший заступник директора НІСД Ярослав Жаліло. Він запропонував до обговорення різні аспекти проблеми надання державної допомоги, які пов’язані з нормативно-інституційними заходами, з фінансово-економічною проблематикою, а також з питаннями взаємозв’язку регулювання державної підтримки суб’єктів господарювання із загальними стратегічними орієнтирами, стратегічними завданнями, цілями структурної модернізації економіки. На його переконання, питання структурної модернізації набувають ключового значення в умовах сучасних конкурентних викликів у посткризовому світі. Тому потрібен цілеспрямований вплив на розвиток секторів економіки, що вимагає цілеспрямованих заходів державної структурної політики, одним із важливих заходів якої, як засвідчує міжнародний досвід, є надання державної підтримки суб’єктам господарювання.

Як зазначив Я. Жаліло, постає проблема вибору форм і суб’єктів надання державної підтримки. При цьому що переважна більшість державної підтримки – це де-факто прояви політики державного патерналізму, вони не узгоджуються з сучасними принципами ринкової організації економіки, а також така підтримка в Україні слабко корелює із цілями та пріоритетами структурної модернізації економіки.

Я.Жаліло наголосив, що поглиблення економічних реформ, модернізація національної економіки, прийняття Україною зобов’язань перед міжнародними організаціями спонукають до послідовної відмови від застарілих форм державної допомоги. Він зазначив, що Україна, маючи відповідні стратегічні орієнтири, потребує динамічного впровадження сучасної мережі державної підтримки, яка повинна відповідати міжнародним стандартам і забезпечити максимально ефективне використання виділених державних коштів. Це вимагає необхідних змін в законодавстві, ухвалення спеціалізованого закону про державну допомогу, визначення уповноваженого органу з питань державної допомоги і запровадження відповідних практик у діяльність виконавчої влади.

 

Денис Черніков, керівник програм ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив», доповів про основні положення аналітичної доповіді «Модернізація системи державної підтримки суб’єктів господарювання в Україні». Він зазначив, що правила державної допомоги ЄС є дуже цікавим механізмом, яким варто користуватися, особливо для економіки України.

Д. Черніков навів приклад по використанню спеціальних економічних зон в Польщі та окреслив основні правила їх функціонування. Він описав основні горизонтальні та секторальні правила по наданню державної допомоги згідно Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Д. Черніков навів пропозиції, які стосуються поступового впровадження правил ЄС щодо державної допомоги, та запропонував проаналізувати проблеми галузевої політики, які можуть бути вирішені на основі підтримки цих правил. Він відзначив європейський досвід розподілу повноважень та роль органів у сфері конкуренції та контролю по наданню державної допомоги.

 

Прес-реліз.

 

Доповідь НІСД.

 

У продовження дискусії слово взяв Віктор Лисицький, перший віце-президент Асоціації суднобудівників України «Укрсудпром», який висловив заперечення щодо необхідності надання державної допомоги. На його переконання, якщо в державі не має грошей, тоді потрібно давати свободу підприємцям. Він навів приклади форм державної підтримки фермерства в США, державне регулювання малого бізнесу, розкрив основні підходи до реалізації програм кредитних гарантій, а також звернув увагу на програму фінансування по оновленню основних засобів, яка реалізується в США через некомерційні сертифіковані компанії розвитку.

Окремо В. Лисицький звернув увагу на неефективну систему регулювання бізнесу в Україні.

 

Василь Лагутін, голова Науково-експертної ради при Антимонопольному комітеті України, завідувач кафедри Київського національного торговельно-економічного університету, зазначив, що потрібно чітко визначити форми державної підтримки і обмежити їх кількість. Він окреслив основні проблеми в забезпеченні ефективності використання державної допомоги та наголосив на необхідності оцінки позитивних і негативних ефектів від використання такої допомоги. На його думку, важливо проводити відмінність між наглядом і контролем за державною допомогою та моніторингом і координацією. В. Лагутін зазначив, що державна допомого повинна сприяти розвитку конкуренції.

 

Продовжила обговорення Тетяна Єфименко, президент Академії фінансового управління Міністерства фінансів України, член-кореспондент НАН України. Вона зазначила, що Україна має євроінтеграційний вектор і повинна демонструвати свої переваги як держава з інституційними нормами, які відповідають європейським. Також вона зазначила вади правил державної допомоги в ЄС щодо сільськогосподарського сектору. Т. Єфименко наголосила, що потрібно проводити роботу по вдосконаленню національного законодавства, яке стосується державної допомоги.

Т. Єфименко відзначила необхідність узгодження процедур, які регулюються законом «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», з бюджетним законодавством України. Для цього потрібно органічно вписати в механізм формування та реалізації бюджетної програми основні принципи європейських правил.

Т. Єфименко відзначила, що існує пряма і непряма державна допомога, а отже потрібно провести інвентаризацію, для того щоб державна допомого була дійсно прозора, починаючи з процесу формування бюджету. Окремо вона зупинилася на структурі видатків на економічну діяльність зведеного бюджету та зазначила, де в першу чергу повинні бути розроблені механізми державної допомоги.

Т.Єфименко наголосила на необхідності врахування правил для місцевих органів влади. Також вона навела статистику видатків на державну допомогу в Україні та відзначила сукупний обсяг і рівень втрат бюджету від надання податкових пільг в Україні. Вона зазначила, якщо будуть прозорі правила і буде прийнятий закон «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», який відповідатиме правилам європейських країн, то ми зможемо підвищити конкурентоспроможність вітчизняних товарів та залучати інвестиції в Україну.

 

До дискусії приєднався Віталій Абасов, директор Департаменту досліджень і розслідувань Антимонопольного комітету України. Він розповів про досягнення та роботу Антимонопольного комітету України щодо розробки проекту Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», зазначивши, що зараз триває робота з Європейським Союзом в рамках проекту гармонізації систем конкуренції та державних закупівель.

В. Абасов ознайомив присутніх з ситуацією щодо прийняття законопроекту «Про державну допомогу суб’єктам господарювання». Він відзначив, що законопроект потребує змін до Бюджетного кодексу, та наголосив на необхідності підготовки законодавчих актів, які визначатимуть певні процедурні моменти щодо дій уповноваженого органу в цій сфері. Також В. Абасов зазначив основні критерії державної допомоги суб’єктам господарювання, охарактеризував можливий вплив на національну економіку від надання такої допомоги та навів основні принципи використання державних ресурсів. Він зазначив, що повинен бути індивідуальний підхід до надання або визначення необхідності надання державної допомоги.

Також доповідач навів основні підходи Антимонопольного комітету України щодо моніторингу та контролю за наданням державної допомоги суб’єктам господарювання.

 

Людмила Ляшенко, заступник начальника управління Департаменту конкурентної політики та міжнародного співробітництва Антимонопольного комітету України, зазначила, що сьогодні точно не відомі загальні обсяги державної підтримки, які надаються з бюджету України. А також звернула увагу на те, що ніхто не оцінює вплив цієї допомоги і її соціально-економічні наслідки.

Л. Ляшенко наголосила, що виділення державної допомоги має бути прозорим, а кожен учасник ринку повинен мати можливість отримати повну інформацію про надану державну допомогу. Вона відзначила, що саме моніторинг може забезпечити прозорість цієї системи, а також має бути розроблений процес контролю за впливом державної підтримки на конкурентів та довготривалими наслідками для економіки.

 

Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера, зазначив, що Україна вже декілька років має дефіцит Державного бюджету і основним завданням бюджетної політики має бути зниження дефіциту до прийнятного рівня, щоб стримувати збільшення державного боргу.

Він зазначив, що при наданні державної підтримки спотворюється міжгалузева конкуренція. На його переконання, питання надання державної допомоги має вирішувати Міністерство фінансів України, а завдання Антимонопольного комітету – це експертиза.

О. Устенко зауважив, що потрібно оптимізувати державний бюджет не за рахунок дохідної частини, а за допомогою оптимізації його видаткової частини, а також займатися покращенням інвестиційного клімату в Україні.

 

Олександр Завада, голова Громадської ради при Антимонопольному комітеті України, член Президії Асоціації «Українська федерація убезпечення», зауважив на необхідності прийняття закону «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» та визначив основну мету та пріоритети цього закону. Також він наголосив, що Україна є унітарною державою і повністю копіювати процедури і принципи Європейського Союзу буде практично неможливо.

 

Олександр Бричко, виконавчий директор Асоціації виробників лакофарбової продукції, виступив проти вибіркової підтримки галузей економіки та підкреслив, що потрібно приймати загальні закони і принципи для всіх суб’єктів господарювання.

О. Бричко зауважив, що потрібно скрупульозно вибирати методи реалізації державних програм підтримки і ці методи повинні бути чітко прописані в законі та підзаконних актах.

Він наголосив, що державі потрібно більше підтримувати споживачів, а не галузі виробництва, та здійснювати контроль за реалізацією законів України.

 

Олександр Бородиня, президент Ліги виробників взуття «Укршкірвзуттяпром», акцентував увагу на основних засадах Державної програми активізації розвитку економіки. На додаток він зауважив на неможливості проведення аналізу щодо впливу державної допомоги на спотворення конкуренції. Окремо Д. Бородиня зазначив вади обрання пріоритетних галузей економіки для надання державної допомоги.

 

Віталій Кравчук, експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, зазначив, що досі не вирішено питання функціонування системи контролю за державною допомогою. На його думку, варто запровадити базові норми, які б визначали основні засади системи контролю і моніторингу економічної політики.

 

Борис Контролевич, заступник директора Департаменту економічної політики Федерації роботодавців України, запропонував провести дослідження щодо визначення галузей економіки, яким потрібно надавати державну підтримку. Він зауважив, що закон «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» потрібен для унормування та визначення чітких правил надання державної підтримки.

 

Завершуючи засідання «круглого столу» Д. Черніков зазначив, що адаптація програм державної підтримки до стандартів ЄС – це не менш важливе питання, ніж впровадження системи контролю. Також він навів деякі приклади форм державної підтримки і наголосив, що вони повинні відповідати стандартам ЄС.

Д. Черніков зауважив, що знання правил державної допомоги ЄС може допомогти відстоювати свої права перед урядом, перед іншими суб’єктами господарювання.