ЯРЕМКО Лариса Адольфівна (доцент Львівської комерційної академії)

Розширенню сфери тіньової бізнесової діяльності сприяла господарська глобалізація. За словами американського економіста К.Омае "світ без кордонів", вона створила передумови інтернаціоналізації такого бізнесу. Сьогодні можна говорити про існування його глобальної інфраструктури, яка включає офшорні зони, міжнародні конвертаційні центри, тіньові та злочинні синдикати, розгалужену систему зв'язку. Це створює реальні загрози для національних та регіональних економік.

Глобалізація фактично породила нову групу загроз економічній безпеці територій - зовнішньоекономічні загрози. Заради справедливості слід зазначити, що вони існували і раніше, проте саме глобалізація надала їм вселенських масштабів і перетворила у реальну загрозу економічному суверенітету територій.

Практично кожна форма зовнішньоекономічних зв'язків супроводжується певними видами тіньового бізнесу. Розглянемо їх коротко: на прикладі трьох основних форм міжнародної економічної співпраці.

З міжнародною торгівлею пов'язані такі види тіньової діяльності як нелегальний експорт та імпорт товарів і послуг, недоброякісний імпорт, переміщення через митний кордон підробленої і контрафактної продукції. Про їхні масштаби, а значить і про збитки для держави і населення, можна судити з наступних фактів. Так, зіставлення статистичних даних ЄС та України щодо взаємної торгівлі засвідчує, що вітчизняні дані є заниженими як мінімум на 14-15 %. Можна гадати, що і за іншим напрямками зовнішньої торгівлі ситуація є схожою. Це означає мільйонні недонадходження до державної скарбниці від митних платежів. Значними є втрати виробників від фальсифікованої продукції. За даними американського дослідника О. Шенкара майже 7 відсотків світової торгівлі припадає на фальсифіковані товари, що приносить щорічні втрати офіційних виробників у 300 млрд дол., не кажучи вже про втрати споживачів на корисності придбаних благ і навіть на здоров'ї (фальсифіковані ліки тощо).

Міжнародний рух капіталів супроводжується такими негативними явищами як нелегальні вивезення капіталів за рубіж, неповернення експортної виручки тощо. Ці явища набирають загрозливих масштабів. Так, за даними президента Центру стратегічних ініціатив А. Чубатенко, з України в офшорні зони вже вивезено близько 100 млрд дол. (Урядовий кур'єр 30.03.05 - С. 6). Лише у 2005-2006 роках такі втрати для країни склали майже 13 млрд дол. Президент України В. Ющенко зазначив, що відтік капіталів з країни є однією із найбільших загроз національній безпеці.

Не менш обтяжений загрозами є і міжнародний трансфер технологій. У цьому зв'язку варто вказати на такі явища як викрадення промислових секретів, технологічних інновацій, на яких тримається сучасне високотехнологічне виробництво, "крадіжка мізків", іноземна експлуатація наших науковців через нелегальні та напівлегальні форми зайнятості. Останні отримали назву "бангалорської" форми (від назви індійського міста Бангалор). Його особливість у тому, що виконавці досліджень і розробок відправляють свої результати електронною поштою замовнику. Останній фактично не контактує з місцевою владою і не здійснює податкових, соціальних платежів. Так, за соціологічними дослідженнями, у Львові близько 20 відсотків спеціалістів із створення програмного забезпечення працюють у "тіні". Це означає, що результати їхньої праці використовуються іноземними замовниками без урахування прав інтелектуальної власності.