КОВАЛЕНКО Григорій Петрович (заступник директора департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Державної податкової адміністрації України)

Аналіз наявної інформації свідчить про особливе загострення проблеми легалізації доходів злочинного походження, пов'язаної з незаконним виведення за кордон валютних коштів. Зазначені дії призводять до величезних втрат бюджету через несплату податків та зборів до Пенсійного фонду, а також руйнують засади чесної конкуренції у вітчизняній економіці.

За офіційними даними Національного банку України у 2006 році на міжбанківському валютному ринку куплено валюти на суму понад 236 млрд грн., при цьому, за інформацією Пенсійного фонду України, у зазначений період відповідний збір було сплачено лише з суми 189 млрд гривень.

З повною впевненістю можна сказати, що різниця у сумі 47 млрд грн є суто тіньовою складовою у придбанні і перерахуванні валютних коштів за кордон. При цьому до Пенсійного фонду не було сплачено збір у сумі 617 млн грн., а це складає четверту частину річних надходжень до фонду від вказаних операцій (всього у 2006 році сплата збору з купівлі-продажу валют складає 2,4 млрд гривень).

Саме цими перерахованими за кордон валютними коштами замовники послуг виведення капіталів розраховуються за товарну продукцію, що ввозиться в Україну, тому крім зазначених прямих втрат, які завдаються державі та суспільству, слід враховувати і подальші збитки, що пов'язані з ухилянням від сплати податкових та митних платежів в результаті імпорту товарів за заниженою вартістю та їх контрабандного ввезення.

Як правило, схеми незаконного виведення валютних коштів за кордон розробляються та реалізуються організованими злочинними угрупованнями за участю службових осіб банків і базуються на зовнішньоекономічних фінансових операціях, пов'язаних зі страхуванням, виплатами за кредитними договорами або поверненням нерезидентами раніше внесених прямих та портфельних інвестицій.

Наявна інформація свідчить, що надання послуг реально діючим українським підприємствам з купівлі та перерахуванням валютних коштів за кордон найчастіше маскується саме під виглядом повернення інвестицій.

Через підконтрольного нерезидента за безпосередньою участю торговців цінними паперами здійснюються операції купівлі-продажу фіктивних акцій, в результаті чого одержаний прибуток направляється для придбання іноземної валюти, яка під виглядом повернення інвестицій виводиться за кордон на рахунки цього нерезидента в латвійських або середньоазіатських банках.

За інформацією компетентних служб країн, де зареєстровані зазначені нерезиденти, ці підприємства звітують про відсутність діяльності.

Надання послуг з виведення валютних коштів за кордон має міжрегіональний характер. Основними учасниками злочинних схем крім підконтрольного нерезидента є транзитні та фіктивні підприємства, а також торговці цінними паперами. В якості фінансового інструмента використовуються акції підприємств, які існують лише на папері або визнані банкрутом, але купуючи їх за номінальною вартістю, нерезиденти мають можливість продати їх за ціною, завищеною в сотні разів, завдяки чому одержують гривневі кошти замовників послуг для їх конвертації у валюту та перерахування до іноземних банків на розподільчі рахунки.

Безпідставно звільняючи підприємства-нерезиденти та іноземних громадян від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суди грубо порушують статті 26 та 67 Конституції України, згідно з якими іноземці та особи без громадянства користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, в тому числі і обов'язок сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом, і таким чином неправомірно звужують коло суб'єктів - платників цього збору, в той час коли вирішення цього питання є виключно компетенцією Верховної Ради України.

Важко зрозуміти громадянську позицію суддів, які позбавляють пенсіонерів можливості жити краще.

У березні 2005 року на виконання Програми дій Уряду України "Назустріч людям" та у зв'язку з набуттям чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 12 січня 2005 року № 2322-IV Державною податковою адміністрацією України призупинено дію вимог Порядку взаємодії підрозділів органів ДПС України при участі підрозділів податкової міліції у підготовці довідки, як дозволу на здійснення уповноваженим банком перерахування за дорученням платника податків коштів у національній валюті України за межі держави та затвердженні реєстру, що є підставою для здійснення купівлі іноземної валюти.

В подальшому були внесені зміни до відповідної постанови Правління НБУ і ДПА України втратила фінансовий контроль за валютними операціями, що спричинило різке зростання зловживань у зазначеній сфері.

Безумовно, ми не припиняли практичних заходів щодо знешкодження вказаних схем, але ця робота має лише окремі позитивні результати і тільки незначною мірою відшкодовує втрати, що завдаються державі. Принципове ж унеможливлення їхнього існування пов'язане з удосконаленням законодавчого та нормативно-правого регулювання у сферах інвестиційної діяльності, фінансових послуг, фондового ринку та валютного контролю.

Нещодавно Державною податковою адміністрацією України на виконання доручення Уряду України розроблено дієвий механізм контролю за здійсненням операцій купівлі-продажу безготівкової валюти з метою забезпечення захисту інтересів держави.

Враховуючи той факт, що Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" Національний банк України визначено головним органом, який через уповноважені банки здійснює функції валютного контролю, а згідно з пунктом 3 статті 13 цього ж Декрету Державна податкова адміністрація України, забезпечує здійснення фінансового контролю за валютними операціями, які проводяться резидентами і нерезидентами на території України, існує необхідність у визначенні чіткого механізму виконання вказаних функцій та забезпечення ефективної взаємодії зазначених державних органів.

Зокрема, пропонується внести зміни та доповнення до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління НБУ від 10 серпня 2005 р. № 281, що дасть змогу відновити повноваження органів податкової служби щодо контролю за операціями з купівлі іноземної валюти.

Запропонований механізм контролю за здійсненням операцій купівлі-продажу безготівкової валюти в цілому підтримано Міністерством фінансів України, Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством юстиції України та Пенсійним фондом України, але, на жаль, позиція Національного банку України з цього питання є дещо відмінною.

Державна податкова адміністрація України, разом з іншими державними та правоохоронними органами бере активну участь у реалізації державної політики у сфері боротьби з тіньовою економікою та відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом.

Зокрема, у поточному році, податкова служба через практичне виконання Урядових програм і доручень КМ України, участь в удосконаленні законодавства, створенні єдиної інформаційної системи, виявлення злочинів за ст. 209 КК України, удосконалення обміну інформацією, сприяла подальшому розвитку та вдосконаленню Національної системи протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, а також завершенню правової імплементації рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).

В умовах, коли в українській економіці утверджується позитивна динаміка, без сумніву, ключовою є проблема обмеження тінізації економічної діяльності. Потрібно виходити з того, що саме тінізація економіки реально загрожує національній безпеці та демократичному розвитку держави. Значні масштаби тіньової економічної діяльності позначаються на обсягах і структурі ВВП, гальмують соціально-економічні реформи, спотворюють офіційні дані про стан економіки. Одним із найнебезпечніших наслідків розвитку тіньової економіки є криміналізація суспільства. Слід усвідомлювати і посилення впливу тіньового капіталу на різні сфери суспільного життя, його зрощування з державним апаратом, зростання корупції.

Слід враховувати і глобальні аспекти тінізації. Процеси глобалізації виводять тінізацію української економіки за суто національні рамки. Посилення боротьби з "відмиванням" коштів, отриманих злочинним шляхом, та перекриття каналів фінансування тероризму є однією з обов'язкових умов, які випливають із міжнародних правових актів та угод, зокрема Конвенції Ради Європи "Про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом", Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з "відмиванням" грошей (FATF) та інших документів. Це покладає на нашу країну зобов'язання міжнародного рівня щодо запобігання тінізації та криміналізації економічних процесів.