|
|
ГУРНИЦЬКИЙ Ромуальд Володимирович (здобувач відділу регіональної політики Національного інституту стратегічних досліджень)
Якщо, за визначенням Дж. М. Кейнса, гроші - кров економіки, то кров тіньової економіки - позабанківський грошовий обіг.
Проблема виведення з тіньового сектору значних обсягів грошової маси в основному (у вигляді позабанківського обігу готівки) і включення їх до офіційного економічного обороту країни - одне з найгостріших питань виходу вітчизняної економіки з кризи, що насамперед зумовлює необхідність у системному комплексному підході до вирішення проблеми.
У позабанківському обігу обертається і готівка, яка належить фізичним особам, тобто населенню, і та, що знаходиться в касах підприємств (15-20 % від загального обсягу готівки). Друга частина коштів фізичних осіб - їх заощадження, розміщені в комерційних банках у вигляді депозитів. Тобто майже половина грошової маси в національній валюті обертається поза банками і не контролюється з боку банківської системи. Водночас у розвинених країнах світу частка готівки у структурі грошової маси не перебільшує 3-5 %.
Ведучи мову про позабанківський обіг готівки в іноземній валюті, дослідники вирізняють два види її обертання.
Зростання обсягів позабанківського обігу готівки як у національній, так і в іноземній валюті має такі негативні наслідки:
1) зменшується пропозиція іноземної валюти на внутрішньому міжбанківському валютному ринку, що не дає можливості встановлювати реальний курс гривні стосовно іноземних валют, та призводить до значних коливань курсу гривні;
2) скорочуються можливості збільшення валютних резервів держави, що знижує усталеність національної грошової одиниці;
3) істотно скорочуються інвестиційні й кредитні ресурси країни, що створює штучний попит на іноземні кредити і призводить до збільшення зовнішнього державного боргу та заборгованості юридичних осіб;
4) зменшується база оподаткування за рахунок наявності тіньового обігу готівки;
5) збільшення обсягів позабанківського обігу готівки сприяє дальшому поширенню тіньової економіки, яку вона переважно й обслуговує;
6) значні обсяги позабанківської готівки - суттєве джерело відтоку валюти за кордон.
Аналізуючи джерела зростання обсягів позабанківського обігу готівки в національній та іноземній валютах, було б варто виділити наступні:
1. Постійне перевищення доходів населення над їх витратами. Значне джерело збільшення коштів у населення, не включених до банківського обігу.
2. Наявність позитивного сальдо купівлі-продажу іноземної валюти населенням.
3. Участь населення в тіньовій економіці (основне джерело зростання обсягів позабанківського обігу готівки).
4. Ухилення від оподаткування і переведення безготівкових грошей в готівкові та виплата потім заробітної плати готівкою в "конвертах", тобто поза розрахунковими відомостями по зарплаті.
5. Утримування юридичними особами оборотних коштів у готівковому вигляді та їх наступні розрахунки між собою, між юридичними і фізичними особами готівкою через високий податковий тиск та неврегульованість економічного законодавства.
6. Високий рівень доларизації економіки (на 01.12.99 цей показник - 42,4 %).
Вищенаведені джерела є одночасно й чинниками зростання обсягів позабанківського обігу готівки, тим не менше, серед основних варто виділити такі.
1. Нездатність уряду та Національного банку України включити наявні чільні грошові ресурси (величезні суми готівки поза банками, перевищення купівлі іноземної валюти над її продажем, постійне позитивне сальдо доходів і витрат населення, збільшення заборгованості із зарплат і пенсій, тіньові капітали) у фінансовий оборот у вигляді кредитних ресурсів та інвестицій.
2. Діяльність пунктів обміну валюти. Збільшенню позабанківського обігу готівки сприяє діяльність пунктів обміну валюти (небанківських), які функціонують на підставі агентських угод з уповноваженими банками, оскільки їх діяльність неможливо контролювати.
3. Невирішеність питання з відкриттям і використанням фізичними особами
України рахунків в іноземних банках.
4. Низький рівень безготівкових розрахунків населення за товари і послуги. Відсутня практика перерахування заробітної плати на банківські рахунки. Зараз в Україні використовуються пластикові картки тільки іноземного походження (17 банків): в основному VISA, Euroрау, Маstег.
Даний перелік не буде повним, якщо не згадати про недостатню розвиненість страхового сегменту ринку фінансів України, створення й використання фіктивних фірм, нерозвиненість вторинного фондового ринку, наявність каналів прихованого вивозу іноземної валюти за кордон, хронічне позитивного сальдо купівлі-продажу іноземної валюти, яка використовується населенням у вигляді заощаджень, а також у тіньовому обігу за участю юридичних і фізичних осіб (продаж-купівля квартир, дач, автомобілів тощо).
Можна зробити висновок, що нині в нашій країні відсутня альтернатива іноземній валюті в готівковому вигляді як засобу нагромадження і зберігання заощаджень населення. В свою чергу, так звана "готівка" формує пасиви банків в іноземній валюті, не схильних до інфляції; обслуговує тіньовий товарообіг всередині країни (операції з нерухомістю, тощо); фінансує "човникову" торгівлю. Варто зазначити, що за своєю економічною природою купівля іноземної валюти населенням є формою кредитування економік інших держав.
Саме тому, завдання подолання тіньової економіки і суттєвого зменшення основного джерела її живлення - позабанківського обігу готівки - є одним із наріжних каменів трансформаційних процесів в економіці України сьогодні.
|
|