ЄФИМЕНКО Тетяна Іванівна (заступник Міністра фінансів України)

Продовжуючи дискусію про СЕЗ, я можу сказати, що в цілому помилка такого системного характеру була в тому, що коли розроблялося законодавство про СЕЗ, було зроблено акцент суто на пільгах, які стосуються податків, і в результаті ми отримали те, що в нас було згорнуто в один закон і пільги по вільних економічних зонах і пільги по територіях пріоритетного розвитку.

В чому тут системна помилка? Системна помилка полягає в тому, що згідно норм міжнародного законодавства, скажімо, якщо взяти норми Кіотської конвенції, а Україна приєдналася до Кіотської конвенції наприкінці 2006 року, вільні економічні зони трактуються таким чином, що це є географічна територія держави, але це не є митна територія держави. Якщо щось виробляється на такій географічній території держави, і коли ця продукції перетинає кордон і надходить на внутрішній ринок, то така продукція повинна обкладатися всіма податками, так само, як і імпорт. От у цьому була помилка. В нас було зроблено абсолютно неадекватне конкурентне середовище. Тому ми цю помилку виправляємо. І законодавство про вільні економічні зони ми прописуємо виключно так, як це трактується в Кіотській конвенції. Це перше.

Але ж це не означає, що не треба щось робити з територіями пріоритетного розвитку. Щодо території пріоритетного розвитку, то в нас існує законодавство про стимулювання розвитку територій. Сьогодні Міністерство економіки України разом з Міністерством фінансів України також орієнтуються на ті норми, які є в нормативних актах країн, що приєдналися до Світової організації торгівлі. Тобто йдеться про те, щоб зробити механізм поєднання субсидіювання, тобто фінансування з боку бюджету та пільг, які стосуються інвестування конкретних інвестиційних проектів. Тому такі зміни сьогодні також відбуваються в нашому законодавстві. І найближчим часом ми будемо пропонувати їх Верховній Раді України. Це стосується СЕЗ і ТПР.

Але я можу зазначити, що вийшло з тих СЕЗ і ТПР, які в нас були. Скажімо, сьогодні ми маємо багато рішень суддів, які, після того як у квітні 2005 року було відмінено всі пільги СЕЗ і ТПР, кілька пільг по деяких проектах відновили, і сьогодні ми бачимо такий приклад, якщо надходить м'ясо до Донецької області на підприємство "Відродження", то воно на імпорті також звільнено від усіх видів оподаткування, як це було і раніше. І це триватиме доти, доки існуватиме ця вільна економічна зона. Тому сьогодні ми пропонуватимемо, щоб ця справа була розглянута знову за новими обставинами, у нас існує така домовленість.

Я хочу зробити акцент на тому, що судова гілка влади також повинна реагувати відповідним чином на ті зміни, які відбуваються в механізмах стимулювання тих чи інших процесів щодо детінізації економіки.

В цілому можу сказати, що майже у всіх випадках скоєння економічних злочинів застосовуються дуже складні схеми в тіньовій економіці, які передбачають маскування протиправних операцій під легальну господарську діяльність. В схемах використовується наявність в господарській системі України суб'єктів, які сплачують податки за ставками, нижчими за загально встановлені. Сьогодні існує цілий клас підприємців, бізнесом яких є "обготівковувания" коштів. І тому ми сьогодні в проекті податкового кодексу передбачаємо такі механізми, які унеможливлюють такі операції.

Я хочу підкреслити, що головним чинником з боку держави по лінії детінізації повинні бути норми податкового законодавства. Які зроблять неможливим існування такої межі, яка існує в спрощених системах, і в спрощених системах оподаткування сільськогосподарського бізнесу зокрема.

Що на наш погляд треба зробити, яку державну програму?

По-перше, треба оновити державну програму протидій економічній злочинності та детінізації економіки. Така програма в нас існувала, але сьогодні вона потребує оновлення.

Друге. Встановити чітку систему оцінки роботи правоохоронних органів при виявленні економічних злочинів, і така система повинна ґрунтуватися, в першу чергу, на відшкодуванні шкоди, яка заподіяна цими злочинами.

Третє. Орієнтувати органи державної влади на досягнення домовленостей з підприємцями про відшкодування заподіяної ними шкоди в обмін на звільненні від кримінальної відповідальності. Це є механізми легалізації. Я про це скажу пізніше.

Четверте. Відмова від практики скасування пільг та преференцій суб'єктам господарювання лише на підставі того, що ці пільги в окремих випадках застосовуються для ухилення від оподаткування.

П'яте. Приділяти увагу виявленням фактів сприяння економічній злочинності з боку працівників усіх гілок влади. Мова йде, перш за все, про корупційні діяння.

Шосте. Нормою роботи правоохоронних органів доцільно вважати не загальну кількість кримінальних справ, а повноту розкриття злочинних схем. Зокрема, виявлення і притягнення до відповідальності їх організаторів, доказу фактів використання підприємств пільговиків для здійснення протиправної діяльності.

Міністерством фінансів запропонувало проект Закону України про легалізацію доходів, з яких не сплачено податки, збори, обов'язкові платежі до бюджетів та державних цільових фондів. Такі варіанти законів вже існували, але сьогодні, ми будемо пропонувати, щоб такий проект закону був поданий на розгляд до Верховної Ради України в пакеті з проектом податкового кодексу. І в податковому кодексі передбачити непрямі методи визначення доходів, які повинні бути легалізовані.

Структура проекту закону прописана таким чином, що легалізація буде суто добровільною справою. Ми передбачаємо, що плата за легалізацію доходів буде не більше 2-3 %. В цьому проекті Закону передбачається те, що будуть проведені зміни одночасно і в кримінальному кодексі, і в інших законодавчих актах, які передбачають відповідальність суб'єкта, який легалізує свої кошти.

Держава також буде гарантувати звільнення від сплати всіх податків, зборів до бюджетів, визначених на момент легалізації, крім державного мита. І такі легалізовані доходи будуть включатися до річної податкової декларації. Податкові зобов'язання, які виникнуть стосовно цих доходів будуть вважитися погашеними.

Є також кілька альтернативних законів. Зокрема, законопроект, який передбачає, що відповідальність залежить від того, яким чином були отримані гроші, що легалізуються. Тобто відповідальність повинна бути встановлена виключно судом.