керівник Регіонального Представництва Фонду імені Ф. Еберта в Україні

Наш Фонд ім. Ф. Еберта працює в більш як 100 країнах світу. Ми працюємо в дусі ідеалів демократії, миру і соціальної справедливості. Ми працюємо в Україні вже більш 10 років і всі ці роки основою нашої діяльності було сприяння процесам трансформації і реформ в соціальній і економічній сферах, в побудові громадянського суспільства, розвитку демократії і соціальної справедливості.

Я очолив Регіональне представництво Фонду в кінці минулого року і це мій перший візит в Одесу, яка є важливим містом на Півдні України. Я чув, що представники різних культур, націй і релігій живуть в Одесі в мирі і злагоді. Толерантність відноситься до тих цінностей, які ми підтримуємо. З огляду на цю обставину ми і обрали Одесу місцем проведення нашого круглого столу по виборам.

Коли нас питають - чому європейська політика сьогодні така прагматична, то я хотів би підкреслити, що прагматизм - це реалізм. Ми маємо реально і прагматично оцінювати процеси, що відбуваються в Східній Європі і, зокрема, в Україні, і бачити речі такими, якими вони є в дійсності, а не такими, як би нам це інколи хотілось. Ми не повинні ставати заручниками нездійсненних ілюзій.

Сьогодні часто можна почути, що в Україні не вистачає європейської політичної культури. На мій погляд, ви маєте бути обережними з самим терміном "європейська культура". Формування культури потребує зміни не одного покоління. Люди, які половину життя прожили в радянському суспільстві, не можуть кардинально змінити свій світогляд, навіть якщо вони цього дуже хочуть. Якщо говорити про європейську культуру в Німеччині, то куди ми можемо віднести те, що робилося в цій країні в роки нацистського режиму? Крім цього, в Східній Німеччині протягом десятків років панував недемократичний режим. Постає питання: як взагалі Німеччина може вчити інших європейським цінностям? Мова може йти лише про обмін досвідом у цій сфері.

Сьогодні ми маємо також говорити про взаємодію християнської і мусульманської цивілізацій. На моє здивування, в Одесі і зокрема в Одеському філіалі Національного інституту стратегічних досліджень є чимало спеціалістів-близькосхідників і експертів у сфері арабської і мусульманської культур. Ми знаємо з історії, що кілька століть тому іслам був більш ліберальним, а християнство більш консервативним. Мусульманський світ в середні віки був більш прогресивним і з вищим рівнем розвитком наук порівняно з християнським світом тієї пори. Це загальновідомо. Але сьогодні ми бачимо, що ситуація перемінилася. І це є свідченням того, що культурні цінності і традиції постійно змінюються. До речі, наступну конференцію, яку ми запланували провести у травні ц.р. разом з нашими партнерами - Одеським філіалом НІСД, буде присвячено українсько-турецьким відносинам. Гадаю, що в рамках цієї конференції ми поговоримо про унікальну роль Туреччини і України у сфері взаємодії християнської і мусульманської цивілізацій. Ця тема є надзвичайно актуальною сьогодні.

В Західній Європі під час виборів відбувається боротьба між різними ідеями і програмами, які не залежать так від їх лідерів, як в Україні. Партійні лідери в Європі "ростуть" роками від рядових функціонерів до високих партійних посад. Натомість в Україні все ще превалює концепція "добрих і поганих лідерів". В Україні голосують за схемою: це хороший лідер, тому я голосуватиму за його партію. За оцінками багатьох міжнародних спостерігачів, наступні парламентські вибори у Вашій країні є надзвичайно важливими. Помаранчева революція дала потужний імпульс для розвитку демократичних процесів у Вашій країні. В Україні зараз є представники еліт різної політичної орієнтації і люди мають обирати між цими елітами і конкуруючими політичними силами. Найбільш важливим є те, щоб люди вільно, без примусу зробили свій вибір і не боялися б за його наслідки. Вашим важливим здобутком є свобода слова і вільний доступ до ЗМІ. Звичайно, за рік що минув після Помаранчевої революції, Україна ще не встигла перейти до європейських виборчих стандартів. Результати наступних виборів є надзвичайно важливими для подальшої інтеграції України в Європу.

Коли мене питають, чи можливе в Україні створення "великої коаліції" на зразок тієї, яка була створена в бундестазі після останніх парламентських виборів в нашій країні, я вважаю, що це не можливо. Відмінність між ситуаціями в Україні і Німеччині полягає в тому, що в нашій країні основні політичні сили ( СДПН - ХДС/ХСС) є конкурентами, а не ворогами. На мій погляд, в Україні рівень політичної боротьби перебуває на межі конфронтації. Ми зацікавлені в тому, щоб в Україні був стабільний демократичний уряд. З іншого боку необхідна конструктивна опозиція. Без опозиції не може бути демократії.