ЗАГРОЗИ БЕЗ КОРДОНІВ

ПРОТИ ТЕРОРИЗМУ

Антитерористичний центр. Новий крок у реалізацію стратегії України у боротьбі з тероризмом

Юрій ЗЕМЛЯНСЬКИЙ,
перший заступник голови Служби безпеки України, керівник Антитерористичного центру, генерал-полковник

Все частіше Україна відчуває просування до її кордонів такої інтернаціональної загрози як міжнародний тероризм. Служба безпеки України пішла на більш суттєвий крок у готовності протидіяти

ПРОЦЕС СТАНОВЛЕННЯ

Як свідчить світова практика, в різних країнах загальнодержавні координаційні органи у сфері боротьби з тероризмом виникали, як правило, вже після того, як це явище набувало серйозних масштабів й перетворювалося на реальну загрозу національній безпеці. В Україні ж створення Антитерористичного центру має превентивний характер. Це аж ніяк не означає, що фахівці прогнозують активізацію проявів тероризму на нашій території найближчим часом. Проте розвиток подій у світі примушує бути реалістами й завбачливо готувати механізм протидії цьому небезпечному соціальному явищу.

Боротьба з тероризмом завжди була одним з пріоритетних напрямків у діяльності спецслужб світу. Для Служби безпеки України таке завдання також визначено у числі найважливіших. З перших днів існування СБУ до його вирішення підійшли відповідально й грунтовно, задіявши весь наявний розвідувальний та контррозвідувальний потенціал. Масштабний комплекс оперативних заходів зорієнтовано перш за все на профілактику визрівання будь-яких форм екстремізму на вітчизняному грунті, на запобігання подібним проявам. Інший обсяг роботи - позбавлення активістів іноземних терористичних організацій щонайменших шансів використати територію нашої країни для здійснення протиправних акцій щодо офіційних представництв інших держав в Україні на підтримку своїх однодумців на батьківщині або з метою політичного шантажу керівництва нашої держави.

У Службі безпеки України від моменту її створення діють відповідні підрозділи боротьби з тероризмом і захисту національної державності. За цей час ними набуто певного досвіду у цій сфері. Лише цього року у взаємодії з органами міліції розкрито та відвернуто близько 60 проявів з ознаками терористичного характеру. У березні завдяки скоординованим оперативно-розшуковим заходам вдалося зірвати спробу групи особливо небезпечних злочинців шляхом шантажу й терору вирватися з місць позбавлення волі. За допомогою своїх зв'язків "на волі" вони планували захоплення заручників - дітей в одному з обласних центрів - з метою звільнитися у такий спосіб та виїхати за межі України. У липні завдяки оперативному реагуванню та чіткій організації розшукової діяльності органами МВС та СБ України був встановлений і затриманий киянин, який у анонімному листі на адресу Київської міської держадміністрації погрожував підірвати 11 багатоповерхових житлових будинків у столиці, якщо у визначений ним термін майже 2 мільйони доларів не покладуть до автоматичної камери схову на залізничному вокзалі.

Протягом кількох років у структурі СБУ існує сформоване за Указом Президента України Управління боротьби з тероризмом та захисту учасників кримінального судочинства. За час його існування проведено понад 300 оперативно-бойових операцій із затримання особливо небезпечних злочинців і звільнення заручників. Понад 200 осіб, що брали участь у кримінальному судочинстві, та майже 100 членів їх сімей після отримання погроз з боку правопорушників перебували під захистом цього бойового, підготовленого за сучасними вимогами підрозділу, готового виконувати завдання будь-якого рівня складності.

З МЕТОЮ КООРДИНАЦІЇ І ГЕНЕРАЦІЇ...

Ідея створення в Україні координаційного генеруючого органу виникла невипадково і не на пустому місці. Для боротьби з тероризмом, як свідчать реалії сьогодення, необхідно виходити на новий рівень. Адже методи злочинців стають дедалі цинічнішими, вони заволодівають найдосконалішою зброєю, обираючи найбільш антигуманні засоби ураження, користуються сучасними системами зв'язку, для них не існує кордонів. Наша реакція на такий динамічний розвиток ситуації у світі повинна бути випереджальною. Про необхідність постійного узгодження дій усіх правохоронних органів для боротьби з тероризмом красномовно свідчив не лише наявний досвід проведення спільних операцій, а й приклад багатьох інших країн. Переконували у цьому, зокрема, й гіркі уроки спецназу Росії у Будьоннівську та Первомайську, де далися взнаки саме серйозні недоліки у координації дій частин та підрозділів з високим рівнем бойової підготовки, але різної підпорядкованості. І лише, як пам'ятаємо, після трагедії терміново було прийнято рішення про створення координаційних антитерористичних органів.

Антитерористичний центр (АТЦ) в Україні було створено 11 грудня 1998 року за Указом Президента України. Це постійно діючий орган при Службі безпеки України, який здійснює координацію діяльності органів виконавчої влади щодо запобігання терористичним актам стосовно державних діячів, важливих об'єктів життєзабезпечення населення та підвищеної небезпеки, таким, що створюють загрозу життю й здоров'ю значної кількості людей, та їх припиненню.

На АТЦ покладено завдання збирання, узагальнення, аналізу та оцінки інформації про терористичні наміри і прояви, розробки концептуальних положень та програм антитерористичної діяльності, формування планів запобігання терористичним актам та їх припинення, координації та методичного забезпечення фахової підготовки особового складу спеціальних підрозділів Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ, Управління державної охорони, Прикордонних військ, Національної гвардії, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, взаємодії зі спецслужбами та правоохоронимим органами іноземних держав з проблем антитерористичної діяльності.

Приймаючи рішення про створення АТЦ, було враховано й нинішню непросту економічну ситуацію в Україні, в зв'язку з чим при розробці основних положень ставилося завдання зробити його структуру маловитратною, щоб вона не обтяжувала державний бюджет. Центр складається з міжвідомчої координаційної комісії, до якої входять заступники керівників силових відомств, та робочого органу - штабу. Також для здійснення конкретних антитерористичних заходів утворюються координаційні групи при регіональних органах Служби безпеки України. Це не випадково, адже на Службу покладається керівництво антитерористичними заходами й організаційне забезпечення їх підготовки й здійснення. Штаб центру є структурним підрозділом Служби безпеки України, але, враховуючи міжвідомчі функції АТЦ, він комплектується не лише військовослужбовцями та працівниками СБУ, а й інших міністерств і відомств. При цьому перевага надається співробітникам з достатнім досвідом роботи, аналітичним складом мислення, здатним мобілізуватися й рішуче діяти у кризовій обстановці.

З початком діяльності АТЦ загальнодержавна система антитерористичних заходів все помітніше набуває конкретних рис. Вона еволюціонуватиме постійно, грунтуючись і на глибокій оцінці й прогнозуванні реальних ситуацій, і на розробці стратегії протидії потенційним агресивним спрямуванням. Відпрацьовуються конкретні комплекси оперативних заходів щодо забезпечення безпеки особливо важливих об'єктів, порушення режиму діяльності яких може призвести до тяжких наслідків, навіть до екологічних катастроф. Служба безпеки України систематично проводить навчання на підприємствах атомної енергетики та інших об'єктах з імітацією захоплення їх терористами, при цьому передбачаються різні варіанти ускладнення ситуації.

Підготовка антитерористичних сил передбачає моделювання умов, максимально наближених до бойових: знешкодження терористів і звільнення "заручників", віртуозне водіння автомобілів, абсолютне володіння стрілецькою зброєю та спецтехнікою, що використовуються у боротьбі з терористами та бандитськими угрупованнями. Сьогодні все це можна відпрацьовувати на новому учбово-тренувальному центрі. Рішення про його використання для потреб АТЦ прийнято Президентом України, який проявляє особисту зацікавленість в ефективному функціонуванні подібних підрозділів у нашій країні. Керівництво держави також всіляко сприяє забезпеченню бійців АТЦ сучасним озброєнням, універсальним спорядженням. Розробці концепції органічного поєднання всіх антитерористичних сил, засобів і можливостей державних органів передувало ретельне вивчення такого досвіду в країнах, які ведуть активну боротьбу з тероризмом протягом десятиріч. Це передусім США, Великобританія, Італія, Франція, Німеччина, Ізраїль, Іспанія, Туреччина. Екстраполюючи їх напрацювання на специфіку нашої держави, незначну кількість терористичних проявів та стан системної протидії ним, вдалося виробити оптимальну структуру.

Зараз відбувається становлення нормативно-правової бази для боротьби з тероризмом . У жовтні минулого року Верховною Радою України прийнято Закон "Про посилення боротьби з терористичними проявами", який після розгляду Президентом України перебуває у стадії доопрацювання. Однак визначення тероризму у вигляді окремої статті Кримінального кодексу, навіть якщо воно й досконале, усіх проблем створення міцного законодавчого підгрунтя боротьби з цим явищем не вирішить. АТЦ уже отримав від керівництва держави доручення розробити спеціальний законопроект антитерористичного спрямування. При підготовці цього документа враховується світовий досвід та особливості внутрішньої соціально-політичної, криміногенної обстановки. Скажімо, під час здійснення запобіжних антитерористичних заходів не можна не враховувати властивий сучасності процес інтернаціоналізації злочинності, намагання ділків кримінального світу все частіше використовувати найманих убивць з іноземним громадянством, спроби членів закордонних терористичних та незаконних воєнізованих формувань "відсидітись" на території інших держав, у тому числі в Україні, під виглядом комерсантів чи біженців. У зв`язку з цим наші аналітики прогнозують, що відсоток іноземців, які виступатимуть організаторами чи виконавцями акцій терористичного характеру, зростатиме, і це потребує вжитття додаткових заходів протидії та упередження.

ЩОБ НЕ ПЕРЕТВОРИТИ УКРАЇНУ У БАЗУ ДЛЯ ТЕРОРИСТІВ...

За оперативною інформацією, у нашій державі постійно або тимчасово проживають члени близько 10 закордонних терористичних організацій та груп з країн Близького та Середнього Сходу, Південно-Східної Азії, Латинської Америки, а також вихідці з Кавказу та Закавказзя, які брали участь у бойових діях у Чечні, Дагестані, Грузії, Азербайджані, Вірменії. Ці особи відомі українській спецслужбі. Проте згідно з чинним українським законодавством ми не можемо висувати до них претензії стосовно їхньої причетності до сумнівної діяльності на батьківщині, якщо вони не порушують законів України й немає офіційних мотивованих звернень від закордонних правоохоронних органів про їх видачу. У цій ситуації завдання СБУ - тримати обстановку під суворим контролем з метою недопущення терористичних дій на території нашої країни.

Слід зазначити, що Україна, її представництва і громадяни завдяки здійсненню керівництвом держави виваженої зовнішньої політики, реальному авторитету у світі не розглядаються міжнародними терористичними організаціями як безпосередній об'єкт терористичних посягань. Однак прослідковуються спроби використовувати нашу територію як базу для підготовки таких акцій у "третіх" країнах, для створення інститутів фінансової підтримки терористів - різноманітних фірм, благодійних фондів тощо. Усе це сприяє поширенню ідеології тероризму, загрожує авторитету нашої держави на міжнародному рівні. Іноземці, причетні до такої діяльності, українських законів не порушують, навпаки вони дуже активно засвідчують свою лояльність, вчасно сплачують податки.

Прямих збитків економіці нашої держави начебто й немає. Проте у нас є оперативні матеріали, у яких чітко прослідковується кінцеве призначення коштів таких гастролюючих бізнесменів - для їх зарубіжних політичних однодумців. Тому закривати очі на цю проблему ми не маємо морального права. Вирішувати її доводиться у взаємодії зі спецслужбами інших країн.

Наша держава, як суб'єкт міжнародного права, приєдналася до підписання майже всіх міжнародних конвенцій та протоколів з різних аспектів боротьби з тероризмом. У першу чергу це стосується узгодження оперативних заходів, пов'язаних з перебуванням в Україні небезпечних "візитерів". Завдяки обміну інформацією співробітники української спецслужби тільки останнім часом у двох епізодах встановили осіб, які висловлювали погрози вчинити терористичні акти щодо дипломатів іноземних держав.

З урахуванням міжнародної антитерористичної практики ми розробляємо й термінологічну базу. Так у ході наради керівників органів безпеки та спеціальних служб країн-учасниць СНД у травні 1997 року було прийнято спільне рішення про те, що при оцінці протиправних дій та проведенні оперативно-розшукових заходів під поняттям "тероризм" слід розуміти злочини, що вже визначені національним законодавством як тероризм й вважаються такими згідно з міжнародними конвенціями, при вчиненні яких застосовуються вибухові пристрої та інші небезпечні для життя людей засоби масового ураження. До цієї ж групи протиправних діянь віднесені спроби одержати доступ до ядерного, хімічного, бактеріологічного матеріалів для використання їх в терористичній діяльності, а також організаційна діяльність щодо підготовки зазначених злочинів, замах на їх здійснення чи співучасть у них.

Як свідчить практика, сьогодні в Україні прояви терористичного характеру відбуваються досить рідко. Разом з цим у соціально-політичній, економічній сферах, міжнаціональних та міжрелігійних відносинах наявні такі чинники, які при небажаному розвитку подій можуть спричинити гострі конфлікти між певними категоріями громадян. Не виключено, що окремі особи намагатимуться вирішити їх протизаконним шляхом.

Деякі з радикальних політичних угруповань всупереч чинному законодавству створюють формування та групи з ознаками воєнізованих і не виключають методів терору як у боротьбі з опонентами, так і з метою тиску на органи державної влади. Потенційну загрозу щодо використання силових методів становить також діяльність окремих нетрадиційних релігійних об'єднань.

Серед чинників, які сприяють поширенню тероризму, особливе місце посідає криміналізація суспільства. Організовані злочинні угруповання вдаються до найжорстокіших форм усунення конкурентів. Інколи за злочинними діями проглядаються економічні та політичні інтереси зацікавлених осіб та кіл, що дає підстави говорити про можливість застосування представниками криміналітету для досягнення своїх цілей будь-яких засобів, у тому числі й терористичного характеру. Тому для України все більш актуальною стає проблема протидії незаконному обігу засобів ураження, що можуть бути використані терористами.

За даними правоохоронних органів, на даний час в Україні у розшуці перебуває близько 7 тисяч одиниць вогнепальної зброї та велика кількість вибухових речовин. Особливо небезпечними є спроби окремих осіб заволодіти засобами масового знищення ядерної, хімічної та бактеріологічної дії. За останні роки співробітниками СБУ припинено ряд спроб незаконного придбання, зберігання і вивезення за межі України ядерних і радіоактивних матеріалів.

Консолідація реальних сил, які здатні у межах держави й у світових масштабах стати на перешкоді поширенню тероризму, надає можливість політикам, урядам держав спрямувати свій потенціал на поступову оптимізацію конфліктних вузлових моментів у суспільному житті на засадах, альтернативних силовим. Зменшуючи концентрацію агресії у світі сьогодні, ми закладаємо здорове підгрунтя для майбутніх поколінь. Важлива роль у цьому процесі відводиться правоохоронним органам і зокрема тим структурам, на які покладено завдання координації діяльності у боротьбі з тероризмом.

ДО РЕЧІ:

5 вересня 1972 р., коли слабкість антитерористичних підрозділів не дозволила звільнити в Мюнхені ізраїльських спортсменів, узятих в заручники і призвела до їх загибелі, вважається відрахунком світової боротьби з тероризмом. Нині, практично, всі розвинуті країни мають такі підготовлені групи з боротьби з тероризмом, а деякі з них вже здобули й міжнародний авторитет. Окреслимо діяльність деяких з цих підрозділів.

Сайєрет Маткал

Розвідувальна група ГШ МО Ізраїлю

(Чисельність засекречена)

Створена в 1957 р. як таємний підрозділ, а з 1968 р. розпочала антитерористичну діяльність. Саме ця група здійснила найбільш резонансну операцію в аеропорті в Бейруті, знищивши 13 літаків арабських авіаліній у відповідь на захоплення ізраїльських літаків в Афінах та Цюриху. У 1976 р. група з Сайєрет Маткал здійснила найбільш вдалу операцію за історію боротьби з тероризмом - звільнення 103 заручників в Антеббі, а в 1972 р. штурмом літака з заручниками завершилося звільнення 100 пасажирів в аеропорту Lod.

"Дельта"

Головний антитерористичний загін чисельністю 500 осіб США було створено в середині 70-х, а нині на його рахунку понад сотні таємних операцій на всіх континентах земної кулі. Найбільш удавана операція - акт проти іракських військ під час широкомасштабної військової операції США "Буря в пустелі".

"Альфа"

Підрозділ російської ФСБ з боротьби з тероризмом чисельністю близько 200 осіб було створено як таємний загін 7-го управління КДБ. Нині "Альфа" проводить до 30-ти операцій щорічно. Найбільш вдалою операцією цієї групи вважається штурм палацу Аміна при вторгненні в Афганістан в 1979 р.

GSG-9

Німецький підрозділ GSG-9 чисельністю близько 200 осіб за історію свого існування провів близько 5000 операцій різного масштабу та спромігся звільнити понад 500 заручників. Найбільш відомою операцією є звільнення в 1977 р. понад 100 пасажирів літака "Люфтганзи", захопленого арабськими терористами в Сомалі.