|
|
ЛЯПІН Дмитро Вадимович (директор Інституту конкурентного суспільства)
Шановний Захарію Степановичу, дякую за можливість виступити. Хочу заявити, що добра воля Мінфіну, в даному випадку є не стільки доброю волею Мінфіну, скільки буквою закону України. Закону про регуляторну політику, який прямо і безпосередньо передбачає що будь-який проект закону, який розробляється органами державної влади, і зачіпає інтереси суб'єктів господарювання, будь-яке податкове законодавство, яке безпосередньо торкається інтересів суб'єктів господарювання, має бути оприлюднене в термін не менше місяця і не більше трьох, для отримання зауважень не тільки наукової спільноти країни, а також підприємницького та широко загалу громадськості. Це буква закону, і я дуже вдячний заступникові Міністра фінансів України за те, що в цьому полягає добра воля Мінфіну.
Також я впевнений, що відповідно до закону про регуляторну політику, проект податкового кодексу і проекти будь-яких інших законів, які розробляються Міністерством фінансів України, мають супроводжуватися документом під назвою "Аналіз регуляторного впливу", в якому має бути розраховано недоліки, вартість і таке інше. Буква закону вимагає повний перелік всіх пунктів, їх 16. Я думаю, що більшість з вас це знає, і тоді порядком дискусії щодо основної ролі суб'єктів спрощеної системи оподаткування обліку та звітності малого бізнесу буде доведено, що саме ці суб'єкти є головним чинником тіньової економіки, і тому я не вважаю за необхідне зараз обговорювати цю тему.
Що стосується предмету сьогоднішнього "круглого столу". Якщо звернути увагу на рекомендації засідання "круглого столу", які маємо ми всі, то на першій сторінці, з моєї точки зору, абсолютно справедливо серед чинників тінізації економіки України перелічено: відсутність повноцінного ринкового середовища; незавершеність формування інституційної бази; неефективність управління державною власністю, системні вади податкової системи; незбалансованість державної регуляторної політики і багато чого іншого.
Це дозволяє мені зробити висновок, що основна причина тіньової економіки України полягає в тіньовому державному управлінні. І розглядати тіньову економіку як неправомірні або фрагментарно неправомірні дії суб'єктів господарювання без одномоментного розгляду неправомірних дій державних службовців, або державних інституцій неправильно в методологічному плані.
І тому моя пропозиція полягає в тому, щоб у завершальній частині нашого обговорення, і взагалі, в підходах до вирішення проблеми детінізації і декриміналізації, нам необхідно дуже серйозно звернути увагу на те, щоб створити необхідне законодавче забезпечення щодо стимулювання державного управління до виведення економіки з тіні. Без врахування мотивації державного управління до використання тіньової економіки в своїх інтересах, ми не можемо вирішити питання тіньової економіки в цілому.
Найцікавіше і це досить симптоматично, що ця думка проходить в рекомендаціях "круглого столу", які підготовлено. Якщо ви подивитесь на третю сторінку, то в лівому стовпчику, там де є основні пропозиції щодо заходів протидії тінізації, там написано: "Гармонізація діяльності державного комітету фінансового моніторингу, служби безпеки, МВС, прокуратури, державної податкової адміністрації - в сфері легалізації тіньових капіталів". Я прошу звернути вашу увагу, можна розраховувати, що це помилка, але ця помилка симптоматична. Гармонізація поважних державних інституцій в сфері легалізації тіньових капіталів. Я змушений розглядати діяльність багатьох державних інституцій, як систематичну діяльність на підтримку тіньової економіки. Наш Інститут конкурентного суспільства у своїх викладках, в своїх розрахунках виходить з позицій, що в наявності тіньової економіки в Україні значна роль полягає в тіньовій мотивації органів державного управління. Я думаю, що врахування цих ідей є необхідною частиною в будь-яких інших наукових дослідженнях, спрямованих на проблему детінізації економіки, щоб ми отримали реальний ефект, і зменшили цю частину до загальноприйнятих у світовій практиці. Дякую.
|
|