|
|
ЗЯНЬКО Віталій Володимирович (завідувач кафедри фінансів та кредиту Вінницького національного технічного університету)
Перш ніж розпочинати мову про виведення з тіні підприємницької діяльності, про легалізацію капіталів, потрібно проаналізувати причини, чому так сталося, що майже половина підприємців згідно з офіційними даними (а за неофіційними значно більше) приховують свої доходи, дослідити систему, економічне середовище, в якому функціонувало і функціонує підприємництво в Україні.
При здійсненні податкової політики держава переслідує дві мети - наповнення доходної частини державного бюджету і стимулювання розвитку економіки. Головне - стимулювання, адже пропорційно до економічного зростання відбувається збільшення податкової бази, отже збільшення бюджетних надходжень забезпечується за незмінної податкової ставки. Стабільність податкового законодавства вселяє оптимізм підприємцю, дозволяє йому прогнозувати свою діяльність і є, на нашу думку, основою детінізації економіки. На жаль, останнім часом головною функцією нашої держави стала фіскальна. Для забезпечення збору податків у структурі Державної податкової адміністрації функціонує податкова міліція, до збору податків залучена Служба безпеки України та Міністерство внутрішніх справ, Державна митна служба одержала право на носіння і застосування зброї. Все це говорить про те, що держава визнала порушення закону з боку підприємців, але замість того, щоб вдосконалювати законодавство, посилює "апарат примусу" для підприємців. Таким способом забезпечити зростання ефективності підприємницької діяльності, а тим паче збільшення інноваційної активності неможливо. Розробка та впровадження інноваційних проектів потребує великих, довгострокових і ризикових капіталовкладень. Нестабільність та недосконалість вітчизняного законодавства є не лише основною причиною існування тіньового бізнесу в країні, але й головною перешкодою на шляху підвищення активності інноваційної підприємницької діяльності. Якщо держава лише боротиметься з "тіньовою економікою" і не створюватиме гарантій для нормального функціонування бізнесу, то підприємці боротимуться за своє виживання і не будуть зацікавлені у вкладанні своїх капіталів у ризиковані інноваційні проекти.
Отже, проблема детінізації є комплексною і лежить у площині повернення людей до нормальної господарської діяльності, що базувалася б на розумних законах. Розробляючи закони та нормативні документи з повернення тіньових капіталів, державі необхідно думати про те, як змінити свої функції. Уряду треба від звинувачень бізнесу перейти до визнання власної провини за те, що не були вчасно створені належні умови для легалізації господарської діяльності. Виходячи з світового досвіду, потрібно встановити вичерпний перелік видів діяльності, доходи від яких завжди вважатимуться кримінальними. Це незаконний оборот наркотиків, незаконна торгівля зброєю тощо. І треба перестати звинувачувати підприємця у злочині через те, що він використовує гроші, про походження яких нікому нічого не відомо. Підприємець не зобов'язаний доводити, що він, скажімо, ніколи наркотиками не торгував. Якщо держава не має цьому доказів, то не має й підстав переслідувати підприємця і потрібно визнати його діяльність законною. Держава зобов'язана прийняти закони, що дозволять підприємцям впевнено дивитись у майбутнє, і забезпечити їх виконання, аби підприємці знали: якщо вони дотримуватимуться чинних нормативних актів, то завжди матимуть можливість нормально працювати в цій країні і ніхто не зазіхатиме на законно отриманий ними прибуток.
|
|