"Інструменти стимулювання розвитку агропромислового комплексу Сходу України". Аналітична записка

Анотація

 

У аналітичній записці визначено системні проблеми розвитку агропромислового комплексу та сільських територій Сходу України. Запропоновано інструменти та важелі стимулювання економічної активності та розвитку підприємництва у сфері агропромислового виробництва регіонів Сходу України.

 

ІНСТРУМЕНТИ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ СХОДУ УКРАЇНИ

 

Поступова модернізація регіональних економічних комплексів Сходу України (під Сходом України традиційно розуміють Донбас, територія якого поєднує Донецьку та Луганську області) передбачає виконання одного з актуальних завдань – забезпечення соціальної безпеки і зменшення диспропорцій соціально-економічного розвитку територій. Для Сходу України, з традиційним домінуванням галузей важкої та видобувної промисловості, особливого значення набуває пошук напрямків та механізмів подальшої диверсифікації економіки. У цьому контексті привертає увагу оцінка наявних ресурсів та можливостей стимулювання розвитку агропромислового комплексу.

 

На регіональному рівні все ще зберігається тенденція щодо недооцінки ролі аграрного сектору у загальній структурі економіки областей Сходу України. Це посилює кризові тенденції в розвитку сільських територій, активізує процеси міграції працездатного сільського населення до міст тощо. На заваді занепаду сільських територій має стати впровадження інструментів розбудови конкурентоспроможного аграрного сектора, організації економічно ефективного агропромислового виробництва (завершеного циклу), максимального наповнення внутрішнього ринку продукцією АПК власного виробництва.

 

Україна має розгалужений сільськогосподарський комплекс, який здатен забезпечити виробництво конкурентоспроможної аграрної продукції. Зокрема, Україна тримає світове лідерство з експорту соняшникової олії: у 2012 році було експортовано 3,6 млн тонн олії, що на 33 % більше, ніж у 2011 році; за обсягами експорту пшениці – посідає 8 місце у світі; за обсягами експорту ячменю – 4 місце[1].

 

Важливе місце у структурі вітчизняного аграрного комплексу належить регіонам Сходу України, які мають потужні ресурсні можливості для виробництва сільськогосподарських культур, збільшення експорту аграрних та продовольчих товарів на світовий ринок та забезпечення внутрішнього ринку країни.

 

Довідково: У структурі виробництва сільськогосподарської продукції Сходу України (Донецька та Луганська області) пріоритетними напрямками є: у рослинництві – зернові культури, олійне насіння та плоди; у тваринництві найбільшу питому вагу мають молоко, молочні продукти та яйця. Східний регіон України є найбільшим виробником у країні за обсягами переробки зернових культур та посідає перше місце за обсягами виробництва борошна (95 % від загального виробництва даної продукції). У Східному регіоні вирощується понад 26 % від загального обсягу врожаю насіння соняшника в Україні. За період з 2008 р. по 2012 р. на Сході України відбулося зростання обсягів виробництва соняшникової олії на 28 % [2].

 

Аграрні підприємства, розташовані на Сході України, повною мірою забезпечують потреби місцевого населення у відповідній продукції. За показником обсягу виробництва продукції сільського господарства у розрахунку на одиницю сільського населення Донецька область є лідером та посідає перше місце у рейтингу регіонів України, а Луганська область – четверте [3].

 

Важливе місце у структурі агропромислового комплексу Сходу України посідає переробна галузь (до складу якої входять і великі м’ясопереробні підприємства). Зокрема, частка виробництва ковбасних виробів становить у Донецькій області – 12 %, у Луганській – 7,5 % від загальноукраїнських обсягів виробництва. За підсумками першого півріччя 2012 року Донецька область забезпечувала понад 13 % експортних поставок готових харчових продуктів з України.

 

Довідково: У 2012 році в Луганській області врожай зернових і зернобобових культур склав 1 млн 293,8 тис. тонн, що на 25,4 тис. тонн більше, ніж у 2011 році. У загальному валовому зборі зернових та зернобобових культур за 2012 р. 59,7 % припадало на озиму та яру пшеницю, якої було вироблено 7719,5 тис. ц (що на 10,7 % більше, ніж у 2011 р.). Це зумовлено зростанням площі збирання (на 4,0 %) та урожайності (на 7,5 %). Валовий збір соняшника на зерно становив 5583,5 тис. ц (порівняно з 2011 р. його обсяги зменшились на 3,5 %, у т.ч. за рахунок зменшення урожайності цієї культури на 4,3 %)[4].

 

За підсумками 2012 року у Донецькій області валовий збір зернових та зернобобових культур становив 1,6 млн т і зменшився проти 2011 року на 28,1 %. Валовий збір соняшника скоротився на 4,6 % і склав 741,3 тис. т [5].

 

У той же час в регіоні спостерігається певна позитивна динаміка у розвитку тваринництва. Виробництво продукції тваринництва у Донецькій області за 2012 рік збільшилося порівняно з 2011 р. на 2,1 %. Виробництво м’яса (реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі) у 2012 році збільшилося (порівняно з 2011 р.) на 4,4 % і склало 173,4 тис. т. У Луганській області загальний обсяг виробництва продукції тваринництва у 2012 р. порівняно з 2011 р. збільшився на 0,4 %.

 

На сучасному етапі трансформаційних перетворень дієвість інструментів стимулювання розвитку агропромислового комплексу Сходу України безпосередньо пов’язана з вирішенням системних проблем функціонування сільських територій, удосконаленням державної політики стимулювання розвитку підприємництва, пожвавлення економічної ініціативи на селі. За таких умов стратегічно важливо на державному та регіональному рівнях чітко визначити шляхи вирішення наступних проблем:

 

1. Забезпечення продовольчої безпеки регіону і держави в цілому гальмується відсутністю ефективного моніторингу попиту та пропозиції на сільськогосподарську продукцію. Неефективними залишаються заходи щодо цінової політики, комплексного забезпечення сільськогосподарською продукцією вітчизняного виробництва ринків областей.

 

Так, з одного боку, спостерігається зростання споживчих цін на продукцію сільського господарства на ринках регіону. Середні ціни реалізації сільськогосподарської продукції у Донецькій області на кінець 2012 року у порівнянні з 2011 роком зросли на 8,2 %, у тому числі: на продукцію рослинництва – на 4,7 %, тваринництва – на 12,7 %. З іншого боку, селянин як виробник сільськогосподарської продукції залишається незахищеним (адже посередницька ціна оптових закупівель є заниженою).

 

2. Спостерігаються хронічні структурні дисбаланси у функціонуванні агропромислового комплексу Сходу України, посилені збереженням екстенсивного характеру виробництва. Системними проблемами у цьому напрямку слід визнати:

 

- Застарілість матеріально-технічної бази аграрного сектору регіону: 70 – 90 % техніки експлуатується понад нормативний термін; понад 40 % тракторів, сільськогосподарської техніки морально та фізично застарілі. Спостерігається стала тенденція до зменшення кількості техніки, яка знаходиться у володінні аграрних підприємств, необхідної для виконання основних технологічних операцій. Основною причиною зниження рівня технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва на Сході України є значне скорочення обсягів закупівлі сільськогосподарської техніки. Фінансування лізингових програм зменшилося з 369,3 млн грн (2011 р.) до 80 млн грн у 2012 році. Зокрема, для оновлення машинно-тракторного парку підприємств Донецької області з початку 2012 року було придбано 195 одиниць сільськогосподарської техніки на суму 79,2 млн грн. Разом з тим, незважаючи на наявність у регіоні потужного машинобудівного комплексу, у структурі закупівель нової техніки сільськогосподарського призначення переважають іноземні виробники. Зокрема, за 2011 р. в Україні було придбано сільгосптехніки на загальну суму 4,5 млрд грн, а з них 3,1 млрд грн витрачено на закупівлю імпортної техніки;

 

- Низький рівень інноваційної активності аграрних підприємств, що обумовлює високі показники ресурсоємності, зростання витрат виробництва, технологічну відсталість організації виробництва, зниження якості сільськогосподарської продукції тощо;

 

- Хронічне невирішення проблеми меліорації земель, що посилює фактори ризику для виробників сільськогосподарської продукції регіону. Так, на території Луганської області нараховується 60,7 тис. га зрошуваних земель, з них підготовлено до зрошення тільки 15,5 тис. га. У Донецькій області з 122,3 тис. гектарів зрошуваних сільськогосподарських угідь аграрії не можуть використовувати зрошувальні системи на площі 104,4 тис. га. Серед головних причин неефективного використання земель, що потребують меліорації, - незадовільний технічний стан господарських мереж, зношеність насосно-силового обладнання, відсутність дощувальних машин тощо. Враховуючи негативну динаміку оновлення та зростання темпів скорочення необхідної техніки для меліорації (так, у 1990 році сільськогосподарські підприємства Донецької області мали близько 3 тисяч дощувальних машин та установок, а у 2011 році – лише 210), регіон потребує запровадження кардинальних заходів щодо покращення технічного стану у сфері меліорації та залучення нових (інноваційних) технологій;

 

- Нерозвиненість у агропромисловому виробництві частки підприємств з вертикально-інтегрованою структурою (на зразок агропромислових кластерів). Більшість виробників сільськогосподарської продукції регіону, переважно, орієнтовані на виробництво і реалізацію сировини (та напівфабрикатів), що змушує їх витрачати певну частину прибутку на посередників. Традиційно підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва і забезпечення високої рентабельності досягається за рахунок збільшення частки підприємств завершеного циклу. Специфіка промислового характеру економіки Сходу України має реальний потенціал для обслуговування сільських господарств механізмами та технічними засобами. Усе це сприяє здійсненню переробки сільськогосподарської продукції і просування на ринки вже готової, конкурентоспроможної продукції.

 

3. Застарілими є механізми управління агропромисловим комплексом Сходу України, у т.ч.:

 

- В регіоні спостерігається збереження залишкового принципу фінансування галузі. Зокрема, слід наголосити на відсутності реальних механізмів фінансування сільського господарства у діючих регіональних програмах, у т.ч.: «Комплексної програми розвитку села та агропромислового комплексу Донецької області на 2010 – 2015 роки»; «Стратегії розвитку села Луганської області на період 2007 – 2015 років». В умовах високої залежності сільського господарства Сходу України від кліматичних умов, особливої гостроти набуває залучення додаткових джерел фінансування посівних кампаній. Передбачена державна підтримка через форвардну закупівлю Аграрним фондом прогнозованого майбутнього врожаю не є досконалою через неврахування кон’юнктури ринку, рівня інфляції і занижені ціни. Підприємства Донецької області у 2012 році уклали лише 7 договорів на поставку 18 тис. тонн зерна та одержали фінансування в обсязі 14 млн грн;

 

- Недостатній рівень розвитку інфраструктури аграрного ринку посилює актуальність питання щодо створення розгалуженої мережі збереження та збуту сільськогосподарської продукції при ціновому контролі на регіональному рівні з боку державних структур. У цьому напрямку необхідним є розвиток різноманітних форм реалізації готової продукції та сировини сільськогосподарського виробництва, у т.ч. розвиток оптових ринків сільськогосподарської продукції. Актуальності також набуває державна політика щодо розвитку агропромислової кооперації та інших (кооперативних) об’єднань сільськогосподарських товаровиробників у сферах заготівлі, реалізації, збуту, переробки та кредитування виробництва сільськогосподарської продукції. Відчутною для розвитку регіону є нестача кооперативів з обслуговування техніки, надання сучасної, високоякісної техніки і обладнання сільськогосподарського призначення в оренду (у т.ч. лізинг).

 

Довідково. На початок 2012 року в Донецькій області функціонувало 252 ринки на 74,6 тисяч торговельних місць. Найбільша кількість ринків розташована в обласному центрі – 54. У Маріуполі діють 24 ринки, Макіївці – 20, Краматорську – 15, Горлівці – 14, Слов’янську – 12, Харцизьку – 8. Реалізація сільськогосподарських продуктів на ринках області збільшилася за 2011 рік (порівняно з 2010 р.) на 3,6 % і склала сьому частину загального обороту організованих ринків в Україні.

 

- Неузгодженість питань землекористування. На сьогодні в Україні триває процес інвентаризації земель, з їх розмежуванням на комунальну та державну власність. На території Луганської області розмежуванню підлягає понад 1 млн га земель державної власності, у тому числі 317,30 тис. га – у межах населених пунктів. У Донецькій області, за даними Державного управління статистики, в процесі реформування аграрного сектору були розпайовані 1,5 млн га сільськогосподарських угідь, які становлять понад 70 % від загальної площі земель сільськогосподарського призначення області та 55 % - від загального обсягу земельного фонду регіону. Розпочата з січня 2012 року індексація вартості земельних наділів, з одного боку, створює додаткові джерела прибутків для більшості мешканців села. За даними офіційної статистики, за 2012 рік власники земельних паїв повинні одержати за надану у оренду землю 412,2 млн грн. Річна орендна плата у середньому становить 422 грн за один гектар, або 3,1 % від його нинішньої грошової оцінки[6]. З іншого боку, висока орендна ставка та додаткові податки посилюють тіньові схеми взаємовідносин між дрібними та середніми фермерами і власниками паїв. Значна частина таких відносин відбувається поза правовим полем, зменшуючи джерела надходжень до місцевих бюджетів.

 

4. Соціально-демографічні показники розвитку сільських територій Сходу України свідчать про збереження стійких тенденцій постаріння сільського населення, посилення трудової міграції («відпливу») молоді та економічно активного населення з села до міст, що неминуче породжує проблему кадрового забезпечення агропромислового виробництва.

 

Серед причин виникнення зазначених негативних явищ домінують:

 

- «Сезонність» зайнятості сільського населення, що традиційно притаманна сільському господарству, поширення безробіття;

 

Довідково: Станом на 1 січня 2013 року кількість зареєстрованих безробітних у Донецькій області становила 31,3 тис. осіб; в т.ч. зареєстрованих безробітних осіб, що проживають у сільській місцевості – 5,7 тис. осіб (18,1 %).

 

Кількість зареєстрованих безробітних у Луганській області на 1 січня 2013 р. становила 19,9 тис. осіб. Рівень зареєстрованого безробіття у сільській місцевості по області збільшився на 0,8 відсоткового пункту і на 1 січня 2013 р. становив 3,3 % сільського населення працездатного віку.

 

- Збереження низької заробітної плати у аграрному секторі;

 

Довідково: Розмір заробітної плати у сільському господарстві залишається найнижчим серед усіх видів економічної діяльності, що зумовлює низьку престижність праці аграріїв. Середньомісячна номінальна заробітна плата за підсумками 2012 р. у Донецькій області становила 3495 грн. Водночас, однією з найнижчих вона була у сільському господарстві – 2251 грн. У Луганській області при середньомісячному рівні номінальної заробітної плати у розмірі 3121 грн, у сільському господарстві вона становила 1720 грн[7].

 

- Відсутність комфортних умов проживання, низький рівень розвитку та застаріла інфраструктура (транспортна, комунальна, соціальна та ін.), що знижує якість життя на селі;

 

Довідково: Системою центрального водопостачання охоплений лише 401 сільський населений пункт або 36 % сільської території Донецької області. Природним газом забезпечується 241 сільський населений пункт, або 22 %. Централізовано використовують каналізацію лише 45 сіл, або 4 % від загальної кількості сільських населених пунктів області.

 

- Накопичуються проблеми у кадровому забезпеченні функціонування агропромислового комплексу Сходу України. При збереженні високих показників безробіття на селі, постає нова проблема – зростаючий попит на висококваліфіковану робочу силу, кваліфікованих фахівців у сфері аграрного виробництва. Наявна в регіоні розгалужена система професійних закладів для підготовки фахівців аграрного комплексу неспроможна задовольнити потреби галузі. Матеріально-технічна база більшості учбових аграрних закладів не має можливості для підготовки фахівців високого рівня; відсутній реальний зв’язок учбових закладів з роботодавцями.

 

Серед першочергових заходів щодо підвищення виробничої продуктивності агропромислового комплексу Сходу України та збільшення привабливості сільських територій для проживання людини слід визнати наступне:

 

1. Запровадження дієвих інструментів стимулювання розвитку внутрішнього регіонального ринку, у т.ч.:

 

- Розвиток інфраструктури виробництва та збуту агропромислової продукції в регіоні: будівництво оптових продовольчих ринків, сучасних сховищ для зберігання продукції, проведення ярмарків на постійній основі. Так, у Луганській області розпочато реалізацію проекту «Агромісто», що поєднує 30 інвестиційних проектів з організації виробництва та збуту сільськогосподарської продукції, її переробки; будівництва нових сховищ; розбудови оптового ринку сільськогосподарської продукції з сучасними виробничими об’єктами та нового логістичного центру. Серед стимулюючих факторів для потенційних інвесторів та учасників «Агроміста» розроблена спрощена процедура реєстрації та передбачена система одержання фінансової підтримки з місцевого бюджету (до 25 %), ввезення устаткування та технологій з нульовою митною ставкою;

 

- Посилення міжрегіональної співпраці, у т.ч. у сфері забезпечення продовольчого ринку області необхідними товарами власного (українського) виробництва. Активізація співробітництва областей Сходу України (та інших регіонів) сприятиме покриттю дефіциту сільськогосподарської продукції, і у першу чергу – плодово-овочевих культур на регіональних ринках. Складовою цього процесу має стати і подолання обмеженості розвитку аграрних ринків прикордонних територій України (Донецька та Луганська області) та Росії (Ростовська область); створення інфраструктури товарних ринків сільськогосподарської продукції через використання механізму транскордонної співпраці у рамках єврорегіону «Донбас».

 

2. Впровадження нових (інноваційно-зорієнтованих) механізмів управління агропромисловим комплексом регіонів Сходу України, що передбачає:

 

- Запровадження інноваційних механізмів залучення інвестицій для розвитку агропромислового комплексу.

 

Довідково: позитивним прикладом ефективного залучення інвестицій у розвиток аграрного комплексу є проект з модернізації ДП «Птахофабрика «Шахтарська Нова». Реалізація цього проекту передбачає збільшення виробництва інкубаційних яєць і забезпечення регіону та країни м’ясною продукцією. Реалізація проекту також сприятиме й вирішенню проблем зайнятості сільського населення. Повний запуск виробництва (до 2015 року) додатково дозволить створити понад 800 робочих місць. У ТОВ «АФ «Відродження» (м. Сніжне) впроваджено передові голландські технології у сфері вирощування овочів на площі 38 га із застосуванням крапельного зрошення, що дозволяє досягти урожайності  313 ц/га.

 

- Поширення дії механізму державно-приватного партнерства у сфері розвитку аграрного сектору та агропромислового виробництва Сходу України. Задіяння потенціалу соціального партнерства влади регіону і бізнесу як стимулу для розвитку агропромислового комплексу регіону та розвитку сільських територій.

 

Довідково: На початку 2012 року підписано Меморандум про соціально-економічне партнерство між Донецькою облдержадміністрацією і сільськогосподарською компанією «Харвест Холдинг». Відповідно до положень Меморандуму передбачено щорічне фінансування у сумі від 3 млн грн проектів, спрямованих на розвиток соціальної сфери у сільській місцевості, сприяння створенню нових робочих місць за рахунок розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на території сільських і селищних рад, де знаходяться підприємства холдингу. Зокрема, компанія «Харвест Холдинг» з метою розвитку малого бізнесу в Тельманівському районі Донецької області передала підприємцям у оренду непрофільні активи холдингу. Результатом співпраці став запуск нового виробництва: гусячої ферми, пересувної механізованої колони.

 

- Розвиток та запровадження державної системи страхування у галузі сільськогосподарського виробництва, впровадження програм державної фінансової підтримки аграрної галузі. Інституційно-правове забезпечення інструменту державної системи страхування у аграрній сфері вже існує. Так, з 1 липня 2012 року набув чинності Закон «Про страхування виробництва сільгосппродукції» що передбачає надання сільськогосподарським виробникам субсидій з державного бюджету для сплати страхової премії, нарахованої за договором страхування ризиків аграрного виробництва.

 

Довідково: У 2012 році держава виділила 70 мільйонів гривень для виплати компенсацій на страхування озимої пшениці від втрат у період перезимівлі. Ці дії сприяють розвитку страхового ринку у сільськогосподарському виробництві та знижують витрати виробників сільськогосподарської продукції на страхування, зменшуючи їхні власні (фінансові) ризики. Поряд з цим, в Україні функціонують державні програми, що надають можливості отримати дотації виробникам певної сільськогосподарської продукції. Зокрема, бюджетні дотації виплачуються господарствам населення за утримання великої рогатої худоби (ВРХ), виробництво молочної продукції. У 2011 році держава компенсувала 50 % витрат на будівництво тваринницьких комплексів з вирощування ВРХ, доїльних залів, кормоцехів. У Донецькій області за цією програмою вдалося розпочати роботу восьми підприємствам. Певні позитивні прогнози аграрії покладають і на створений Державний земельний банк (у відповідності до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 18 вересня 2012 р. № 5248-VI).

 

- Активізація роботи щодо розробки та запровадження енергозберігаючих технологій, розвиток альтернативної енергетики у сфері аграрного виробництва та розвитку агропромислового комплексу Сходу України. Зокрема, йдеться про впровадження технологій переробки органічних відходів сільськогосподарського виробництва, виробництво біогазу. Особливість застосування таких технологій полягає у можливості зменшення собівартості сільськогосподарського виробництва (у т.ч. за рахунок податкових пільг, а саме – шляхом скорочення до 50 %податку на прибуток, отриманого від впровадження проектів, пов’язаних з енергоефективністю).

 

Довідково: На території Сходу України реалізовано два біогазових проекти – у м. Слов’янську та м. Рубіжне; розробляються проекти біогазових заводів для ПАТ «Бахмутський аграрний союз» (Артемівський р-н Донецької обл.); ЗАТ «Апк-инвест» (Червоноармійський р-н Донецької області);

 

- Запровадження механізмів диверсифікації сільськогосподарського виробництва в регіоні, у т.ч. шляхом стимулювання розвитку тваринництва.

 

Довідково: Позитивні зрушення спостерігаються, у першу чергу, у птахівництві. Враховуючи включення у 2012 році України до переліку третіх країн, які мають право імпортувати продукцію птахівництва до країн ЄС, перспективним для Сходу України є збільшення виробництва яєць, яєчних продуктів, м’яса птахів (у т.ч. курятини). Річне виробництво м’яса за 2012 рік по Донецькій області становило 173,4 тис. тонн, що на 4,4 % більше показників 2011 року. У структурі продажу м’яса збільшилася частка реалізації м’яса птиці на 8,5 % (порівняно з показниками рівня збуту аналогічної продукції за 2011 р.).

 

-Активне запровадження на регіональному рівні реалізації Національних проектів (у т.ч. «Рідне село», «Відроджене скотарство», «Зелені ринки», «Зерно України») у поєднанні із стимулюванням розвитку сільськогосподарської кооперації, запровадженням механізмів державно-приватного партнерства, підвищенням соціальної відповідальності бізнесу тощо.

 

Довідково: Так, потужний потенціал щодо стимулювання розвитку агропромислового комплексу Сходу України формує розпочатий Національний проект підтримки агросектору «Рідне село». Особлива увага у рамках проекту покладена на стимулювання кооперації серед виробників сільськогосподарської продукції. У Шахтарському районі Донецької області, в рамках зазначених ініціатив, відбулося об’єднання приватних виробників у сфері виробництва та переробки м’ясних продуктів та молока, а також у сфері овочівництва у кооперативи, що дозволило отримати державну підтримку понад 1 млн грн. З метою подальшого розвитку галузі молочного скотарства у приватних господарствах населення Луганської області активно впроваджується робота з розвитку інфраструктури заготівлі молока шляхом створення молочних обслуговуючих кооперативів. Так, впродовж 2012 р. було створено 5 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

-Створення на регіональному рівні сприятливих умов для розвитку фермерства, стимулювання підприємницької ініціативи, розвитку малого підприємництва (малого бізнесу) та самозайнятості на селі, що дозволить вирішити проблему зайнятості у сільській місцевості.

 

Довідково: Станом на 1 листопада 2012 р. у Донецькій області нараховувалося 1526 фермерських господарств. Найбільше число яких зареєстровано у Новоазовському (151), Волноваському (139), Великоновосілківському (136), Артемівському (123), Амвросіївському (97), Слов’янському (86), Володарському (82) районах. У користуванні фермерських господарств Донецької області перебуває 206,2 тис. га сільськогосподарських угідь, з яких 196,9 тис. га – рілля. У середньому на одне фермерське господарство, що діє на території Донецької області, припадає 135,1 га сільськогосподарських угідь, з них 129 га – рілля. Основою спеціалізації фермерських господарств залишається рослинництво. Фермери, переважно, віддають перевагу вирощуванню соняшника і зернових культур.

 

На Сході України стимулювання розвитку агропромислового комплексу має великі перспективи. Активізація діяльності у цій сфері дозволить забезпечити диверсифікацію економічного комплексу регіону та сприятиме вирішенню ключових завдань структурної модернізації регіональних комплексів старопромислових регіонів. Зокрема – розвиток агропромислового комплексу дозволить підвищити рівень продовольчої безпеки регіону (та України в цілому), а також створити гарантований попит на продукцію вітчизняного машинобудування (щодо виробництва техніки сільськогосподарського призначення), що, у свою чергу, сприятиме структурній перебудові важкої промисловості Сходу України на інноваційних засадах.

 

Серед першочергових завдань щодо стимулювання розвитку агропромислового комплексу Сходу України слід визнати наступні:

 

Заходи щодо удосконалення механізмів державного управління галуззю:

- Модернізувати комплексні регіональні програми розвитку сільських територій. Закріпити статус сільських територій, з визначенням територіальних особливостей і наявних ресурсних можливостей для виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції.

- Посилювати практику соціального партнерства з аграрним бізнесом на рівні регіону для залучення позабюджетних коштів у реалізацію програм розвитку культурно-освітніх послуг, розбудови інженерних мереж енерго- і газопостачання, транспортних та інформаційних комунікацій у сільській місцевості тощо.

- Передбачити підготовку бази інвестиційних проектів для залучення нових технологій виробництва з метою підвищення продуктивності, у першу чергу фермерських господарств регіону.

- Спростити доступ до програм державної підтримки аграріїв через спрощення процедури укладання форвардних контрактів, врахування цінової політики на ринку зерна.

- Стимулювати збільшення збуту сільгосппродукції за рахунок розробки регіональних систем надання пільг для видів сільськогосподарської продукції, які мають значний споживчий попит у регіоні з урахуванням можливостей стимулювання експорту продукції за його межі.

- Впроваджувати рекламно-інформаційні інструменти просування сільськогосподарської продукції регіону на внутрішніх та зовнішніх ринках збуту.

 

Заходи щодо модернізації технічного та технологічного забезпечення галузі, у т.ч.:

- Включення до програм соціально-економічного розвитку областей фінансування заходів, спрямованих на створення мережі сервісних центрів, машинно-технологічних станцій, пунктів прокату сільськогосподарської техніки в регіоні, як за рахунок місцевих бюджетів, так і залучення додаткових інвестицій.

- Впровадження стимулюючих заходів для фермерських господарств, які впроваджують екологічно чисті технології виробництва аграрної продукції, проводять модернізацію існуючих зрошувальних та осушувальних систем.

- Ініціювання співпраці на регіональному рівні виробників сільськогосподарської продукції, представників науково-дослідних установ, машинобудівного комплексу для визначення існуючих можливостей удосконалення систем меліорації з впровадженням водо- і енергозберігаючих технологій.

 

Заходи щодо активізації зайнятості на селі передбачають:

- Моніторинг стану реалізації положень щодо залучення молоді та фахівців у аграрний сектор регіону, передбачених Законом України «Про зайнятість населення».

- Оновлення освітніх програм на базі вищих навчальних і наукових закладів з використанням сучасної системи підготовки і перепідготовки кадрів.

- Запровадження з метою підвищення рівня фахової підготовки спеціалістів аграрного сектору у навчальному процесі обов’язкового проходження стажування в агропідприємствах, де впроваджені сучасні технології виробництва сільгосппродукції.

- Підвищення трудової зайнятості молоді на селі через співпрацю центрів зайнятості і роботодавців з райдержадміністраціями, сільськими та селищними радами щодо сприяння створенню нових робочих місць, у тому числі робочих місць з тимчасовою зайнятістю (оплачувані громадські роботи).

 

Регіональний філіал у м. Донецьку

(І.М. Доля)