"ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМНИЦТВА В КОНТЕКСТІ ЗАХОДІВ ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ"

4 квітня 2008 р.

4 квітня 2008 року Регіональним філіалом Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові за участю Львівського державного університету внутрішніх справ та Регіонального фонду підтримки підприємництва у Львівській області і за сприяння Західного відділення Академії Наук Вищої школи та Львівського обласного осередку "Української асоціації економістів-міжнародників" було проведено засідання "круглого столу" на тему "Економічна безпека підприємництва в контексті заходів детінізації економіки". Участь у засіданні взяли науковці з різних міст України: Львова, Києва (Національний інститут проблем міжнародної безпеки, Національний університет державної податкової служби України), Одеси (Регіональний філіал Національного інституту стратегічних досліджень у м. Одесі), Донецька (Регіональний філіал Національного інституту стратегічних досліджень у м. Донецьку), представники органів державної влади, місцевого самоврядування та правоохоронних органів України та Румунії, керівники громадських та асоціативних підприємницьких організацій, представники професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів.

Метою засідання "круглого столу" було виявити чинники, загрози, ризики та регіональні особливості економічної безпеки підприємництва, розробити рекомендацій до Секретаріату Президента України, інших органів державної влади щодо її зміцнення на різних рівнях ієрархії управління у контексті детінізації вітчизняної економіки.

Під час засідання "круглого столу" обговорювалися питання економічної безпеки підприємництва, держави та її регіонів у контексті легалізації підприємництва, а також імплементації норм acquis communautaire у сфері регуляторної політики.

За результатами засідання розроблені рекомендації для органів державного управління.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

засідання "круглого столу"

"ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМНИЦТВА У КОНТЕКСТІ ЗАХОДІВ ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ"

ВИСНОВКИ:

1. Формування сприятливого та передбачуваного правового поля для розвитку підприємництва і реалізації права на підприємницьку діяльність є невід'ємною компонентою соціально-економічного розвитку України, пріоритетною функцією органів державного управління в умовах ринкової економіки, реалізація якої необхідна для демократизації суспільства, забезпечення добробуту громадян, формування цивілізованого конкурентного середовища. Належний рівень економічної безпеки бізнесу є також запорукою економічного розвитку регіонів, особливо в умовах прискорення процесів євроінтеграції України та вступу до СОТ.

2. Тінізація економіки є одночасно і причиною і наслідком низького рівня економічної безпеки бізнесу та здійснює значний негативний вплив на всі соціально-економічні процеси, які відбуваються в суспільстві. Тіньова економіка створює реальну загрозу національній безпеці та демократичному розвитку держави. Високий рівень тінізації економіки вкрай негативно впливає на імідж країни, її конкурентоспроможність, ефективність структурних та інституційних реформ. За різними оцінками у 2006-2007 рр. цей показник склав 39,0 % - 56,8 %. Відповідно до результатів досліджень міжнародної організації Transparency International індекс сприйняття корупції в Україні у 2002 р. склав 2,4; у 2003 р. - 2,3; у 2004 р. - 2,2; у 2005-2006 рр. - 2,6 і у 2007 р. - 2,7 (нагадаємо, що у найменш корумпованих країнах він становить - 9,0-10, і навпаки, у країнах з високим рівнем корупції - менше 3,0).

Значним є рівень тінізації у секторі малого і середнього підприємництва (МСП). Понад 50% підприємств сектора МСП в Україні функціонують у тіньовому чи необліковуваному сегментах ринку. Ця проблема є особливо загрозливою як для суспільного, так і економічного розвитку України, оскільки вказані тенденції ведуть до різкого зниження рівня підприємницької активності (особливо ініціативної його частини) та інвестиційної привабливості України, скорочення кількості легальних робочих місць.

3. Набули тенденційного характеру кримінальні злочини по відношенню до суб'єктів підприємницької діяльності. Кількість злочинів станом на 2007 р. у тричі рази перевищує аналогічний показник 1985 року та на третину вища за 1990 рік. Причому в структурі злочинів понад 10% припадає на вбивства та замахи на вбивство, навмисні тілесні ушкодження, розбої, грабежі, вимагання.

4. В умовах нестабільних "правил гри" та певної нелегітимності прав власності, особливо набутих під час приватизації, суб'єкти підприємницької діяльності не зацікавлені здійснювати довгострокові капіталовкладення (в інноваційній сфері та у низькорентабельних і капіталомістких галузях економіки) і забезпечувати тим самим структурну перебудову економіки, формувати ресурсну базу економічного розвитку для наступних поколінь. Наслідком цього є порушення структури розподілу ВВП у бік збільшення обсягів споживання, придбання товарів розкошу, а також до утворення гіпертрофованих структурних та галузевих регіональних диспропорцій. Лише зміцнення та гарантування безпечного підприємницького середовища як системоформуючого чинника розвитку підприємництва спроможне усунути ці загрози та забезпечити економічне зростання України.

5. До основних проблем, які сьогодні перешкоджають детінізації економіки та зміцненню економічної безпеки підприємництва у регіонах України та на вирішення яких має бути спрямована послідовна й активна державна регіональна політика, відносяться:

- відсутність повноцінного ринкового середовища;

- незавершеність формування інституційної бази економічної політики;

- незбалансованість державної регуляторної політики;

- недосконалість бюджетної політики;

- зловживання монопольним становищем цінового характеру;

- збільшення кількості кримінальних посягань, т.зв. "рейдерства", корупційних та дискримінаційних дій щодо підприємців;

- недосконалість судової системи, корумпованість органів влади та відсутність державних інститутів, які б ефективно захищали права власника;

- низький рівень конкурентоспроможності підприємств та їх інноваційної активності;

- незадовільні показники фінансового стану та ефективності функціонування підприємств і використання ними ресурсного забезпечення;

- негативні тенденції щодо кількості діючих та новостворюваних підприємств, а також обсягів їх господарської діяльності тощо.

6. Важливість проблеми забезпечення економічної безпеки та детінізації економіки набуває також особливої гостроти для підприємництва внаслідок існування таких причин:

- стихійно-хаотичного і недостатньо керованого з боку держави формування цього сектора економіки у період трансформації економіки і суспільства;

- недосконалого конкурентного середовища, проявів монополізму і клієнтських відносин, корупції у відносинах "бізнес - органи державного управління";

- надмірно високого рівня криміналізації і тінізації у секторі підприємництва;

- низького рівня культури соціальної відповідальності бізнесу, особливо щодо захисту прав споживача, захисту екологічного середовища і т. ін.

7. Недостатня та неадекватна політика органів державного управління у сфері детінізації економіки та забезпечення економічної безпеки бізнесу вже сьогодні призводить до таких негативних соціально-економічних наслідків:

- сповільнення темпів створення нових підприємств та зайнятості на них, зниження темпів збільшення обсягів податкових платежів до бюджету, погіршення конкурентного середовища, посилення монополізму та підвищення рівня соціальної напруги у суспільстві;

- зниження рівня внутрішньої інвестиційної активності через неможливість відкритого витрачання тіньовими структурами прихованих від оподаткування доходів та їх відтік за кордон;

- втрати конкурентних позицій підприємств таких видів економічної діяльності, як сільське господарство, операції з нерухомістю, охорона здоров'я, освіта, готельний і ресторанний бізнес, транспорт і зв'язок та промисловість при вступі України до СОТ, що матиме негативні соціально-економічні наслідки, враховуючи значні обсяги реалізації та чисельність зайнятих у цих галузях;

- формування у суспільстві негативного ставлення до ведення підприємницької діяльності та подальше погіршення рівня інвестиційної привабливості вітчизняної економіки;

- нераціональний розвиток підприємництва за регіонами країни, посилення депресивності менш промислово розвинених регіонів;

- звуження можливостей та ускладнення доступу підприємств до фінансово-кредитних ресурсів для модернізації техніко-технологічної бази, формування ресурсоощадних виробничих циклів, впровадження інновацій;

- зниження рівня економічної безпеки регіонів нашої країни, погіршення інтегрованих показників соціально-економічного розвитку та підприємницької активності, національної безпеки загалом;

- зростання рівня криміналізації суспільства та економіки через збільшення кількості економічних злочинів і проникнення капіталів кримінального походження.

8. Аналіз практики регуляторної політики органів державного управління в Україні у 2007 році виявив низку закономірностей, на основі яких можна стверджувати про основні негативні аспекти існуючого в Україні та її регіонах механізму, покликаного забезпечувати економічну безпеку підприємництва. До них доцільно віднести:

- недостатність програмного і нормативно-правового забезпечення економічної безпеки підприємництва;

- неналежність роботи органів державного управління усіх рівнів щодо забезпечення економічної безпеки підприємництва;

- нерозвиненість та неповнота вітчизняної (особливо регіональної та місцевої) інфраструктури забезпечення економічної безпеки підприємництва.

РЕКОМЕНДАЦІЇ:

1. З метою подолання зазначених недоліків в Україні необхідно сформувати постійно діючий механізм інституційного громадського та державно-правового регулювання розвитку підприємництва, який повинен базуватись на: ефективній системі державного програмного, нормативно-правового, фінансово-організаційного та інших складових державного управління розвитком підприємництва; повноцінній участі органів державної влади усіх рівнів у процесах забезпечення економічної безпеки підприємництва; достатній інфраструктурі та розгалуженій мережі недержавних інституцій сприяння розвитку і забезпечення економічної безпеки підприємницької діяльності.

2. Основними вимогами для забезпечення ефективності системи управління економічною безпекою підприємництва в Україні повинні стати: захищеність підприємницького середовища через посилення відповідальності держави (правової, судової, інституційної тощо) перед суб'єктами підприємницької діяльності; альтернативність політики сприяння і розвитку підприємництва; адаптивність системи управління економічною безпекою підприємництва; внутрішня збалансованість основних параметрів системи економічної безпеки підприємництва; орієнтація системи державного регулювання підприємництва на зміцнення його економічної безпеки; стратегічна орієнтація на довгостроковий та раціональний розвиток підприємницького середовища.

3. Державна політика забезпечення економічної безпеки підприємництва повинна реалізовуватися як на макро-, так і на мезорівні управління. Для забезпечення економічної безпеки держави та добробуту її громадян, захисту конкурентного середовища, реалізації конституційного права кожного громадянина на підприємницьку діяльність, формування сприятливого та передбачуваного правового поля для його реалізації відповідного права організаційно-економічними заходами, які слід реалізувати на макроекономічному рівні управління визначимо: посилення програмно-нормативного регламентування економічної безпеки підприємництва та сприяння підвищенню рівня мотивації органів місцевого самоврядування щодо здійснення заходів зі зміцнення економічної безпеки підприємництва.

Пріоритетними напрямами, як доповнення до традиційно існуючих, вдосконалення державного регулювання підприємництва на регіональному та місцевому рівнях управління в Україні повинні стати:

- активізація управлінських функцій органів державної влади у напрямі формування безпечного підприємницького середовища;

- удосконалення регуляторної політики, ліквідація проявів монополізму, "клієнтських" відносин та корупції у стосунках "влада-бізнес";

- спрощення дозвільної системи, мінімізація видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, усунення технічних бар'єрів під час здійснення господарської діяльності, а також запровадження механізмів участі громадських асоціативних підприємницьких об'єднань при прийнятті дозвільних рішень та формуванні засад державної регуляторної політики;

- сприяння посиленню рівня фінансової безпеки підприємництва через розвиток регіональної мережі страхових та гарантійних фондів, кредитної кооперації підприємництва;

- імплементація принципів acquis commuanitaire (Спільного доробку ЄС) у вітчизняну регуляторну політику для зниження рівня політизації регіональних та місцевих органів влади, недопущення політизації діяльності регуляторних органів та неправомірного втручання державних органів та органів місцевого самоврядування у діяльність суб'єктів господарювання.

4. З метою створення дієвої системи запобігання корупції, виявлення та подолання її соціальних передумов і наслідків пропонується: забезпечити реалізацію Указу Президента України Про концепцію подолання корупції в Україні "На шляху до доброчесності" та Програми діяльності Кабінету Міністрів України "Український прорив: для людей, а не політиків".

З цією метою:

- розробити та подати на розгляд Верховної Ради загальнонаціональну державну програму протидії корупції;

- сприяти прийняттю "антикорупційного пакета" Законів України, внесеного до Верховної Ради України Президентом України;

- Закону України "Про державний фінансовий контроль за декларуванням доходів і їх витрачанням особами, уповноваженими на виконання функцій держави, членами їх сімей та близькими родичами" з метою викорінення проявів корупції в діяльності органів виконавчої влади та їх посадових осіб;

- розробити та подати на розгляд Верховної Ради Державну програму широкого запровадження безготівкових розрахунків, забезпечити прискорення розвитку національної системи масових електронних платежів, завершити перехід на безготівкову форму виплати заробітної плати всіма організаціями та підприємствами незалежно від форм власності;

- забезпечити реалізацію рекомендацій групи країн по боротьбі з корупцією Ради Європи (СКЕСО), ратифікацію міжнародних антикорупційних актів та приведення у відповідність з ними законодавства з питань протидії корупції;

- оприлюднювати інформацію про використання коштів державного та місцевих бюджетів;

- удосконалити систему добору та професійної підготовки кадрів правоохоронних органів з питань боротьби з корупцією;

- підвищити рівень соціального захисту матеріального і житлового забезпечення працівників правоохоронних органів та суддів, забезпечити особисту безпеку таких осіб та членів їх сімей;

- активізувати наукові дослідження відповідними інститутами щодо розробки загальновизнаних критеріїв оцінки тіньової економіки і корупції, визначення їх обсягів і масштабів корупції в усіх сферах економічної діяльності країни;

- ініціювати програми правової освіти з питань подолання корупції в навчальних закладах України;

- більш предметно залучати потенціал громадських організацій, засобів масової інформації для протидії корупції;

- запровадити активний моніторинг добросовісної конкуренції на внутрішньому ринку та запобігання проявам монопольної поведінки, як українських товаровиробників, так і іноземних компаній;

- створити загальнодержавну систему обміну інформацією про зареєстровані підприємства, їх засновників і співвласників, видані ліцензії тощо на основі єдиного ідентифікаційного коду підприємств і організацій України;

- запровадити уніфіковані стандарти податкової, фінансової, статистичної та бухгалтерської звітності підприємств та організацій усіх форм власності.

5. З метою підвищення рівня захисту суб'єктів господарювання від "рейдерства" видається доцільним:

- створити при Міністерстві внутрішніх справ України відповідний підрозділ, який займався б виключно питаннями злочинних дій по відношенню до суб'єктів господарювання (рейдерства) із щотижневим звітуванням про кількість злочинів у цій сфері та відсоток їх розкриття;

- створити при обласних державних адміністраціях робочі групи для координації діяльності правоохоронних органів і недержавних охоронних структур щодо економічного і фізичного захисту підприємництва, основними завданнями яких повинні стати: координація діяльності правоохоронних органів, підприємницьких об'єднань, недержавних охоронних структур щодо економічного і фізичного захисту підприємництва; вироблення пропозицій щодо формування законодавчої та нормативної баз з питань безпеки підприємництва;

- визнати та донести до широкої громадськості, що функціонування підприємств у тіньовому секторі ринку, а також злочинні дії по відношенню до суб'єктів господарювання є такими, що несуть загрозу розвитку суспільства та інтересам держави і підвищити рівень покарання за їх вчинення, а також налагодити систему поінформованості громадськості про хід розкриття такого роду злочинів;

- проводити щоквартальні форуми, присвячені співпраці владних структур та бізнесу, першочергове завдання яких - висвітлення практики захисту підприємництва в Україні від злочинних зазіхань, рейдерства.

6. З метою посилення зовнішньоекономічної безпеки підприємництва необхідно вжити такі заходи:

- підвищити рівень освіти та якість підготовки кадрів державних структур, робота яких пов'язана із зовнішньоекономічною діяльністю;

- створити національну інформаційну систему для забезпечення суб'єктів підприємницької діяльності необхідною інформацією щодо нормативно-правового забезпечення, переліку процедур, необхідних для здійснення зовнішньоекономічних операцій, координат інституцій сприяння зовнішньоекономічній діяльності;

- стимулювати розвиток транскордонного співробітництва прикордонних регіонів та їх участь у єврорегіональних об'єднаннях, особливо в напрямі посилення виробничо-технічної кооперації (сільськогосподарських, промислових підприємств, обслуговуючих організацій), що сприятиме підвищенню рівня інтегральної конкурентоспроможності та зміцненню економічної безпеки прикордонних регіонів;

- розробити та запровадити сучасні організаційно-правові механізми стимулювання залучення коштів трудових мігрантів у розвиток підприємництва (кредитна, споживча кооперація і т. ін.); з цією метою забезпечити посилення співробітництва ділових кіл та асоціативних підприємницьких організацій прикордонних регіонів України і сусідніх держав, що сприятиме адаптації позитивного закордонного досвіду, залученню у економіку вітчизняних прикордонних регіонів коштів трудових мігрантів, а також стимулюванню інвестиційно-інноваційної діяльності підприємницького середовища, розвитку високотехнологічних сфер бізнесу тощо.

7. Поряд з загальним покращанням підприємницького клімату внаслідок дерегулювання та зниження фіскального навантаження, має бути вжито комплекс спеціальних заходів, які стимулюватимуть процеси детінізації. Необхідно запровадити на певний перехідний період політику амністії по відношенню до тіньового капіталу некримінального походження через відкриття йому шляхів для легального інвестування. Це потребуватиме прийняття Закону України "Про легалізацію коштів, отриманих некримінальним шляхом" з відповідним врегулюванням процесу та умов легалізації та гарантій непереслідування суб'єктів легалізації. Додатком до Закону має стати Програма заходів щодо легалізації тіньового капіталу. Зазначені документи повинні:

- визнати право усіх суб'єктів господарювання - резидентів України щодо їх незаперечної власності на всі капітали (окрім тих, що були отримані за рахунок кримінальних злочинів, заборонених видів діяльності (торгівля наркотиками, зброєю та ін.), отримані ними до дати початку дії програми;

- здійснити чітке розмежування капіталів кримінального походження і тіньового господарського сектора за прозорими критеріями, а також враховувати цей поділ у відповідних законодавчих і нормативних актах;

- заохочувати інвестиційне використання коштів, які легалізуються (зокрема, шляхом звільнення від будь-якого оподаткування інвестицій у суспільно значущі сектори та галузі економіки (інноваційна діяльність, інвестиції в людський капітал тощо);

- передбачати, що за наявності у правоохоронних органів конкретної інформації про злочинне походження коштів спроби їх легалізувати переслідуватимуться у кримінальному порядку;

- гарантувати, що в разі, якщо кошти, отримані незаконним шляхом, не відносяться до вищеназваних кримінальних категорій, держава не здійснюватиме жодних спроб кримінального переслідування власників за умови інвестування цих коштів протягом періоду реалізації програми.

8. До основних заходів щодо протидії тінізації потрібно віднести такі:

- запровадження податкових стимулів до нагромадження та інвестування коштів в інноваційний сектор юридичними особами, які пропонується надавати за фактичними результатами діяльності;

- віднесення до переліку кримінальних злочинів "незаконного збагачення", що передбачено ст. 20 Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності; ратифікація Конвенції про корупцію у контексті кримінального права; реформування системи звітності правоохоронних органів відповідно до стандартів розвинених країн;

- узгодження повноважень та контрольно-ревізійних функцій Державного комітету фінансового моніторингу, правоохоронних органів (МВС, Служби безпеки України, Генеральної Прокуратури, Державної податкової адміністрації) у сфері легалізації тіньових капіталів; звуження фінансової бази тіньового господарювання через зменшення рівня оподаткування фізичних осіб на величину документально підтверджених коштів, витрачених на розвиток людського капіталу (освіта, підвищення кваліфікації тощо);

- реальне і радикальне спрощення погоджувальних та дозвільних процедур щодо здійснення підприємницької діяльності, особливо в інноваційній сфері;

- обов'язкове обґрунтування джерел походження грошових коштів при купівлі товарів, вартість яких перевищує певну заздалегідь визначену суму (житла, земельних ділянок, транспортних засобів та предметів розкоші);

- залучення до реалізації стратегії легалізації представників міжнародних організацій, спеціалізованих на протидії нелегальному господарюванню, та представників громадянського суспільства.