1 березня Регіональний філіал Національного інституту стратегічних досліджень у м. Сімферополі організував та провів "круглий стіл" експертів, під час якого обговорювалися основні тези Доповіді Президента України В. А. Ющенка "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році" в рамках Послання Президента України до Верховної Ради України. У Посланні визначені стратегічні цілі та пріоритети розвитку Української держави, основні проблеми, які постають сьогодні перед суспільством, пропонується багатоплановий комплекс заходів щодо їх розв'язання.

Важливо зазначити, що Доповідь "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році" було підготовлено на виконання відповідного Розпорядження Президента України від 19 липня 2005 року № 1122/2005-рп "Про підготовку щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України" у Національному інституті стратегічних досліджень за участю провідних експертів, фахівців органів державної влади тощо.

Засідання "круглого столу" відкрив Заступник Постійного Представника Президента України в АР Крим В.І. Павлюк, який наголосив на особливій значущості процесу відкритого та прозорого обговорення стратегічних засад розвитку України; необхідності об'єднання зусиль учених, експертів, фахівців органів державного управління, "всіх здорових сил суспільства" для вирішення вкрай важливих для нашої країни завдань. В.І. Павлюк звернув увагу учасників на поширення процесів демократизації у державі, вагомі досягнення Президента та його команди протягом минулого року.

Директор Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Сімферополі О.Г. Шевчук підкреслив значення ефективної реалізації положень Послання Президента для збереження міжнаціонального миру та сталого розвитку України і, зокрема, Автономної Республіки Крим.

У режимі жвавої дискусії учасники "круглого столу", серед яких були представники органів влади, відомі кримські науковці, громадські діячі, журналісти, зосередили увагу на обговоренні механізмів реалізації трьох найважливіших стратегічних цілей, виголошених Главою Держави, а саме:

· підвищення якості життя громадян;

· утвердження ефективної "економіки знань";

· розбудова справедливої і прозорої системи влади.

Важливе місце в обговоренні посіли пропозиції Президента щодо необхідності консолідації української нації, активізації міжетнічного діалогу, консультативно-дорадчих механізмів взаємодії влади і суспільства, необхідності публічного, прозорого обговорення стратегії конституційної реформи, яка має зачіпати всі найважливіші сфери життя Української держави.

Усі учасники "круглого столу" підкреслили особливу актуальність тези Президента про те, що "Україна історично була перехрестям різних культур і цивілізацій, місцем перетину важливих транзитних, міграційних, фінансових, політичних, інтеграційних та інших процесів... Переконаний, що сьогодні це наша колосальна перевага і величезний невикористаний резерв. Фундамент, який ми збудуємо для управління цими процесами, визначатиме перспективи стабільного розвитку не тільки нашої держави, а й регіону".

Було зроблено кілька пропозицій щодо створення механізмів використання цього унікального потенціалу. Так, завідувач кафедри соціальної філософії Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського, доктор філософських наук, професор І. І. Кальной запропонував створити в автономії своєрідну Суспільну палату, яка б об'єднала сили громадськості та вчених для попередньої розробки широкого спектра управлінських рішень в етнополітичній та інших сферах життя регіону.

Ця пропозиція була підтримана заступником голови Комітету у справах релігій при Раді міністрів АРК А. А. Булатовим, на думку якого потрібно створити орган, який би об'єднав зусилля лідерів національно-культурних об'єднань, релігійних громад, науковців, аналітиків з метою ефективного сприяння органам державної влади щодо профілактики етнорелігійної конфліктності, було підкреслено актуальність тези "роботи на випередження".

Генеральний директор Всеукраїнського інформаційно-культурного центру в м. Сімферополі Г. І. Хмільовська наголосила на значущості активнішої популяризації української культури, а також на необхідності розробки відповідних програм у сфері етнополітики, які б мали забезпечити стабільність та національно-культурне відродження етнічних спільнот, які проживають в Україні.

Заступник директора Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень в м. Сімферополі, кандидат історичних наук А. В. Ішин підкреслив, що за роки незалежності Українська держава досягла значних успіхів у формуванні сприятливого для подальшого сталого розвитку етнопсихологічного поля. Переважна більшість жителів автономії, які належать до різних національних груп, асоціюють своє особисте майбутнє саме з Україною, вважають її своєю країною. Проте при цьому мають місце численні спроби окремих представників національних рухів розіграти напередодні виборів т. зв. "етнічну карту", політизувати етноконфесійне середовище в регіоні, що може сприяти виникненню конфліктних ситуацій. А. В. Ішин зробив пропозицію приділяти більше уваги профілактиці цих явищ, зокрема широкій популяризації культури національних груп, які проживають в АРК.

Учасники заходу дійшли висновку про вкрай важливе значення Автономної Республіки Крим у реалізації загальнодержавної стратегії побудови розвиненого громадянського суспільства, в налагодженні тісних партнерських геоекономічних відносин України з її сусідами в Чорноморському регіоні.

На завершення "круглого столу" співробітники Сімферопольського філіалу НІСД познайомили учасників заходу з новими науковими розробками філіалу, присвяченими культурній спадщині та етнополітичним проблемам етнічних спільнот, депортованих в роки тоталітарного режиму з території Криму за національною ознакою, а також механізмам профілактики міжетнічної конфліктності. Такі видання, як "Вірмени Криму: минуле і сьогодення (проблеми соціокультурного та етнополітичного розвитку)", "Німці Криму: історія і сучасне становище (проблеми етнополітичного розвитку)", "Греки Криму: історія і сучасне становище (етнокультурна ситуація та проблеми етнополітичного розвитку)", "До питання щодо проявів етнополітичних суперечностей в Криму на сучасному етапі", безумовно, сприяють реалізації окресленої Президентом України стратегії необхідності нового висвітлення історичної спадщини України та її культурного відродження, консолідації багатоетнічної Української політичної нації.