МАКОГОН Юрій Володимирович (директор Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Донецьку)

В доповіді і в виступах не раз було сказано про зовнішньоекономічні зв'язки України та іноземні інвестиції. Я хотів би звернути вашу увагу у своєму короткому виступі на таку проблему і на таку форму діяльності нашої економіки, навколо якої було зламано багато списів на всіх щаблях і гілках влади. Це спеціальні економічні зони (СЕЗ), території пріоритетного розвитку (ТПР) та технопарки.

Я хотів би звернути увагу на те, як СЕЗ и ТПР розподіляється на теренах України. Донецька область у свої СЕЗ та ТПР у порівнянні з іншими областями України має більш як 60 % залучених інвестицій, а все інше приходиться на такі області як: Львівська, Закарпатська, Харківська, АРК, і це зрозуміло, бо у Донецькій області 22 території пріоритетного розвитку і 22 % промислового потенціалу України. І тому, зрозуміло, що там великі обсяги, і більш всього Донецька область була під критикою цього напрямку роботи.

Хотів би звернути увагу, сьогодні вже була мова про офшорні зони, і тіньові капітали, які колись пішли з України, а згодом повернулися. Аналіз географічної структури іноземних інвестицій в Донецькій області за період 2005-2006 рр. показує, що половина іноземних інвестицій надходить до України з США, а серед інших країн лідирують Віргінські острови, Кіпр та деякі інші офшорні зони. Вони опонують більш ніж чверть загального обсягу надходження іноземних інвестицій до Донецької області. Це теж джерела повернення тіньових грошей.

До яких же галузей нашого господарства, на прикладі Донецької області, залучаються іноземні інвестиції у рамках спеціальних економічних зон, територій пріоритетного розвитку? Вивчення галузевої структури надходжень іноземних інвестицій у Донецької області свідчить, що 2/3 їх залучається до обробної промисловості: металургії, машинобудування, хімічної та харчової промисловості. Суттєвий внесок є до будівельної промисловості, енергетики, сільського господарства, будівництва, готельного господарства. Я не згоден, коли кажуть у дискусії, що металургійна галузь це сировинна складова нашого експорту. Справа в тому, що металургійні підприємства мусять поставляти прокат, але вони іноді поставляють, на жаль, і перші етапи переробки металургійного циклу.

Зверніть увагу на те, що тут є і машинобудівна промисловість. Це важливий аспект, і я наприкінці, коли вже буду казати про технопарки зверну на це увагу.

Підсумок реалізації інвестиційних проектів у СЕЗ та ТПР Донецької області показує, що є стала тенденція росту обсягів не тільки залучення інвестицій, але і реалізації інвестиційних проектів. У той же час, аналіз показує що у зв'язку з відміною преференцій щодо умов функціонування СЕЗ та ТПР у 2005-2006 рр. не був використаний їхній потенціал. Тільки по Донецькій області не вдалося реалізувати проектів на суму 2 млрд доларів США. До речі, якщо звернутись до бюджетних коштів, то пільги, які були надані, і сума отриманих, а потім повернутих до бюджету грошей, на жаль, мають великий розрив. Не були повернуті гроші до бюджету за короткий термін, і це одна з причин звернення пильної уваги до спеціальних економічних зон, територій пріоритетного розвитку, як до "податкової дірки", як казав пан Пинзеник колись. Але це не зовсім так.

Напередодні видання Указу Президента про створення спеціальних економічних зон на прикладі Донецької області ми за розробками Інституту економіко - правових досліджень Національної Академії Наук України і Інституту економіки промисловості Національної Академії Наук України, за дорученням Юридичної Академії України, зробили такі дослідження: які можуть бути порушення закону в умовах СЕЗ та ТПР. Які превентивні заходи можна використовувати?

Це було 10 років тому, за два роки до введення Указу Президента, а потім і закону про СЕЗ. Ми зробили моніторинг, які можуть бути зловживання - прямі порушення закону, тіньовий обіг грошей та криміногенність цієї ситуації. На жаль, це не було враховано владними структурами.

У Донецьку відбулося, десь місяць тому, виїзне засідання Комітету з питань економічної політики Верховної Ради України, де розглядались перші підсумки відміни пільг та інших преференцій щодо спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку. Були розроблені пропозиції повернутися до внесення змін до законодавства в цьому напрямі, бо з 1999 року багато законів щодо спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку застаріли, або навпаки, розроблено нові, й потрібно оновити законодавчу базу, а не просто повернути ті пільги, які були в старих законах.

Підсумовуючи причини тінізації економіки СЕЗ і ТПР, треба підкреслити, що це виникає, перш за все, за рахунок нестабільності законодавства, незбалансованості інтересів бізнесу, населення, влади.

Сьогодні вже наводили приклади, коли певні тіньові капітали легше приймаються на інвестиційному полі, і ми теж про це кажемо в нашій розробці.

Незахищеність і громадян і підприємств, стосується і спеціального режиму і адміністративних бар'єрів. Більш того, не завжди враховуються історичні або економічні традиції того чи іншого регіону, в якому створювали спеціальні економічні зони і території пріоритетного розвитку.

Отже, тепер переходжу до того, що на виїзному засіданні Комітету з питань економічної політики Верховної Ради України було сказано вітчизняними провідними бізнесменами, керівниками великих підприємств, які кажуть що в них вже вичерпані можливості технологічного стану, на якому базується їх виробництво, хоча вони успішно реалізували проекти спеціальних економічних зон, територій пріоритетного розвитку, але без інноваційної складової, яка змогла б модернізувати і поставити на новому принциповому рівні технологічний стан галузей, які сьогодні є базовими, експортно-орієнтованими. Я наводжу приклад всього трьох технологічних парків України, які діють легально сьогодні. У нас, на Донеччині, є тільки один - "Вуглемаш", і його показники набагато гірші, ніж головного технопарку України - інституту ім. Патона. Потім йдеться про такий технопарк, як "Монокристал". І на цьому процес розвитку технопарків зупинився. Якщо Україна не зможе використовувати цей напрям - технопарки, то не зможе приєднатися хоча б до другого кола країн технологічного ядра у світі, ми не зможемо бути конкурентоспроможними.

Я хочу звернути увагу на те, що на цьому виїзному засіданні Комітету з питань економічної політики було запропоновано повернутися на початку літа до питання проблем СЕЗ ТА ТПР. І ми пропонували, з свого боку, зробити моніторинг щодо того, які спеціальні економічні зони взагалі спроможні діяти в майбутньому. Переглянути цей перелік. Якщо за минулі 6-8 років вони не проявили себе, як місце залучення інвестицій, взагалі їх закривати, скоротити види діяльності. Справа в тому, що в зонах записували все що можна було записати з видів діяльності у статут цієї зони. А треба 2-3 види діяльності, які тільки відповідають профілю цього регіону.