ГУМЕНЮК Анатолій Маркович (докторант відділу регіональної політики Національного інституту стратегічних досліджень)

Як свідчить досвід ринкової трансформації постсоціалістичних економік, вказаний процес супроводжується активізацією тіньової економіки, формуючи додаткові завдання державній економічній політиці із забезпечення економічної безпеки. На сьогодні, загрози економічній безпеці країни мають регіональний характер і поділяються на зовнішні (мегазагрози - зростання зовнішнього боргу, зменшення золотого запасу країни, та макроекономічні загрози - відсутність єдиної інтегральної регіональної політики держави, диференціювання економічного розвитку українських регіонів та їхнього життєвого рівня) та внутрішні - втрата внутрішнього ринку, відтворювальної незалежності, низька фінансова дисципліна.

Багатоаспектний аналіз тіньової економічної активності дозволяє визначити тіньову економіку як сукупність господарських відносин, які не відображені в офіційній звітності та формальних контрактах або відображені свідомо неадекватним чином. Тобто, всі сфери та сектори тіньової економіки прагнуть отримати дохід за межами правового поля. Тінізація трансформаційної економіки характеризується дихотомічністю соціально-економічних ефектів на економічний розвиток. Негативні ефекти тінізації економіки проявляються: у деформованій податковій, бюджетній сфері; зниженні ефективності макроекономічної політики; структурних деформаціях економіки; уповільненні економічного зростання та розвитку; деформації інвестиційних процесів; погіршенні стану природного середовища; деформації структури споживання; посиленні соціального розшарування суспільства, загостренні міжнаціональних конфліктів, підвищенні криміногенності економіки, зниженні конкуренції та ефективності ринкового механізму; деформації умов відтворення робочої сили; зниженні ефективності виробництва та розподілу праці. До числа позитивних наслідків тінізації економіки відносять: формування нових ринкових ніш, забезпечення зайнятості частини населення, попередження банкрутства приватної особи або підприємства, фінансування благочинних програм тощо.

Додамо, що підвищення рівня економічної безпеки вимагає, перш за все, інституціональних змін системи державного управління. Комплекс інституціональних реформ містить: оптимізацію структури органів управління та правоохоронних органів, встановлення ефективного держконтролю в економічній сфері, адміністративну реформу у сфері управління регіоном, боротьбу з корупцією, усунення адміністративних перешкод тощо. Тому пакет рекомендацій з ефективного впровадження програми детінізації економіки регіону складається з наступних заходів: удосконалення податкової політики; підвищення особистої та суспільної безпеки; розробка та впровадження програми з посилення виховної роботи з населенням та забезпечення його юридичної грамотності, вдосконалення системи розподілу бюджетних коштів та системи управління державною власністю, підвищення ефективності забезпечення національної безпеки, ідентифікація системи показників якості життя громадян та соціально-економічного розвитку регіону.