Анотація
В інформаційно-аналітичній записці проаналізовано перебіг та результати президентських виборів у Чеській Республіці, що відбулися на початку 2013 р. та закінчилися перемогою лівого політика Мілоша Земана. Визначено основні проблеми внутрішньополітичного становища Чеської Республіки. Окреслено найважливіші аспекти співпраці Чехії та ЄС в контексті політичних змін у ЧР.
ПЕРШІ ПРЯМІ ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ В ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ
26 січня 2013 року в Чеській Республіці відбувся другий тур президентських виборів, який завершився перемогою Мілоша Земана, представника партії громадянських прав «Земанівці». Він змінить на посаді Президента Вацлава Клауса з Громадянської Демократичної Партії. Ці президентські вибори вперше в історії сучасної Чеської республіки відбулися шляхом прямого народного голосування. Відзначимо, що загалом у Президентській кампанії приймало участь 9 кандидатів.
Довідково: Функції глави держави в основному представницькі; справжня влада належить прем'єр-міністру, який, у свою чергу, політично відповідальний перед парламентом – нижньою палатою депутатів. Проте президент має великий авторитет, що впливає на інші гілки влади, зокрема, на визначення персонального складу Конституційного і Верховного судів і всього суддівського корпусу, персональний склад управління Центральним банком, і, що особливо важливо, на зовнішню політику.
Перші прямі вибори поляризували інтелігенцію та суспільство в цілому, мобілізоване на підтримку двох основних кандидатів – Мілоша Земана та Карела Шварценберга.
Довідково: Мілош Земан (1944 р.н.) – засновник соціал-демократичної партії Чехії, яку очолював з 1993 по 2001 рік. Під його керівництвом ця партія перетворилася на потужного та конкурентоспроможного гравця на політичній арені Чеської Республіки. Вийшов з партії після того, як представники ЧСДП не підтримали його кандидатуру на президентських виборах 2003 року. Після неуспішної участі в президентських виборах 2003 року М. Земан на сім років припинив брати участь у політичному житті країни. У березні 2010 року став головою нової лівоцентричної партії «Земанівці». Вийшов у відставку з цієї посади після парламентських виборів 2010 року, коли його партія не потрапила до парламенту, набравши лише 4,33 %.
Вибір М. Земана можна трактувати як вотум суспільної недовіри правоцентричному уряду Петра Нечаса.
Дуже важливою в контексті виборів є можлива трансформація політичної системи Чеської Республіки. Наразі ЧР – це парламентська республіка і основними владними повноваженнями наділені Парламент та Уряд, які є безпосередньо пов’язаними один з одним. Принцип прямих президентських виборів актуалізує питання виникнення ще одного центру влади. Контент-аналіз виступів М. Земана демонструє його зацікавленість брати активнішу роль у житті Парламенту та Уряду. Можливості Президента більше впливати на політичний процес у державі прописані в Конституції. Зокрема, Президент Республіки має право брати участь у засіданнях обох палат Парламенту, їх комітетів і комісій. На його прохання в будь-який момент йому надається слово для виступу. Саме цим буде користуватися М. Земан, як зазначають чеські експерти. Тому, можливою є трансформація ЧР в напівпрезидентську (semipresidential) республіку[1]. Це може значно ускладнити роботу правоцентристського уряду П. Нечаса.
Як передбачають чеські аналітики, на наступних парламентських виборах (2014 р.) мають шанси перемогти ліві сили. Але навряд така політична зміна полегшить відносини між Президентом та Урядом, враховуючи колишній досвід М. Земана з соціал-демократами.
Можна констатувати політичну заангажованість соціологів та медіа-експертів, які у всіх своїх передвиборчих прогнозах віддавали перемогу в першому турі М. Земану та Яну Фішеру[2], навіть не розглядаючи Карела Шварценберга як можливого суперника М. Земана. Результати 2 туру також стали несподіваними саме в плані процентного співвідношення: очікувалися результати значно ближчі один до одного – 51% та 49%, а в результаті відрив склав майже 10% - 54,8% (М. Земан) та 45,19% (К. Шварценберг)[3].
Результат Їржі Дінстбіра-мол., який був висуванцем соціал-демократів, склав 16,12%[4]. Це є серйозною заявкою на майбутні парламентські (2014 р.) та президентські (2018 р.) вибори. Особливо це важливо в контексті загальної політичної ситуації в Чеській Республіці: непопулярність правоцентристського уряду на чолі з правлячою партією ОDS (Громадянська демократична партія), та заяви М. Земана про те, що він виступає за проведення дострокових парламентських виборів.
Можна окреслити розкол чеського суспільства під час виборів по декільком лініям:
1) по лінії інтелігенції: особливо творча інтелігенція розійшлася у вподобаннях, перетворивши публічні виступи на користь М. Земана та К. Шварценберга на взаємні образи та звинувачення;
2) за віковою ознакою: старша вікова категорія людей голосувала за М. Земана[5], а молодь, особливо урбанізована, голосувала переважно за К. Шварценберга;
3) за адміністративним поділом: сільське населення, жителі окраїн Чеської Республіки голосували за М. Земана. З регіональних центрів М. Земан переміг тільки в Усті над Лабем, Пардубіце, Їглава, Оломоуці та Остраві. Жителі столиці – Праги, центру Моравії – Брно, на заході – в Пльзені і на півдні – в Чеських Будейовицях надали перевагу К. Шварценбергу.
Одним із найбільш обговорюваних у суспільстві стало питання націоналізму, зокрема питання виселення судетських німців в 1945 році. Проте чеські аналітики вважають це питання частиною стратегії М. Земана навмисне штучно актуалізованим та таким, що в буденному житті не відповідає дійсності. К. Шварценберг висловлювався проти таких кардинальних дій. Це викликало велику кількість заперечень серед інших кандидатів, зокрема М. Земана, а також серед суспільства. Особливо слід відмітити, що М. Земан піднімав питання повернення власності німцям на чеських землях, що викликало занепокоєння серед населення західних регіонів Чеської Республіки. До того ж, однією з причин непідтримки К. Шварценберга чеські експерти називають його німецьке походження.
Довідково: дружина Президента Вацлава Клауса публічно (як і сам В. Клаус) виступила на підтримку М. Земана, не зважаючи на довгу історію суперництва між М. Земаном та В. Клаусом у минулому. На попередніх виборах Президента Республіки М. Земан був опонентом В. Клауса та програв. Пані Клаус аргументувала свою підтримку тим, що не хоче, аби після неї, перша леді Республіки говорила виключно німецькою.
Виборці пов’язували своє ставлення до німецькомовного світу – Судетської області, Швейцарії, Німеччини, Австрії, – із постаттю К. Шварценберга та екстраполювали своє ставлення до німців на нього. М. Земан, у свою чергу, вже має історію гострих висловлювань по відношенню до німців: у 2002 р. він назвав судетських німців «п’ятою колоною Гітлера», що призвело до скасування візиту Герхарда Шрьодера в Прагу[6]. Слід також відмітити, що «націоналістична карта» 70-річної давнини перекрила собою значно нагальніші питання економіки, соціальної сфери, європейської політики для Чехії протягом Президентської кампанії.
Актуалізувалося питання поділу політичних діячів на «правих та лівих» за ідеологічним спектром. М. Земан порівнював ситуацію в Чехії з президентськими виборами 2012 р. у Франції, переможцем яких, як відомо, став соціаліст Франсуа Олланд. М. Земан у всіх публічних дебатах підкреслював, що він відверто лівий політик. Зокрема, ці вибори можна вважати поразкою чеської правиці. Пржемисл Соботка, представник правлячої Громадянської демократичної партії, отримав у першому колі лише 2,46 % голосів[7]. Натомість К. Шварценберг позиціонував себе більше як особистість, ніж як політик правого спрямування.
Питання євроінтеграції протягом кампанії не розділяло обох основних конкурентів. Серед усіх 9 учасників президентських перегонів лише Яна Бобошікова, голова партії «Суверенітет», чітко артикулювала антиєвропейські ідеї на кшталт «стоп диктату Брюсселя». Відповідно, слід очікувати пожвавлення відносин у межах ЄС, введення євро та інших зобов’язань, які відкладалися через євроскептицизм Вацлава Клауса.
Що стосується російського фактору в чеській політиці, то слід зазначити, що М. Земан офіційно підтверджував, що його Президентська кампанія мала одним із фінансових джерел гроші російської компанії «Лукойл» та її офіційного представника в Чехії Івана Піліпа. До того ж, найближчим співробітником Земана є Мартін Неєдли – один з директорів компанії Lukoil Aviation Czech[8]. Проте слід відмітити, що опитування чеських громадян та експертів показало, що вони не вбачають у цьому проблеми, тобто це питання не викликає відкритої поляризації, як це зазвичай відбувається в Україні. Варто нагадати, що президента Вацлава Клауса, і не без підстав, вважали проросійським політичним діячем. Враховуючи орієнтацію нового президента на внутрішню політику, навряд чи слід очікувати якихось кардинальних змін у зовнішній політиці Чеської Республіки, зокрема по відношенню до Росії.
Висновки
Перші чеські прямі президентські вибори розділили чеську націю як ніколи раніше. У першу чергу, відбувся розкол між міським та сільським населенням, прихильниками різних концептів нації – агресивного етноцентричного та більш сучасного політичного. Не зважаючи на брудну кампанію та актуалізацію питань націоналізму, результат Карела Шварценберга, який зумів зібрати 2,241 млн голосів з 4, 958 млн виборців, котрі прийшли на вибори в другому турі, свідчить про те, що чехи орієнтовані на майбутнє і поступово позбавляються нав’язаних стереотипів.
Можна також констатувати, що ці вибори стали остаточним вотумом недовіри суспільства до правлячої правоцентристської Громадянської демократичної партії.
Слід очікувати зміцнення влади Президента та поступову трансформацію політичної системи ЧР у напівпрезидентську республіку. Згідно з останніми заявами Мілоша Земана, доцільними є позачергові парламентські вибори та зміна урядової коаліції.
Чеські та західні аналітики очікують більш проєвропейської політики від Чехії за президентства Мілоша Земана. Проте на тлі загальноєвропейської фінансової кризи малоймовірними виглядають перспективи кардинальної зміни зовнішньої політики Чеської Республіки. Зокрема, найактуальнішим лишається питання проведення спільної політики ЄС в умовах світової економічної та фінансової кризи. Особливо критичними є питання бюджету ЄС.
Не варто очікувати активізації політичних відносин між ЧР та Україною, проте слід враховувати потенціал нового Президента та робити зустрічні кроки з українського боку.
Таким чином, аналіз результатів президентських виборів у Чеській Республіці та перемога колишнього прем’єр-міністра Мілоша Земана є дуже актуальним для України з точки зору розвитку двосторонніх відносин, а також відносин з Вишеградською четвіркою, враховуючи великий потенціал впливу країн В-4 на політику ЄС щодо східних сусідів, зокрема щодо України. Тому ця тема потребує подальшої відповідної уваги.
Регіональний філіал у м. Ужгороді
(Стряпко А.Д.)
[4] Там само
[5] 2 тур див.: http://www.lidovky.cz/prezidentske-volby-2013.aspx; 1 тур див.: http://www.lidovky.cz/prezidentske-volby-2013.aspx?r=1