ЛІБАНОВА Елла Марленівна (директор Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України)

Шановні колеги! Говорячи про перспективи подолання - або принаймні зниження масштабів - тіньової економіки, зокрема у соціальній сфері, варто замислитись над деякими питаннями.

По-перше. Хто зацікавлений в детінізації економіки України? Скажімо, всі прекрасно розуміють, що надзвичайно тінізованою є сфера охорони здоров'я. Хто зацікавлений в її детінізації: Влада? У мене є великі сумніви. Тому що тоді треба буде платити нормальну заробітну плату лікарям, медсестрам тощо. Лікарі самі? Не переконана. Сьогодні вони компенсують недоотриману заробітну плату надходженнями від хворих, готівкою і без податків. Населення? Населенню, взагалі, як на мене, то байдуже, в якій формі платити. Воно психологічно не готове до того що його можуть лікувати без доплат. За останні 10-15 років нас всіх до цього привчили. Є можливості детінізувати охорону здоров'я? Є. Знає керівництво, як це робити? Думаю, знає, тут нічого новаторського не потрібно. Зміниться ситуація із запровадженням медичного страхування у 2009 році, як нещодавно проголошував Міністр праці та соціальної політики? Думаю що ні, оскільки і ті, хто має нині відповідний страховий поліс, дають гроші безпосередньо медичним працівникам. Ми зайшли в глухий кут. І відверто кажучи, я не думаю, що будь-які наукові розробки в цьому сенсі щось змінять.

Друге питання. Щодо тінізації зайнятості і доходів населення. Я не знаю звідки бере міжнародний валютний фонд такі оцінки, я виходжу з того, що тіньова економіка функціонує тоді, коли є люди, які працюють в цьому секторі. Інакше сумнівно щоб вона існувала.

Якщо люди працюють у тіньовому секторі економіки, вони мають отримувати тіньові доходи, переважною мірою. І питання в оцінці цих тіньових доходів. Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України веде моніторинг доходів і витрат населення за даними Обстежень умов життя домогосподарств, які Державний комітет статистики проводить щоквартально від 1999 року. По всіх квінтільних та децільних групах, по різних категоріях населення обчислюються витрати і доходи, як сукупні, так і грошові. До сукупних доходів включаються крім грошових і натуральні надходження, зокрема від особистого підсобного господарства, тобто результат неформальної зайнятості, а грошові враховують тількі зареєстровані й тіньові. Отже, різниця між грошовими витратами і доходами є безперечним результатом тінізації економіки, тіньової зайнятості.

Так от, якщо в 1999 році 100 % опитаних витрачали більше ніж заробляли, за результатами їхніх власних відповідей на анкети, то сьогодні вже тільки у 7-8 % найбільш заможних українців (зрозуміло, з тих, хто бере участь у опитуванні) грошові витрати перевищують доходи, а в цілому у всього населення в 2005 році витрати були меншими за доходи. Безперечно, найбільші тіньові доходи отримують ті, хто не охоплюються обстеженням. Але питома вага цієї верхівки незначна, тому ми в середньому дійсно виходимо на 20-25 %, як вважає Держкомстат, але ніяк не 50 %.

Ще один напрям тінізації пов'язаний з нелегальною міграцією, при чому не тільки за межі, а і в межах країни, зокрема до Києва, Київської області, Одеси, можливо Харкова. З Донецька, як я розумію, йде відплив населення, тому там навряд чи можна говорити серйозно при приплив нелегальних мігрантів. Нелегальна міграція - це зазвичай нелегальні доходи і нелегальна зайнятість. Тому в своїх рекомендаціях ми маємо звернути увагу на сектор міграції.