ГЕРАСИМОВА Світлана Василівна (докторант Київського національного університету імені Тараса Шевченка)

В акціонерному секторі держави, що представлений відкритими та закритими акціонерними товариствами, також спостерігаються прояви тіньової економіки. У якості прикладу таких прояв можна назвати "рейдерство", тобто силове захоплення та поглинання підприємств, "агресивність інвестора", тобто невиправдані ризики покупців цінних паперів заради одержання високих дивідендів. Відбуваються такі негативні явища під час реорганізації акціонерного товариства шляхом поділу або виділення, злиття чи приєднання, перетворення, а також при створенні акціонерного товариства у ході корпоратизації та приватизації. Саме останнє і характеризується високим рівнем прояву тіньової економіки.

При швидкоплинній приватизації підприємств, пік якої припав на 90-ті роки минулого століття, майже не враховувались ні інтереси та права власників, ні стратегії ефективного управління державним або комунальним майном. Зрозуміло, що такий негативізм у першу чергу відобразився саме на акціонерних товариствах з державною або комунальною часткою майна. Дані, що не раз наводилися у різних джерелах, не раз підтверджували неприбутковість таких підприємств.

Також найбільша кількість акціонерних товариств приходиться на промисловість. Фахівці відзначають, що тіньовий сектор найчастіше експлуатує саме промислові потужності державних підприємств, зумовлюючи їх некомпенсоване прискорене зношування і позбавляючи державу належних доходів. Тому можна констатувати, що ця проблема є актуальною і для акціонерних товариств з державною часткою майна. Наслідком такої незахищеності прав власників акцій та інвесторів є недоотримання належних доходів від інвестованого капіталу.

Причиною створення такої ситуації або основними проблемами детінізації акціонерного сектору ми вважаємо: по-перше, недосконалість існуючої нормативно-законодавчої бази, що регулює приватизаційні процеси та діяльність акціонерних товариств; по-друге, відсутність окремих нормативних актів, щодо захисту прав інвесторів та акціонерів; по-третє, відсутність ефективних регулятивних механізмів взаємодії держави і приватного власника; по-четверте, незацікавленість багатьох суб'єктів корпоративного управління отримувати законний (офіційний) дохід.

Оскільки детінізація представляє собою систему заходів, спрямованих на усунення причин, що зумовлюють прояви тіньової економіки, то у якості приклада таких заходів для даної ситуації на мікрорівні можна назвати: 1) підвищення фінансової прозорості акціонерного товариства, тобто відповідно до Принципів корпоративного управління, забезпечення права акціонерам на своєчасне отримання повної та достовірної інформації щодо фінансово-господарського стану товариства та результатів його діяльності, суттєвих фактів, що впливають або можуть вплинути на вартість цінних паперів та/або розмір доходу за ними, про випуск товариством цінних паперів тощо; 2) посилення контролю за діяльністю суб'єктів корпоративного управління з одночасним підвищенням їх відповідальності тощо.

Макрорівневі заходи повинні, на наш погляд, здійснюватись у наступних напрямах: 1) розробка та удосконалення законодавства із захисту прав акціонера-інвестора; 2) посилення контролю за використанням державної та комунальної частки власності в акціонерних товариствах; 3) посилення контролю за здійсненням приватизації підприємств; 4) посилення контролю за діяльністю ринку фінансових послуг, а саме його складової - фондового ринку, з метою відстеження тенденцій концентрації акціонерного капіталу тощо.